www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ілісу азерб ilisu цахур ilisu селище в Ґахському районі Азербайджану Було центром йського султанату пізніше входило до с

Ілісу

Ілісу (азерб. İlisu, цахур. İlisu) — селище в Ґахському районі Азербайджану. Було центром Ілісуйського султанату, пізніше входило до складу Закатальського округу. Село заснували цахури.

Село
Ілісу
азерб. İlisu

Координати 41°28′01″ пн. ш. 47°03′33″ сх. д. / 41.466944444471778297° пн. ш. 47.05916666669477166° сх. д. / 41.466944444471778297; 47.05916666669477166Координати: 41°28′01″ пн. ш. 47°03′33″ сх. д. / 41.466944444471778297° пн. ш. 47.05916666669477166° сх. д. / 41.466944444471778297; 47.05916666669477166

Ілісу
Ілісу (Азербайджан)
 Ілісу у Вікісховищі

Топоніміка Редагувати

Етимологія цього топоніма ставала об'єктом уваги дослідників ще в XIX столітті. Так, Вейденбаум, автор відомого путівника по Кавказу, перекладає назву Або-су з тюркської (татар) як «п'ятдесят вод» — Еллі-су. Найімовірніше, наявне поблизу села Ілісу гаряче мінеральне джерело, точніше, багато теплих і холодних джерел, вплинули на назву місцевості Ійлі — «пахне», су —"річка", «вода».

Але найбільш точним слід вважати тлумачення цієї назви, яке дав Д. Є. Зубарєв: "Називання Ілісуй, Єлісуй або правильніше Улу-су, пішло від Улу-су, що означає: «багато води». В Ілісу й понині збереглися низка топонімів зі складовою частиною «Улу»: Улу Кьорпю (міст), Улу-баш (найвища вершина на території міста Кахі, мечеть Улу та інші.

Історія Редагувати

Варто відзначити наявність за 5-6 км від Ілісу, нижче за течією річки Курмух — на лівому її березі, залишків фортеці Курмух. Цілком можливо, в минулому тут розташовувалося одне з великих поселень Курмуської ущелини.

Басейн Курмухчаю, лівої притоки Алазані, де містилося селище Ілісу, колись належав Грузії і становив особливу еріставство (феодальне володіння) Тсукет. На початку XVII століття, після погрому Кахетинського царства Шах-Аббасом, у басейні цієї річки постав султанат, названий Єлісуйським, за ім'ям головного селища Єлісу. В XVII столітті Ілисуйський султанат і шість Джаро-Белоканських джамаатів[ru] об'єдналися в конфедерацію, населення якої складалося з цахурів, аварців, мугалів і інгілойців. Цей союз займав територію вздовж нижньої течії річки Алазані, обмежену із заходу Кахетією, з півдня — частково Ширакським степом, зі сходу — Шекінським ханством. До складу цієї території входили також землі, що лежать на північних схилах Головного Кавказького хребта (верхів'я Самуру). Ілісу і джаро-белоканські джамаати успішно чинили опір спробам кахетинських царів повернути контроль над басейном Курмухчаю, а 5 травня 1723 року навіть захопили Тифліс, отримавши з цього міста данину в розмірі 60 000 тюменів. У середині XVIII століття Ілісуйський султанат досяг такого впливу, що Османська імперія присвоїла султанові Ілісу Алі Султан беку важливий для того часу титул паші «Ікі санджагли».

На початку XIX століття Російська імперія починає завоювання Закавказзя. Ілісуйський султанат приєднали до Росії 1807 року російські війська під командуванням генерала В. С. Гулякова. 1830 року, після семи походів російських військ, Джаро-Белоканські джамаати були ліквідовані, а замість них створено однойменний округ, частиною якого став і Ілісу. На відміну від сусідів, ілісуйські султани активно співпрацювали з російською владою на Кавказі, зокрема неодноразово надаючи їм військову допомогу. За це імперська адміністрація допомогла останньому султанові Даніял-беку[ru] підпорядкувати своїй владі долину верхнього Самуру з головним селищем Цахур. Згодом відносини ілісуйского правителя з російською адміністрацією погіршилися.

16 червня 1844 року Даніял-бек у головній мечеті Ілісу поклявся на Корані битися з Російською імперією. Через 4 дні Джаробелоканський військово-окружний начальник генерал-майор Г. Ю. Шварц[ru] зі своїм загоном вступив у межі султанату. 25 червня росіяни під Агатаєм розбили тритисячне військо Даніял-бека, а 3 липня з боєм зайняли і сам аул Ілісу. Султанові вдалося втекти в гори. Ілісу зруйнували, не зачепивши при цьому тільки міської мечеті. 8 серпня в аулі Нах росіяни заснували свою адміністрацію, сам султанат офіційно включили до складу області Чарталах. У січні 1847 року жителі Ілісу звернулися до Шаміля по допомогу в боротьбі з росіянами, пообіцявши підняти повстання, як тільки війська імама спустяться з гір. 16 травня гірське військо під командуванням Даніял-бека вступило в межі Ілісу. Міліція частково перейшла на бік султана, частково розбіглася. Наступ на Ілісу носив відтяжний характер. Коли стало ясно, що похід Даніял-бека не заважає росіянам воювати в Дагестані, Шаміль втратив до нього інтерес і відкликав султана. 9 червня Даніял-бек відвів свої війська за Кавказький хребет.

В районі Ілісу містяться ілісуйські соляно-лужні мінеральні води. Температура води 38-42°C.

Населення Редагувати

За даними Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, що видавався в кінці XIX — початку XX століть, в Єлісу проживало 2840 цахурів, іменованих тоді, як і більшість гірських народів, лезгинами.

За даними Кавказького календаря за 1912 рік у селищі Ілісу проживали цахури числом 2329 осіб.

Населення Ілісу розмовляє цахурською й азербайджанською мовами. В минулому жителі селища розмовляли цахурською мовою, однак у другій половині XIX століття всі жителі вже розмовляли азербайджанською.

Культура Редагувати

В кіно Редагувати

У Ілісу проходили знімання фільму Юлія Гусмана «Не бійся, я з тобою» і його продовження «Не бійся, я з тобою! 1919».

Пам'ятки Редагувати

  • Міст Улу — міст XVIII століття.
  • Джума-мечеть — мечеть XVIII століття.
  • Сумузька фортеця — оборонна башта XVII століття.
  • Шамільгала (Галача) — вежа XIX століття.
  • Джинлі-кала — середньовічна фортеця з вежами VII—IX століть або XVIII століття.

Примітки Редагувати

  1. http://www.fallingrain.com/world/AJ/39/Ilisu.html
  2. https://xn--pot-indeksi-n9a.cybo.com/azərbaycan/AZ_3417_ilisu/
  3. Сборник сведений о кавказских горцах. Вып. 07 стр.94
  4. Рамазанов Х.Х, Шихсаидов А. Р. Очерки истории южного Дагестана. Махачкала, 1964. «Эмирхан-бек перешел горы, построил деревню Илису в довольно крепком ущелье, и она с тех пор сделалась местом пребывания владетелей»
  5. Потто, «ПРИРОДА И ЛЮДИ ЗАКАТАЛЬСКОГО ОКРУГА» Прошло по крайней мере 150 лет после рассказанного мною происшествия, как часть населения Сарыбаша спустилась, с своими беками, к подошве предгорий и осно-вала селение Елису).
  6. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 січня 2021. 
  7. Фон-Плотто А. Природа и люди Закатальского округа // Сборник сведений о кавказских горцах (ССКГ). Тифлис, 1869. Вып. IV.s.11
  8. Зубарев Д. Поездка в Кахетию, Тушетию, Пшавию, Хевсурию и Джаро-Белоканскую область // Русский вестник. 1841. — С. 556
  9. Э. М. Летифова. «Северо-западный Азербайджан: Илисуйское султанство.» Издательство «Алтай» Баку. 1999. с.16
  10. Чилашвили Л. А. Города Кахетии (XIV—XVII вв.). Тбилиси, 1980. С. 191 (на груз. яз.).
  11. Массальский В. М. Елису // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  12. Кавказский календарь на 1912 год. стр. 192
  13. Институт этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. Кавказский этнографический сборник. www.history.az. Архів оригіналу за 25 серпня 2011.  Н. Г. ВОЛКОВА ЭТНИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В ЗАКАВКАЗЬЕ В XIX—XX вв. «Если верить народным преданиям, в прошлом на цахурском языке говорили жители сел. Сарыбаш, Елису, Амбарчай, Амирджанло, однако во второй половине XIX в. все жители этих населённых пунктов говорили уже по-азербайджански.». — С. 59
  14. Дирр А. М. Цахурский язык. Цит. по: Хан-Магомедов С. О. Указ. соч. с. 60. «Без сомнения цахурский язык занимал раньше большую территорию, чем теперь: жители селения Илису и Сарыбаш считают самих себя выходцами из Цахура и говорили раньше на цахурском языке, вытесненным, однако, теперь азербайджанским»

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • І. П. Ліневич Колишнє Елисуйское султанство // Збірник відомостей про кавказьких горян. — Тифліс, 1873.
  • Північно-західний Азербайджан: Илисуйское султанство. Видавництво «Алтай» Баку. 1999
  • Рамазанов Х. Х., Шихсаидов А. Р. Нариси історії південного Дагестану. Махачкала, 1964.
  • В. П. Перушевский. Джаро-белоканские вільні суспільства в першій половині XIX століття. — Махачкала, 1993.
  • Магомедов Р. М. Історія Дагестану: Навчальний посібник; 8 кл. — Махачкала: Вид-во НДІ педагогіки, 2002
  • Гусейнов Ф. М. До історії цахуров. Махачкала, 1998 р.
  • Мусаєв Р. М. Цахуры. Історико-етнографічне дослідження XVIII—XIX ст. Частина I. Махачкала, 2009
  • Мусаєв Р. М. Цахуры в політиці Ірану і Туреччини у XV—XVIII ст. Махачкала, 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ilisu azerb Ilisu cahur Ilisu selishe v Gahskomu rajoni Azerbajdzhanu Bulo centrom Ilisujskogo sultanatu piznishe vhodilo do skladu Zakatalskogo okrugu Selo zasnuvali cahuri 3 4 5 Selo Ilisu azerb Ilisu Koordinati 41 28 01 pn sh 47 03 33 sh d 41 466944444471778297 pn sh 47 05916666669477166 sh d 41 466944444471778297 47 05916666669477166 Koordinati 41 28 01 pn sh 47 03 33 sh d 41 466944444471778297 pn sh 47 05916666669477166 sh d 41 466944444471778297 47 05916666669477166 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya Gahskij rajonVisota centru 1585 m 1 Naselennya 1370 osibChasovij poyas UTC 4Poshtovij indeks AZ 3417 2 GeoNames 586355OSM 3764566 R Gahskij rajon IlisuIlisu Azerbajdzhan Ilisu u Vikishovishi Zmist 1 Toponimika 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Kultura 4 1 V kino 4 2 Pam yatki 5 Primitki 6 Dzherela 7 LiteraturaToponimika RedaguvatiEtimologiya cogo toponima stavala ob yektom uvagi doslidnikiv she v XIX stolitti Tak Vejdenbaum avtor vidomogo putivnika po Kavkazu perekladaye nazvu Abo su z tyurkskoyi tatar yak p yatdesyat vod Elli su 6 Najimovirnishe nayavne poblizu sela Ilisu garyache mineralne dzherelo tochnishe bagato teplih i holodnih dzherel vplinuli na nazvu miscevosti Ijli pahne su richka voda 7 Ale najbilsh tochnim slid vvazhati tlumachennya ciyeyi nazvi yake dav D Ye Zubaryev Nazivannya Ilisuj Yelisuj abo pravilnishe Ulu su pishlo vid Ulu su sho oznachaye bagato vodi 8 V Ilisu j ponini zbereglisya nizka toponimiv zi skladovoyu chastinoyu Ulu Ulu Korpyu mist Ulu bash najvisha vershina na teritoriyi mista Kahi mechet Ulu ta inshi 9 Istoriya RedaguvatiVarto vidznachiti nayavnist za 5 6 km vid Ilisu nizhche za techiyeyu richki Kurmuh na livomu yiyi berezi zalishkiv forteci Kurmuh 10 Cilkom mozhlivo v minulomu tut roztashovuvalosya odne z velikih poselen Kurmuskoyi ushelini Basejn Kurmuhchayu livoyi pritoki Alazani de mistilosya selishe Ilisu kolis nalezhav Gruziyi i stanoviv osoblivu eristavstvo feodalne volodinnya Tsuket Na pochatku XVII stolittya pislya pogromu Kahetinskogo carstva Shah Abbasom u basejni ciyeyi richki postav sultanat nazvanij Yelisujskim za im yam golovnogo selisha Yelisu V XVII stolitti Ilisujskij sultanat i shist Dzharo Belokanskih dzhamaativ ru ob yednalisya v konfederaciyu naselennya yakoyi skladalosya z cahuriv avarciv mugaliv i ingilojciv Cej soyuz zajmav teritoriyu vzdovzh nizhnoyi techiyi richki Alazani obmezhenu iz zahodu Kahetiyeyu z pivdnya chastkovo Shirakskim stepom zi shodu Shekinskim hanstvom Do skladu ciyeyi teritoriyi vhodili takozh zemli sho lezhat na pivnichnih shilah Golovnogo Kavkazkogo hrebta verhiv ya Samuru Ilisu i dzharo belokanski dzhamaati uspishno chinili opir sprobam kahetinskih cariv povernuti kontrol nad basejnom Kurmuhchayu a 5 travnya 1723 roku navit zahopili Tiflis otrimavshi z cogo mista daninu v rozmiri 60 000 tyumeniv U seredini XVIII stolittya Ilisujskij sultanat dosyag takogo vplivu sho Osmanska imperiya prisvoyila sultanovi Ilisu Ali Sultan beku vazhlivij dlya togo chasu titul pashi Iki sandzhagli Na pochatku XIX stolittya Rosijska imperiya pochinaye zavoyuvannya Zakavkazzya Ilisujskij sultanat priyednali do Rosiyi 1807 roku rosijski vijska pid komanduvannyam generala V S Gulyakova 1830 roku pislya semi pohodiv rosijskih vijsk Dzharo Belokanski dzhamaati buli likvidovani a zamist nih stvoreno odnojmennij okrug chastinoyu yakogo stav i Ilisu Na vidminu vid susidiv ilisujski sultani aktivno spivpracyuvali z rosijskoyu vladoyu na Kavkazi zokrema neodnorazovo nadayuchi yim vijskovu dopomogu Za ce imperska administraciya dopomogla ostannomu sultanovi Daniyal beku ru pidporyadkuvati svoyij vladi dolinu verhnogo Samuru z golovnim selishem Cahur Zgodom vidnosini ilisujskogo pravitelya z rosijskoyu administraciyeyu pogirshilisya 16 chervnya 1844 roku Daniyal bek u golovnij mecheti Ilisu poklyavsya na Korani bitisya z Rosijskoyu imperiyeyu Cherez 4 dni Dzharobelokanskij vijskovo okruzhnij nachalnik general major G Yu Shvarc ru zi svoyim zagonom vstupiv u mezhi sultanatu 25 chervnya rosiyani pid Agatayem rozbili tritisyachne vijsko Daniyal beka a 3 lipnya z boyem zajnyali i sam aul Ilisu Sultanovi vdalosya vtekti v gori Ilisu zrujnuvali ne zachepivshi pri comu tilki miskoyi mecheti 8 serpnya v auli Nah rosiyani zasnuvali svoyu administraciyu sam sultanat oficijno vklyuchili do skladu oblasti Chartalah U sichni 1847 roku zhiteli Ilisu zvernulisya do Shamilya po dopomogu v borotbi z rosiyanami poobicyavshi pidnyati povstannya yak tilki vijska imama spustyatsya z gir 16 travnya girske vijsko pid komanduvannyam Daniyal beka vstupilo v mezhi Ilisu Miliciya chastkovo perejshla na bik sultana chastkovo rozbiglasya Nastup na Ilisu nosiv vidtyazhnij harakter Koli stalo yasno sho pohid Daniyal beka ne zavazhaye rosiyanam voyuvati v Dagestani Shamil vtrativ do nogo interes i vidklikav sultana 9 chervnya Daniyal bek vidviv svoyi vijska za Kavkazkij hrebet V rajoni Ilisu mistyatsya ilisujski solyano luzhni mineralni vodi Temperatura vodi 38 42 C Naselennya RedaguvatiZa danimi Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Efrona sho vidavavsya v kinci XIX pochatku XX stolit v Yelisu prozhivalo 2840 cahuriv imenovanih todi yak i bilshist girskih narodiv lezginami 11 Za danimi Kavkazkogo kalendarya za 1912 rik u selishi Ilisu prozhivali cahuri chislom 2329 osib 12 Naselennya Ilisu rozmovlyaye cahurskoyu j azerbajdzhanskoyu movami V minulomu zhiteli selisha rozmovlyali cahurskoyu movoyu odnak u drugij polovini XIX stolittya vsi zhiteli vzhe rozmovlyali azerbajdzhanskoyu 13 14 Kultura RedaguvatiV kino Redaguvati U Ilisu prohodili znimannya filmu Yuliya Gusmana Ne bijsya ya z toboyu i jogo prodovzhennya Ne bijsya ya z toboyu 1919 Pam yatki Redaguvati Mist Ulu mist XVIII stolittya Dzhuma mechet mechet XVIII stolittya Sumuzka fortecya oboronna bashta XVII stolittya Shamilgala Galacha vezha XIX stolittya Dzhinli kala serednovichna fortecya z vezhami VII IX stolit abo XVIII stolittya nbsp Mist Ulu XVIII stolittya na zahid vid Ilisu nbsp Mechet Dzhuma v centri Ilisu nbsp Galacha Shamilgala nbsp Sumug kala nbsp Rosijska vezha XIX stolittya v kvartali Galamahyallya nbsp Ruyini forteci XIX stolittya nbsp Golovna bashta forteci Dzhinli kala za 5 km vid Ilisu nbsp Dzherelo Beshbulak XIX stolittyaPrimitki Redaguvati http www fallingrain com world AJ 39 Ilisu html https xn pot indeksi n9a cybo com azerbaycan AZ 3417 ilisu Sbornik svedenij o kavkazskih gorcah Vyp 07 str 94 Ramazanov H H Shihsaidov A R Ocherki istorii yuzhnogo Dagestana Mahachkala 1964 Emirhan bek pereshel gory postroil derevnyu Ilisu v dovolno krepkom ushele i ona s teh por sdelalas mestom prebyvaniya vladetelej Potto PRIRODA I LYuDI ZAKATALSKOGO OKRUGA Proshlo po krajnej mere 150 let posle rasskazannogo mnoyu proisshestviya kak chast naseleniya Sarybasha spustilas s svoimi bekami k podoshve predgorij i osno vala selenie Elisu Vejdenbaum E G Putevoditel po Kavkazu Tiflis 1888 S 384 385 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 sichnya 2021 Fon Plotto A Priroda i lyudi Zakatalskogo okruga Sbornik svedenij o kavkazskih gorcah SSKG Tiflis 1869 Vyp IV s 11 Zubarev D Poezdka v Kahetiyu Tushetiyu Pshaviyu Hevsuriyu i Dzharo Belokanskuyu oblast Russkij vestnik 1841 S 556 E M Letifova Severo zapadnyj Azerbajdzhan Ilisujskoe sultanstvo Izdatelstvo Altaj Baku 1999 s 16 Chilashvili L A Goroda Kahetii XIV XVII vv Tbilisi 1980 S 191 na gruz yaz Massalskij V M Elisu Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kavkazskij kalendar na 1912 god str 192 Institut etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya Kavkazskij etnograficheskij sbornik www history az Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 N G VOLKOVA ETNIChESKIE PROCESSY V ZAKAVKAZE V XIX XX vv Esli verit narodnym predaniyam v proshlom na cahurskom yazyke govorili zhiteli sel Sarybash Elisu Ambarchaj Amirdzhanlo odnako vo vtoroj polovine XIX v vse zhiteli etih naselyonnyh punktov govorili uzhe po azerbajdzhanski S 59 Dirr A M Cahurskij yazyk Cit po Han Magomedov S O Ukaz soch s 60 Bez somneniya cahurskij yazyk zanimal ranshe bolshuyu territoriyu chem teper zhiteli seleniya Ilisu i Sarybash schitayut samih sebya vyhodcami iz Cahura i govorili ranshe na cahurskom yazyke vytesnennym odnako teper azerbajdzhanskim Dzherela RedaguvatiMassalskij V M Elisu Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Territoriya i naselenie Ilisujskogo Sultanata Kratko o Dzharo Belokanskih obshestvah Arhivovano 30 lipnya 2020 u Wayback Machine Cahurskoe sultanstvo Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiI P Linevich Kolishnye Elisujskoe sultanstvo Zbirnik vidomostej pro kavkazkih goryan Tiflis 1873 Pivnichno zahidnij Azerbajdzhan Ilisujskoe sultanstvo Vidavnictvo Altaj Baku 1999 Ramazanov H H Shihsaidov A R Narisi istoriyi pivdennogo Dagestanu Mahachkala 1964 V P Perushevskij Dzharo belokanskie vilni suspilstva v pershij polovini XIX stolittya Mahachkala 1993 Magomedov R M Istoriya Dagestanu Navchalnij posibnik 8 kl Mahachkala Vid vo NDI pedagogiki 2002 Gusejnov F M Do istoriyi cahurov Mahachkala 1998 r Musayev R M Cahury Istoriko etnografichne doslidzhennya XVIII XIX st Chastina I Mahachkala 2009 Musayev R M Cahury v politici Iranu i Turechchini u XV XVIII st Mahachkala 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ilisu amp oldid 35802635