www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інгібітори рецепторів ангіотензину ІІ Зауважте Вікіпедія не дає медичних порад Якщо у вас виникли проблеми зі здоров ям

Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ, або сартани — група антигіпертензивних препаратів, механізм дії яких полягає у блокуванні зв'язування ангіотензину-ІІ з рецепторами ангіотензину-І, що приводить до вазоділятації, зниження виділення альдостерону, зниження реабсорбції натрію у нирках, що призводить в сумі до антигіпертензивного ефекту.

Лозартан — перший представник групи інгібіторів ангіотензину-ІІ

Історія виникнення Редагувати

Саралазин — попередник інгібіторів ангіотензину-Іі

Створення перших препаратів групи інгібіторів ангіотензину-ІІ тісно пов'язано із синтезом, дослідженням та впровадженням у клінічну практику перших препаратів із групи інгібіторів АПФ. Так, пралельно із дослідженням каптоприлу у 70-х роках минулого століття був синтезований препарат саралазин, що мав пептидну структуру та мав здатність конкурентно інгібувати рецептори ангіотензину-ІІ. Цей препарат не отримав широкого розповсюдження у зв'язку із часто непередбачуваними ефектами застосування та необхідністю виключно парентерального застосування. Але подальші розробки привели до синтезу непептидних блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ, які можна було застосовувати перорально. Першим таким препаратом став лозартан, що має імідазольну структуру та високу спорідненість до рецепторів ангіотензину-ІІ. Клінічні дослідження лозартану завершились у 1986 році, і він уперше був допущений до клінічного застосування у США у 1995 році. Наступним представником групи став епросартан, що, на відміну від попереднього препарата групи, мав іншу структуру — небіфенілову нететразольну, і дослідження якого завершились у 1992 році. Подальші дослідження у середині 90-х років минулого століття призвели до синтезу ще кількох представників групи інгібіторів ангіотензину-ІІ — кандесартан, валсартан, телмісартан (у 1991 році), олмесартан (у 1995 році). Продовжуються клінічні дослідження нових препаратів групи — ембусартана, фонсартана, пратосартана.

Класифікація Редагувати

Препарати групи інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ по хімічній структурі можна поділити на чотири підгрупи:

За характером метаболізму інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ можна розподілити на дві групи:

  • Проліки, які проходять метаболічну трансформацію в організмі з виділенням активних метаболітів — лозартан, кандесартан, олмесартан, азилсартан.
  • Ліки — телмісартан, ірбесартан, епросартан, вальзартан, які безпосередньо містять активні метаболіти і не потребують певної метаболічної трансформації.

За розчинністю серед сартанів виділяють гідро- та ліпофільні препарати. Гідрофільними є лозартан, валсартан та ірбесартан, які погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр. До ліпофільних препаратів належать епросартан, кандесартан та телмісартан, які мають здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр.

За ступенем антагонізму до АТ1-рецепторів виділяють конкурентні та неконкурентні інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ. Конкурентні сартани оборотно зв'язуються з АТ1-рецепторами та можуть бути витіснені надлишком ангіотензину-ІІ. До цієї групи належать лозартан і епросартан. Неконкурентні сартани необоротно зв'язуються з рецепторами і тому не залежать від кількості ангіотензину-ІІ. Проте із появою нових даних усі сартани розглядаються як конкурентні, і різниця між ними полягає у швидкості зв'язування, тому виділяють препарати з швидкою оборотною блокадою (лозартан, епросартан) та повільно оборотною блокадою (усі інші сартани).

Механізм дії Редагувати

Схема ренін—ангіотензинової системи регуляції артеріального тиску (на схемі ARBs — інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ)

Механізм дії інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ полягає у блокуванні зв'язування ангіотензину-ІІ з рецепторами ангіотензину-І, що приводить до вазоділятації, зниженні виділення альдостерону, зниження реабсорбції натрію у нирках. Усі ці ефекти в сумі призводять до антигіпертензивного ефекту. Препарати групи мають різну спорідненість до рецепторів ангіотензину-ІІ, через які реалізується дія ангіотензину-II. Так, спорідненість до AT1-рецепторів ангіотензину-II у валсартану у 20000 вище, чим до AT2-рецепторів. У інших препаратів афінність до AT1-рецепторів нижча, та ступінь спорідненості до AT1-рецепторів по спаданню має такий вигляд — олмесартан > кандесартан > ірбесартан > телмісартан > лозартан > епросартан. При тривалому застосуванні сартанів також спостерігається регрес гіпертрофії лівого шлуночка. Препарати групи також мають нефропротективні властивості, знижують інсулінорезистентність та протеїнурію при цукровому діабеті. Сартани не мають негативного впливу на обмін ліпідів. Крім цього лозартан та частково телмісартан мають здатність підвищувати екскрецію сечової кислоти, що дає можливість застосовувати препарати групи при гіпертонії та супутній нефропатії та подагрі. Частина препаратів групи (телмісартан, олмесартан) можуть запобігати проліферації гладком'язових клітин судин, що відповідно до сучасних уявлень про пригнічення проліферації гладком'язових міоцитів судин як одного із патогенетичних факторів розвитку атеросклерозу, сартани можуть розглядатись як препарати для зниження ризику ішемічної хвороби серця. Тривале лікування препаратами групи сартанів призводить до покращення колатерального кровообігу в мозковій тканині, зменшенню апоптозу нейронів, звуження великих церебральних судин, а значить, і захисту мозкових судин дрібного калібру, що найчастіше здатні до розривів, що дає здатність запобігати геморагічному інсульту. Епросартан має додатковий механізм вазодилятуючої дії — він блокує пресинаптичні рецептори ангіотензину-І у симпатичній нервовій системі та гальмує вивільнення норадреналіну із закінчень симпатичних нервових волокон і тим самим зменшує стимуляцію адренорецепторів гладкої мускулатури судин. Препарати групи (лозартан, валсартан) виявляють позитивний ефект на еректильну функцію у чоловіків. Згідно проведених досліджень, препарати групи (олмесартан, лозартан) можуть гальмувати розвиток раку підшлункової залози та інших пухлин. Крім того, сартани не впливають на метаболізм сильного вазодилятатору брадикініну та субстанції Р, що призводить до зменшення побічних ефектів, пов'язаних із накопиченням брадикініну (найчастіше — набряку Квінке).

Фармакодинаміка Редагувати

Більшість препаратів групи інгібіторів ангіотензину-ІІ швидко і добре всмоктуються у шлунковому тракті. Біодоступність сартанів варіює, від 13% у епросартану до 60—80% у ірбесартану. У частини препаратів групи (лозартану, телмісартану, епросартану, валсартану) прийом препарату з їжею знижує всмоктування або біодоступність препаратів. Частина сартанів є проліками, і для їх активації необхідна метаболічна трансформація в печінці та виділення активних компонентів. До таких препаратів належать лозартан, кандесартан, олмесартан та азилсартан. Інші препарати групи безпосередньо містять активні середники та не потребують метаболічної активації. До них належать телмісартан, ірбесартан, епросартан, валсартан. Препарати групи сартанів високі концентрації створюють переважно в судинах, серці, наднирниках. Ліпофільні сартани (епросартан, кандесартан та телмісартан) мають здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Усі інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ проникають через плацентарний бар'єр та виділяються в грудне молоко. Метаболізуються сартани у печінці. Виводяться інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ з організму переважно із сечею, частково з калом і жовчю. Співвідношення шляхів виведення у препаратів групи варіює, найвищий відсоток печінкового шляху виведення має телмісартан, найвищий відсоток ниркового шляху виведення мають лозартан та олмесартан. Період напіввиведення препаратів групи варіює від 2 годин у лозартану до майже 20 годин у телмісартану, період напіввиведення препаратів групи збільшується переважно при порушеннях функції печінки.

Показання до застосування Редагувати

Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби як монотерапія, так і у складі комплексного лікування. Показанням для застосування інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ є також хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, особливо при підвищеній чутливості до інгібіторів АПФ. Препарати групи сартанів з нефропротективною метою показані при хронічних хворобах нирок, у тому числі гіпертензивній та діабетичній нефропатії, та мікроальбумінурії. Сартани показані при наявність рецидивуючих транзиторних ішемічних атак і перенесеного ішемічного інсульту з нейропротективною метою. Препарати групи інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ показані також при гіперурикемії, та для запобігання розвитку аритмій і при фібриляції передсердь.

Побічна дія Редагувати

При застосуванні препаратів із групи інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ найчастіше спостерігаються головний біль, інфекції верхніх дихальних шляхів, запаморочення та грипоподібні симптоми. При застосуванні сартанів можуть спостерігатися також головокружіння, безсоння, ортостатична гіпотензія (особливо після першої дози), фарингіт, спазми м'язів, міалгія, болі в спині, порушення функції печінки, порушення функції нирок, висипання на шкірі, понос, анемія. Частота побічних ефектів, особливо сухого кашлю, у групі сартанів значно нижча, чим у групі інгібіторів АПФ, та ненабагато вища у порівнянні з плацебо.

Протипокази Редагувати

Протипоказами до застосування препаратів із групи інгібіторів рецепторів ангіотензину-ІІ є підвищена чутливості до препаратів групи, період вагітності та годування грудьми, печінкова недостатність важкого ступеня та обструктивні захворюваннях жовчевих шляхів, важка ниркова недостатність, гіпотонії. Препарати групи рекомендовано застосовувати з обережністю у хворих із двобічним стенозом ниркових артерій або однобічним у випадку єдиної функціонуючої нирки у зв'язку із високою імовірністю розвитку важкої гіпотензії та ниркової недостатності, у випадку мітрального або аортального стенозу або ідіопатичного субатрофічного аортального стенозу, хворим на гемодіалізі. Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ не рекомендовані для застосування у дитячому віці, за виключенням валсартану, який допущений для лікування артеріальної гіпертензії у дітей від 6 років.

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.rmj.ru/articles_7268.htm [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Adam, Matthias (2005). . Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences 36. Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 27 вересня 2014.  (англ.)
  3. ↑ Analogue-based Drug Discovery (Optimizing Antihypertensive Therapy by Angiotensin Receptor Blockers; Farsang, C., Fisher, J., p.157-167) Editors; Fischer, J., Ganellin, R. Wiley-VCH 2006. ISBN 978-3-527-31257-3 (англ.)
  4. ↑ . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 вересня 2014. 
  5. Burnier, M.; Brunner, H.R. (2000). Angiotensin II receptor antagonists. Lancet 355 (9204): 637–645. PMID 10696996. doi:10.1016/S0140-6736(99)10365-9. [недоступне посилання з серпня 2019] (англ.)
  6. ↑ Aulakh GK, Sodhi RK, Singh M (August 2007). . Life Sci. 81 (8): 615–39. PMID 17692338. doi:10.1016/j.lfs.2007.06.007. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 27 вересня 2014.  (англ.)
  7. ↑ . Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 28 вересня 2014. 
  8. ↑ . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2014. 
  9. ↑ http://www.health-ua.com/articles/2767.html [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. http://medi.ru/doc/216403.htm [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ http://www.rmj.ru/articles_8969.htm [ 2 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 28 вересня 2014. 
  13. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/njmoz_2013_2_22.pdf [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. http://www.rmj.ru/articles_1345.htm [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. http://www.ukrcardio.org/news.php/news/522[недоступне посилання з червня 2019]
  16. Rossi S, editor. Australian Medicines Handbook 2006. Adelaide: Australian Medicines Handbook; 2006. (англ.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Ingibitori receptoriv angiotenzinu II abo sartani grupa antigipertenzivnih preparativ mehanizm diyi yakih polyagaye u blokuvanni zv yazuvannya angiotenzinu II z receptorami angiotenzinu I sho privodit do vazodilyataciyi znizhennya vidilennya aldosteronu znizhennya reabsorbciyi natriyu u nirkah sho prizvodit v sumi do antigipertenzivnogo efektu Lozartan pershij predstavnik grupi ingibitoriv angiotenzinu IIZmist 1 Istoriya viniknennya 2 Klasifikaciya 3 Mehanizm diyi 4 Farmakodinamika 5 Pokazannya do zastosuvannya 6 Pobichna diya 7 Protipokazi 8 Primitki 9 DzherelaIstoriya viniknennya Redaguvati nbsp Saralazin poperednik ingibitoriv angiotenzinu IiStvorennya pershih preparativ grupi ingibitoriv angiotenzinu II tisno pov yazano iz sintezom doslidzhennyam ta vprovadzhennyam u klinichnu praktiku pershih preparativ iz grupi ingibitoriv APF Tak pralelno iz doslidzhennyam kaptoprilu u 70 h rokah minulogo stolittya buv sintezovanij preparat saralazin sho mav peptidnu strukturu ta mav zdatnist konkurentno ingibuvati receptori angiotenzinu II Cej preparat ne otrimav shirokogo rozpovsyudzhennya u zv yazku iz chasto neperedbachuvanimi efektami zastosuvannya ta neobhidnistyu viklyuchno parenteralnogo zastosuvannya 1 2 Ale podalshi rozrobki priveli do sintezu nepeptidnih blokatoriv receptoriv angiotenzinu II yaki mozhna bulo zastosovuvati peroralno Pershim takim preparatom stav lozartan sho maye imidazolnu strukturu ta visoku sporidnenist do receptoriv angiotenzinu II 1 Klinichni doslidzhennya lozartanu zavershilis u 1986 roci i vin upershe buv dopushenij do klinichnogo zastosuvannya u SShA u 1995 roci 3 Nastupnim predstavnikom grupi stav eprosartan sho na vidminu vid poperednogo preparata grupi mav inshu strukturu nebifenilovu netetrazolnu 1 i doslidzhennya yakogo zavershilis u 1992 roci 3 Podalshi doslidzhennya u seredini 90 h rokiv minulogo stolittya prizveli do sintezu she kilkoh predstavnikiv grupi ingibitoriv angiotenzinu II 4 kandesartan valsartan telmisartan u 1991 roci 5 olmesartan u 1995 roci 6 Prodovzhuyutsya klinichni doslidzhennya novih preparativ grupi embusartana fonsartana pratosartana 6 Klasifikaciya RedaguvatiPreparati grupi ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II po himichnij strukturi mozhna podiliti na chotiri pidgrupi 7 Bifenilovi tetrazoli lozartan kandesartan irbesartan olmesartan Bifenilovi netetrazoli telmisartan azilsartan Nebifenilovi netetrazoli eprosartan Negeterociklichni spoluki valsartan Za harakterom metabolizmu ingibitori receptoriv angiotenzinu II mozhna rozpodiliti na dvi grupi 7 Proliki yaki prohodyat metabolichnu transformaciyu v organizmi z vidilennyam aktivnih metabolitiv lozartan kandesartan olmesartan azilsartan Liki telmisartan irbesartan eprosartan valzartan yaki bezposeredno mistyat aktivni metaboliti i ne potrebuyut pevnoyi metabolichnoyi transformaciyi Za rozchinnistyu sered sartaniv vidilyayut gidro ta lipofilni preparati Gidrofilnimi ye lozartan valsartan ta irbesartan yaki pogano pronikayut cherez gematoencefalichnij bar yer Do lipofilnih preparativ nalezhat eprosartan kandesartan ta telmisartan yaki mayut zdatnist pronikati cherez gematoencefalichnij bar yer 8 Za stupenem antagonizmu do AT1 receptoriv vidilyayut konkurentni ta nekonkurentni ingibitori receptoriv angiotenzinu II Konkurentni sartani oborotno zv yazuyutsya z AT1 receptorami ta mozhut buti vitisneni nadlishkom angiotenzinu II Do ciyeyi grupi nalezhat lozartan i eprosartan Nekonkurentni sartani neoborotno zv yazuyutsya z receptorami i tomu ne zalezhat vid kilkosti angiotenzinu II Prote iz poyavoyu novih danih usi sartani rozglyadayutsya yak konkurentni i riznicya mizh nimi polyagaye u shvidkosti zv yazuvannya tomu vidilyayut preparati z shvidkoyu oborotnoyu blokadoyu lozartan eprosartan ta povilno oborotnoyu blokadoyu usi inshi sartani 8 Mehanizm diyi Redaguvati nbsp Shema renin angiotenzinovoyi sistemi regulyaciyi arterialnogo tisku na shemi ARBs ingibitori receptoriv angiotenzinu II Mehanizm diyi ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II polyagaye u blokuvanni zv yazuvannya angiotenzinu II z receptorami angiotenzinu I sho privodit do vazodilyataciyi znizhenni vidilennya aldosteronu znizhennya reabsorbciyi natriyu u nirkah Usi ci efekti v sumi prizvodyat do antigipertenzivnogo efektu 9 Preparati grupi mayut riznu sporidnenist do receptoriv angiotenzinu II cherez yaki realizuyetsya diya angiotenzinu II Tak sporidnenist do AT1 receptoriv angiotenzinu II u valsartanu u 20000 vishe chim do AT2 receptoriv 10 U inshih preparativ afinnist do AT1 receptoriv nizhcha ta stupin sporidnenosti do AT1 receptoriv po spadannyu maye takij viglyad olmesartan gt kandesartan gt irbesartan gt telmisartan gt lozartan gt eprosartan 8 Pri trivalomu zastosuvanni sartaniv takozh sposterigayetsya regres gipertrofiyi livogo shlunochka 8 11 Preparati grupi takozh mayut nefroprotektivni vlastivosti znizhuyut insulinorezistentnist ta proteyinuriyu pri cukrovomu diabeti 9 11 12 Sartani ne mayut negativnogo vplivu na obmin lipidiv 7 Krim cogo lozartan ta chastkovo telmisartan mayut zdatnist pidvishuvati ekskreciyu sechovoyi kisloti sho daye mozhlivist zastosovuvati preparati grupi pri gipertoniyi ta suputnij nefropatiyi ta podagri 8 Chastina preparativ grupi telmisartan olmesartan 8 13 mozhut zapobigati proliferaciyi gladkom yazovih klitin sudin sho vidpovidno do suchasnih uyavlen pro prignichennya proliferaciyi gladkom yazovih miocitiv sudin yak odnogo iz patogenetichnih faktoriv rozvitku aterosklerozu sartani mozhut rozglyadatis yak preparati dlya znizhennya riziku ishemichnoyi hvorobi sercya Trivale likuvannya preparatami grupi sartaniv prizvodit do pokrashennya kolateralnogo krovoobigu v mozkovij tkanini zmenshennyu apoptozu nejroniv zvuzhennya velikih cerebralnih sudin a znachit i zahistu mozkovih sudin dribnogo kalibru sho najchastishe zdatni do rozriviv sho daye zdatnist zapobigati gemoragichnomu insultu 1 Eprosartan maye dodatkovij mehanizm vazodilyatuyuchoyi diyi vin blokuye presinaptichni receptori angiotenzinu I u simpatichnij nervovij sistemi ta galmuye vivilnennya noradrenalinu iz zakinchen simpatichnih nervovih volokon i tim samim zmenshuye stimulyaciyu adrenoreceptoriv gladkoyi muskulaturi sudin 4 Preparati grupi lozartan valsartan viyavlyayut pozitivnij efekt na erektilnu funkciyu u cholovikiv 11 14 Zgidno provedenih doslidzhen preparati grupi olmesartan lozartan mozhut galmuvati rozvitok raku pidshlunkovoyi zalozi ta inshih puhlin 13 15 Krim togo sartani ne vplivayut na metabolizm silnogo vazodilyatatoru bradikininu ta substanciyi R sho prizvodit do zmenshennya pobichnih efektiv pov yazanih iz nakopichennyam bradikininu najchastishe nabryaku Kvinke 8 Farmakodinamika RedaguvatiBilshist preparativ grupi ingibitoriv angiotenzinu II shvidko i dobre vsmoktuyutsya u shlunkovomu trakti Biodostupnist sartaniv variyuye vid 13 u eprosartanu do 60 80 u irbesartanu 8 U chastini preparativ grupi lozartanu telmisartanu eprosartanu valsartanu prijom preparatu z yizheyu znizhuye vsmoktuvannya abo biodostupnist preparativ 8 Chastina sartaniv ye prolikami i dlya yih aktivaciyi neobhidna metabolichna transformaciya v pechinci ta vidilennya aktivnih komponentiv Do takih preparativ nalezhat lozartan kandesartan olmesartan ta azilsartan Inshi preparati grupi bezposeredno mistyat aktivni seredniki ta ne potrebuyut metabolichnoyi aktivaciyi Do nih nalezhat telmisartan irbesartan eprosartan valsartan 7 Preparati grupi sartaniv visoki koncentraciyi stvoryuyut perevazhno v sudinah serci nadnirnikah Lipofilni sartani eprosartan kandesartan ta telmisartan mayut zdatnist pronikati cherez gematoencefalichnij bar yer 8 Usi ingibitori receptoriv angiotenzinu II pronikayut cherez placentarnij bar yer ta vidilyayutsya v grudne moloko Metabolizuyutsya sartani u pechinci Vivodyatsya ingibitori receptoriv angiotenzinu II z organizmu perevazhno iz secheyu chastkovo z kalom i zhovchyu Spivvidnoshennya shlyahiv vivedennya u preparativ grupi variyuye najvishij vidsotok pechinkovogo shlyahu vivedennya maye telmisartan najvishij vidsotok nirkovogo shlyahu vivedennya mayut lozartan ta olmesartan Period napivvivedennya preparativ grupi variyuye vid 2 godin u lozartanu do majzhe 20 godin u telmisartanu 8 9 period napivvivedennya preparativ grupi zbilshuyetsya perevazhno pri porushennyah funkciyi pechinki Pokazannya do zastosuvannya RedaguvatiIngibitori receptoriv angiotenzinu II zastosovuyutsya dlya likuvannya gipertonichnoyi hvorobi yak monoterapiya tak i u skladi kompleksnogo likuvannya 7 Pokazannyam dlya zastosuvannya ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II ye takozh hronichna serceva nedostatnist iz sistolichnoyu disfunkciyeyu livogo shlunochka osoblivo pri pidvishenij chutlivosti do ingibitoriv APF 8 Preparati grupi sartaniv z nefroprotektivnoyu metoyu pokazani pri hronichnih hvorobah nirok u tomu chisli gipertenzivnij ta diabetichnij nefropatiyi ta mikroalbuminuriyi 7 Sartani pokazani pri nayavnist recidivuyuchih tranzitornih ishemichnih atak i perenesenogo ishemichnogo insultu z nejroprotektivnoyu metoyu 1 7 Preparati grupi ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II pokazani takozh pri giperurikemiyi 8 ta dlya zapobigannya rozvitku aritmij i pri fibrilyaciyi peredserd 7 Pobichna diya RedaguvatiPri zastosuvanni preparativ iz grupi ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II najchastishe sposterigayutsya golovnij bil infekciyi verhnih dihalnih shlyahiv zapamorochennya ta gripopodibni simptomi 8 Pri zastosuvanni sartaniv mozhut sposterigatisya takozh golovokruzhinnya bezsonnya ortostatichna gipotenziya osoblivo pislya pershoyi dozi faringit spazmi m yaziv mialgiya boli v spini porushennya funkciyi pechinki porushennya funkciyi nirok visipannya na shkiri ponos anemiya 16 Chastota pobichnih efektiv osoblivo suhogo kashlyu u grupi sartaniv znachno nizhcha chim u grupi ingibitoriv APF 1 ta nenabagato visha u porivnyanni z placebo 8 Protipokazi RedaguvatiProtipokazami do zastosuvannya preparativ iz grupi ingibitoriv receptoriv angiotenzinu II ye pidvishena chutlivosti do preparativ grupi period vagitnosti ta goduvannya grudmi pechinkova nedostatnist vazhkogo stupenya ta obstruktivni zahvoryuvannyah zhovchevih shlyahiv vazhka nirkova nedostatnist gipotoniyi Preparati grupi rekomendovano zastosovuvati z oberezhnistyu u hvorih iz dvobichnim stenozom nirkovih arterij abo odnobichnim u vipadku yedinoyi funkcionuyuchoyi nirki u zv yazku iz visokoyu imovirnistyu rozvitku vazhkoyi gipotenziyi ta nirkovoyi nedostatnosti u vipadku mitralnogo abo aortalnogo stenozu abo idiopatichnogo subatrofichnogo aortalnogo stenozu hvorim na gemodializi Ingibitori receptoriv angiotenzinu II ne rekomendovani dlya zastosuvannya u dityachomu vici za viklyuchennyam valsartanu yakij dopushenij dlya likuvannya arterialnoyi gipertenziyi u ditej vid 6 rokiv 1 Primitki Redaguvati a b v g d e zh http www rmj ru articles 7268 htm Arhivovano 2 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Adam Matthias 2005 Integrating research and development the emergence of rational drug design in the pharmaceutical industry Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences 36 Arhiv originalu za 10 lipnya 2010 Procitovano 27 veresnya 2014 angl a b Analogue based Drug Discovery Optimizing Antihypertensive Therapy by Angiotensin Receptor Blockers Farsang C Fisher J p 157 167 Editors Fischer J Ganellin R Wiley VCH 2006 ISBN 978 3 527 31257 3 angl a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2014 Burnier M Brunner H R 2000 Angiotensin II receptor antagonists Lancet 355 9204 637 645 PMID 10696996 doi 10 1016 S0140 6736 99 10365 9 nedostupne posilannya z serpnya 2019 angl a b Aulakh GK Sodhi RK Singh M August 2007 An update on non peptide angiotensin receptor antagonists and related RAAS modulators Life Sci 81 8 615 39 PMID 17692338 doi 10 1016 j lfs 2007 06 007 Arhiv originalu za 17 bereznya 2018 Procitovano 27 veresnya 2014 angl a b v g d e zh i Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 28 veresnya 2014 a b v g d e zh i k l m n p r s Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 28 veresnya 2014 a b v http www health ua com articles 2767 html Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros http medi ru doc 216403 htm Arhivovano 2 lipnya 2014 u Wayback Machine ros a b v http www rmj ru articles 8969 htm Arhivovano 2 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 serpnya 2016 Procitovano 28 veresnya 2014 a b http irbis nbuv gov ua cgi bin irbis nbuv cgiirbis 64 exe C21COM 2 amp I21DBN UJRN amp P21DBN UJRN amp IMAGE FILE DOWNLOAD 1 amp Image file name PDF njmoz 2013 2 22 pdf Arhivovano 21 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros http www rmj ru articles 1345 htm Arhivovano 24 lipnya 2014 u Wayback Machine ros http www ukrcardio org news php news 522 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rossi S editor Australian Medicines Handbook 2006 Adelaide Australian Medicines Handbook 2006 angl Dzherela RedaguvatiBlokatori receptoriv angiotenzinu na sajti cardiolog org Arhivovano 8 veresnya 2014 u Wayback Machine ros NEFROPROTEKTORI Preparati sho ingibuyut renin angiotenzin aldosteronovu sistemu na sajti pharmencyclopedia com ua Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ingibitori receptoriv angiotenzinu II amp oldid 35805646