Авді́ївка — вантажно-пасажирська залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Ясинувата-Пасажирська — Покровськ між станціями Ясинувата-Пасажирська/Донецьк (22 км/26 км) та Очеретине (14 км). Розташована у місті Авдіївка Донецької області.
| Станція Авдіївка Ясинувата-Пасажирська — Покровськ | |
|---|---|
| 48°08′56″ пн. ш. 37°44′00″ сх. д. / 48.14889° пн. ш. 37.73333° сх. д.Координати: 48°08′56″ пн. ш. 37°44′00″ сх. д. / 48.14889° пн. ш. 37.73333° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1884 (139 років) |
| Колій | 8 |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічна та острівна |
| Форма платформи | пряма |
| Відстань до Києва, км | 787 |
| Відстань до Чаплиного, км | 134 |
| Відстань до Донецька, км | 26 |
| Відстань до Ясинуватої, км | 22 |
| Код станції | 482803 ? |
| Код «Експрес-3» | 2214039 ? |
| Послуги | |
Авдіївка | |
| Авдіївка на Вікісховищі |
| Дільниця Ясинувата — Покровськ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія Редагувати
Відкриття станції пов'язують із подовженням будівництва Катерининської залізниці впродовж 1881—1884 років у напрямку Донбасу. Своєю назвою станція зобов'язана найближчому селу (на відстані 2—3 верст), яке вважається одним із найстаріших в цій місцевості. В перші роки експлуатації залізниці в Авдіївці було збудоване оборотне депо для паровозів станцій Гришине та Юзове. Станція вже відправляла свої перші вантажі. Станом на 1885 рік, станція Авдіївка відправила 10 тис. пудів пшениці, 8 тис. пудів жита, 1 тис. пудів вівсу, 8 тис. пудів ячменю, 7 тис. пудів вугілля. Обсяги прибуття вугілля на станцію Авдіївка становили 208 тис. пудів.
До Жовтневого перевороту 1917 року станція Авдіївка була великим залізничним адміністративним центром, головною транзитною станцією напряму Авдіївка — Катеринослав, а також єдиною сортувальною станцією східної частини головного ходу Катерининської залізниці, яка формувала вантажні потяги до Катеринослава, й навіть Долгинцевого та П'ятихаток. У 1911 році станція Авдіївка приймала 2100 вагонів на добу (1000 — зі сходу, 1100 — з заходу) й відправляла понад 2000 вагонів на добу. Вагонообіг мав чітку тенденцію до збільшення. Втім, сама Авдіївка власні вантажі відправляла дрібними партіями, в тому числі — хлібні відправлення, — до 6 вагонів на добу. Серед відправлених вантажів у 1911 році фігурували: пшениця — 12 тис. пудів, борошно пшеничне — 2 тис. пудів, сіль — 2 тис. пудів, нафта — 1 тис. пудів, гас — 2 тис. пудів, вугілля — 46,3 млн. пудів, ліс — 4 тис. пудів. Усі вантажі, окрім пшениці й борошна, станція відправляла шляхом формування й переформування вантажних потягів. Прибуття вантажів по Авдіївці за аналогічний період складало: борошно пшеничне — 363 тис. пудів, жито — 24 тис. пудів, борошно житнє —12 тис. пудів, овес — 14 тис. пудів, ячмінь — 1,91 млн. пудів, сіль — 8 тис. пудів, нафта — 52 тис. пудів, гас — 10 тис. пудів, вугілля — 116 тис. пудів, дрова — 31 тис. пудів, ліс — 636 тис. пудів.
На станції, окрім оборотного, числилося основне депо для дільниць до Микитівки, Горлівки, Дебальцевого на 40 стійл (127 паровозів, 818 робітників), а також ремонтні майстерні, матеріальний склад. Для освітлення станції, депо й прилеглої території була побудована електрична станція. Для завантаження паровозів обладнали залізну механічну естакаду на 40 засіків (200 пудів кожен). Також був зведений єдиний на лінії гуртожиток телеграфістів на 29 осіб із кухнею, їдальнею та бібліотекою. Загальна протяжність станційних колій у 1912 році складала 37,5 верст, у 1917 році — 39,0 верст. Колійний розвиток складався більш ніж із 70 колій, з них понад 15 – тупикових. Маневрову роботу на станції забезпечували до 10 паровозів. Станом на 1917 рік по станції числилися: пасажирська будівля площею майже 60 кв. сажнів, пасажирська платформа довжиною 357,5 сажнів, проміжна платформа, телеграф, 2 водонапірні вежі, 3 пакгаузи загальною площею майже 50 кв. сажнів, крита товарна платформа площею 61,5 кв. сажнів, відкрита товарна платформа площею 39 кв. сажнів, вугільний склад площею 509 кв. сажнів, поворотне коло, вагонні ваги системи Каца вантажопідйомністю 4200 пудів, 8 гідравлічних кранів, 6 орендних ділянок під склади вантажів та інші потреби. Штат станційних працівників складався із начальника станції та 7 його помічників, 20 конторників, 9 сигналістів, 28 сторожів, 3 завідувачів маневрами, 18 складачів, 21 зчіплювача, 15 провідників, 106 стрілочників, 2 касирів, 1 помічника касира, 4 переписувачів вагонів, 3 вагарів, 2 пломбувальників.
Одним із «вузьких місць» станції було її водопостачання, і в рамках вирішення цієї проблеми, починаючи з 1892 року, в 2-3 верстах від станції були пробиті артезіанські свердловини та «бруклінські колодязі».
При станції виникло велике торговельне селище (12 тис. чол.) із церквою, школою, садом для гулянь, клубом із власною бібліотекою, лікарня на 60 койок з інфекційним відділенням. Загальна площа відомчого житла в пристанційному селищі перевищувала 3 тис. кв. сажнів. Поблизу станції — 2 села (по 7 тис. жителів у кожнім); поруч із селом Авдіївка були відкриті напівкустарний цегельно-черепичний завод, а також кар'єр кварцового піску. Крім того, в околиці працювали 2 млини і баластний кар'єр (до 350 вагонів каміння на рік).
Пасажирське сполучення Редагувати
Через бойові дії з 2014 року рух приміських поїздів здійснюється лише на ділянці Авдіївка — Очеретине — Чаплине.
13 грудня 2020 року було відновлено міжміське сполучення: новий поїзд, що зʼєднав Авдіївку з Києвом та іншими містами, курсує щоденно.
З 24 червня 2021 року «Укрзалізниця» відновила курсування регіонального поїзда сполученням Дніпро — Авдіївка. Мешканці Донеччини мають зручне сполучення з Придніпров'ям. Поїзд курсує щоденно, крім середи.
З 28 серпня 2021 року, через артилерійський обстріл з непідконтрольної Україні території рух поїздів у Донецькій області поблизу станції Авдіївк було тимчасово обмежено. З міркувань безпеки спочатку до 30 серпня, а потім до 3 вересня було обмежено рух пасажирських та приміських поїздів обмеженими маршрутами до станцій Покровськ та Очеретине. Поїзд № 136/135 Київ — Авдіївка курсував до станції Покровськ, а приміські поїзди та регіональний поїзд № 826/825 Дніпро — Авдіївка до станції Очеретине . З 4 вересня 2021 року відновлено рух поїздів № 136/135 Київ — Авдіївка, № 825/826 Дніпро — Авдіївка та приміських поїздів за звичайним графіком до станції Авдіївка.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
- Укрзалізниця урочисто відправила поїзд Київ-Авдіївка у перший рейс :: Актуальна тема :: Прес-центр :: Офіційний вебсайт Укрзалізниці. uz.gov.ua. 13 грудня 2020. оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- Укрзалізниця розширює залізничне сполучення з Донеччиною [ 23 червня 2021 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2021-06-21
- Через обстріл рух поїздів на Донеччині тимчасово обмежено [ 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2021-08-28
- Укрзалізниця відновила рух поїздів до станції Авдіївка [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.] // URM, 2021-09-03
Джерела Редагувати
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
- (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.