І́зоелектри́чна то́чка — характерне для певної речовини значення pH, при якому максимальна частка іонів цієї речовини в розчині набуває нульового електричного заряду. При такому рН речовина найменш рухлива в електричному полі, і цю властивість можна використовувати для очищення та розділення розчинних речовин шляхом електрофорезу.
Такий підхід до розділення речовин особливо широко застосовується при роботі з органічними, особливо високомолекулярними, сполуками — амінокислотами, білками, порфіринами тощо.
Для амінокислот, у яких іонізуються лише карбоксильна та аміногрупа, ізоелектричну точку можна обчислити за такою формулою:
Для речовин, які в розчині мають три і більше заряджених групи, при обчисленні значення ізоелектричної точки використовують узагальнене рівняння:
де pKa — значення константи кислотної іонізації.
Див. також Редагувати
Ресурси мережі Інтернет Редагувати
- Ізоелектричною точкою [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- SWISS-2DPAGE [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] база даних Ізоелектрична точок виходячи з двомірного електрофорезу в поліакриламідному гелі (~ 2000 білків)
- Proteome-pI [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.] протеом ізоелектричної бази даних точки (передбачав ізоелектричної точка для всіх білків)
Література Редагувати
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
| Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |