Ігнацій Мосцицький (пол. Ignacy Mościcki, 1 грудня 1867, с. Межаново — 2 жовтня 1946, Версуа) — польський політик і державний діяч, президент Польщі у 1926—1939, ректор Львівської політехніки, видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій.
| Ігнацій Мосцицький пол. Ignacy Mościcki | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 червня 1926 — 30 вересня 1939 | ||
| Попередник: | Станіслав Войцеховський | |
| Наступник: | Владислав Рачкевич, як Президент Польщі у вигнанні; Болеслав Берут, як Президент ПНР | |
| Народження: | 1 грудня 1867 Межаново, Плоцька губернія, Царство Польське | |
| Смерть: | 2 жовтня 1946 (78 років) Версуа, кантон Женева, Швейцарія | |
| Поховання: | ||
| Національність: | поляк | |
| Країна: | Польська Республіка | |
| Релігія: | католицтво | |
| Освіта: | Ризький технічний університет і Ризьке політехнічне училище | |
| Партія: | Proletariat[d] і Q56328264? | |
| Рід: | Q63532181? | |
| Шлюб: | Michalina Mościckad | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в селі Межаново біля Цеханува у сім'ї учасника Січневого повстання 1863 року. Закінчив школу в Плоцьку, гімназію у Варшаві (1886) та розпочав навчання на хімічному відділі Ризької політехніки. Деякий час навчався в Технічному коледжі (Лондон), тут встановив контакти з польськими соціалістами. З 1897 року асистент на кафедрі фізики університету Фрайбурґу (Швейцарія). У 1901 році очолив фірму, яка почала продукувати азотну кислоту методами, опрацьованими ним. За розробленими ним принципами були вибудовані електричні печі для виробництва азотної кислоти. У 1915—1925 роках керував кафедрою технології великого неорганічного промислу та технічної електрохімії. Автор близько 70 публікацій, 40 патентів у різних країнах світу.
1916 року організував у Львові Інститут наукових і технічних досліджень «Метан». Запроєктував оригінальний метод переробки нафти. Від 1922 року — професор кафедри фізичної хімії і електротехніки Львівської політехніки. Був ректором у 1925—1926 навчальних роках.
Визнання Редагувати
У 1926 роках став почесним професором Львівської політехніки. Почесні докторати надали Познанський, Паризький, Варшавський (двічі) університети, Гірнича академія у Кракові, Львівська політехніка. 24 лютого 1913 року прийнятий до Політехнічного товариства у Львові. 1930 року став його почесним членом. 2 травня 1924 року відзначений Командорським хрестом із зіркою Ордену Відродження Польщі.
Політична діяльність Редагувати
З 1892 р. учасник Закордонного союзу польських соціалістів. Після травневого перевороту 1926 року за рекомендацією Юзефа Пілсудського був обраний президентом Польщі; виконував обов'язки з 4 червня 1926 року.
17 червня 1934 року видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій. Показовим було те, що вплинути на рішення про пацифікацію не міг (злослива тогочасна приказка твердила: «тільки й значить, що Ігнацій»).
Після окупації Польщі радянськими та німецькими військами у вересні 1939 року втік через так званий «румунський плацдарм» у Румунію, де був інтернований, передав пост президента Владиславу Рачкевичу, як того вимагала Франція. В грудні 1939 році переїхав із сім'єю до Швейцарії, де провів роки Другої світової війни.
Урна із прахом була перенесена у 1993 році до катедральної базиліки святого Яна Варшави.
Примітки Редагувати
- Sprawy towarzystw // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 12. — S. 139.(пол.)
- Wręczenie dyplomu Honorowego Członka Polskiego Towarzystwa Politechnicznego Panu Prezydentowi Rzeczypospolitej // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 4. — S. 71—72. (пол.)
- Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 16. (пол.)
Посилання Редагувати
- Мосціцький — ректор політехніки [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Список Президентів Польщі [ 8 травня 2013 у Wayback Machine.]