Марк Аті́лій Регу́л (лат. Marcus Atilius Regulus; 299 до н. е., Сора — 246 до н. е., Карфаген) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 267 і 256 років до н. е.
| Марк Атілій Регул | |
|---|---|
| Повернення Регула до Карфагену. Картина Корнеліса Ленса, яка виставлена у Ермітажі. | |
| Ім'я при народженні | Marcus Atilius Regulus |
| Народився | невідомо Сора |
| Помер | 246 до н. е. Карфаген |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Посада | консул |
| Термін | 267 і 256 роки до н. е. |
| Рід | Атілії |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Гай Атілій Регул |
| У шлюбі з | Марція |
| Діти | Марк Атілій Регул і Гай Атілій Регул |
|
Біографія Редагувати
Походив із знатного плебейського роду Атіліїв. Про молоді роки, батьків відомостей не збереглося.
Його вперше було обрано консулом у 267 році до н. е. Здобув перемогу над салентинами і захопив Брундізій, за що отримав тріумф.
У 256 р. до н. е. його було обрано консулом вдруге. Здобув перемогу над карфагенським флотом біля мису Екном. Переправив римське військо до Клупеї на африканському узбережжі. Після перших успіхів експедиції залишив у себе лише 40 кораблів, 15 тисяч піхотинців і 500 вершників. Проте із цими силами переміг карфагенян при Адісі й підійшов впритул до Карфагена (перенісши табір до Тунета). У відповідь на пропозицію пунійців укласти мир, висунув надто жорсткі умови, так що вони вирішили продовжувати війну. Врешті, у вирішальній битві при Тунеті Регул зазнав нищівної поразки і потрапив у полон, де через 5 років у 246 році до н. е. помер.
Популярна у давнину легенда стверджувала, що Регула відпустили до Риму під чесне слово для проведення переговорів і укладання миру з Римською республікою. У Римі проте він виступив проти домовленостей з Карфагеном і вмовляв сенат продовжувати війну. Натомість після переговорів, дотримуючись даного слова, повернувся до Карфагена.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
(лат.)
- Тит Лівій. Ab Urbe condita, Libri XVIII Periocha.
- Аппіан. Guerre puniche, 1-5.
- Евтропій. Breviarium historiae romanae, II, 21-22.
- Флоро. Flori Epitomae Liber primus
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic