Альдостерон — основний мінералокортикоїдний гормон, що синтезується кірковою речовиною надниркової залози. Сприяє затримці натрію та бікарбонатів, виділенню іонів калію та водню і вторинній затримці води.
Найактивніший з мінералокортикоїдів. Мінералокортикоїдна активність альдостерону перевершує аналогічну активність інших мінералокортикоїдів більш ніж в 100 разів.
Біосинтез і секреція альдостерону наднирниками характерні в основному для наземних тварин. Припускають, що утворення альдостерону наднирниками в процесі еволюції сталося внаслідок посилення мінералокортикоїдних властивостей кортикостерона шляхом введення в його структуру 13-Альдо-групи.
Механізм дії альдостерону подібний до механізму дії інших стероїдних гормонів. Клітини-мішені містять специфічні рецептори, що зв'язують альдостерон. Утворений гормон-рецепторний комплекс зв'язується з хроматином і регулює швидкість транскрипції специфічних генів. Хоча специфічні генні продукти не були виявлені, однак відомо, що для прояву ефекту альдостерону потрібно синтез РНК і білка. Підвищення рівня альдостерону може призвести до збільшення об'єму плазми, набряків та гіпертензії.
Регуляція секреції відбувається не тільки завдяки зменшенню концентрації натрію, але й з допомогою ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113.
- Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія. (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328.
| Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альдостерон |