А́ахенський конгре́с (нім. Aachener Kongress) — конгрес глав європейських держав в Аахені у 1818 році, скликаний з метою розв'язання питань виведення окупаційних військ із Франції та формування системи міжнародних відносин між чотирма великими державами — Великою Британією, Австрійською імперією, Пруссією та Росією. Підсумком Конгресу стало мирне врегулювання, за яким Франція рефінансувала свій репараційний борг, а союзники за кілька тижнів вивели всі свої війська, та ухвалення рішення про прийняття Франції до Священного союзу як повноправного члена.
| Аахенський конгрес | |
| Дата й час | 1818 |
|---|---|
| Час/дата початку | 29 вересня 1818 і 30 вересня 1818 |
| Час/дата закінчення | 21 листопада 1818 і 22 листопада 1818 |
| Учасник(и) | Священний союз, Сполучене Королівство і Франція |
Держави Редагувати
Конгрес розпочався 29 вересня і завершив роботу 22 листопада 1818 року. За цей період відбулось 47 засідань. Держави були представлені такими особами:
- Велика Британія: лорд Каслрі[en].
- Австрія: імператор Франц II, князь Меттерніх.
- Пруссія: король Фрідріх-Вільгельм III, князь Гарденберг, граф Бернсторф.
- Росія: імператор Олександр I, граф Каподістрія, граф Нессельроде.
- Франція: герцог де Рішельє.
Мета конгресу Редагувати
Найближча мета конгресу полягала в тому, щоб скоротити термін окупації французької території союзними військами й визначити ставлення союзних держав до Франції. Однак конгрес займався цілою низкою інших питань, прокладаючи шлях для розвитку системи Священного Союзу.
Декларація Редагувати
- Конвенції, укладені Францією окремо з кожною з чотирьох країн, стосовно евакуації з французької території.
- Особливою нотою 4 союзних країни запропонували, а Рішельє висловив згоду Франції вступити до союзу великих європейських держав для підтримання миру і святості міжнародних трактатів.
- Особливим протоколом визначено порядок розгляду претензій, що висувались багатьма французькими підданими до союзних держав.
- Двома таємними протоколами, без участі представника Франції, підтверджено четверний союз 1815 року й намічено воєнні заходи на випадок нового революційного потрясіння у Франції.
- Підписано протокол, що підтверджував святість укладених трактатів та, на випадок нових міжнародних зборів, проголошував право інших держав, про справи яких буде вестись мова, взяти участь у перемовинах.
- Складено декларацію, що зверталась до усіх європейських дворів, проголошувала нерозривність союзу миру, укладеного між п'ятьма європейськими державами, і вказувала, що монархи, які вступили до союзу, визнають за свій головний обов'язок у всьому, як між собою, так і з іншими державами, неухильно дотримуватись засад міжнародного права.
- Підписано протокол, що доповнював постанови Віденського конгресу 1815 року про ранг дипломатичних агентів і визначав місце міністрів — резидентів нижче за посланців і вище за повірених у справах.
Джерела Редагувати
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- Аахенський конгрес 1818 [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Новый энциклопедический словарь — 1911.
- ↑ различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- ↑ Военная энциклопедия / под ред. В. Ф. Новицкий — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911.
- Aix-la-Chapelle, Congresses of. 1911 Encyclopædia Britannica. Volume 1. Процитовано 18 травня 2023.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |