Іллінська церква (Церква Святого Пророка Іллі) — православний храм ПЦУ у селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.
| Іллінська церква | |
|---|---|
| | |
| 49°05′39″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д.Координати: 49°05′39″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, село Суботів, Черкаська область |
| Засновник | Богдан Хмельницький |
| Початок будівництва | 1651 |
| Кінець будівництва | 1653 або 1656 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | Українське бароко |
| Належність | Православна церква України |
| Єпархія | Черкаська єпархія |
| WLM | UA-71-254-0003 |
| Епонім | Ілля |
| Іллінська церква (Суботів) (Черкаська область) | |
| Іллінська церква у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконічно: їх кути закріплені пілястрами, в стінах — невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому — ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни.
Основні розміри церкви: довжина 23 м, ширина 14,08 м, висота стін 7,35 м. Церква збудована із каменю і цегли, товщина стін 1,8 м.
Історія Редагувати
За даними Івана Крип'якевича, церква була збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті в околиці Суботова.
Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.
Під час новітніх георадарних вимірювань у червні 2019 в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до склепу розмірами 3×1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладеного зсередини цеглою, який, ймовірно є усипальнею Гетьмана.
У 1869 році поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.
З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.
Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проєктом архітектора Ісроеля Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.
У 1978 році архітектором Сергієм Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.
З 1990 року церква повернута релігійній громаді. У 1990-х іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).
У 1995 році полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.
Образ церкви Редагувати
В липні 1845 року Тарас Шевченко, під час подорожі по Україні, побував і в Суботові, де серед інших малюнків намалював і Іллінську церкву. Малюнок «Богданова церква у Суботові» увійшов до його альбому 1845 року.
Пізніше, того ж року, перебуваючи на Полтавщині, поет написав вірш «Стоїть в селі Суботові».
Також церкву малювали П. Сплестер, Де ля Фліз та інші.
Зображення церкви присутнє на зворотній стороні 5-гривневих купюр.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 25 вересня 2010.
- . prostir.museum (ua). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- він посилається на «Путешествие антиохийского патриарха Макария…»— М., 1897.— Ч. 1., С. 26; Ч. 2, С. 6
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— С. 57. ISBN 5-11-000889-2
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1, С. 160—161, 217.
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Вортман Д. Я. Іллінська церква у Суботові, церква Іллі пророка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.