Іра́клій Ліса́нський гербу Лис (лат. Heraclius Lysanskyj, пол. Herakliusz Lisański herbu Lis; 1702, округ Кам'янця-Подільського ― 14 травня (або 14 березня) 1771) ― василіянин, протоархимандрит Василіянського Чину (1751–1759), архимандрит онуфрейський, титулярний архієпископ смоленський Руської унійної церкви.
| Іраклій Лісанський Herakliusz Lisański | |
| |
|---|---|
| 27 вересня 1763 — 14 травня 1771 | |
| Обрання: | 1762 |
| Церква: | Руська Унійна Церква |
| Попередник: | Цезарій Стебновський |
| Наступник: | Йосиф Лепковський |
| |
| 10 жовтня 1762 — 14 травня 1771 | |
| Інтронізація: | 10 жовтня 1762 |
| 1751 — 1759 | |
| Народження: | 1702 Кам'янець-Подільський округ |
| Смерть: | 14 травня 1771 |
| Батько: | Ігнатій Лісанський |
| Єпископська хіротонія: | 27 вересня 1763 |
Життєпис ред.
Навчання ред.
Народився в Кам'янець-Подільському окрузі (in districtu Kamenec Podilskyj) Подільського воєводства Речі Посполитої. Син шляхтича Ігнатія Лісанського гербу Лис. Вступив до Василіянського Чину до Литовської Конґреґації Пресвятої Трійці і навчався у василіянських студійних домах включно з філософією. 4 грудня 1725 р. записався на вищі студії до Папської Урбаніанської колегії Пропаганди Віри в Римі (10 листопада 1726 р. склав присягу). Склавши з великим успіхом перед двома професорами екзамен з філософських предметів, продовжив вивчати богослов'я. Десь на початку квітня 1727 р. в Римі отримав священничі свячення, а першу Літургію відслужив у церкві Урбаніанської колегії 20 квітня того ж року (в Томину неділю ― другу неділю після Пасхи). 2 квітня 1729 р. був оголошений доктором філософії і богослов'я. 1 вересня того ж року повернувся на Батьківщину, отримавши з каси колегії 70 скудів на дорогу, одяг і побожні речі (сувеніри). У реєстрі колегії записано, що він був добрий монах і студент.
Діяльність ред.
Наступного року після студій (1730 р.), на генеральній капітулі в Новогрудку протоархимандрит Василіянського Чину о. Антоній Томилович-Лебецький призначив його своїм особистим секретарем. 1736 р. на генеральній капітулі в Битені брав участь як настоятель Полоцького монастиря при Софійському катедральному соборі, був обраний секретарем Чину і, виконуючи цей уряд, 1739 р. разом з отцями генеральної управи Конґреґації Пресвятої Трійці був на капітулі у Львові, скликаній митрополитом Атанасієм Шептицьким, на якій було утворено нову Конґреґацію Покрови Пресвятої Богородиці Василіянського Чину. 1742 р. або 1743 р. став консультором Конґреґації Пресвятої Трійці і, будучи на цьому уряді, брав участь в об'єднавчій капітулі в Дубно (25 травня ― 12 червня 1743 р.), коли дві василіянські Конґреґації об'єдналися в один Руський Чин Святого Василія Великого. На цій же капітулі на окремому засіданні був обраний протоконсультором (першим радником) Литовської провінції. В часі генеральної капітули в Берестю 1747 р. був обраний протоігуменом Литовської провінції, а на наступній ― там же (1751 р.), його обрали протоархимандритом на вісім років.
Невдовзі по обранні о. Лісанський як протоархимандрит Чину добився від Апостольського престолу для себе і своїх наступників дозволу на вживання архимандричих інсигній, тобто понтифікалій (жезл, митра, відповідний літургійний одяг). Згідно з тодішніми Конституціями Василіянського Чину, в 1755 р. засідав на двох провінційних капітулах (Литовської і Руської провінцій). За своєї каденції добився в Апостольського престолу визнання юрисдикції протоархимандрита над архимандритами (декрет папи Венедикта XIV «Super Familiam» від 30 березня 1756 р.): до того архимандрити підпорядковувалися безпосередньо митрополитові. Тепер же протоархимандрит отримав право архимандритів упроваджувати в уряд, візитувати (якщо вони не були єпископами), а при потребі ― усувати з уряду. Натомість архимандрити отримали в Чині активний і пасивний голос, тому могли брати участь у капітулах, і їх можна було вибирати на всі становища в Чині.
Архієпископ Смоленський ред.
По завершенні каденції протархимандрита, 1759 р. обраний протоігуменом Литовської провінції, але вже 1762 р. номінований на Смоленську архієпархію і Онуфрейську архимандрію. Посвячений на архимандрита і введений в уряд 10 жовтня 1762 р., а єпископські свячення ― 27 вересня 1763 р. у Володимирі Волинськім. 15 вересня 1765 р. був на урочистій коронації Холмської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. 1767 р. вибрав собі коад'ютора (помічника) Йосифа Лепковського, який згодом став його наступником. Як архієпископ Смоленський опікувався католиками східного обряду в Російській імперії. Помер 14 травня (за іншою версією 14 березня) 1771 р.
В 1930-х рр. портрет Іраклія Лісанського був у захристії римо-католицького храму в Шаргороді на Поділлі.
Примітки ред.
- ↑ Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). ― Romae 1958. — P. 288 (лат.)
- ВИБІР З «ПОМ'ЯНИКА» ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО — МІСЯЦЬ БЕРЕЗЕНЬ [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (дата доступу 1.12.2015).
- Bishop Iraklij (Herakliusz) Lisanski (Lisanskyj) † [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 1.12.2015).(англ.)
- Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). ― Romae 1958. — P. 288—289. (лат.)
- ↑ Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). ― Romae 1958. — P. 289 (лат.)
- Ісидор Патрило, ЧСВВ. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата, Записки ЧСВВ, Секція І. ― Том 48. ― Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. ― С. 203.
- «Портрет Єраклія Лисянського є в захристії римо-кат. церкви в Шаргороді на Поділлі» — Макарій Каровець, ЧСВВ. Велика реформа Чина св. Василія В. 1882 р. ― ч. І. ― Львів 1933. ― С. 16.
Література ред.
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861―1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
- Ісидор Патрило, ЧСВВ. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата, Записки ЧСВВ, Секція І. ― Том 48. ― Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. ― С. 183—278.
- Макарій Каровець, ЧСВВ. Велика реформа Чина св. Василія В. 1882 р. ― ч. І. ― Львів 1933. ― 225 С.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
- Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). ― Romae 1958. — 298 P.(лат.)
Посилання ред.
- (дата доступу 1.12.2015).
- Bishop Iraklij (Herakliusz) Lisanski (Lisanskyj) † [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 1.12.2015).(англ.)