www.wikidata.uk-ua.nina.az

Івашко Володимир Антонович Володи мир Анто нович Іва шко 28 жовтня 1932 19321028 Полтава Українська РСР СРСР 13 листопад

Івашко Володимир Антонович

Володи́мир Анто́нович Іва́шко (28 жовтня 1932(19321028), Полтава, Українська РСР, СРСР — 13 листопада 1994, Москва, РФ) — український радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК КПУ (у вересні 1989 — червні 1990 року), голова Верховної Ради Української РСР (у червні — липні 1990 року). Перший та єдиний заступник Генерального секретаря ЦК КПРС (11 липня 1990 — 23 серпня 1991 року).

Володимир Антонович Івашко
Володимир Антонович Івашко
11-й Перший Секретар ЦК КПУ
28 вересня 1989 — 22 червня 1990
Попередник Володимир Щербицький
Наступник Станіслав Гуренко
Голова Верховної Ради УРСР
4 червня 1990 — 9 липня 1990
Попередник Платон Костюк
Валентина Шевченко
Наступник Леонід Кравчук
Заступник Генерального секретаря ЦК КПРС
1990 — 1991
Наступник партія заборонена
Народився 28 жовтня 1932(1932-10-28)
Полтава, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер 13 листопада 1994(1994-11-13) (62 роки)
Москва, Росія
Похований Міське кладовище № 2
Відомий як політик, економіст
Країна СРСР і Росія
Освіта Харківський гірничий інститут
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Політична партія КПРС
У шлюбі з Івашко Людмила Василівна
Нагороди
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івашко.

Член КПРС з 1960. Кандидат економічних наук, доцент. Депутат ВР УРСР 11-го скликання (у 1986—1987 роках). Народний депутат України 1-го скликання (1990 рік). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (у 1987—1989 роках). Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член та заступник голови Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 роках. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КПУ з 8 лютого 1986 по 22 січня 1988 року. Член Політичного бюро ЦК КПУ з 22 січня 1988 по 28 вересня 1990 року. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1989—1991 роках. Член Політбюро ЦК КПРС з 9 грудня 1989 по 23 серпня 1991 року.

Біографія Редагувати

Народився 28 жовтня 1932 року в місті Полтаві в родині робітника-будівельника.

У 1950—1956 роках навчався в Харківському гірничому інституті, отримав спеціальність гірничий інженер.

У 1957—1962 роках — асистент кафедри економіки та організації гірничих підприємств Харківського гірничого інституту.

У 1962—1966 роках — старший викладач, заступник декана факультету в Інституті гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки в місті Харкові.

У 1967—1973 роках — старший викладач та секретар партійного комітету в Українському заочному політехнічному інституті в місті Харкові. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію.

У червні 1973 — квітні 1978 року — завідувач відділу науки і навчальних закладів Харківського обласного комітету КПУ.

У квітні 1978 — лютому 1986 року — секретар з питань ідеологічної роботи Харківського обласного комітету КПУ.

З січня по липень 1980 року був політичним радником при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану (Демократична Республіка Афганістан).

8 лютого 1986 — 25 квітня 1987 року — секретар ЦК КПУ з питань ідеологічної роботи.

20 квітня 1987 — 14 грудня 1988 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

12 грудня 1988 — 28 вересня 1989 року — 2-й секретар ЦК КПУ.

28 вересня 1989 — 22 червня 1990 року — 1-й секретар ЦК КПУ.

18 березня 1990 року обраний народним депутатом УРСР.

4 червня 1990 року обраний головою Верховної Ради УРСР (після цього на XXVIII з'їзді КПУ склав повноваження першого секретаря партії).

9 липня 1990 року склав повноваження Голови Верховної Ради УРСР і депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу в ЦК КПРС на посаду заступника Генерального секретаря ЦК КПРС. Був єдиним в історії, хто займав цю посаду.

Саме ініціатива з боку Івашко стало поштовхом до підписання нового союзного договору, який був реакцією на спробу заколоту Державного комітету з надзвичайних ситуації ( у серпені 1991 р.), яке в радянській історії відомо під назвою ПУТЧ. В цей період часу. займав переважно позицію спостереження за наступними подіями.

Протягом п'яти днів від моменту, коли Михайло Горбачов залишив посаду Генерального секретаря (24 серпня 1991), до розпуску КПРС (29 серпня) формально був «виконувачем обов'язків» Генерального секретаря партії, але фактично був позбавленим можливості проявити себе діями.

Після заборони КПРС в серпні 1991 року остаточно залишив політичну дільність.

З 1992 року — на пенсії в місті Москві.

Нагороди Редагувати

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, двома медалями СРСР та Демократичної Республіки Афганістан.

Цікаві факти Редагувати

Меморіальна дошка Володимиру Івашку на будівлі ХНУРЕ

З нагоди 70-річчя з дня народження В. А. Івашка Верховна Рада України заснувала з 2002 р. для студентів Харківського національного університету радіоелектроніки, де він навчався та працював, дві стипендії Верховної Ради України його імені.

Див. також Редагувати

Академічна стипендія імені Голови Верховної Ради Української РСР В. А. Івашка

Примітки Редагувати

  1. ↑ Шаповал, Ю. І. (2011). Івашко Володимир Антонович (Ukrainian) 11. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 жовтня 2002 р. № 181-IV «Про увічнення пам'яті колишнього голови Верховної Ради Української РСР В. А. Івашка та встановлення іменних стипендій Верховної Ради України».

Джерела Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodi mir Anto novich Iva shko 28 zhovtnya 1932 19321028 Poltava Ukrayinska RSR SRSR 13 listopada 1994 Moskva RF ukrayinskij radyanskij derzhavnij diyach 1 j sekretar CK KPU u veresni 1989 chervni 1990 roku golova Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR u chervni lipni 1990 roku Pershij ta yedinij zastupnik Generalnogo sekretarya CK KPRS 11 lipnya 1990 23 serpnya 1991 roku Volodimir Antonovich IvashkoVolodimir Antonovich Ivashko11 j Pershij Sekretar CK KPU28 veresnya 1989 22 chervnya 1990Poperednik Volodimir SherbickijNastupnik Stanislav GurenkoGolova Verhovnoyi Radi URSR4 chervnya 1990 9 lipnya 1990Poperednik Platon KostyukValentina ShevchenkoNastupnik Leonid KravchukZastupnik Generalnogo sekretarya CK KPRS1990 1991Nastupnik partiya zaboronenaNarodivsya 28 zhovtnya 1932 1932 10 28 Poltava Harkivska oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer 13 listopada 1994 1994 11 13 62 roki Moskva RosiyaPohovanij Miske kladovishe 2Vidomij yak politik ekonomistKrayina SRSR i RosiyaOsvita Harkivskij girnichij institutAlma mater Harkivskij nacionalnij universitet radioelektronikiPolitichna partiya KPRSU shlyubi z Ivashko Lyudmila VasilivnaNagorodiPidpisMediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivashko Chlen KPRS z 1960 Kandidat ekonomichnih nauk docent Deputat VR URSR 11 go sklikannya u 1986 1987 rokah Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya 1990 rik Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 11 go sklikannya u 1987 1989 rokah Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Chlen ta zastupnik golovi Revizijnoyi Komisiyi KPU v 1981 1986 rokah Chlen CK KPU v 1986 1991 rokah Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK KPU z 8 lyutogo 1986 po 22 sichnya 1988 roku Chlen Politichnogo byuro CK KPU z 22 sichnya 1988 po 28 veresnya 1990 roku Kandidat u chleni CK KPRS u 1986 1989 rokah Chlen CK KPRS u 1989 1991 rokah Chlen Politbyuro CK KPRS z 9 grudnya 1989 po 23 serpnya 1991 roku Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Cikavi fakti 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 28 zhovtnya 1932 roku v misti Poltavi v rodini robitnika budivelnika U 1950 1956 rokah navchavsya v Harkivskomu girnichomu instituti otrimav specialnist girnichij inzhener U 1957 1962 rokah asistent kafedri ekonomiki ta organizaciyi girnichih pidpriyemstv Harkivskogo girnichogo institutu U 1962 1966 rokah starshij vikladach zastupnik dekana fakultetu v Instituti girnichogo mashinobuduvannya avtomatiki ta obchislyuvalnoyi tehniki v misti Harkovi U 1967 1973 rokah starshij vikladach ta sekretar partijnogo komitetu v Ukrayinskomu zaochnomu politehnichnomu instituti v misti Harkovi U 1973 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu U chervni 1973 kvitni 1978 roku zaviduvach viddilu nauki i navchalnih zakladiv Harkivskogo oblasnogo komitetu KPU U kvitni 1978 lyutomu 1986 roku sekretar z pitan ideologichnoyi roboti Harkivskogo oblasnogo komitetu KPU Z sichnya po lipen 1980 roku buv politichnim radnikom pri CK Narodno demokratichnoyi partiyi Afganistanu Demokratichna Respublika Afganistan 8 lyutogo 1986 25 kvitnya 1987 roku sekretar CK KPU z pitan ideologichnoyi roboti 20 kvitnya 1987 14 grudnya 1988 roku 1 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KPU 12 grudnya 1988 28 veresnya 1989 roku 2 j sekretar CK KPU 28 veresnya 1989 22 chervnya 1990 roku 1 j sekretar CK KPU 18 bereznya 1990 roku obranij narodnim deputatom URSR 4 chervnya 1990 roku obranij golovoyu Verhovnoyi Radi URSR pislya cogo na XXVIII z yizdi KPU sklav povnovazhennya pershogo sekretarya partiyi 9 lipnya 1990 roku sklav povnovazhennya Golovi Verhovnoyi Radi URSR i deputatski povnovazhennya u zv yazku z perehodom na robotu v CK KPRS na posadu zastupnika Generalnogo sekretarya CK KPRS Buv yedinim v istoriyi hto zajmav cyu posadu Same iniciativa z boku Ivashko stalo poshtovhom do pidpisannya novogo soyuznogo dogovoru yakij buv reakciyeyu na sprobu zakolotu Derzhavnogo komitetu z nadzvichajnih situaciyi u serpeni 1991 r yake v radyanskij istoriyi vidomo pid nazvoyu PUTCh V cej period chasu zajmav perevazhno poziciyu sposterezhennya za nastupnimi podiyami 1 Protyagom p yati dniv vid momentu koli Mihajlo Gorbachov zalishiv posadu Generalnogo sekretarya 24 serpnya 1991 do rozpusku KPRS 29 serpnya formalno buv vikonuvachem obov yazkiv Generalnogo sekretarya partiyi ale faktichno buv pozbavlenim mozhlivosti proyaviti sebe diyami 1 Pislya zaboroni KPRS v serpni 1991 roku ostatochno zalishiv politichnu dilnist 1 Z 1992 roku na pensiyi v misti Moskvi Nagorodi RedaguvatiNagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Druzhbi narodiv dvoma medalyami SRSR ta Demokratichnoyi Respubliki Afganistan Cikavi fakti Redaguvati nbsp Memorialna doshka Volodimiru Ivashku na budivli HNUREZ nagodi 70 richchya z dnya narodzhennya V A Ivashka Verhovna Rada Ukrayini zasnuvala z 2002 r dlya studentiv Harkivskogo nacionalnogo universitetu radioelektroniki de vin navchavsya ta pracyuvav dvi stipendiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini jogo imeni 2 Div takozh RedaguvatiAkademichna stipendiya imeni Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR V A IvashkaPrimitki Redaguvati a b v Shapoval Yu I 2011 Ivashko Volodimir Antonovich Ukrainian 11 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 zhovtnya 2002 r 181 IV Pro uvichnennya pam yati kolishnogo golovi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR V A Ivashka ta vstanovlennya imennih stipendij Verhovnoyi Radi Ukrayini Dzherela RedaguvatiVolodimir Antonovich Ivashko Istoriya Poltavi Ivashko Volodimir Antonovich Portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Padalka S S Ivashko Volodimir Antonovich Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 408 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Shapoval Yu I Ivashko Volodimir Antonovich Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 Oficialnaya spravka chlena CK Ivashko Vladimir Antonovich Ivashko Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Poperednik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Nastupnik Shevchenko Valentina Semenivna Plyush Ivan Stepanovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivashko Volodimir Antonovich amp oldid 40250905