Єдиний національний рух (груз. ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა, Ертиані націоналурі модзраоба) — колишня провідна правоцентристська партія і найбільша опозиційна сила Грузії. Протягом 2004 — 2012 років була панівною партією в країні, однак після поразки на виборах 2012 року вона втратила більшість у парламенті. 12 січня 2017 року в ЄНР стався розкол, унаслідок чого з неї вийшов 21 депутат на чолі з Ґіґі Уґулавою, які заснували власну партію «Європейська Грузія».
Єдиний національний рух ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა | |
|---|---|
| | |
| Країна | Грузія |
| Голова партії | Мелія Никанор Анзорович |
| Засновник | Саакашвілі Міхеїл Ніколозович |
| Дата заснування | жовтень 2001 |
| Штаб-квартира | Тбілісі |
| Ідеологія | ліберальний консерватизм, ліберальний націоналізм проєвропеїзм |
| Союзники та блоки | Міжнародний демократичний союз Європейська народна партія (спостерігач) |
| Кількість членів | 350 000 |
| Офіційний сайт | unm.ge |
Історія Редагувати
ЄНР створив у жовтні 2001 року Міхеїл Саакашвілі. Після парламентських виборів 2012 року вона є основною опозиційною партією.
Ідеологія Редагувати
Це реформаторська партія, що виступає за вступ до НАТО і ЄС і за відновлення контролю Тбілісі над теренами сепаратистських самопроголошених Абхазії і Південної Осетії.
Лідери ЄНР визначають самих себе як ліберал-консерваторів, у вересні 2007 партія стала спостерігачем у правоцентристській Європейській народній партії.
Її політична ідеологія змістилась з лівоцентристської до правоцентристської після Революції Троянд і поєднує політичний, економічний і культурний лібералізм із державним націоналізмом. Також до пріоритетів партії належать: покращення соціальної допомоги бідним — головній електоральній базі партії; боротьба з корупцією і полегшення умов підприємництва.
Участь у виборах Редагувати
Парламентські вибори 2008 та 2012 Редагувати
На парламентських виборах 2008 року ЄНР набрав 59,1 % голосів виборців. Однак на виборах 2012 року вони впали до 40,3 %, ставши другою за величиною партією в парламенті після «Грузинської мрії». Після виборів 2012 року ЄНР втратив кількох членів своєї фракції у парламенті, які перейшли до інших фракцій.
Парламентські вибори 2020 Редагувати
Під час парламентської виборчої кампанії партію Єдиний національний рух консультувала команда українського Інституту когнітивного моделювання щодо соціальних технологій і діджитал-стратегії. ЄНР набрав біля 27 % голосів виборців, отримавши 36 депутатів зі 150 у парламенті Грузії.
| Вибори | Лідер | Голоси | % | Місця | +/– | Місце | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2003 | Міхеіл Саакашвілі | 345,197 | 18.1 | 32 / 150 | ▲ 32 | ▲ 3-є | Ні |
| 2004 | Ніно Бурджанадзе | 1,027,070 | 67.0 | 135 / 150 | ▲ 103 | ▬ 1-ше | Так |
| 2008 | Давид Бакрадзе | 1,050,237 | 59.18 | 119 / 150 | ▼ 16 | ▬ 1-ше | Так |
| 2012 | Іване Мерабішвілі | 873,233 | 40.34 | 65 / 150 | ▼ 54 | ▼ 2-е | Ні |
| 2016 | Давид Бакрадзе | 477,143 | 27.11 | 27 / 150 | ▼ 38 | ▬ 2-е | Ні |
| 2020 | Міхеіл Саакашвілі | 523,127 | 27.18 | 36 / 150 | ▲ 9 | ▬ 2-е | Ні |
Місцеві вибори Редагувати
На місцевих виборах у Грузії, що відбулися 30 травня 2010 ЄНР здобула близько 66 % виборців.
Примітки Редагувати
- http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/169399/
- ↑ . eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . ФАКТИ ICTV (укр.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (ru-RU). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . www.kommersant.ru (рос.). 3 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 12 серпня 2011.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт ЄНР [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Грузію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |