www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інтернет журналістика різновид журналістики що передбачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет Тако

Інтернет-журналістика

Інтернет-журналістика — різновид журналістики, що передбачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет. Також близькими є найменування «мережева журналістика», «вебжурналістика», «онлайн-журналістика», «дигітальна журналістика / цифрова журналістика».

У вузькому значенні інтернет-журналістикою є ті матеріали, що публікуються в онлайн-ЗМІ, тобто у мережевих версіях традиційних ЗМІ, або в самостійних онлайн-виданнях. В широкому значенні до інтернет-журналістики можуть відносити також блоги, соціальні медіа та інші засоби масової комунікації, що використовуються в Інтернеті, для позначення яких закордонні фахівці вже давно використовують термін «[соціальні медіа]».

З одного боку, інтернет-журналістика диференціювалась як четвертий вид ЗМІ, а з іншого саме онлайн-видання поєднали в собі риси всіх інших різновидів медіа.

Поняття «нові медіа», «інтернет-ЗМІ», «інтернет-медіа» зазнали відчутного впливу процесів, які унеможливили в багатьох випадках чітке й однозначне окреслення їхніх меж.

Онлайн-ресурсами називають мережеві об'єкти, до яких належать інтернет-видання, індивідуальні авторські проекти, блоги, інтернет-радіо та інтернет-ТБ, новинні агрегатори, дайджести й інші елементи інтернет-медій.

Однак поняття «інтернет-ресурс» занадто широке. Воно може виходити далеко за межі того, що заведено вважати журналістикою. Наприклад, надавати інформацію про погоду, курси валют, вмикати електронну пошту чи навіть служити інтернет-крамницею.

Інтернет як ЗМІ Редагувати

Часто використовують фрази «Як пишуть в Інтернеті», «Інтернет стверджує» — вислови, що впродовж останніх 20 років набули рис сталих мовних зворотів. Тобто для декого Інтернет став синонімом засобів масової інформації. У сучасному журналістикознавстві питання належності Інтернету до ЗМІ остаточно не вирішене. На думку Г. Штромаєра інтернет в жодному разі не можна безумовно вважати засобом масової інформації. По-перше не всі люди використовують його як ЗМІ. Не у всіх є доступ до інтернету. Деякі дослідники говорять про те, що Інтернет загалом слід відносити до ЗМІ.

Ще в 2002 році І. Михайлин писав, що «Інтернет — новий рівень журналізму, як у технічному, так і в змістовому аспектах». Технічний аспект пов'язаний зі швидкістю поширення інформації, а змістовий — з тим, що зникають всі опосередковуючі обставини. Журналісти та люди, що виступають в ролі журналістів, напряму здійснюють свої інформаційні функції. На думку Михайлина, це сприяє максимальній об'єктивності повідомлень. [1] Борис Потятиник про Інтернет говорить так: «По суті йдеться про нове інтегроване інформаційне середовище, яке увібрало в себе пошту, бібліотеку, періодичні видання, телебачення, радіо, телефон і навіть музей чи картинну галерею. Додаймо сюди ще віртуальний університет та електронну комерцію, щоб збагнути найголовніше: йдеться не просто про арифметичну суму старих ЗМІ. Ця сума створює принципово нове комунікаційне середовище». [2] Д. Мак-Квейл порівнює Інтернет із медійними інституціями та пише, що він «відійшов від них вже за трьома з п'яти пунктів. По-перше, тепер він займається не лише виготовленням та поширенням повідомлень, а й нагромадженням, переробленням, обміном. По-друге, нові медіа — це інститут і особистої, і громадської комунікації, і контроль за ними залежить саме від цього. По-третє, діяльність таких медій непрофесійна, їх не організовують бюрократично, як діяльність мас-медій». На думку Д. Мак-Квейла, ці розбіжності дуже вагомі, адже підтверджують, що в нових медій така ж поширеність та доступність, як і в мас-медій. Також він зазначає, що «Інтернет поступово переймає багато функцій „традиційних“ мас-медій, наприклад, рекламу, новини та інформацію». [3]

На думку Герда Штромаєра, збільшення кількості користувачів Інтернету, послаблення «типовості» користувача всесвітньою павутиною ніяк не впливає на той факт, що Інтернет ще ніхто не використовує як «класичний» ЗМІ. [4]

Окрім того, в Інтернеті відбувається не лише безпосереднє, одностороннє спілкування одного комуніката з великою кількістю дисперсних комунікантів (схема, за якою працюють традиційні ЗМІ), а й пряма, особистісна та інтерактивна комунікація двох чи більше комунікаторів.

Тобто інтернет-журналістика є лише невеликою частиною Інтернету загалом.

М. Чабаненко вважає, що виділити Інтернет-ЗМІ можна за такими ознаками:

  • наявність редакції;
  • інформація на сайті організована професійно, відчувається рівняння на найкращі зразки світової журналістики;
  • повідомлення мають соціально-значущий характер і можуть зацікавити масову аудиторію;
  • більша частина повідомлень-власні матеріали;
  • передруки з інших видань оформлені належним чином;
  • використання різних журналістських жанрів;
  • помітні партнерські зв'язки сайту з іншими Інтернет-ЗМІ;
  • медіа-контент сайту оновлюється не рідше ніж раз на тиждень;
  • достатній рівень відвідуваності або, якщо сайт новий помітною є турбота про його підвищення.

Історія Редагувати

Входження Інтернету в масовий ужиток розпочалося в першій половині 90-х рр. XX ст., до чого особливо прислужилося широке запровадження технології WWW, починаючи з 1991 р. (звідси також — вебжурналістика).

Одним з лідерів серед перших інтернет-ЗМІ став «Nando.net», ресурс американської газети «The News & Observer» (Ралі, штат Північна Кароліна), створений на початку 1990-их. За словами Стіва Єлвінгтона, «Nando.net» став першим серйозним новинним сайтом на World Wide Web. Першим онлайн-виданням, що не мало друкованої версії, став ресурс «The Electronic Trib», заснований Девідом Карлсоном у 1990 році. А «Salon», заснований у 1995 році, є одним із найвідоміших серед таких ЗМІ. Аудиторія онлайн-ЗМІ постійно зростає. У 2008 році американські користувачі медіа вперше повідомили, що отримують новин переважно з Інтернету, а не преси. [5] Молоді люди у віці від 18 до 29 майже завжди отримують новини лише через Інтернет. [6]

Як писав ще у 2010 р. Борис Потятиник, кількість комп'ютерів з виходом в Інтернет наблизилася до півтора мільярда. Відтак Інтернет набув рис грандіозної комунікаційної структури — фактично найбільшої за всю історію людства. В епоху Інтернету кордони між пресою, радіо і телебаченням втратили колишню неприступність. В системі медіа другої половини XX ст. телебачення посідало центральне місце. Проте в першій половині XXI ст. йому на зміну приходять нові інтегровані медіа. Уже в 90-х рр. минулого століття стало зрозуміло, що документальна відеоінформація, шоу та кінофільми зберігатимуться на потужних комп'ютерних серверах з відкритим доступом. Зрештою, і ТБ частково перемістилось у Мережу.

Інтернет-телебачення є частиною інтернет-журналістики. Навіть так звані «живі» передачі, що транслюються у режимі реального часу, вже не є чимось дивним для інтернет-простору. Асоціація онлайн-ЗМІ(Online News Association), заснована в 1999 році, є найбільшою організацією, що представляє інтернет-журналістів. [7]

Сучасні тенденції Редагувати

Інтернет-журналістика передбачає діяльність, окреслену вимогами і стандартами журналістської професії (збір, перевірку інформації, підготовку та подачу матеріалів, організацію редакційної роботи). Будь-які інтернет-проекти, які декларують і/або на практиці підтверджують відповідність згаданим стандартам професії, є сенс зараховувати до інтернет-журналістики. При цьому важливим критерієм має бути продукування саме нової інформації. Тобто автоматичні агрегатори новин та інші пошуково-інформаційні механізми хоч і є очевидним складником засобів масової комунікації (ЗМК, ЗМІ), проте не належать до журналістики у вузькому розумінні. Шукаючи, сортуючи та акумулюючи новини, вони не продукують нової інформації.

ЗМІ, які без будь-яких змін і доповнень (додаткова текстова інформація, інтерактивність, коментування) з'являються в Мережі, не можна автоматично зараховувати до мережевої журналістики. Це традиційні ЗМІ, що лише знаходяться в Мережі, поширюють свій сигнал через комп'ютерну систему. Є велика різниця між простою трансляцією в Мережі телепрограми і телевізійним сайтом; між простою електронною копією газети в Мережі і повноцінним інтерактивним новинно-аналітичним ресурсом з можливістю архівного пошуку, коментуванням, мультимедійністю тощо.

Щомісяця в Мережі збільшується кількість інтернет-ресурсів, які, хоч і не закорінені в традиційних медіях, проте безпосередньо вишукують, перевіряють та опрацьовують первинну і цілком оригінальну інформацію, тобто беруть інтерв'ю, пишуть репортажі й аналітику. Серед таких сайтів варто згадати дуже популярний в США «ТРМ» («Talking Points Memo»). Цей ресурс започаткував ще 2000 р. Джош Маршалл, подаючи там роздобуту власноруч інформацію. Залучивши рекламу і наростивши прибутки, Маршалл отримав нагоду залучити додаткових співробітників. Сайт став настільки впливовим, що наприкінці свого першого десятиліття Джош Маршалл здобув престижну журналістську нагороду імені Джорджа Полка. Зараз ресурс є одним з найбільш відвідуваних політичних сайтів в усьому світі. Окрім блогу Маршалла, сайт має багато інших рубрик та розділів: «Журналістські розслідування», «Столиця» та ін. Традиції якісних медіа продовжує, переповнений аналітичною інформацією, діаграмами та графіками, сайт «ProPublica».

Риси та переваги інтернет-ЗМІ порівняно з традиційними Редагувати

  1. Відносно невисока вартість проектів
  2. Відсутність часових і просторових обмежень
  3. Особливе конкурентне середовище й підвищені у зв'язку з цим вимоги до контенту та оформлення;
  4. Мультимедійність
  5. Інтерактивність та пов'язані з нею явища, як-от масове репортерство;
  6. Гіпертекстуальність;
  7. Електронний архів і пов'язані з ним можливості швидкого пошуку потрібної інформації;
  8. Персоналізація, пристосовування інформаційного продукту до індивідуальних потреб.
  9. Значно більша ефективність реклами (вебсайт надає значно ширші можливості доступу до цільової аудиторії та спілкування з нею (опитування, вираховування онлайнової поведінки тощо).

Природа онлайнових видань, структура подачі інформації в інтернет-виданні не сприяють злиттю жанрів. Навпаки, це стимулює протилежні тенденції, зокрема нове жанрове розмежування. На першому рівні сприйняття реципієнт прагне коротких інформаційних повідомлень, заголовків, виносок. Клацнувши на тому, що його зацікавило, різні матеріали: розширену інформацію, аналітичну статтю, інтерв'ю з цього приводу, відеорепортаж.

Критика інтернет-ЗМІ Редагувати

Основні аспекти критики Редагувати

  1. «Паразитизм»: онлайн-видання користуються інформацією традиційних ЗМІ, не займаються репортерством. В той самий час велика кількість друкованих видань використовує ці ж інтернет-матеріали.
  2. «Телевізійний» принцип роботи: спершу користувачі Інтернету були зорієнтовані на активний, самостійний і вільний пошук інформації. Проте ситуація змінилась, коли в Інтернет прийшли сотні мільйонів споживачів, чиї смаки сформувались під впливом телебачення. Вони прийшли туди з відчуттям і потребою бути кимось провадженими і «годованими». Найбільші інтернет-медіа почали готувати для мільйонів своїх споживачів «джентльменські набори» з віртуальних супермаркетів, комерційної реклами, розбавленої новинами зі сфери політики, спорту та шоу-бізнесу. Новин на вхідній сторінці зазвичай не більше, ніж п'ять, щоб не перевтомлювати споживача та не відвертати його уваги від важливіших речей, передусім реклами. Отже, комерційна мегамашина прийшла в Інтернет і майже заполонила його.
  3. «Неохайність»: велика кількістю фактичних і граматичних помилок, що є платою за гіпероперативність;
  4. «Смерть наративу»: руйнування здатності читача концентруватися на текстах великого обсягу. [8]

Блоги Редагувати

У науковій літературі простежуємо позиції від категоричного заперечення належності блогів до сфери журналістики і до визнання їх авторськими проектами, «газетами з одним журналістом», «громадянською», «громадською» або «любительською» журналістикою. Частина ж медіа-експертів вважає блогоферу найдемократичнішим і найпопулярнішим медіа за всю історію ЗМІ.

Кількість активних блогів у світі налічує десятки мільйонів. З-поміж них є чимало таких, які претендують називатися журналістикою: вони можуть охоплювати широкий спектр тем — від політичних коментарів і новин до різноманітних захоплень (вести журналістські розслідування, подавати достовірні факти, містити інтерв'ю тощо). Вони є також важливим джерелом інформації для 68 % онлайнових журналістів.

Чимало інтернет-видань в Україні і світі (наприклад, «Українська правда» (УП), «Кореспондент», «Захід.нет») мають рубрику «Блоги». Вести її можуть і журналісти, і відомі персони з-поза меж редакцій. Блог може мати форму авторські колонки або щоденника — жанрів, які здавна практикують у традиційній друкованій періодиці. Щоправда, тут є щонайменше дві суттєві відмінності. Перша полягає в тому, що автори блогів мають персональний доступ до цього розділу сайту і публікують там матеріали у власній редакції, без втручання ззовні. Тобто внутрішньоредакційної цензури чи редагування зазвичай немає.

Друга відмінність — кількісна. Традиційна паперова газета могла собі дозволити одну-дві авторські колонки. Натомість блогерів тієї ж УП — майже півсотні. Кількісних обмежень, на відміну від традиційних ЗМІ, в інтернет-журналістиці немає.

Головне, як уже було зазначено, — дотримання професійних стандартів збору інформації і підготовки публікацій, серед яких далеко не останнє місце посідає журналістська етика.

Агрегатори Редагувати

Новинні інтернет-агрегатори не відносяться до журналістики у вузькому розумінні цього слова. Проте загалом вони, подібно до дайджестів чи рефератів, є важливим складником медійної індустрії, допомагаючи аудиторії структурувати і споживати інформацію. Агрегатори, на кшталт Google News, не продукуючи жодного газетного матеріалу, використовують у своїх новинних підбірках заголовки й анотації найпопулярніших і найважливіших публікацій з різних джерел. Для того щоб прочитати весь текст, користувач переходить на відповідний вебсайт.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. Михайлин І. Л. Основи журналістики — К.: ЦУЛ, 2002
  2. Потятиник Б. Нові і «старі» медіа: передача «четвертої влади» — Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/mediaeco/zurnal/N4/prognoz/prognoz-borys.html[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації — Л.: Літопис, 2010
  4. Штромаєр Г. Політика і мас-медіа — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008
  5. «Tossed By A Gale». The Economist. May 14, 2009. (subscription required)
  6. Peters, Meghan. «Internet Surpasses Television as Main News Source for Young Adults [STUDY].». Mashable. Retrieved 6 April 2012.
  7. Online News Association website
  8. Потятиник Борис. Інтернет-журналістика — Львів: ПАІС, 2010
  1. Потятиник, Борис (2010). Інтернет-журналістика (українською). Львів: ПАІС. с. 35. ISBN 978-966-1585-50-7. 
  2. ↑ B.V. Potjatinik. . L'viv. ISBN 978-966-1585-50-7. OCLC 962099219. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020. 
  3. Потятиник, Борис (2010). Інтернет-журналістика (українською). Львів: ПАІС. с. 42–43. ISBN 978-966-1585-50-7. 
  4. Потятиник, Борис (2010). Інтернет-журналістика. Львів: ПАІС. с. 150. 
  5. Потятиник, Борис (2010). Інтернет-журналістика (українською). Львів: ПАІС. с. 21–25. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Internet zhurnalistika riznovid zhurnalistiki sho peredbachaye poshirennya zhurnalistskih materialiv cherez merezhu Internet Takozh blizkimi ye najmenuvannya merezheva zhurnalistika vebzhurnalistika onlajn zhurnalistika digitalna zhurnalistika cifrova zhurnalistika U vuzkomu znachenni internet zhurnalistikoyu ye ti materiali sho publikuyutsya v onlajn ZMI tobto u merezhevih versiyah tradicijnih ZMI abo v samostijnih onlajn vidannyah V shirokomu znachenni do internet zhurnalistiki mozhut vidnositi takozh blogi socialni media ta inshi zasobi masovoyi komunikaciyi sho vikoristovuyutsya v Interneti dlya poznachennya yakih zakordonni fahivci vzhe davno vikoristovuyut termin socialni media Z odnogo boku internet zhurnalistika diferenciyuvalas yak chetvertij vid ZMI a z inshogo same onlajn vidannya poyednali v sobi risi vsih inshih riznovidiv media 1 Ponyattya novi media internet ZMI internet media zaznali vidchutnogo vplivu procesiv yaki unemozhlivili v bagatoh vipadkah chitke j odnoznachne okreslennya yihnih mezh Onlajn resursami nazivayut merezhevi ob yekti do yakih nalezhat internet vidannya individualni avtorski proekti blogi internet radio ta internet TB novinni agregatori dajdzhesti j inshi elementi internet medij Odnak ponyattya internet resurs zanadto shiroke Vono mozhe vihoditi daleko za mezhi togo sho zavedeno vvazhati zhurnalistikoyu Napriklad nadavati informaciyu pro pogodu kursi valyut vmikati elektronnu poshtu chi navit sluzhiti internet kramniceyu Zmist 1 Internet yak ZMI 2 Istoriya 3 Suchasni tendenciyi 4 Risi ta perevagi internet ZMI porivnyano z tradicijnimi 3 5 Kritika internet ZMI 4 5 1 Osnovni aspekti kritiki 6 Blogi 5 7 Agregatori 2 8 Div takozh 9 LiteraturaInternet yak ZMI RedaguvatiChasto vikoristovuyut frazi Yak pishut v Interneti Internet stverdzhuye vislovi sho vprodovzh ostannih 20 rokiv nabuli ris stalih movnih zvorotiv Tobto dlya dekogo Internet stav sinonimom zasobiv masovoyi informaciyi U suchasnomu zhurnalistikoznavstvi pitannya nalezhnosti Internetu do ZMI ostatochno ne virishene Na dumku G Shtromayera internet v zhodnomu razi ne mozhna bezumovno vvazhati zasobom masovoyi informaciyi Po pershe ne vsi lyudi vikoristovuyut jogo yak ZMI Ne u vsih ye dostup do internetu Deyaki doslidniki govoryat pro te sho Internet zagalom slid vidnositi do ZMI She v 2002 roci I Mihajlin pisav sho Internet novij riven zhurnalizmu yak u tehnichnomu tak i v zmistovomu aspektah Tehnichnij aspekt pov yazanij zi shvidkistyu poshirennya informaciyi a zmistovij z tim sho znikayut vsi oposeredkovuyuchi obstavini Zhurnalisti ta lyudi sho vistupayut v roli zhurnalistiv napryamu zdijsnyuyut svoyi informacijni funkciyi Na dumku Mihajlina ce spriyaye maksimalnij ob yektivnosti povidomlen 1 Boris Potyatinik pro Internet govorit tak Po suti jdetsya pro nove integrovane informacijne seredovishe yake uvibralo v sebe poshtu biblioteku periodichni vidannya telebachennya radio telefon i navit muzej chi kartinnu galereyu Dodajmo syudi she virtualnij universitet ta elektronnu komerciyu shob zbagnuti najgolovnishe jdetsya ne prosto pro arifmetichnu sumu starih ZMI Cya suma stvoryuye principovo nove komunikacijne seredovishe 2 D Mak Kvejl porivnyuye Internet iz medijnimi instituciyami ta pishe sho vin vidijshov vid nih vzhe za troma z p yati punktiv Po pershe teper vin zajmayetsya ne lishe vigotovlennyam ta poshirennyam povidomlen a j nagromadzhennyam pereroblennyam obminom Po druge novi media ce institut i osobistoyi i gromadskoyi komunikaciyi i kontrol za nimi zalezhit same vid cogo Po tretye diyalnist takih medij neprofesijna yih ne organizovuyut byurokratichno yak diyalnist mas medij Na dumku D Mak Kvejla ci rozbizhnosti duzhe vagomi adzhe pidtverdzhuyut sho v novih medij taka zh poshirenist ta dostupnist yak i v mas medij Takozh vin zaznachaye sho Internet postupovo perejmaye bagato funkcij tradicijnih mas medij napriklad reklamu novini ta informaciyu 3 Na dumku Gerda Shtromayera zbilshennya kilkosti koristuvachiv Internetu poslablennya tipovosti koristuvacha vsesvitnoyu pavutinoyu niyak ne vplivaye na toj fakt sho Internet she nihto ne vikoristovuye yak klasichnij ZMI 4 Okrim togo v Interneti vidbuvayetsya ne lishe bezposerednye odnostoronnye spilkuvannya odnogo komunikata z velikoyu kilkistyu dispersnih komunikantiv shema za yakoyu pracyuyut tradicijni ZMI a j pryama osobistisna ta interaktivna komunikaciya dvoh chi bilshe komunikatoriv Tobto internet zhurnalistika ye lishe nevelikoyu chastinoyu Internetu zagalom M Chabanenko vvazhaye sho vidiliti Internet ZMI mozhna za takimi oznakami nayavnist redakciyi informaciya na sajti organizovana profesijno vidchuvayetsya rivnyannya na najkrashi zrazki svitovoyi zhurnalistiki povidomlennya mayut socialno znachushij harakter i mozhut zacikaviti masovu auditoriyu bilsha chastina povidomlen vlasni materiali peredruki z inshih vidan oformleni nalezhnim chinom vikoristannya riznih zhurnalistskih zhanriv pomitni partnerski zv yazki sajtu z inshimi Internet ZMI media kontent sajtu onovlyuyetsya ne ridshe nizh raz na tizhden dostatnij riven vidviduvanosti abo yaksho sajt novij pomitnoyu ye turbota pro jogo pidvishennya Istoriya RedaguvatiVhodzhennya Internetu v masovij uzhitok rozpochalosya v pershij polovini 90 h rr XX st do chogo osoblivo prisluzhilosya shiroke zaprovadzhennya tehnologiyi WWW pochinayuchi z 1991 r zvidsi takozh vebzhurnalistika Odnim z lideriv sered pershih internet ZMI stav Nando net resurs amerikanskoyi gazeti The News amp Observer Rali shtat Pivnichna Karolina stvorenij na pochatku 1990 ih Za slovami Stiva Yelvingtona Nando net stav pershim serjoznim novinnim sajtom na World Wide Web Pershim onlajn vidannyam sho ne malo drukovanoyi versiyi stav resurs The Electronic Trib zasnovanij Devidom Karlsonom u 1990 roci A Salon zasnovanij u 1995 roci ye odnim iz najvidomishih sered takih ZMI Auditoriya onlajn ZMI postijno zrostaye U 2008 roci amerikanski koristuvachi media vpershe povidomili sho otrimuyut novin perevazhno z Internetu a ne presi 5 Molodi lyudi u vici vid 18 do 29 majzhe zavzhdi otrimuyut novini lishe cherez Internet 6 Yak pisav she u 2010 r Boris Potyatinik kilkist komp yuteriv z vihodom v Internet nablizilasya do pivtora milyarda Vidtak Internet nabuv ris grandioznoyi komunikacijnoyi strukturi faktichno najbilshoyi za vsyu istoriyu lyudstva V epohu Internetu kordoni mizh presoyu radio i telebachennyam vtratili kolishnyu nepristupnist 2 V sistemi media drugoyi polovini XX st telebachennya posidalo centralne misce Prote v pershij polovini XXI st jomu na zminu prihodyat novi integrovani media Uzhe v 90 h rr minulogo stolittya stalo zrozumilo sho dokumentalna videoinformaciya shou ta kinofilmi zberigatimutsya na potuzhnih komp yuternih serverah z vidkritim dostupom Zreshtoyu i TB chastkovo peremistilos u Merezhu Internet telebachennya ye chastinoyu internet zhurnalistiki Navit tak zvani zhivi peredachi sho translyuyutsya u rezhimi realnogo chasu vzhe ne ye chimos divnim dlya internet prostoru Asociaciya onlajn ZMI Online News Association zasnovana v 1999 roci ye najbilshoyu organizaciyeyu sho predstavlyaye internet zhurnalistiv 7 Suchasni tendenciyi RedaguvatiInternet zhurnalistika peredbachaye diyalnist okreslenu vimogami i standartami zhurnalistskoyi profesiyi zbir perevirku informaciyi pidgotovku ta podachu materialiv organizaciyu redakcijnoyi roboti Bud yaki internet proekti yaki deklaruyut i abo na praktici pidtverdzhuyut vidpovidnist zgadanim standartam profesiyi ye sens zarahovuvati do internet zhurnalistiki Pri comu vazhlivim kriteriyem maye buti produkuvannya same novoyi informaciyi Tobto avtomatichni agregatori novin ta inshi poshukovo informacijni mehanizmi hoch i ye ochevidnim skladnikom zasobiv masovoyi komunikaciyi ZMK ZMI prote ne nalezhat do zhurnalistiki u vuzkomu rozuminni Shukayuchi sortuyuchi ta akumulyuyuchi novini voni ne produkuyut novoyi informaciyi ZMI yaki bez bud yakih zmin i dopovnen dodatkova tekstova informaciya interaktivnist komentuvannya z yavlyayutsya v Merezhi ne mozhna avtomatichno zarahovuvati do merezhevoyi zhurnalistiki Ce tradicijni ZMI sho lishe znahodyatsya v Merezhi poshiryuyut svij signal cherez komp yuternu sistemu Ye velika riznicya mizh prostoyu translyaciyeyu v Merezhi teleprogrami i televizijnim sajtom mizh prostoyu elektronnoyu kopiyeyu gazeti v Merezhi i povnocinnim interaktivnim novinno analitichnim resursom z mozhlivistyu arhivnogo poshuku komentuvannyam multimedijnistyu tosho Shomisyacya v Merezhi zbilshuyetsya kilkist internet resursiv yaki hoch i ne zakorineni v tradicijnih mediyah prote bezposeredno vishukuyut pereviryayut ta opracovuyut pervinnu i cilkom originalnu informaciyu tobto berut interv yu pishut reportazhi j analitiku Sered takih sajtiv varto zgadati duzhe populyarnij v SShA TRM Talking Points Memo Cej resurs zapochatkuvav she 2000 r Dzhosh Marshall podayuchi tam rozdobutu vlasnoruch informaciyu Zaluchivshi reklamu i narostivshi pributki Marshall otrimav nagodu zaluchiti dodatkovih spivrobitnikiv Sajt stav nastilki vplivovim sho naprikinci svogo pershogo desyatilittya Dzhosh Marshall zdobuv prestizhnu zhurnalistsku nagorodu imeni Dzhordzha Polka Zaraz resurs ye odnim z najbilsh vidviduvanih politichnih sajtiv v usomu sviti Okrim blogu Marshalla sajt maye bagato inshih rubrik ta rozdiliv Zhurnalistski rozsliduvannya Stolicya ta in Tradiciyi yakisnih media prodovzhuye perepovnenij analitichnoyu informaciyeyu diagramami ta grafikami sajt ProPublica Risi ta perevagi internet ZMI porivnyano z tradicijnimi 3 RedaguvatiVidnosno nevisoka vartist proektiv Vidsutnist chasovih i prostorovih obmezhen Osoblive konkurentne seredovishe j pidvisheni u zv yazku z cim vimogi do kontentu ta oformlennya Multimedijnist Interaktivnist ta pov yazani z neyu yavisha yak ot masove reporterstvo Gipertekstualnist Elektronnij arhiv i pov yazani z nim mozhlivosti shvidkogo poshuku potribnoyi informaciyi Personalizaciya pristosovuvannya informacijnogo produktu do individualnih potreb Znachno bilsha efektivnist reklami vebsajt nadaye znachno shirshi mozhlivosti dostupu do cilovoyi auditoriyi ta spilkuvannya z neyu opituvannya virahovuvannya onlajnovoyi povedinki tosho Priroda onlajnovih vidan struktura podachi informaciyi v internet vidanni ne spriyayut zlittyu zhanriv Navpaki ce stimulyuye protilezhni tendenciyi zokrema nove zhanrove rozmezhuvannya Na pershomu rivni sprijnyattya recipiyent pragne korotkih informacijnih povidomlen zagolovkiv vinosok Klacnuvshi na tomu sho jogo zacikavilo rizni materiali rozshirenu informaciyu analitichnu stattyu interv yu z cogo privodu videoreportazh Kritika internet ZMI 4 RedaguvatiOsnovni aspekti kritiki Redaguvati Parazitizm onlajn vidannya koristuyutsya informaciyeyu tradicijnih ZMI ne zajmayutsya reporterstvom V toj samij chas velika kilkist drukovanih vidan vikoristovuye ci zh internet materiali Televizijnij princip roboti spershu koristuvachi Internetu buli zoriyentovani na aktivnij samostijnij i vilnij poshuk informaciyi Prote situaciya zminilas koli v Internet prijshli sotni miljoniv spozhivachiv chiyi smaki sformuvalis pid vplivom telebachennya Voni prijshli tudi z vidchuttyam i potreboyu buti kimos provadzhenimi i godovanimi Najbilshi internet media pochali gotuvati dlya miljoniv svoyih spozhivachiv dzhentlmenski nabori z virtualnih supermarketiv komercijnoyi reklami rozbavlenoyi novinami zi sferi politiki sportu ta shou biznesu Novin na vhidnij storinci zazvichaj ne bilshe nizh p yat shob ne perevtomlyuvati spozhivacha ta ne vidvertati jogo uvagi vid vazhlivishih rechej peredusim reklami Otzhe komercijna megamashina prijshla v Internet i majzhe zapolonila jogo Neohajnist velika kilkistyu faktichnih i gramatichnih pomilok sho ye platoyu za giperoperativnist Smert narativu rujnuvannya zdatnosti chitacha koncentruvatisya na tekstah velikogo obsyagu 8 Blogi 5 RedaguvatiU naukovij literaturi prostezhuyemo poziciyi vid kategorichnogo zaperechennya nalezhnosti blogiv do sferi zhurnalistiki i do viznannya yih avtorskimi proektami gazetami z odnim zhurnalistom gromadyanskoyu gromadskoyu abo lyubitelskoyu zhurnalistikoyu Chastina zh media ekspertiv vvazhaye blogoferu najdemokratichnishim i najpopulyarnishim media za vsyu istoriyu ZMI Kilkist aktivnih blogiv u sviti nalichuye desyatki miljoniv Z pomizh nih ye chimalo takih yaki pretenduyut nazivatisya zhurnalistikoyu voni mozhut ohoplyuvati shirokij spektr tem vid politichnih komentariv i novin do riznomanitnih zahoplen vesti zhurnalistski rozsliduvannya podavati dostovirni fakti mistiti interv yu tosho Voni ye takozh vazhlivim dzherelom informaciyi dlya 68 onlajnovih zhurnalistiv Chimalo internet vidan v Ukrayini i sviti napriklad Ukrayinska pravda UP Korespondent Zahid net mayut rubriku Blogi Vesti yiyi mozhut i zhurnalisti i vidomi personi z poza mezh redakcij Blog mozhe mati formu avtorski kolonki abo shodennika zhanriv yaki zdavna praktikuyut u tradicijnij drukovanij periodici Shopravda tut ye shonajmenshe dvi suttyevi vidminnosti Persha polyagaye v tomu sho avtori blogiv mayut personalnij dostup do cogo rozdilu sajtu i publikuyut tam materiali u vlasnij redakciyi bez vtruchannya zzovni Tobto vnutrishnoredakcijnoyi cenzuri chi redaguvannya zazvichaj nemaye Druga vidminnist kilkisna Tradicijna paperova gazeta mogla sobi dozvoliti odnu dvi avtorski kolonki Natomist blogeriv tiyeyi zh UP majzhe pivsotni Kilkisnih obmezhen na vidminu vid tradicijnih ZMI v internet zhurnalistici nemaye Golovne yak uzhe bulo zaznacheno dotrimannya profesijnih standartiv zboru informaciyi i pidgotovki publikacij sered yakih daleko ne ostannye misce posidaye zhurnalistska etika Agregatori 2 RedaguvatiNovinni internet agregatori ne vidnosyatsya do zhurnalistiki u vuzkomu rozuminni cogo slova Prote zagalom voni podibno do dajdzhestiv chi referativ ye vazhlivim skladnikom medijnoyi industriyi dopomagayuchi auditoriyi strukturuvati i spozhivati informaciyu Agregatori na kshtalt Google News ne produkuyuchi zhodnogo gazetnogo materialu vikoristovuyut u svoyih novinnih pidbirkah zagolovki j anotaciyi najpopulyarnishih i najvazhlivishih publikacij z riznih dzherel Dlya togo shob prochitati ves tekst koristuvach perehodit na vidpovidnij vebsajt Div takozh RedaguvatiSpisok najpopulyarnishih internet ZMI v Ukrayini Potyatinik B 4 etapi rozvitku novih media Arhivovano 27 chervnya 2020 u Wayback Machine Potyatinik B Cifrova zhurnalistika integraciya Klyuchovi vlastivosti Arhivovano 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Potyatinik B Dekilka paradoksiv vebzhurnalistiki Arhivovano 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Prodati diyavolu dani Arhivovano 27 chervnya 2020 u Wayback Machine Bliskavka internet zhurnalistika Literatura RedaguvatiMihajlin I L Osnovi zhurnalistiki K CUL 2002 Potyatinik B Novi i stari media peredacha chetvertoyi vladi Rezhim dostupu http www lnu edu ua mediaeco zurnal N4 prognoz prognoz borys html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi L Litopis 2010 Shtromayer G Politika i mas media K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Tossed By A Gale The Economist May 14 2009 subscription required Peters Meghan Internet Surpasses Television as Main News Source for Young Adults STUDY Mashable Retrieved 6 April 2012 Online News Association website Potyatinik Boris Internet zhurnalistika Lviv PAIS 2010 Potyatinik Boris 2010 Internet zhurnalistika ukrayinskoyu Lviv PAIS s 35 ISBN 978 966 1585 50 7 a b B V Potjatinik Internet szurnalistika L viv ISBN 978 966 1585 50 7 OCLC 962099219 Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 25 chervnya 2020 Potyatinik Boris 2010 Internet zhurnalistika ukrayinskoyu Lviv PAIS s 42 43 ISBN 978 966 1585 50 7 Potyatinik Boris 2010 Internet zhurnalistika Lviv PAIS s 150 Potyatinik Boris 2010 Internet zhurnalistika ukrayinskoyu Lviv PAIS s 21 25 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Internet zhurnalistika amp oldid 35810994