Іва́н Снігу́рський (також Снігурович; 18 травня 1784, Берестяни — 24 серпня 1847, Перемишль) — український церковний діяч, з 1818 року Перемиський греко-католицький єпископ. Філантроп і меценат. Прихильник освіти селянських мас. Родич, опікун автора музики національного славню «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького.
| Іван Снігурський | |
| Портрет Івана Снігурського | |
| |
|---|---|
| 30 березня 1818 — 24 серпня 1847 | |
| Обрання: | 30 березня 1818 |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква |
| Попередник: | Михайло Левицький |
| Наступник: | Григорій Яхимович |
| Освіта: | Віденський університет |
| Народження: | 18 травня 1784 Берестяни, нині Самбірський район, Львівська область, Україна |
| Смерть: | 24 серпня 1847 (63 роки) Перемишль, нині Польща |
| Прийняття священичого сану: | 15 березня 1807 |
| Єпископська хіротонія: | 30 серпня 1818 |
Біографія Редагувати
Народився в селі Берестяни (Самбірський район, Львівська область). 1800 р. закінчив гімназію в Самборі.
Заснував у жовтні 1817 року за допомоги Івана Могильницького Дяко-вчительський інститут в Перемишлі.
Організував разом з крилошанами Іваном Лаврівським та Іваном Могильницьким цінну бібліотеку та заснував крилошанську друкарню. За його сприяння (також єпископа М. Левицького, І. Могильницького) було розпочато друкування руських книг «мертвою» церковно-слов'янською мовою. Закладав разом з І. Могильницьким, професором Львівської духовної семінарії І. Лаврівським парафіяльні школи (1832 — було у Перемиській єпархії 385 на 697 парафій та 24 тривіяльні школи і дві головні), давав стипендії для студентів. Заохочував людей зі свого оточення вживати у повсякденному житті українську мову, надавав матеріальну і моральну підтримку літераторам. Ініціативи Снігурського сприяли створенню атмосфери високої духовності та сформуванню у Перемишлі культурно-освітнього осередку, який започаткував українське національне відродження в Галичині. Завдяки йому Перемишль став центром музичної освіти («Заведеніє пЂвческо-учительскоє»; катедральний хор).
Шовіністично налаштоване польське латинське духовенство робило численні доноси на нього до Риму, Відня, львівського губернатора, звинуваючуючи у розпалюванні національної ворожнечі. У 1820-30-х роках коло нього згуртувалися вчені та патріотично налаштовані священики, зокрема, автор руської граматики Йосиф Левицький, етнограф, філолог Йосиф Лозинський, історик Антін Добрянський та інші.
Пам'ять Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Залеський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 820.
- Василь Верига. Нариси з історії України… С. 153
- там само. С. 152
- там само. С. 153
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — С. 667.
- Вулиця // Мапа Гугл.
Джерела Редагувати
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів : Каменяр, 1996. ― 567 с.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 151–153. ISBN 5-7773-0359-5.
- Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.).
- Memoria перемишлян. Єпископ Іван Снігурський в літературі перемиського бідермаєру Автор: Упоряд. Володимир Пилипович Опубліковано: Перемишль, 2009. https://diasporiana.org.ua/literaturoznavstvo/9695-memoria-peremishlyan-yepiskop-ivan-snigurskiy-v-literaturi-peremiskogo-bidermayeru/
- Дух і ревність. Владика Снігурський та інші перемишляни / упор. В. Пилипович. Перемишль-Львів 2002.
Посилання Редагувати
- Желеховский Ю.Іоаннъ Снѣгурский его жизнь и дѣятельность въ Галицкой Руси. Львовъ, Ставроп. инст., 1894
- Єпископ Іван Снігурський [ 25 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Bishop Ivan (Jan) Snihurskyj (Snigurski) † [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
- http://www.patriyarkhat.org.ua/statti-zhurnalu/epyskop-ivan-snihurskyj-i-utverdzhennya-movno-kulturnoji-ta-natsionalnoji-identychnosty-ukrajintsiv-peremyshlschyny/