www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абу Діс араб أبو ديس палестинське місто в мухафазі Єрусалим Палестинської Національної Адміністрації що межує з Єрусалим

Абу-Діс

Абу-Діс (араб. أبو ديس‎) — палестинське місто в мухафазі Єрусалим Палестинської Національної Адміністрації, що межує з Єрусалимом. За даними перепису палестинського Центрального статистичного Бюро (ПЦСБ), Абу-Діс мав населення 10 782 осіб в 2007 році.

Абу-Діс
араб. أبو ديس‎

Координати 31°45′45″ пн. ш. 35°15′57″ сх. д. / 31.76250000002777796° пн. ш. 35.26583333336077430° сх. д. / 31.76250000002777796; 35.26583333336077430Координати: 31°45′45″ пн. ш. 35°15′57″ сх. д. / 31.76250000002777796° пн. ш. 35.26583333336077430° сх. д. / 31.76250000002777796; 35.26583333336077430

Країна  Палестинська держава
Адмінодиниця Quds Governorated
Межує з

сусідні нас. пункти
Єрусалим ?
Площа 28,3 км²
Висота центру 641 м
Міста-побратими Кемден, Резе
GeoNames 285279
OSM ↑4733522 ·R (Quds Governorate)
Офіційний сайт abudis.ps/en/
Абу-Діс
Абу-Діс (Палестинська держава)
 Абу-Діс у Вікісховищі

Історія Редагувати

Абу-Діс знаходиться на давньому місці, в оточенні глибоких долин.  Були знайдені залишки стародавніх будівель, цистерн, виноградних пресів і печери, одна з колумбарієм. Кераміка з пізнього римського і візантійського періоду також виявилася.

Французький дослідник Віктор Герен думав, що Абу-Діс був ідентичний з біблейським Бахурімом, але це визначення не прийнято сьогодні.

Османська епоха Редагувати

Абу-Діс був одним з найбільш густонаселених сіл у Санджаку Єрусалим у 16 столітті, з населенням у кілька сотень. Пшениця і ячмень утворювали основу товарних культур, але вони були доповнені виноградом, оливками, плодовими деревами, бобами та продуктами з кіз і бджіл. Нащадки Саладіна жили в селі. Дорослі чоловіки села платили загалом 6,250 акче в щорічний податок, що було значно менше, ніж в інших селах того ж розміру в санджаку, таких як Бейт-Джала, Ейн-Карем та інші. Це може означати, що Абу-Діс був менш багатий, крім того, це може бути свідченням того, що в ньому було менше немусульман. У жовтні 1553 року Шейх Са'д аль-Дін аль-Шарафі аль-Малікі був призначений адміністратором вакфа села, але був замінений у 1554 році на Мухаммада аль-Фахурі на прохання трьох відомих селян, які скаржилися на каді з Єрусалиму. Він залишався на цій посаді до 1563 року. У 1596 році Абу-Діс з'явився в Османських податкових регістрах як Нахіа Кудс. Він мав населення 80 мусульманських сімей, які платили в податок пшеницю, ячмінь, оливкові дерева, виноградники, фруктові дерева, кози та/або вулики.

У 1838 році Абу-Дис було відзначено, як Мусульманська село, частина району ель-Вадієх, розташованому на схід від Єрусалиму.

Коли Герен відвідав село в 1870 році, він зазначив будинки більші та вищі, ніж інші, що у місцевого шейха. Офіційний список Османських сілі приблизно того ж року показали, що Абу-Діс мав 52 будинки, а населення — 326, хоча у населення були включені тільки чоловіки.

В старій мечеті, відомій як Макам Салах ад-Дін, є могили з мармуровими плитами, з віршем написаний «елегантним насхом», датована 1878 роком.

У 1883 році Огляд Західної Палестини описав його як «село помірного розміру на видному місці, з глибокими западинами навколо нього. Водопостачання з цистерни. Печерні гробниці існують на Заході».

В кінці 19 століття, Шейх Абу-Діс, Рашид Арікат, пообіцяв гарантувати безпеку європейських туристів і паломників на подорож в Єрихон і річку Йордан. За даними  мандрівника 19-го століття, «єдиний шлях досягнення подорожею до Йорданії …(є) шляхом оплати статутної данини-грошей Шейху Абу-Діс. Ця людина має привілей отримувати близько шістнадцяти шилінгів з кожного мандрівника, який відправляється в Єрихон…Він пошле з людиною, можливо, його власного син разом з вами… одягненого в чудовий одяг, озброєний мечем і револьвером.»

У 1896 році населення Абу-Дісу становило близько 600 чоловік.

Британська ера Редагувати

У переписі, проведеному в 1922 році Британським мандатом, Абу-Діс мав населення 1,029, всі мусульмани, зі збільшенням за переписом 1931 до 1,297 осіб (всі мусульмани) в 272 будинках.

В 1945 році Абу-Діс мав населення 1,940 мусульман, маючи 27,896 дунамів землі. При цьому 4,981 дунамів були використані для господарства, а 158 дунамів були забудовані.

Між 1922 та 1947 року населення Абу-Дісу збільшилося на 110 %. місто зазнало значних збитків під час землетрусу у 1927 році. Всі будинки були пошкоджені, і кожна водойма була зламана. Оскільки Абу-Діс залежав від дощової води в цистернах для води, це викликало великі труднощі.

1948—1967 Редагувати

Згідно резолюції Генеральної Асамблеї ООН 194 в 1948 році, в Абу-Дісі повинна була стати самою східною частиною corpus separatum Єрусалиму. Однак після арабо–ізраїльської війни 1948 року, і після угод про перемир'я 1949 року, Абу-Діс потрапив під Йорданське правило.

1967-сьогодні Редагувати

Ізраїльський розділовий бар'єр в Абу-Дісі, в 1990-ті роки (зверху) у 2004 році (в центрі) та 2007 року. Це частина муру, побудована Ізраїлем на Західному березі. Ця частина в Абу-Дисв, дуже близько до східної частини Єрусалиму, приблизно 2 км від мечеті Аль-Акса. Фото з ізраїльської сторони муру, зверненого на південь. Місцеві мешканці по обидві сторони бар'єру на даний момент є переважно палестинцями.

Після шестиденної війни 1967 року, Абу-Діс знаходиться під ізраїльською окупацією. За переписом 1967 року населення складало 2,640. Після підписання тимчасової угоди по Західному берегу та сектору Газа (також відомий як Осло 2) в 1995 році, Абу-Діс став частина області, яка знаходиться під цивільною юрисдикцією Палестинської Національної Адміністрації, але за умови контролю сил безпеки Ізраїлю.

Більшість офісів Палестинської адміністрації у справах Єрусалиму знаходяться в місті. У 2000 році будівництво будівлі парламенту, щоб, можливо, у будинку палестинської Законодавчої Ради було запущене в Абу-Дісі, але проект так і не був закінчений.

Бар'єр на західному березі і земельні суперечки Редагувати

Ізраїльський роз'єднувальний мур, що відокремлює Абу-Діс від Єрусалима

13 січня 2004 року, Ізраїль почав будівництво ізраїльського роз'єднувального муру. Маршрут між Абу-Дісом і Єрусалимом (на схід від «зеленої лінії») ускладнили для жителів міста доступ до служб в Єрусалимі без дозволу. Бар'єр також розділив більше 6000 гектарів орних земель від загальної площі 28,332 дунамів. Організація Об'єднаних Націй з гуманітарних питань заявила, що бар'єр сильно ускладнює доступ до шкіл, лікарень і роботи. Ізраїль каже, що маршрут бар'єру визначається безпекою, а не з політичних міркувань.

Готель Cliff належить родині Айяд Абу-Діс знаходиться в центрі юридичної суперечки в судах Ізраїлю. Власники подали в суд, щоб зупинити експропріацію готелю, побудованого в середині 1950-х років. Справа стосується застосуванню Закону про майно відсутніх осіб, який дозволяє державі Ізраїль експропріювати власність на своїй території, коли власник живе в країні, яку Ізраїль розглядає як ворога. Верховний суд в лютому 2010 року був ще не в змозі вирішити, чи дія закону поширюється на власність в Східному Єрусалимі, що належать жителям палестинських територій. Уряд Норвегії підтримав сім'ю Айяд. книга про боротьбу господаря готелю і його дружини норвезького походження була опублікована в Норвегії в 2012 році.

Міста-побратими Редагувати

Відомі жителі Редагувати

  • Камель Арекат
  • Саїб Ерекат
  • Ахмед Куреї

Примітки Редагувати

  1. 2007 PCBS Census [ 9 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)(араб.)
  2. Dauphin, 1998, p. 906
  3. McKenzie, John, Dictionary of the Bible, Simon & Schuster, 1995, p77
  4. Amy Singer (1994). Palestinian peasants and Ottoman officials. Cambridge University Press. с. 64–69. ISBN 0-521-45238-4. 
  5. Hütteroth and Abdulfattah, 1977, p. 117
  6. Robinson and Smith, 1841, vol 3, Appendix 2, p. 122
  7. Guérin, 1874, p. 160 ff
  8. Socin, 1879, p. 142
  9. Hartmann, 1883, p. 124
  10. Sharon, 1997, pp. 1-2
  11. Conder and Kitchener, 1883, SWP III, p. 27
  12. Rev James Smith, 'A Pilgrimage to Palestine — An account of a visit to Lower Palestine (1893—1894)
  13. Kean, 1908, pp. 129-130
  14. Schick, 1896, p. 125
  15. Barron, 1923, Table VII, Sub-district of Jerusalem, p. 14
  16. Mills, 1932, p. 37
  17. Department of Statistics, 1945, p. 24 [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Government of Palestine, Department of Statistics.
  19. Perlmann, Joel (November 2011 – February 2012). . Levy Economics Institute. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 24 червня 2016. 
  20. Dr Haim Gvirtzman, Maps of Israeli Interests in Judea and Samaria [ 6 травня 2013 у Wayback Machine.], Begin-Sadat Center for Strategic Studies (Israel).
  21. UNRWA Profile of Abu Dis [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.
  22. . Arabic News. 7 травня 1998. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012. 
  23. Abu Dis: A Palestinian Town Tarred by the Israeli Wall [ 19 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.
  24. Where day to day living has had its heart cut out [ 27 серпня 2013 у Wayback Machine.] Guardian 2004-01-20.
  25. An Abu Dis hotel has become a new battleground for the Jerusalem separation fence [ 24 листопада 2015 у Wayback Machine.] Haaretz 2004-05-05.
  26. Israel snatches Palestinian hotel for ‘security reasons’: owner [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] Sunday, 17 February 2013, alarabiya.net
  27. The absentee from 6 Molcho St. [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Haaretz 2010-07-23.
  28. Israel snatches Palestinian hotel for ‘security reasons’ [ 24 лютого 2013 у Wayback Machine.] Sunday, 17 February 2013, al Arabiya
  29. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2017. 
  30. Kampen om hotellet midt i muren [ 20 листопада 2012 у Wayback Machine.] NRK
  31. Norske Signe har kjempet i ti år for Cliff Hotel [ 2 січня 2013 у Wayback Machine.] Tv2
  32. Israel konfiskerer norsk-palestinsk hotell [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] 27.apr. 2004
  33. Israels barrière opprører Støre [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] 28 June 2008, Aftenposten
  35. Ypperlig mikrohistorie for å forstå Palestina-konflikten [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] Dagbladet
  36. . Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 19 лютого 2019. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abu Dis arab أبو ديس palestinske misto v muhafazi Yerusalim Palestinskoyi Nacionalnoyi Administraciyi sho mezhuye z Yerusalimom Za danimi perepisu palestinskogo Centralnogo statistichnogo Byuro PCSB Abu Dis mav naselennya 10 782 osib v 2007 roci 1 Abu Dis arab أبو ديس Koordinati 31 45 45 pn sh 35 15 57 sh d 31 76250000002777796 pn sh 35 26583333336077430 sh d 31 76250000002777796 35 26583333336077430 Koordinati 31 45 45 pn sh 35 15 57 sh d 31 76250000002777796 pn sh 35 26583333336077430 sh d 31 76250000002777796 35 26583333336077430 Krayina Palestinska derzhava Palestinska derzhavaAdminodinicya Quds GovernoratedMezhuye z susidni nas punktiYerusalim Plosha 28 3 km Visota centru 641 mMista pobratimi Kemden RezeGeoNames 285279OSM 4733522 R Quds Governorate Oficijnij sajt abudis ps en Abu DisAbu Dis Palestinska derzhava Abu Dis u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Osmanska epoha 1 2 Britanska era 1 3 1948 1967 1 4 1967 sogodni 2 Bar yer na zahidnomu berezi i zemelni superechki 3 Mista pobratimi 4 Vidomi zhiteli 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiAbu Dis znahoditsya na davnomu misci v otochenni glibokih dolin Buli znajdeni zalishki starodavnih budivel cistern vinogradnih presiv i pecheri odna z kolumbariyem Keramika z piznogo rimskogo i vizantijskogo periodu takozh viyavilasya 2 Francuzkij doslidnik Viktor Geren dumav sho Abu Dis buv identichnij z biblejskim Bahurimom ale ce viznachennya ne prijnyato sogodni 3 Osmanska epoha Redaguvati Abu Dis buv odnim z najbilsh gustonaselenih sil u Sandzhaku Yerusalim u 16 stolitti z naselennyam u kilka soten Pshenicya i yachmen utvoryuvali osnovu tovarnih kultur ale voni buli dopovneni vinogradom olivkami plodovimi derevami bobami ta produktami z kiz i bdzhil Nashadki Saladina zhili v seli 4 Dorosli choloviki sela platili zagalom 6 250 akche v shorichnij podatok sho bulo znachno menshe nizh v inshih selah togo zh rozmiru v sandzhaku takih yak Bejt Dzhala Ejn Karem ta inshi Ce mozhe oznachati sho Abu Dis buv mensh bagatij krim togo ce mozhe buti svidchennyam togo sho v nomu bulo menshe nemusulman U zhovtni 1553 roku Shejh Sa d al Din al Sharafi al Maliki buv priznachenij administratorom vakfa sela ale buv zaminenij u 1554 roci na Muhammada al Fahuri na prohannya troh vidomih selyan yaki skarzhilisya na kadi z Yerusalimu Vin zalishavsya na cij posadi do 1563 roku U 1596 roci Abu Dis z yavivsya v Osmanskih podatkovih registrah yak Nahia Kuds Vin mav naselennya 80 musulmanskih simej yaki platili v podatok pshenicyu yachmin olivkovi dereva vinogradniki fruktovi dereva kozi ta abo vuliki 5 U 1838 roci Abu Dis bulo vidznacheno yak Musulmanska selo chastina rajonu el Vadiyeh roztashovanomu na shid vid Yerusalimu 6 Koli Geren vidvidav selo v 1870 roci vin zaznachiv budinki bilshi ta vishi nizh inshi sho u miscevogo shejha 7 Oficijnij spisok Osmanskih sili priblizno togo zh roku pokazali sho Abu Dis mav 52 budinki a naselennya 326 hocha u naselennya buli vklyucheni tilki choloviki 8 9 V starij mecheti vidomij yak Makam Salah ad Din ye mogili z marmurovimi plitami z virshem napisanij elegantnim nashom datovana 1878 rokom 10 U 1883 roci Oglyad Zahidnoyi Palestini opisav jogo yak selo pomirnogo rozmiru na vidnomu misci z glibokimi zapadinami navkolo nogo Vodopostachannya z cisterni Pecherni grobnici isnuyut na Zahodi 11 V kinci 19 stolittya Shejh Abu Dis Rashid Arikat poobicyav garantuvati bezpeku yevropejskih turistiv i palomnikiv na podorozh v Yerihon i richku Jordan 12 Za danimi mandrivnika 19 go stolittya yedinij shlyah dosyagnennya podorozheyu do Jordaniyi ye shlyahom oplati statutnoyi danini groshej Shejhu Abu Dis Cya lyudina maye privilej otrimuvati blizko shistnadcyati shilingiv z kozhnogo mandrivnika yakij vidpravlyayetsya v Yerihon Vin poshle z lyudinoyu mozhlivo jogo vlasnogo sin razom z vami odyagnenogo v chudovij odyag ozbroyenij mechem i revolverom 13 U 1896 roci naselennya Abu Disu stanovilo blizko 600 cholovik 14 Britanska era Redaguvati U perepisi provedenomu v 1922 roci Britanskim mandatom Abu Dis mav naselennya 1 029 vsi musulmani 15 zi zbilshennyam za perepisom 1931 do 1 297 osib vsi musulmani v 272 budinkah 16 V 1945 roci Abu Dis mav naselennya 1 940 musulman 17 mayuchi 27 896 dunamiv zemli 18 Pri comu 4 981 dunamiv buli vikoristani dlya gospodarstva 18 a 158 dunamiv buli zabudovani 18 Mizh 1922 ta 1947 roku naselennya Abu Disu zbilshilosya na 110 misto zaznalo znachnih zbitkiv pid chas zemletrusu u 1927 roci Vsi budinki buli poshkodzheni i kozhna vodojma bula zlamana Oskilki Abu Dis zalezhav vid doshovoyi vodi v cisternah dlya vodi ce viklikalo veliki trudnoshi 1948 1967 Redaguvati Zgidno rezolyuciyi Generalnoyi Asambleyi OON 194 v 1948 roci v Abu Disi povinna bula stati samoyu shidnoyu chastinoyu corpus separatum Yerusalimu Odnak pislya arabo izrayilskoyi vijni 1948 roku i pislya ugod pro peremir ya 1949 roku Abu Dis potrapiv pid Jordanske pravilo 1967 sogodni Redaguvati nbsp Izrayilskij rozdilovij bar yer v Abu Disi v 1990 ti roki zverhu u 2004 roci v centri ta 2007 roku Ce chastina muru pobudovana Izrayilem na Zahidnomu berezi Cya chastina v Abu Disv duzhe blizko do shidnoyi chastini Yerusalimu priblizno 2 km vid mecheti Al Aksa Foto z izrayilskoyi storoni muru zvernenogo na pivden Miscevi meshkanci po obidvi storoni bar yeru na danij moment ye perevazhno palestincyami Pislya shestidennoyi vijni 1967 roku Abu Dis znahoditsya pid izrayilskoyu okupaciyeyu Za perepisom 1967 roku naselennya skladalo 2 640 19 Pislya pidpisannya timchasovoyi ugodi po Zahidnomu beregu ta sektoru Gaza takozh vidomij yak Oslo 2 v 1995 roci Abu Dis stav chastina oblasti yaka znahoditsya pid civilnoyu yurisdikciyeyu Palestinskoyi Nacionalnoyi Administraciyi ale za umovi kontrolyu sil bezpeki Izrayilyu 20 Bilshist ofisiv Palestinskoyi administraciyi u spravah Yerusalimu znahodyatsya v misti 21 U 2000 roci budivnictvo budivli parlamentu shob mozhlivo u budinku palestinskoyi Zakonodavchoyi Radi bulo zapushene v Abu Disi ale proekt tak i ne buv zakinchenij 22 23 Bar yer na zahidnomu berezi i zemelni superechki Redaguvati nbsp Izrayilskij roz yednuvalnij mur sho vidokremlyuye Abu Dis vid Yerusalima13 sichnya 2004 roku Izrayil pochav budivnictvo izrayilskogo roz yednuvalnogo muru Marshrut mizh Abu Disom i Yerusalimom na shid vid zelenoyi liniyi uskladnili dlya zhiteliv mista dostup do sluzhb v Yerusalimi bez dozvolu Bar yer takozh rozdiliv bilshe 6000 gektariv ornih zemel vid zagalnoyi ploshi 28 332 dunamiv Organizaciya Ob yednanih Nacij z gumanitarnih pitan zayavila sho bar yer silno uskladnyuye dostup do shkil likaren i roboti Izrayil kazhe sho marshrut bar yeru viznachayetsya bezpekoyu a ne z politichnih mirkuvan 24 Gotel Cliff nalezhit rodini Ajyad Abu Dis znahoditsya v centri yuridichnoyi superechki v sudah Izrayilyu 25 26 Vlasniki podali v sud shob zupiniti ekspropriaciyu gotelyu pobudovanogo v seredini 1950 h rokiv Sprava stosuyetsya zastosuvannyu Zakonu pro majno vidsutnih osib yakij dozvolyaye derzhavi Izrayil ekspropriyuvati vlasnist na svoyij teritoriyi koli vlasnik zhive v krayini yaku Izrayil rozglyadaye yak voroga Verhovnij sud v lyutomu 2010 roku buv she ne v zmozi virishiti chi diya zakonu poshiryuyetsya na vlasnist v Shidnomu Yerusalimi sho nalezhat zhitelyam palestinskih teritorij 27 28 Uryad Norvegiyi pidtrimav sim yu Ajyad 29 30 31 32 33 kniga pro borotbu gospodarya gotelyu i jogo druzhini norvezkogo pohodzhennya bula opublikovana v Norvegiyi v 2012 roci 34 35 Mista pobratimi Redaguvati nbsp Kamden rajoni Londona v Spoluchenomu Korolivstvi Pochinayuchi z 2005 roku bagato zhiteliv Kamdena vidvidali Abu Dis ta bagato zhiteliv Abu Disa vidvidali Kamden 36 nbsp RezeVidomi zhiteli RedaguvatiKamel Arekat Sayib Erekat Ahmed KureyiPrimitki Redaguvati 2007 PCBS Census Arhivovano 9 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl arab Dauphin 1998 p 906 McKenzie John Dictionary of the Bible Simon amp Schuster 1995 p77 Amy Singer 1994 Palestinian peasants and Ottoman officials Cambridge University Press s 64 69 ISBN 0 521 45238 4 Hutteroth and Abdulfattah 1977 p 117 Robinson and Smith 1841 vol 3 Appendix 2 p 122 Guerin 1874 p 160 ff Socin 1879 p 142 Hartmann 1883 p 124 Sharon 1997 pp 1 2 Conder and Kitchener 1883 SWP III p 27 Rev James Smith A Pilgrimage to Palestine An account of a visit to Lower Palestine 1893 1894 Kean 1908 pp 129 130 Schick 1896 p 125 Barron 1923 Table VII Sub district of Jerusalem p 14 Mills 1932 p 37 Department of Statistics 1945 p 24 Arhivovano 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine a b v Government of Palestine Department of Statistics Perlmann Joel November 2011 February 2012 The 1967 Census of the West Bank and Gaza Strip A Digitized Version Levy Economics Institute Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2016 Dr Haim Gvirtzman Maps of Israeli Interests in Judea and Samaria Arhivovano 6 travnya 2013 u Wayback Machine Begin Sadat Center for Strategic Studies Israel UNRWA Profile of Abu Dis Arhivovano 30 chervnya 2007 u Wayback Machine Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Palestine denies Arafat s approval of Abu Dis as Palestinian capital Arabic News 7 travnya 1998 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 12 sichnya 2012 Abu Dis A Palestinian Town Tarred by the Israeli Wall Arhivovano 19 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Where day to day living has had its heart cut out Arhivovano 27 serpnya 2013 u Wayback Machine Guardian 2004 01 20 An Abu Dis hotel has become a new battleground for the Jerusalem separation fence Arhivovano 24 listopada 2015 u Wayback Machine Haaretz 2004 05 05 Israel snatches Palestinian hotel for security reasons owner Arhivovano 9 serpnya 2017 u Wayback Machine Sunday 17 February 2013 alarabiya net The absentee from 6 Molcho St Arhivovano 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Haaretz 2010 07 23 Israel snatches Palestinian hotel for security reasons Arhivovano 24 lyutogo 2013 u Wayback Machine Sunday 17 February 2013 al Arabiya Hotellet til Signe Marie og Ali er beslaglagt av Israel Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 18 lipnya 2017 Kampen om hotellet midt i muren Arhivovano 20 listopada 2012 u Wayback Machine NRK Norske Signe har kjempet i ti ar for Cliff Hotel Arhivovano 2 sichnya 2013 u Wayback Machine Tv2 Israel konfiskerer norsk palestinsk hotell Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine 27 apr 2004 Israels barriere opprorer Store Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine 28 June 2008 Aftenposten Cliff Hotel Ypperlig mikrohistorie for a forsta Palestina konflikten Arhivovano 13 serpnya 2016 u Wayback Machine Dagbladet Camden Abu Dis Friendship Association Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 19 lyutogo 2019 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 8 lipnya 2017 u Wayback Machine Laskavo Prosimo v Abu Dis Oglyad Zahidnoyi Palestini karta 17 MAA Arhivovano 3 listopada 2018 u Wayback Machine vikishovishe Arhivovano 3 listopada 2018 u Wayback Machine Universitet Al Kuds Arhivovano 26 kvitnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abu Dis amp oldid 36993050