www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самур підпис зображення Долина річки у Магарамкентському районі41 53 02 пн ш 46 47 21 сх д 41 883888888916771975 пн ш 46

Самур

Самур
Долина річки Самур у Магарамкентському районі
41°53′02″ пн. ш. 46°47′21″ сх. д. / 41.883888888916771975° пн. ш. 46.78916666669477564° сх. д. / 41.883888888916771975; 46.78916666669477564
Витік Рутульський район
• координати 41°53′02″ пн. ш. 46°47′21″ сх. д. / 41.883888888916771975° пн. ш. 46.78916666669477564° сх. д. / 41.883888888916771975; 46.78916666669477564
• висота, м 2880
Гирло Магарамкентський район
• координати 41°54′38″ пн. ш. 48°29′15″ сх. д. / 41.91055555558377677° пн. ш. 48.4875000000277723° сх. д. / 41.91055555558377677; 48.4875000000277723
• висота, м -28
Похил, м/км 13,7 м/км
Басейн Каспійське море
Країни:  Росія
 Азербайджан
Регіон Дагестан
Гусарський район
Довжина 213 км
Площа басейну: 7330 км²
Середньорічний стік 72,4 м³/с
Притоки: Attagaychayd, Akhtychayd, Ukurçayd, Dakkichayd, Dyultychayd, Kara-Samurd, Kayanad, Kurduld, Lakunkamd, Lalaand, Maikchayd, Rutuld, Tahircald, Tukhichayd, Falfand, Q4502284?, Shinazchayd, Yalakdered, Usukhchayd, Bolshoy Badakd, Kakhulkamd, Khalakhurd і Gurkamd
 Медіафайли у Вікісховищі

Саму́р (цахур. Самур; рут. Самыр; лезгин. ЧӀвехер вацӏ, азерб. Samurçay) — річка в Росії, у Південному Дагестані; у частині русла проходить кордон Росії з Азербайджаном. Є другою за величиною рікою в Дагестані, частково прикордонною з Азербайджаном. Виток розташований у Рутульському районі Дагестану. Від села Гарах до Самурського гідровузла річкою проходить державний кордон між Російською Федерацією та Республікою Азербайджан. Дельта Самуру являє собою окремий біотоп, для якого характерні часті виникнення та відмирання русел, з постійним розмивом ділянок дельти в одних місцях та їх наростанням в інших. Після прориву у 2002 році русла Малого Самуру в північному напрямку тут в акваторію Каспійського моря почала висуватися нова дельта, що активно росте.

Середня витрата води — 72,4 м/с. Висота витоку — 2880 м над рівнем моря. Площа водозбірного басейну — 7330 км. Ухил річки — 13,7 м/км.

Етимологія Редагувати

Етимологія слова Самур трактується різними дослідниками по-різному, тому що гідронім Самур у вимові цахур і рутулів має кілька варіацій — Самир, Саммір, Самбур, що пов'язане з перевагою у вимові і пояснює тим, що воно обумовлено сусідством губно-губних букв «м» і «б». Гідронім Самур має пізнє походження, але період виникнення або трактується по-різному, або не уточнюється.

На думку Б. Б. Талібова, гідронім Самур пізній за походженням, привнесений племенами неіберійсько-кавказького походження.

За версією О. М. Трубачова, назва Самур походить з індоарійського додавання, порівн. ін-інд. sam — «с», var — «вода», а також аналогічне samudrá — «велика кількість води», «повінь», «розлив». В. Ф. Мінорський відносив цю назву річки до алансько-масагетських імен і ототожнював Самур з осетинським самур «куниця».

За однією з версій, назва річки Самур (рутульською Самыр) утворилася з рутульської са — «один, одна» і мыри — «річка», тобто «одна річка» або «річка, що стала єдиною» (савишид мыри).

Згадувану у Птолемея та інших древніх істориків річку Албанус більшість сучасних учених ототожнює з річкою Самур.

Відомий мусульманський мандрівник, історик та географ Аль-Якут писав: "…лезгини з країни Лакз, там, де тече Албанус (Самур)….

Серед лезгін Самур відомий під назвою Чвехер вац (лезгин. ЧӀвехер вацӏ — «річка Чвехер») за назвою нині занедбаного селища Чвехер і Кулан вац (Кьулан вацӏ — «серединна річка»). Також, за однією з версій, назва «Самур» походить від лезгінського цмура «куниця».

Імовірно, на думку лінгвіста Б. Б. Талібова, назва привнесена в період існування племен під час іберійсько-кавказької єдності і може бути як адаптацією арабської (або вихідної, але недагестанської) форми Саммур, так і відбуватися під впливом азербайджанської мови. Малоймовірним вчені вважають виникнення форми Самбура з назви Самур у результаті зміни «м» в «мм», тобто Самур > Саммур > Самбур. Головний науковий співробітник відділу лексикології та лексикографії ІЯЛІ ДНЦ РАН, д. ф. н. І. Х. Абдуллаєв вважає, що «…більш прийнятним виглядає загальноприйнята думка про те, що Самур перебуває у зв'язку зі словом самур (саммур) — „соболь“, „куниця“, представленому в багатьох східних мовах, в першу чергу, в іранських».

Географія Редагувати

Річка Самур бере початок із відрогу Головного Кавказького хребта поблизу гори Гутон. Площа льодовиків у басейні Самуру, за даними на середину XX століття, становила 13,1 км², або 0,3 % площі водозбору річки. Впадає в Каспійське море двома рукавами — Самур і Малий Самур, утворюючи на останніх 20 км дельту. Малий Самур, що відокремлюється від головної річки за 22 км від її гирла, впадає в море за 5,5 км на північний захід від основного рукава. У Малий Самур ліворуч за 5,0 км від гирла каналом, проритим у 1935 році, скидаються води річки Гюльгеричай, що впадала раніше безпосередньо в Каспійське море.

Довжина річки — 213 км, загальне падіння — 2910 м. Площа водозбірного басейну — 7330 км² (площа з річкою Гюльгеричай, безпосередньо Самуру — 4990 км²), середня його висота — 1970 м. Площа водозбору — 4430 км². Струмками стікаючи на схід, виток Самуру через 7 км приймає ліворуч перша велика і багатоводна притока Халахур, що виникає на висоті 3730 м із джерел на південному схилі Самурського хребта, навпроти розташованого з іншого боку масиву Таклік (4042 м), і має до місця впадання до Самуру довжину 10 км. Саме наявність цих двох витоків, Самуру та Халахуру, позначається на оцінці загальної довжини Самура (213 або 216 км) та визначенні місцезнаходження його витоку то на ГВХ на висоті 3200 м, то на Самурському хребті на висоті 3730 м.

Межами басейну на південному заході та півдні є Головний Кавказький хребет, на північному сході — північні відроги Бічного хребта (Дюльтидаг, Самурський). У нижній течії річки межі басейну не виражені. 80 % басейну лежить вище 1500 м над рівнем моря, приблизно половина його території — понад 2500 м.

Таким чином, 96 % площі водозбору припадає на територію Росії, 4 % — Азербайджану.

Нижню частину басейну покриває унікальний реліктовий субтропічний ліановий ліс.

Притоки Редагувати

У басейні річки налічується 65 рік завдовжки понад 10 км. Густота річкової мережі — 1,21 км/км². Основними притоками є: Тухічай, Дюльтичай, Кара-Самур, Шиназчай, Ахтичай, Усухчай, Таїрджал, Генерчай. Штучна притока — річка Гюльгерічай, русло якої за чотири кілометри від свого гирла було перенаправлено в Самур.

Гідрологія Редагувати

До села Усухчай протікає у відносно вузькій долині завширшки 20-50 м, після долина різко розширюється, місцями до 1 км.

Живлення річки змішане. Самур відноситься до типу річок із весняно-літньою повінню і добре вираженою зимовою межею. Характерними також є літні та осінні дощові паводки. Середньорічна витрата становить 64,8 м³/с, максимальна — 920 м³/с (відзначено у 1988 році біля села Усухчай).

Річка вирізняється дуже високою каламутністю води (максимальна каламутність становить 110 000 г/м³).

Вивчення річки Редагувати

Режим річки вивчався на п'яти гідрологічних постах: Мішлеш, Лучек, Ахти, Усухчай та Зухул.

Господарське використання Редагувати

Води річки активно використовуються на зрошення. У 1935 році за 30 км від гирла побудований Самурський гідровузол, від якого відходять Самур-Апшеронський та Самур-Дербентський канали.

Існують проекти зі зведення на Самурі гідроелектростанцій.

За радянських часів у гирлі річки діяв Самурський рибзавод із розведення цінних порід риб (лосося, кутума, форелі, білорибиці тощо).

Проблеми водоподілу Редагувати

Для забезпечення маловодних районів, за клопотанням Азербайджанської РСР, у 1952 році на території Магарамкентського району Дагестанської АРСР було виділено ділянку землі під будівництво гідровузла та водозабірних споруд Самур-Дівичінського (пізніше Самур-Апшеронського) каналу (адміністративний кордон проходив правим берегом річки, і весь гідровузол розташовувався біля Дагестану). Гроші на будівництво було виділено Радою Міністрів СРСР. Будівництво було закінчено у 1956 році. З початку експлуатації досі гідровузол із водозабірними спорудами перебуває на балансі експлуатаційних організацій Азербайджану.

Після розпаду СРСР Самурський гідровузол та водозабірні споруди, побудовані на території Магарамкентського району в 1952-56 роках, були остаточно закріплені за Азербайджанською Республікою.

Розподіл водних ресурсів річки Самур між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією регулювався протоколом від 7 жовтня 1967 року, затвердженим Мінводгоспом СРСР. За протоколом було передбачено розподіл стоку річки Самур для розрахункового року 75 % водності річки у пропорціях: 33,7 % — екологічне скидання, 16,7 % — Російська Федерація та 49,6 % — Азербайджанська Республіка. Однак установлені ліміти водоскиду не дотримувалися і не дотримуються.

З початку 1990-х років постала проблема делімітації кордону між Росією та Азербайджаном, а також Дагестаном стало порушуватися питання про рівний поділ водних ресурсів річки Самур. Така постановка питання категорично відкидалася азербайджанською стороною, яка мотивувала свою відмову дефіцитом питної води в містах Баку та Сумгаїт, а також економічними втратами від скорочення поливних земель у приморській низовині. Азербайджан, навпаки, збирався збільшити водозабір із Самуру, для чого у 2008 році було розпочато роботи з реконструкції Самур-Апшеронського каналу.

28 серпня 2010 року було підписано Угоду № 1416-р про делімітацію кордону між РФ та РА, а також про раціональне використання та охорону водних ресурсів річки Самур, за якими кордон між РФ та РА переносився з правого берега річки Самур на середину гідровузла та сторони домовилися надалі проводити розподіл водних ресурсів у рівних частках і встановити розмір екологічного скидання рівним 30,5 %.

На річці планується будівництво нових гідровузлів для вирішення проблеми з водопостачанням південних районів республіки та збереження унікального реліктового Самурського лісу.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 9 червня 2014. 
  2. . www.dagzapoved.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 22 липня 2019. 
  3. ↑ Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 9. Закавказье и Дагестан. Вып. 3. Дагестан / под ред. П. П. Буртовой. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 76 с.
  4. Османов А. И. История Дагестана с древнейших времен до наших дней: История Дагестана с древнейших времен до XX века. — М. : Наука, 2004. — 626 с.
  5. ↑ Трубачёв О. Н. Самур // INDOARICA в Северном Причерноморье:реконструкция реликтов языка: этимологический словарь. — М : Наука, 1999. — С. 194.
  6. Мусаев Г. М. Рутулы (XIX — начало XX вв.) / отв. ред. Г. А. Гаджиев. — Махачкала : АОЗТ «Юпитер», 1997. — 282 с.
  7. Греков Б. Д. Исторические записки. — Изд-во Академии наук СССР, 1937. — С. 146.
  8. Аббас-Кули-ага Бакиханов. Гюлистан-и Ирам / З. М. Буниятов. — Баку : Элм, 1991. — 304 с.
  9. Абасов К. С. История Кара-Кюре (Крар-Наме) с древнейших времен до наших дней / К. С. Абасов, Э. А. Гаджибеков, К. С. Кадиров. — Махачкала : «Лотос», 2011. — 552 с.
  10. Ахты-наме // Дагестанские исторические сочинения. — М. : Наука, 1993. — 22 жовтня.
  11. Лавров Л. И. Этнография Кавказа (по полевым материалам 1924—1978 годов) — Л.: Наука, 1982 г. — 224 с., стр.80
  12. С. Х. Гасанова. Топонимия в дагестанской русскоязычной (оригинальной и переводной) художественной литературе. Научная библиотека диссертаций (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
  13. Х. Л. Ханмагомедов, А. Н. Гебекова. Население и топонимия средней части бассейна реки Самур Республики Дагестан (Россия) и их освещение в литературе // Вестник Приамурского государственного университета им. Шолом-Алейхема. — 2017. — № 3 (28) (22 октября). — С. 99-107. — ISSN 2227-1384.
  14. Соколов А. А. Часть II. Гидрография естественно-исторических районов Советского Союза // Гидрография СССР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1952.
  15. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2015. 
  16. Схема комплексного использования и охраны водных объектов рек бассейна Каспийского моря на юг от бассейна Терека до государственной границы РФ.
  17. Кто построит ГЭС у села Кина?. dagpravda.ru (рос.). Процитовано 22 липня 2019. 
  18. Птица с одним крылом. dagpravda.ru (рос.). Процитовано 22 липня 2019. 
  19. . Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 15 квітня 2016. 
  20. В Дагестане на реке Самур планируют построить три гидроузла. РИА Дербент (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
  21. Соглашение… об использовании и охране водных ресурсов трансграничной реки Самур. Официальный интернет-портал правовой информации (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
  22. Вопросы использовании стока трансграничной реки Самур между Азербайджаном и Россией с 1967 по 2004 годы. United Nations Economic Commission for Europe (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
  23. А. П. Дёмин, К. Ю. Шаталова. Принципы и правила распределения водных ресурсов // Институт водных проблем РАН. — 2015. — № 1 (22 октября). — С. 22–29. — ISSN 0206-1619.
  24. Медведев подписал договор о границе с Азербайджаном. www.rosbalt.ru (рос.). Процитовано 22 липня 2019. 
  25. Госдума ратифицировала договор о границе с Азербайджаном. ria.ru (рос.). Процитовано 22 липня 2019. 
  26. Российско-азербайджанская комиссия приняла ряд решений по вопросам распределения водных ресурсов реки Самур. Новости Азербайджана и мира (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
  27. Русгидро: строительство гидроузла на Самуре поможет сохранить Самурский лес. РИА Новости (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
pidpis zobrazhennya SamurDolina richki Samur u Magaramkentskomu rajoni41 53 02 pn sh 46 47 21 sh d 41 883888888916771975 pn sh 46 78916666669477564 sh d 41 883888888916771975 46 78916666669477564Vitik Rutulskij rajon koordinati 41 53 02 pn sh 46 47 21 sh d 41 883888888916771975 pn sh 46 78916666669477564 sh d 41 883888888916771975 46 78916666669477564 visota m 2880Girlo Magaramkentskij rajon koordinati 41 54 38 pn sh 48 29 15 sh d 41 91055555558377677 pn sh 48 4875000000277723 sh d 41 91055555558377677 48 4875000000277723 visota m 28Pohil m km 13 7 m kmBasejn Kaspijske moreKrayini Rosiya AzerbajdzhanRegion DagestanGusarskij rajonDovzhina 213 kmPlosha basejnu 7330 km Serednorichnij stik 72 4 m sPritoki Attagaychayd Akhtychayd Ukurcayd Dakkichayd Dyultychayd Kara Samurd Kayanad Kurduld Lakunkamd Lalaand Maikchayd Rutuld Tahircald Tukhichayd Falfand Q4502284 Shinazchayd Yalakdered Usukhchayd Bolshoy Badakd Kakhulkamd Khalakhurd i Gurkamd Mediafajli u VikishovishiSamu r cahur Samur rut Samyr lezgin ChӀveher vacӏ azerb Samurcay richka v Rosiyi u Pivdennomu Dagestani u chastini rusla prohodit kordon Rosiyi z Azerbajdzhanom Ye drugoyu za velichinoyu rikoyu v Dagestani 1 chastkovo prikordonnoyu z Azerbajdzhanom Vitok roztashovanij u Rutulskomu rajoni Dagestanu Vid sela Garah do Samurskogo gidrovuzla richkoyu prohodit derzhavnij kordon mizh Rosijskoyu Federaciyeyu ta Respublikoyu Azerbajdzhan Delta Samuru yavlyaye soboyu okremij biotop dlya yakogo harakterni chasti viniknennya ta vidmirannya rusel z postijnim rozmivom dilyanok delti v odnih miscyah ta yih narostannyam v inshih Pislya prorivu u 2002 roci rusla Malogo Samuru v pivnichnomu napryamku tut v akvatoriyu Kaspijskogo morya pochala visuvatisya nova delta sho aktivno roste 2 Serednya vitrata vodi 72 4 m s 3 Visota vitoku 2880 m nad rivnem morya 3 Plosha vodozbirnogo basejnu 7330 km 3 Uhil richki 13 7 m km 3 Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 3 Pritoki 4 Gidrologiya 5 Vivchennya richki 6 Gospodarske vikoristannya 7 Problemi vodopodilu 8 Primitki 9 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiEtimologiya slova Samur traktuyetsya riznimi doslidnikami po riznomu tomu sho gidronim Samur u vimovi cahur i rutuliv maye kilka variacij Samir Sammir Sambur sho pov yazane z perevagoyu u vimovi i poyasnyuye tim sho vono obumovleno susidstvom gubno gubnih bukv m i b Gidronim Samur maye piznye pohodzhennya ale period viniknennya abo traktuyetsya po riznomu abo ne utochnyuyetsya Na dumku B B Talibova gidronim Samur piznij za pohodzhennyam privnesenij plemenami neiberijsko kavkazkogo pohodzhennya 4 Za versiyeyu O M Trubachova nazva Samur pohodit z indoarijskogo dodavannya porivn in ind sam s var voda a takozh analogichne samudra velika kilkist vodi povin rozliv 5 V F Minorskij vidnosiv cyu nazvu richki do alansko masagetskih imen i ototozhnyuvav Samur z osetinskim samur kunicya 5 Za odniyeyu z versij nazva richki Samur rutulskoyu Samyr utvorilasya z rutulskoyi sa odin odna i myri richka tobto odna richka abo richka sho stala yedinoyu savishid myri 6 Zgaduvanu u Ptolemeya ta inshih drevnih istorikiv richku Albanus bilshist suchasnih uchenih ototozhnyuye z richkoyu Samur 7 8 Vidomij musulmanskij mandrivnik istorik ta geograf Al Yakut pisav lezgini z krayini Lakz tam de teche Albanus Samur 9 Sered lezgin Samur vidomij pid nazvoyu Chveher vac lezgin ChӀveher vacӏ richka Chveher za nazvoyu nini zanedbanogo selisha Chveher i Kulan vac Kulan vacӏ seredinna richka 10 Takozh za odniyeyu z versij nazva Samur pohodit vid lezginskogo cmura kunicya 11 Imovirno na dumku lingvista B B Talibova nazva privnesena v period isnuvannya plemen pid chas iberijsko kavkazkoyi yednosti i mozhe buti yak adaptaciyeyu arabskoyi abo vihidnoyi ale nedagestanskoyi formi Sammur tak i vidbuvatisya pid vplivom azerbajdzhanskoyi movi Malojmovirnim vcheni vvazhayut viniknennya formi Sambura z nazvi Samur u rezultati zmini m v mm tobto Samur gt Sammur gt Sambur Golovnij naukovij spivrobitnik viddilu leksikologiyi ta leksikografiyi IYaLI DNC RAN d f n I H Abdullayev vvazhaye sho bilsh prijnyatnim viglyadaye zagalnoprijnyata dumka pro te sho Samur perebuvaye u zv yazku zi slovom samur sammur sobol kunicya predstavlenomu v bagatoh shidnih movah v pershu chergu v iranskih 12 13 Geografiya Redaguvati nbsp Richka Samur bere pochatok iz vidrogu Golovnogo Kavkazkogo hrebta poblizu gori Guton Plosha lodovikiv u basejni Samuru za danimi na seredinu XX stolittya stanovila 13 1 km abo 0 3 ploshi vodozboru richki 14 Vpadaye v Kaspijske more dvoma rukavami Samur i Malij Samur utvoryuyuchi na ostannih 20 km deltu Malij Samur sho vidokremlyuyetsya vid golovnoyi richki za 22 km vid yiyi girla vpadaye v more za 5 5 km na pivnichnij zahid vid osnovnogo rukava U Malij Samur livoruch za 5 0 km vid girla kanalom proritim u 1935 roci skidayutsya vodi richki Gyulgerichaj sho vpadala ranishe bezposeredno v Kaspijske more Dovzhina richki 213 km zagalne padinnya 2910 m Plosha vodozbirnogo basejnu 7330 km plosha z richkoyu Gyulgerichaj bezposeredno Samuru 4990 km serednya jogo visota 1970 m Plosha vodozboru 4430 km Strumkami stikayuchi na shid vitok Samuru cherez 7 km prijmaye livoruch persha velika i bagatovodna pritoka Halahur sho vinikaye na visoti 3730 m iz dzherel na pivdennomu shili Samurskogo hrebta navproti roztashovanogo z inshogo boku masivu Taklik 4042 m i maye do miscya vpadannya do Samuru dovzhinu 10 km Same nayavnist cih dvoh vitokiv Samuru ta Halahuru poznachayetsya na ocinci zagalnoyi dovzhini Samura 213 abo 216 km ta viznachenni misceznahodzhennya jogo vitoku to na GVH na visoti 3200 m to na Samurskomu hrebti na visoti 3730 m 15 Mezhami basejnu na pivdennomu zahodi ta pivdni ye Golovnij Kavkazkij hrebet na pivnichnomu shodi pivnichni vidrogi Bichnogo hrebta Dyultidag Samurskij U nizhnij techiyi richki mezhi basejnu ne virazheni 80 basejnu lezhit vishe 1500 m nad rivnem morya priblizno polovina jogo teritoriyi ponad 2500 m Takim chinom 96 ploshi vodozboru pripadaye na teritoriyu Rosiyi 4 Azerbajdzhanu Nizhnyu chastinu basejnu pokrivaye unikalnij reliktovij subtropichnij lianovij lis Pritoki RedaguvatiU basejni richki nalichuyetsya 65 rik zavdovzhki ponad 10 km Gustota richkovoyi merezhi 1 21 km km Osnovnimi pritokami ye Tuhichaj Dyultichaj Kara Samur Shinazchaj Ahtichaj Usuhchaj Tayirdzhal Generchaj Shtuchna pritoka richka Gyulgerichaj ruslo yakoyi za chotiri kilometri vid svogo girla bulo perenapravleno v Samur Gidrologiya RedaguvatiDo sela Usuhchaj protikaye u vidnosno vuzkij dolini zavshirshki 20 50 m pislya dolina rizko rozshiryuyetsya miscyami do 1 km Zhivlennya richki zmishane Samur vidnositsya do tipu richok iz vesnyano litnoyu povinnyu i dobre virazhenoyu zimovoyu mezheyu Harakternimi takozh ye litni ta osinni doshovi pavodki Serednorichna vitrata stanovit 64 8 m s maksimalna 920 m s vidznacheno u 1988 roci bilya sela Usuhchaj Richka viriznyayetsya duzhe visokoyu kalamutnistyu vodi maksimalna kalamutnist stanovit 110 000 g m Vivchennya richki RedaguvatiRezhim richki vivchavsya na p yati gidrologichnih postah Mishlesh Luchek Ahti Usuhchaj ta Zuhul 16 Gospodarske vikoristannya RedaguvatiVodi richki aktivno vikoristovuyutsya na zroshennya U 1935 roci za 30 km vid girla pobudovanij Samurskij gidrovuzol vid yakogo vidhodyat Samur Apsheronskij ta Samur Derbentskij kanali Isnuyut proekti zi zvedennya na Samuri gidroelektrostancij 17 18 19 Za radyanskih chasiv u girli richki diyav Samurskij ribzavod iz rozvedennya cinnih porid rib lososya kutuma foreli biloribici tosho Problemi vodopodilu RedaguvatiDlya zabezpechennya malovodnih rajoniv za klopotannyam Azerbajdzhanskoyi RSR u 1952 roci na teritoriyi Magaramkentskogo rajonu Dagestanskoyi ARSR bulo vidileno dilyanku zemli pid budivnictvo gidrovuzla ta vodozabirnih sporud Samur Divichinskogo piznishe Samur Apsheronskogo kanalu administrativnij kordon prohodiv pravim beregom richki i ves gidrovuzol roztashovuvavsya bilya Dagestanu Groshi na budivnictvo bulo vidileno Radoyu Ministriv SRSR Budivnictvo bulo zakincheno u 1956 roci Z pochatku ekspluataciyi dosi gidrovuzol iz vodozabirnimi sporudami perebuvaye na balansi ekspluatacijnih organizacij Azerbajdzhanu Pislya rozpadu SRSR Samurskij gidrovuzol ta vodozabirni sporudi pobudovani na teritoriyi Magaramkentskogo rajonu v 1952 56 rokah buli ostatochno zakripleni za Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu 20 Rozpodil vodnih resursiv richki Samur mizh Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu regulyuvavsya protokolom vid 7 zhovtnya 1967 roku zatverdzhenim Minvodgospom SRSR Za protokolom bulo peredbacheno rozpodil stoku richki Samur dlya rozrahunkovogo roku 75 vodnosti richki u proporciyah 33 7 ekologichne skidannya 16 7 Rosijska Federaciya ta 49 6 Azerbajdzhanska Respublika Odnak ustanovleni limiti vodoskidu ne dotrimuvalisya i ne dotrimuyutsya 21 Z pochatku 1990 h rokiv postala problema delimitaciyi kordonu mizh Rosiyeyu ta Azerbajdzhanom a takozh Dagestanom stalo porushuvatisya pitannya pro rivnij podil vodnih resursiv richki Samur Taka postanovka pitannya kategorichno vidkidalasya azerbajdzhanskoyu storonoyu yaka motivuvala svoyu vidmovu deficitom pitnoyi vodi v mistah Baku ta Sumgayit a takozh ekonomichnimi vtratami vid skorochennya polivnih zemel u primorskij nizovini Azerbajdzhan navpaki zbiravsya zbilshiti vodozabir iz Samuru dlya chogo u 2008 roci bulo rozpochato roboti z rekonstrukciyi Samur Apsheronskogo kanalu 22 23 28 serpnya 2010 roku bulo pidpisano Ugodu 1416 r pro delimitaciyu kordonu mizh RF ta RA a takozh pro racionalne vikoristannya ta ohoronu vodnih resursiv richki Samur za yakimi kordon mizh RF ta RA perenosivsya z pravogo berega richki Samur na seredinu gidrovuzla ta storoni domovilisya nadali provoditi rozpodil vodnih resursiv u rivnih chastkah i vstanoviti rozmir ekologichnogo skidannya rivnim 30 5 24 25 26 Na richci planuyetsya budivnictvo novih gidrovuzliv dlya virishennya problemi z vodopostachannyam pivdennih rajoniv respubliki ta zberezhennya unikalnogo reliktovogo Samurskogo lisu 27 Primitki Redaguvati Turisticheskij portal Znakomstvo s Rossiej resp Dagestan Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 Zakaznik Samurskij Gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik Dagestanskij www dagzapoved ru ros Arhiv originalu za 14 grudnya 2016 Procitovano 22 lipnya 2019 a b v g Resursy poverhnostnyh vod SSSR Gidrologicheskaya izuchennost T 9 Zakavkaze i Dagestan Vyp 3 Dagestan pod red P P Burtovoj L Gidrometeoizdat 1964 76 s Osmanov A I Istoriya Dagestana s drevnejshih vremen do nashih dnej Istoriya Dagestana s drevnejshih vremen do XX veka M Nauka 2004 626 s a b Trubachyov O N Samur INDOARICA v Severnom Prichernomore rekonstrukciya reliktov yazyka etimologicheskij slovar M Nauka 1999 S 194 Musaev G M Rutuly XIX nachalo XX vv otv red G A Gadzhiev Mahachkala AOZT Yupiter 1997 282 s Grekov B D Istoricheskie zapiski Izd vo Akademii nauk SSSR 1937 S 146 Abbas Kuli aga Bakihanov Gyulistan i Iram Z M Buniyatov Baku Elm 1991 304 s Abasov K S Istoriya Kara Kyure Krar Name s drevnejshih vremen do nashih dnej K S Abasov E A Gadzhibekov K S Kadirov Mahachkala Lotos 2011 552 s Ahty name Dagestanskie istoricheskie sochineniya M Nauka 1993 22 zhovtnya Lavrov L I Etnografiya Kavkaza po polevym materialam 1924 1978 godov L Nauka 1982 g 224 s str 80 S H Gasanova Toponimiya v dagestanskoj russkoyazychnoj originalnoj i perevodnoj hudozhestvennoj literature Nauchnaya biblioteka dissertacij ros Procitovano 23 serpnya 2021 H L Hanmagomedov A N Gebekova Naselenie i toponimiya srednej chasti bassejna reki Samur Respubliki Dagestan Rossiya i ih osveshenie v literature Vestnik Priamurskogo gosudarstvennogo universiteta im Sholom Alejhema 2017 3 28 22 oktyabrya S 99 107 ISSN 2227 1384 Sokolov A A Chast II Gidrografiya estestvenno istoricheskih rajonov Sovetskogo Soyuza Gidrografiya SSSR L Gidrometeoizdat 1952 EthnoWork Reka Samur Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2015 Shema kompleksnogo ispolzovaniya i ohrany vodnyh obektov rek bassejna Kaspijskogo morya na yug ot bassejna Tereka do gosudarstvennoj granicy RF Kto postroit GES u sela Kina dagpravda ru ros Procitovano 22 lipnya 2019 Ptica s odnim krylom dagpravda ru ros Procitovano 22 lipnya 2019 Samur zhdet masshtabnogo osvoeniya svoih gidroresursov Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2016 V Dagestane na reke Samur planiruyut postroit tri gidrouzla RIA Derbent ros Procitovano 23 serpnya 2021 Soglashenie ob ispolzovanii i ohrane vodnyh resursov transgranichnoj reki Samur Oficialnyj internet portal pravovoj informacii ros Procitovano 23 serpnya 2021 Voprosy ispolzovanii stoka transgranichnoj reki Samur mezhdu Azerbajdzhanom i Rossiej s 1967 po 2004 gody United Nations Economic Commission for Europe ros Procitovano 23 serpnya 2021 A P Dyomin K Yu Shatalova Principy i pravila raspredeleniya vodnyh resursov Institut vodnyh problem RAN 2015 1 22 oktyabrya S 22 29 ISSN 0206 1619 Medvedev podpisal dogovor o granice s Azerbajdzhanom www rosbalt ru ros Procitovano 22 lipnya 2019 Gosduma ratificirovala dogovor o granice s Azerbajdzhanom ria ru ros Procitovano 22 lipnya 2019 Rossijsko azerbajdzhanskaya komissiya prinyala ryad reshenij po voprosam raspredeleniya vodnyh resursov reki Samur Novosti Azerbajdzhana i mira ros Procitovano 23 serpnya 2021 Rusgidro stroitelstvo gidrouzla na Samure pomozhet sohranit Samurskij les RIA Novosti ros Procitovano 23 serpnya 2021 Posilannya RedaguvatiSamur Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Vostochnyj Kavkaz putevoditeli Po Samuru poxod ru ros Procitovano 22 lipnya 2019 Vodnye strasti www daginfo com Reka Samur i nacionalisticheskij zud Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 SOURCE National Geospatial Intelligence Agency Bethesda MD USA Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samur amp oldid 38131856