www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іда Ноддак Іда Таке пізніше Ноддак нім Ida Noddack 25 лютого 1896 18960225 Лакхаузен 24 вересня 1978 Бад Ноєнар німецька

Іда Ноддак

Іда Таке, пізніше Ноддак (нім. Ida Noddack, 25 лютого 1896(18960225), Лакхаузен — 24 вересня 1978, Бад Ноєнар) — німецька фізико-хімік, фахівець у галузі геохімії та радіохімії.

Іда Ноддак
нім. Ida Noddack
Народилася 25 лютого 1896(1896-02-25)
Везель, Німеччина
Померла 24 вересня 1978(1978-09-24) (82 роки)
Bad Neuenahrd, Бад-Ноєнар-Арвайлер, Рейнланд-Пфальц, ФРН
Поховання Hauptfriedhof Bambergd
Країна  Німеччина
Діяльність фізик, хімік
Alma mater Берлінський технічний університет
Галузь хімік
Заклад університет Фрайбурга
Physikalisch-Technische Bundesanstaltd
Членство Леопольдина
У шлюбі з Вальтер Ноддак
Нагороди
 Іда Ноддак у Вікісховищі

Спільно з Вальтером Ноддаком та Отто Бергом у 1925 році відкрила хімічний елемент реній. У 1934 році, аналізуючи отримані Енріко Фермі дані, першою висловила припущення про можливість поділу ядра атома, за 5 років до офіційного підтвердження цього.

У 1933, 1935 і 1937 роках Нодак номіновано на здобуття Нобелівської премії з хімії.

Біографія Редагувати

1896—1921 Редагувати

Іда Таке народилася у Лакхаузені (нині район міста Везель), третьою донькою в родині промисловця Альберта (Адельберта) і Гедвіги Ноддак. У 16 років прийнята до гімназії Св. Урсули в Аахені, по закінченню якої вступила на хімічний факультет Берлінського технічного університету. Вибір наукового напрямку навчання вона пояснювала інтересом до хімії та фізики, а також запрошенням від свого батька почати працювати на його лаковій фабриці. У 1919 Таке вона завершила навчання, отримавши звання інженера, і продовжила наукову роботу в галузі органічної хімії. В 1921 році отримала диплом доктор-інженера за роботу, присвячену дослідженню ангідридів вищих жирних кислот.

1921—1935 Редагувати

У віці 25 років Таке влаштувалася хіміком до концерну «Siemens» у Берліні. Там її робота була присвячена виявленню слідових кількостей елементів у мінералах та метеоритах, дослідження методів розділення і збагачення мінералів та руд.

У 1922 році призначена науковцем-консультантом у Фізико-технічному інституті, де в лабораторії Вальтера Ноддака велися пошуки хімічних елементів 43 і 75 підгрупи Мангану. В результаті спільної роботи вони змогли доволі точно визначити атомні маси та основні фізико-хімічні властивості для обох елементів. Врешті-решт з 1 кг наддорогої платиновмісної руди колумбіту їм вдалося виділити 1 мг нового елементу. Отриманий зразок Іда Таке передала до Siemens & Halske, де спільно зі спектроскопістом Отто Бергом вони 11 липня 1925 року зафіксували характеристичні лінії для елементів 43 і 75. Для нововідкритого елемента 75 ними було запропоновано назву Реній — на честь річки Рейн, що протікає у рідному для Такер регіоні, та Мазурій для елемента 43 — за назвою регіону Східна Пруссія, звідки походив Вальтер. Однак науковою спільнотою було поставлено під сумнів результати щодо елемента 43, отож новим елементом було затверджено лише Реній.

У ході спільної наукової роботи Таке і Вальтер значно зблизилися і 20 травня 1926 побралися.

У наступні роки подружжя працювало над масштабізацією досліджень. Вони здійснили кілька подорожей до СРСР та Скандинавії для придбання руд. У цьому їм допомагало фінансування від німецьких організацій. Зокрема, за сприяння Siemens & Halske, з 660 кг молібденіту їм у 1929 році вдалося виділити перший грам Ренію.

Проведена ними робота не залишилася непоміченою. Так, у 1929 році їм була висловлена подяка від Німецької комісії з атомних мас, у 1931 році їх відзначили медаллю Лібіха Німецького хімічного товариства, а в 1934 році — медаллю Шеєле Шведського хімічного товариства.

Після проведеного у 1934 році Енріко Фермі досліду з бомбардування урану нейтронами, Таке висловила припущення, що, на противагу очікуванням Фермі, в ході зіткнення утворюються не важчі трансуранові елементи, а навпаки — легші ізотопи внаслідок розщеплення ядра. Свою роботу «Про елемент 93» вона опублікувала у Zeitschrift für Angewandte Chemie, яка втім була відхилена науковцями. Пізніше у своїй автобіографії Отто Ган, який за п'ять років після Іди спільно з Лізою Майтнер і Фріцом Штрассманом експериментально підтвердив факт розщеплення, писав: «Її припущення настільки сильно відрізнялося від загальноприйнятих поглядів на атомне ядро, що воно ніколи серйозно і не розглядалося».

1935—1978 Редагувати

У 1935 році подружжя переїхало до Фрайбурга, де у Фрайбурзькому університеті чоловік отримав посаду професора фізичної хімії. Через тогочасне у Німеччині несхвалення роботи одружених жінок науковиця була змушена задовольнятися безоплатною посадою лаборантки. Після 6-ти років у Фрайбурзі вони через конфлікти на роботі перебралися до Страсбурзького університету. Тут, попри її сімейний стан і несприйняття політики НСДАП, вона отримала вже оплачувану посаду у відділі фотохімії.

Після падіння нацистського режиму у Франції, навіть попри свій академічний авторитет, чоловік мав проблеми із влаштуванням на інші посади, оскільки вважався замішаним у націонал-соціалістичному русі. Тому подружжя перебралося до наново відкритого університету в Бамберзі (зачиненого у 1939). У цей час в Іди Таке почалися проблемі зі здоров'ям, тому багато часу вона почала проводити у рекреаційних містах.

Іда Ноддак померла 24 вересня 1978 року у курортному містечку Бад Ноєнар, де провела кілька останніх років. За заповітом її тіло було кремоване, а урна з попелом перенесена до могили чоловіка у Бамбергу, котрий помер у 1960.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117036447 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ FemBio database
    d:Track:Q61356138
  3. ↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. Dr Ida Tacke Noddack
  5. . nobelprize.org. Nobel Media AB. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016.  (англ.)

Джерела Редагувати

  • Apotheker, J., Sarkadi, L. S. European Women in Chemistry. — Wiley-VCH Verlag & Co. KGaA, 2011. — 239 p. — ISBN 978-3-527-32956-4. (англ.)
  • Lykknes, A., Opitz, D., Van Tiggelen, B. Ida and Walter Noddack Through Better and Worse: An Arbeitsgemeinschaft in Chemistry // For Better or For Worse? Collaborative Couples in the Sciences. — Birkhäuser, 2012. — 319 p. — ISBN 978-3-0348-0285-7. — DOI:10.1007/978-3-0348-0286-4. (англ.)
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ida Take piznishe Noddak nim Ida Noddack 25 lyutogo 1896 18960225 Lakhauzen 24 veresnya 1978 Bad Noyenar nimecka fiziko himik fahivec u galuzi geohimiyi ta radiohimiyi Ida Noddaknim Ida NoddackNarodilasya 25 lyutogo 1896 1896 02 25 1 2 3 Vezel NimechchinaPomerla 24 veresnya 1978 1978 09 24 2 3 82 roki Bad Neuenahrd Bad Noyenar Arvajler Rejnland Pfalc FRN 1 Pohovannya Hauptfriedhof Bambergd 4 Krayina NimechchinaDiyalnist fizik himikAlma mater Berlinskij tehnichnij universitetGaluz himikZaklad universitet Frajburga Physikalisch Technische BundesanstaltdChlenstvo LeopoldinaU shlyubi z Valter NoddakNagorodi medal Libiha 1931 Ida Noddak u VikishovishiSpilno z Valterom Noddakom ta Otto Bergom u 1925 roci vidkrila himichnij element renij U 1934 roci analizuyuchi otrimani Enriko Fermi dani pershoyu vislovila pripushennya pro mozhlivist podilu yadra atoma za 5 rokiv do oficijnogo pidtverdzhennya cogo U 1933 1935 i 1937 rokah Nodak nominovano na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi z himiyi 5 Zmist 1 Biografiya 1 1 1896 1921 1 2 1921 1935 1 3 1935 1978 2 Primitki 3 DzherelaBiografiya Redaguvati1896 1921 Redaguvati Ida Take narodilasya u Lakhauzeni nini rajon mista Vezel tretoyu donkoyu v rodini promislovcya Alberta Adelberta i Gedvigi Noddak U 16 rokiv prijnyata do gimnaziyi Sv Ursuli v Aaheni po zakinchennyu yakoyi vstupila na himichnij fakultet Berlinskogo tehnichnogo universitetu Vibir naukovogo napryamku navchannya vona poyasnyuvala interesom do himiyi ta fiziki a takozh zaproshennyam vid svogo batka pochati pracyuvati na jogo lakovij fabrici U 1919 Take vona zavershila navchannya otrimavshi zvannya inzhenera i prodovzhila naukovu robotu v galuzi organichnoyi himiyi V 1921 roci otrimala diplom doktor inzhenera za robotu prisvyachenu doslidzhennyu angidridiv vishih zhirnih kislot 1921 1935 Redaguvati U vici 25 rokiv Take vlashtuvalasya himikom do koncernu Siemens u Berlini Tam yiyi robota bula prisvyachena viyavlennyu slidovih kilkostej elementiv u mineralah ta meteoritah doslidzhennya metodiv rozdilennya i zbagachennya mineraliv ta rud U 1922 roci priznachena naukovcem konsultantom u Fiziko tehnichnomu instituti de v laboratoriyi Valtera Noddaka velisya poshuki himichnih elementiv 43 i 75 pidgrupi Manganu V rezultati spilnoyi roboti voni zmogli dovoli tochno viznachiti atomni masi ta osnovni fiziko himichni vlastivosti dlya oboh elementiv Vreshti resht z 1 kg naddorogoyi platinovmisnoyi rudi kolumbitu yim vdalosya vidiliti 1 mg novogo elementu Otrimanij zrazok Ida Take peredala do Siemens amp Halske de spilno zi spektroskopistom Otto Bergom voni 11 lipnya 1925 roku zafiksuvali harakteristichni liniyi dlya elementiv 43 i 75 Dlya novovidkritogo elementa 75 nimi bulo zaproponovano nazvu Renij na chest richki Rejn sho protikaye u ridnomu dlya Taker regioni ta Mazurij dlya elementa 43 za nazvoyu regionu Shidna Prussiya zvidki pohodiv Valter Odnak naukovoyu spilnotoyu bulo postavleno pid sumniv rezultati shodo elementa 43 otozh novim elementom bulo zatverdzheno lishe Renij U hodi spilnoyi naukovoyi roboti Take i Valter znachno zblizilisya i 20 travnya 1926 pobralisya U nastupni roki podruzhzhya pracyuvalo nad masshtabizaciyeyu doslidzhen Voni zdijsnili kilka podorozhej do SRSR ta Skandinaviyi dlya pridbannya rud U comu yim dopomagalo finansuvannya vid nimeckih organizacij Zokrema za spriyannya Siemens amp Halske z 660 kg molibdenitu yim u 1929 roci vdalosya vidiliti pershij gram Reniyu Provedena nimi robota ne zalishilasya nepomichenoyu Tak u 1929 roci yim bula vislovlena podyaka vid Nimeckoyi komisiyi z atomnih mas u 1931 roci yih vidznachili medallyu Libiha Nimeckogo himichnogo tovaristva a v 1934 roci medallyu Sheyele Shvedskogo himichnogo tovaristva Pislya provedenogo u 1934 roci Enriko Fermi doslidu z bombarduvannya uranu nejtronami Take vislovila pripushennya sho na protivagu ochikuvannyam Fermi v hodi zitknennya utvoryuyutsya ne vazhchi transuranovi elementi a navpaki legshi izotopi vnaslidok rozsheplennya yadra Svoyu robotu Pro element 93 vona opublikuvala u Zeitschrift fur Angewandte Chemie yaka vtim bula vidhilena naukovcyami Piznishe u svoyij avtobiografiyi Otto Gan yakij za p yat rokiv pislya Idi spilno z Lizoyu Majtner i Fricom Shtrassmanom eksperimentalno pidtverdiv fakt rozsheplennya pisav Yiyi pripushennya nastilki silno vidriznyalosya vid zagalnoprijnyatih poglyadiv na atomne yadro sho vono nikoli serjozno i ne rozglyadalosya 1935 1978 Redaguvati U 1935 roci podruzhzhya pereyihalo do Frajburga de u Frajburzkomu universiteti cholovik otrimav posadu profesora fizichnoyi himiyi Cherez togochasne u Nimechchini neshvalennya roboti odruzhenih zhinok naukovicya bula zmushena zadovolnyatisya bezoplatnoyu posadoyu laborantki Pislya 6 ti rokiv u Frajburzi voni cherez konflikti na roboti perebralisya do Strasburzkogo universitetu Tut popri yiyi simejnij stan i nesprijnyattya politiki NSDAP vona otrimala vzhe oplachuvanu posadu u viddili fotohimiyi Pislya padinnya nacistskogo rezhimu u Franciyi navit popri svij akademichnij avtoritet cholovik mav problemi iz vlashtuvannyam na inshi posadi oskilki vvazhavsya zamishanim u nacional socialistichnomu rusi Tomu podruzhzhya perebralosya do nanovo vidkritogo universitetu v Bamberzi zachinenogo u 1939 U cej chas v Idi Take pochalisya problemi zi zdorov yam tomu bagato chasu vona pochala provoditi u rekreacijnih mistah Ida Noddak pomerla 24 veresnya 1978 roku u kurortnomu mistechku Bad Noyenar de provela kilka ostannih rokiv Za zapovitom yiyi tilo bulo kremovane a urna z popelom perenesena do mogili cholovika u Bambergu kotrij pomer u 1960 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 117036447 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b FemBio database d Track Q61356138 a b Munzinger Personen d Track Q107343683 Dr Ida Tacke Noddack Nomination Database Ida Noddack nobelprize org Nobel Media AB Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 angl Dzherela RedaguvatiApotheker J Sarkadi L S European Women in Chemistry Wiley VCH Verlag amp Co KGaA 2011 239 p ISBN 978 3 527 32956 4 angl Lykknes A Opitz D Van Tiggelen B Ida and Walter Noddack Through Better and Worse An Arbeitsgemeinschaft in Chemistry For Better or For Worse Collaborative Couples in the Sciences Birkhauser 2012 319 p ISBN 978 3 0348 0285 7 DOI 10 1007 978 3 0348 0286 4 angl Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s ISBN 5 06 001568 8 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ida Noddak amp oldid 39712839