Істаксі́ватль, або Іштаксі́ватль (ісп. Iztaccíhuatl; науатль Iztaccihuāt МФА: [iʃtakˈsiwatɬ]: іштак — білий і сіватль — жінка: Біла жінка) — третя за висотою вершина Мексики (після вулканів Орісаба, 5636 м, і Попокатепетль, 5426 м). У побуті гору називають просто Іста.
| Істаксіватль ісп. Iztaccíhuatl | |
| | |
| 19°10′45″ пн. ш. 98°38′36″ зх. д. / 19.17916666669477976° пн. ш. 98.64333333336078624° зх. д.Координати: 19°10′45″ пн. ш. 98°38′36″ зх. д. / 19.17916666669477976° пн. ш. 98.64333333336078624° зх. д. | |
| Країна | Мексика |
|---|---|
| Регіон | Мехіко Пуебла |
| Система | Кордильєри |
| Тип | стратовулкан |
| матеріал | Андезит |
| Висота | 5230 м |
| Висота відносна | 1540 м ↓ 3680 м (3690 м) |
| Ізоляція | 17,2км → Попокатепетль (5426 м) |
| Вік | Голоцен |
| Список | |
| Виверження | невідоме |
| Перше сходження | 1889 р., James de Salis |
| Істаксіватль Істаксіватль (Мексика) Істаксіватль Істаксіватль (Мехіко (штат)|Мехіко) | |
| Істаксіватль у Вікісховищі |
Вулкан має чотири вершини, найвища з яких Печо (ісп. el pecho — «груди») сягає 5230 м н.р.м. Із заходу і сходу силуети цих вершин нагадують голову, груди, коліна і ступні сплячої жіночої фігури. Іштаксіватль знаходиться в 70 км на південний схід від Мехіко, і її вкриту снігом вершину можна бачити з міста. У зв'язку з близькістю до столиці (спочатку імперії ацтеків, а тепер сучасної Мексики), образ вулкана відображений в багатьох літературних і художніх творах.
Перше сходження на Іштаксіватль в сучасній історії було здійснено в 1889 р. Археологічні знахідки вказують на те, що ацтеки та представники більш ранніх цивілізацій також сходили на вулкан.
Легенда про Попокатепетль і Іштаксіватль ред.
В міфології ацтеків і їхніх попередників існує багато легенд про утворення вулканів Іста і Попо. За однією з них, принцеса Іштаксіватль покохала одного з воїнів батька. Батько відіслал її коханого на війну в Оахаку, пообіцявши йому свою дочку в дружини після повернення з перемогою (батько був впевнений, що той не повернеться). У відсутність Попокатепетля один з прихильників принцеси сказав їй, що її коханий загинув у бою та умовив її вийти заміж за нього. Наперекір долі Попокатепетль повернувся з перемогою. Іштаксіватль, яка до цього часу була віддана іншому, наклала на себе руки. Не переживши втрати, Попокатепетль теж заподіяв собі смерть. Здивовані силою їхнього кохання боги перетворили коханих на дві гори, що стоять по сусідству, щоб вони навіки змогли бути поруч один з одним.
Вулкан Іштаксіватль називають «Біла жінка» або «Спляча жінка» тому, що він нагадує жінку, що спить на спині, а й тому, що він часто вкритий снігом. Вулкан Попокатепетль стоїть неподалік, охороняючи її сон і приховуючи свою лють, яка, однак, виривається при періодичних виверженнях. Іштаксіватль поряд з вулканом Попокатепетль згадується в романі Веніаміна Каверіна «Два капітани».
Див. також ред.
Галерея ред.
Примітки ред.
- Iztaccíhuatl. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 11-09-2017. (англ.)
- ↑ Volcán Iztaccíhuatl, Mexico. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 11-09-2017.
Посилання ред.
- Іштаксіватль — Світова енциклопедія гір [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- (ісп.)
- Іштаксіватль — Супутникове фото на карті Google
Описи ред.
- Iztaccíhuatl — Ski Mountaineer [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Iztaccíhuatl — Peakware World Mountain Encyclopedia [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Карти ред.
- Iztaccíhuatl — Google Map
- Iztaccíhuatl — Yahoo Map [ 13 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Iztaccíhuatl — MSN Map
Інше ред.
- Iztaccíhuatl — Stamps [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]