Іраклій Окруашвілі (груз. ირაკლი ოქრუაშვილი, русифіковане — Іраклій Кобайович Окруашвілі, рос. Ираклий Кобаевич Окруашвили; нар. 6 листопада 1973, Цхінвалі, Південно-Осетинська автономна область[ka], Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний та військовий діяч. Був депутатом парламенту Грузії, учасник Трояндової революції. Відомий, як керівник кількох силових відомств.
| Іраклій Окруашвілі ირაკლი ოქრუაშვილი | ||
| ||
|---|---|---|
| 2001 — 2002 | ||
| Міністр: | Міхеіл Саакашвілі → Роланд Гілігашвілі[ka] | |
| ||
| 2 грудня 2003 — 14 січня 2004 | ||
| ||
| 7 червня — 17 грудня 2004 | ||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Жванія | |
| Попередник: | Георгій Арвеладзе | |
| Наступник: | Іване Мерабішвілі | |
| ||
| 17 грудня 2004 — 10 листопада 2006 | ||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Жванія → Міхеіл Саакашвілі (в. о.) → Зураб Ногаїделі | |
| Попередник: | Гіоргі Барамідзе | |
| Наступник: | Давид Кезерашвілі | |
| ||
| 10 листопада — 17 листопада 2006 | ||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Ногаїделі | |
| Попередник: | Іраклій Човогадзе[ka] | |
| Наступник: | Георгій Арвеладзе | |
| Народження: | 6 листопада 1973 (49 років) Цхінвалі, Південно-Осетинська АО[ka], Грузинська РСР, СРСР | |
| Національність: | грузин | |
| Країна: | СРСР → Грузія | |
| Освіта: | ТДУ ім. І. Джавахішвілі | |
| Партія: | Єдиний національний рух → Рух за єдину Грузію[ka] | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія ред.
У 2001—2002 роках був заступником тодішнього Міністра юстиції Грузії, Міхеіла Саакашвілі. Після революції спочатку був призначений державним представником у краї Шида-Картлі (у 2003—2004 роках), у 2004 році очолив Міністерство внутрішніх справ Грузії, а потім — Міністерство оборони (у 2004—2006 роках). У 2006 році був призначений міністром економіки та сталого розвитку Грузії, але через тиждень пішов у відставку.
Емігрував у Францію. Після повернення у Грузію у 2012 році був ув'язнений, у 2013 році відпущений після визнання політичним біженцем.
Окруашвілі був засуджений до п'яти років позбавлення волі за нібито участь у груповому насильстві в антиурядових мітингах, організованих у червні 2019 року. Однак президент Саломе Зурабішвілі помилував його разом із Ґіґі Уґулавою 15 травня 2020.
В 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, приїхав в Україну воювати у складі Інтернаціонального легіону.
Примітки ред.
- . OC Media (амер.). 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 2020 -12-02.
- . 15 травня 2020 р. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- Мазуренко, А. Екс-міністр оборони Грузії приїхав воювати пліч-о-пліч з українцями [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2022. — 8 березня.
Посилання ред.
- Разом із добровольцями. Ексміністр оборони Грузії приїхав до України воювати проти російських військ [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.] // НВ. — 2022. — 9 березня.
| Це незавершена стаття про грузинського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |