www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оахака штат Оаха ка ісп Oaxaca від науатль Huaxyacac waːsʃakak федеральний штат Мексиканської Республіки розташований на

Оахака (штат)

Оаха́ка (ісп. Oaxaca від науатль Huaxyacac [waːsʃakak]) — федеральний штат Мексиканської Республіки, розташований на півдні країни на захід від перешийка Теуантепек. Штат Оахака межує з Ґерреро на заході, Пуеблою на північному заході, Веракрусом на півночі і Чіапасом на сході, на півдні омивається Тихим океаном. Штат названий на честь найбільшого міста і столиці штату Оахака. Оахака є історичною батьківщиною народів сапотеків і міштеків і містить найбільше число носіїв індіанських мов серед всіх штатів федерації.

Оахака
—  Штат  —

Oaxaca

Герб штату Оахака Прапор штату Оахака
Столиця Оахака
Найбільше місто Оахака
Країна  Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Пуебла Веракрус
Ґерреро Чіапас
Муніципалітетів 570
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 3 521 715 (10-тий)
 - густота (22-гий)
Етнікон Oaxaqueño(a)
Площа
 - повна 93 952 км²
 - широта 18º 39' - 15º 39' N
 - довгота 93º 52' - 98º 32' W
Висота
 - максимальна 3 720 м
(Cerro Nube)
 - мінімальна 1644 м
Часовий пояс UTC−6
ВВП 8,686 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7164 - середній
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор Улісес Руїс Ортіс (PRI)
Число сенаторів 3 (PRD: 2, PRI: 1)
Число депутатів 11 (PRD: 7, PRI: 2,
Con.: 1, PT: 1)
Вебсайт e-oaxaca.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-OAX
 - поштове ск. Oax.
Штат Оахака на мапі Мексики

Штат Оахака на мапі Мексики
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Оахака

Штат має територію 95 364 км² та є п'ятим за розміром штатом Мексики. Згідно з переписом 2005 року він мав населення у 3 506 821 чоловік. Відомі уродженці Оахаки включають президента Беніто Хуареса, художника Руфіно Тамайо, диктатора Порфіріо Діаса, письменника Хосе Васконселоса, художника Франциско Толедо, доктора Марію Сабіну, співачку Ліла Даунс та інших відомих політиків і діячів мистецтва.

Історія Редагувати

Період нестабільності (1821-1880) Редагувати

Беніто Пабло Хуарес

Після проголошення незалежності Мексики та після падіння імперії Августина де-Ітурбіде, Оахака була проголошена штатом, а першим губернатором став Хосе-Марія Мургуйя. Протягом першої половини XIX ст. штат опинився в постійній боротьбі за владу поміж консерваторами та лібералами. У 1831 році в місті Кілапамі було страчено лібераліста Вісенте Герреро. У 1832 році губернатором штату став ліберал Мануель Гомес Педраза, але проти нього виступив консерватор генерал Естабан Моктезума. У 1850-х роках у Техуантепіці вибухнув сепаратистський рух за відокремлення штату, організований консерваторами, але це їм не вдалося. 

У 1847 році губернатором став корінний мешканець Оахаки Беніто Хуарес. У 1855 році, після остаточного повалення диктатури Санта-Анни та у 1857 році після ратифікації конституції Оахаки, Хуарес увійшов до складу нового уряду, де став міністром юстиції. У 1858–1861 рр. очолював уряд Мексики та був одним з авторів «закону про реформу», згідно якого церква відділялася від держави, а церковне майно націоналізувалося.

Портфіріо Діас Редагувати

Порфіріо Діас

Під час англо-франко-іспанської інтервенції уродженець Оахаки Порфіріо Діас разом з Хуаресом боровся проти колонізаторів. Французькі імперські сили захопили місто Оахаку а самого Діаса відправили до у в'язниці. Пізніше столицю штату відвоювали ліберальні сили на чолі з Карлосом Оронозою. У 1872 році проти Хуареса Діас очолив заколот за планом Тукстепек. Хуарес раптово помер від інфаркту, а його місце зайняв Діас. 

Під час правління Порфіріо Діаса у штаті було здійснено ряд заходів із модернізації, таких як громадське освітлення та електрифікація, газифікація, були побудовані залізничні лінії, розширені ранчо та відбулася активізація торгівлі. Проте тяжкі умови праці для бідного, населення призвели до народних хвилювань, які перейшли в революційні дії.

Революція (1910-1920) Редагувати

Монета Оахаки в період революції. 10 сентаво, 1915, бронза

Коли в 1910 році почалася мексиканська революція, Оахака, як і більшість південних штатів, доєдналися до армії Еміліано Сапати, який проголосив гасло земля належить робітникам. Саме це гасло вперше пролунало в Оахаці, оскільки в штаті експлуатація багатими землевласниками місцевих мешканців була однією з найбільших.

Після усунення Діаса від влади, революційні лідери продовжували боротьбу проти федерального уряду. Один із лідерів революційних загонів Венустіано Карранса виступив проти популістських позицій Сапати та захопив контроль над федеральним урядом, врешті-решт переміг Сапату та Панчо Вілья. Ставши верховним головнокомандувачем Мексики, Карранса довгий час не міг отримати лояльність від Оахаки.  Пізніше в Оахаці було вбито брата. Після того, як в лютому 1917 була прийнята нова конституція країни та пройшли президентські вибори, Карранса офіційно став президентом. 

8 квітня 1920 противники Карранси, до яких приєднався генерал Обрегон, організували державний переворот, під час якого Карранса почав утікати до південного штату Веракруз, щоб переформувати там свої війська. 21 травня 1920 року Карранса був зраджений і по дорозі до Мехіко був схоплений військами генерала Родольфо Еррери та розстріляний.

Новий час Редагувати

Масові протести в Оаксаці (2006)

У 1922 році була ратифікована нова конституція штату. Після революції Оахака, як і інші штати, потерпала від політичної та економічної нестабільності. Також в 20-40-х рр. сталася серія великих катастроф у штаті. У 1928 році низка землетрусів поруйнували багато будинків в столиці, а в 1931 році землетрус поруйнував вздовж узбережжя купу міст. У 1930-ті роки штат, як і держава в цілому, поглинувся у велику депресію, яка разом зі стихійними катастрофами, спровокувала масову міграцію до Мехіко. У 1944 році сильні зливи над містом Тукстепек викликали повені під час яких загинуло близько сотні людей. 

У 40-50-х роках почали діяти нові інфраструктурні проекти. Було розширене шосе Ізюкар-Техуантепек та побудована дамба Мігель-Алеман. Починаючи з 1980-х років почав розвиватися туристичний бізнес. У 1955 році було розширено Автономний університет Беніто Хуареса (збудований у 1827 році), у 1968 році збудований Технологічний інститут і філія Університету Анауак. У 1994 році завдяки туризму була побудована автомагістраль Оахака-Мехіко. В штаті у сфері послуг задіяно 80% робітників. Також побудовані невеликі текстильні фабрики, деревообробні заводи, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції регіону, численні дрібні автомайстерні. На півдні штату в долинах хребта Сьєрра-Мадре вирощують кукурудзу, квасолю, цитрусові та ін.. Місто Сантьяго-Мататлан, один з головних мексиканських центрів виробництва мескаля -- алкогольного напою з агави.

У 70-ті роки в найбідніших штатах Мексики Мічоакані, Герреро, Чіапасі, Оахаці та Морелосі стали виникати різні регіональні протести вчительські руху, які в грудні 1979 року зустрілися на спільній асамблеї в місті Тукстла-Гутьєррес, столиці штату Чіапас. Так вперше була створена Опозиція офіційного синдикату вчителів (SNTE). В Оахаці протести вчителів вибухали в 1980, 1981, 1984, 1989, 2006-2007 та у 2016 роках і були організовані Національною координаційною радою освітян (CNTE). У 2006 році протягом 7 місяців у столиці штату відбувалися протести із вимогою відставки губернатора Уліса Руїса Ортіза, під час яких поліція відкрила вогонь і загинуло 17 чоловік. 

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009 [ 2013-01-10 у Wayback Machine.](ісп.)
  2. ↑ Schmal, John P. (2006). "Oaxaca: A Land of Diversity". Houston, TX: Houston Institute for Culture. Retrieved August 15, 2010.(ісп.)
  3. Oaxaca(англ.)
  4. Profile of Venustiano Carranza - Venustiano Carranza Biography [ 2008-09-29 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ Akaike Garrido, Yuki (2010). Jiménez González, Victor Manuel, ed. Oaxaca: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico, SA de CV. ISBN 978-607-400-233-1.(ісп.)
  6. "Fundamento: Estado de Oaxaca, México". Standard & Poor's.(ісп.)
  7. "Actividad Econónica". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Oaxaca . Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009 [ 2013-01-10 у Wayback Machine.](ісп.)
  8. Ana Luz Ramos Soto; Roberto Gerardo Gómez Brena (August 2008). "Turismos y Economía en el Estado de Oaxaca". Tur y Des. 1 (3). Retrieved August 15, 2010.(ісп.)

Інтернет-ресурси Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оахака (штат)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oaha ka isp Oaxaca vid nauatl Huaxyacac waːsʃakak federalnij shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij na pivdni krayini na zahid vid pereshijka Teuantepek Shtat Oahaka mezhuye z Gerrero na zahodi Puebloyu na pivnichnomu zahodi Verakrusom na pivnochi i Chiapasom na shodi na pivdni omivayetsya Tihim okeanom Shtat nazvanij na chest najbilshogo mista i stolici shtatu Oahaka Oahaka ye istorichnoyu batkivshinoyu narodiv sapotekiv i mishtekiv i mistit najbilshe chislo nosiyiv indianskih mov sered vsih shtativ federaciyi Oahaka Shtat OaxacaGerb shtatu Oahaka Prapor shtatu OahakaStolicya OahakaNajbilshe misto OahakaKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici Puebla VerakrusGerrero ChiapasMunicipalitetiv 570Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 3 521 715 10 tij gustota 22 gij Etnikon Oaxaqueno a Plosha povna 93 952 km shirota 18º 39 15º 39 N dovgota 93º 52 98º 32 WVisota maksimalna 3 720 m Cerro Nube minimalna 1644 mChasovij poyas UTC 6VVP 8 686 mlrd 2003 IRLP 0 7164 serednijStav shtatom 31 sichnya 1824Gubernator Ulises Ruyis Ortis PRI Chislo senatoriv 3 PRD 2 PRI 1 Chislo deputativ 11 PRD 7 PRI 2 Con 1 PT 1 Vebsajt e oaxaca gob mx kod ISO 3166 2 MX OAX poshtove sk Oax Shtat Oahaka na mapi MeksikiShtat Oahaka na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu OahakaShtat maye teritoriyu 95 364 km ta ye p yatim za rozmirom shtatom Meksiki Zgidno z perepisom 2005 roku vin mav naselennya u 3 506 821 cholovik Vidomi urodzhenci Oahaki vklyuchayut prezidenta Benito Huaresa hudozhnika Rufino Tamajo diktatora Porfirio Diasa pismennika Hose Vaskonselosa hudozhnika Francisko Toledo doktora Mariyu Sabinu spivachku Lila Dauns ta inshih vidomih politikiv i diyachiv mistectva Zmist 1 Istoriya 1 1 Period nestabilnosti 1821 1880 1 2 Portfirio Dias 1 3 Revolyuciya 1910 1920 1 4 Novij chas 2 Div takozh 3 Primitki 4 Internet resursiIstoriya RedaguvatiPeriod nestabilnosti 1821 1880 Redaguvati nbsp Benito Pablo HuaresPislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki ta pislya padinnya imperiyi Avgustina de Iturbide Oahaka bula progoloshena shtatom a pershim gubernatorom stav Hose Mariya Murgujya Protyagom pershoyi polovini XIX st shtat opinivsya v postijnij borotbi za vladu pomizh konservatorami ta liberalami U 1831 roci v misti Kilapami bulo stracheno liberalista Visente Gerrero U 1832 roci gubernatorom shtatu stav liberal Manuel Gomes Pedraza ale proti nogo vistupiv konservator general Estaban Moktezuma U 1850 h rokah u Tehuantepici vibuhnuv separatistskij ruh za vidokremlennya shtatu organizovanij konservatorami ale ce yim ne vdalosya 1 U 1847 roci gubernatorom stav korinnij meshkanec Oahaki Benito Huares U 1855 roci pislya ostatochnogo povalennya diktaturi Santa Anni ta u 1857 roci pislya ratifikaciyi konstituciyi Oahaki Huares uvijshov do skladu novogo uryadu de stav ministrom yusticiyi U 1858 1861 rr ocholyuvav uryad Meksiki ta buv odnim z avtoriv zakonu pro reformu zgidno yakogo cerkva viddilyalasya vid derzhavi a cerkovne majno nacionalizuvalosya 2 Portfirio Dias Redaguvati nbsp Porfirio DiasPid chas anglo franko ispanskoyi intervenciyi urodzhenec Oahaki Porfirio Dias razom z Huaresom borovsya proti kolonizatoriv Francuzki imperski sili zahopili misto Oahaku a samogo Diasa vidpravili do u v yaznici Piznishe stolicyu shtatu vidvoyuvali liberalni sili na choli z Karlosom Oronozoyu U 1872 roci proti Huaresa Dias ocholiv zakolot za planom Tukstepek Huares raptovo pomer vid infarktu a jogo misce zajnyav Dias 1 Pid chas pravlinnya Porfirio Diasa u shtati bulo zdijsneno ryad zahodiv iz modernizaciyi takih yak gromadske osvitlennya ta elektrifikaciya gazifikaciya buli pobudovani zaliznichni liniyi rozshireni rancho ta vidbulasya aktivizaciya torgivli Prote tyazhki umovi praci dlya bidnogo naselennya prizveli do narodnih hvilyuvan yaki perejshli v revolyucijni diyi 2 Revolyuciya 1910 1920 Redaguvati nbsp Moneta Oahaki v period revolyuciyi 10 sentavo 1915 bronzaKoli v 1910 roci pochalasya meksikanska revolyuciya Oahaka yak i bilshist pivdennih shtativ doyednalisya do armiyi Emiliano Sapati yakij progolosiv gaslo zemlya nalezhit robitnikam Same ce gaslo vpershe prolunalo v Oahaci oskilki v shtati ekspluataciya bagatimi zemlevlasnikami miscevih meshkanciv bula odniyeyu z najbilshih Pislya usunennya Diasa vid vladi revolyucijni lideri prodovzhuvali borotbu proti federalnogo uryadu Odin iz lideriv revolyucijnih zagoniv Venustiano Karransa vistupiv proti populistskih pozicij Sapati ta zahopiv kontrol nad federalnim uryadom vreshti resht peremig Sapatu ta Pancho Vilya Stavshi verhovnim golovnokomanduvachem Meksiki Karransa dovgij chas ne mig otrimati loyalnist vid Oahaki Piznishe v Oahaci bulo vbito brata 3 Pislya togo yak v lyutomu 1917 bula prijnyata nova konstituciya krayini ta projshli prezidentski vibori Karransa oficijno stav prezidentom 8 kvitnya 1920 protivniki Karransi do yakih priyednavsya general Obregon organizuvali derzhavnij perevorot pid chas yakogo Karransa pochav utikati do pivdennogo shtatu Verakruz shob pereformuvati tam svoyi vijska 21 travnya 1920 roku Karransa buv zradzhenij i po dorozi do Mehiko buv shoplenij vijskami generala Rodolfo Erreri ta rozstrilyanij 4 Novij chas Redaguvati nbsp Masovi protesti v Oaksaci 2006 U 1922 roci bula ratifikovana nova konstituciya shtatu Pislya revolyuciyi Oahaka yak i inshi shtati poterpala vid politichnoyi ta ekonomichnoyi nestabilnosti 2 Takozh v 20 40 h rr stalasya seriya velikih katastrof u shtati U 1928 roci nizka zemletrusiv porujnuvali bagato budinkiv v stolici a v 1931 roci zemletrus porujnuvav vzdovzh uzberezhzhya kupu mist U 1930 ti roki shtat yak i derzhava v cilomu poglinuvsya u veliku depresiyu yaka razom zi stihijnimi katastrofami sprovokuvala masovu migraciyu do Mehiko U 1944 roci silni zlivi nad mistom Tukstepek viklikali poveni pid chas yakih zaginulo blizko sotni lyudej 5 U 40 50 h rokah pochali diyati novi infrastrukturni proekti Bulo rozshirene shose Izyukar Tehuantepek ta pobudovana damba Migel Aleman 5 Pochinayuchi z 1980 h rokiv pochav rozvivatisya turistichnij biznes U 1955 roci bulo rozshireno Avtonomnij universitet Benito Huaresa zbudovanij u 1827 roci u 1968 roci zbudovanij Tehnologichnij institut i filiya Universitetu Anauak U 1994 roci zavdyaki turizmu bula pobudovana avtomagistral Oahaka Mehiko V shtati u sferi poslug zadiyano 80 robitnikiv Takozh pobudovani neveliki tekstilni fabriki derevoobrobni zavodi pidpriyemstva po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi regionu chislenni dribni avtomajsterni Na pivdni shtatu v dolinah hrebta Syerra Madre viroshuyut kukurudzu kvasolyu citrusovi ta in Misto Santyago Matatlan odin z golovnih meksikanskih centriv virobnictva meskalya alkogolnogo napoyu z agavi 6 7 U 70 ti roki v najbidnishih shtatah Meksiki Michoakani Gerrero Chiapasi Oahaci ta Morelosi stali vinikati rizni regionalni protesti vchitelski ruhu yaki v grudni 1979 roku zustrilisya na spilnij asambleyi v misti Tukstla Gutyerres stolici shtatu Chiapas Tak vpershe bula stvorena Opoziciya oficijnogo sindikatu vchiteliv SNTE V Oahaci protesti vchiteliv vibuhali v 1980 1981 1984 1989 2006 2007 ta u 2016 rokah i buli organizovani Nacionalnoyu koordinacijnoyu radoyu osvityan CNTE U 2006 roci protyagom 7 misyaciv u stolici shtatu vidbuvalisya protesti iz vimogoyu vidstavki gubernatora Ulisa Ruyisa Ortiza pid chas yakih policiya vidkrila vogon i zaginulo 17 cholovik 8 5 Div takozh RedaguvatiZemletrus bilya Oahaka de Huares 2020 Primitki Redaguvati a b Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Oaxaca Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 Arhivovano 2013 01 10 u Wayback Machine isp a b v Schmal John P 2006 Oaxaca A Land of Diversity Houston TX Houston Institute for Culture Retrieved August 15 2010 isp Oaxaca angl Profile of Venustiano Carranza Venustiano Carranza Biography Arhivovano 2008 09 29 u Wayback Machine angl a b v Akaike Garrido Yuki 2010 Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed Oaxaca Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV ISBN 978 607 400 233 1 isp Fundamento Estado de Oaxaca Mexico Standard amp Poor s isp Actividad Econonica Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Oaxaca Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 Arhivovano 2013 01 10 u Wayback Machine isp Ana Luz Ramos Soto Roberto Gerardo Gomez Brena August 2008 Turismos y Economia en el Estado de Oaxaca Tur y Des 1 3 Retrieved August 15 2010 isp Internet resursi RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oahaka shtat isp Official site of the State Government angl The Oaxaca Times isp angl Oaxaca s Tourist Guide on the web since 1995 angl Oaxaca Photo Blog Oaxaca Travel and Tourism katalog posilan Open Directory Project Mexican and Central American Archaeological Projects Electronic articles published by the Division of Anthropology American Museum of Natural History Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oahaka shtat amp oldid 39814822