Євсе́в'єв Іва́н Іва́нович (18 жовтня 1910, Ойокd, Іркутський повітd, Іркутська губернія, Російська імперія — 30 грудня 1991, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1937). Під час Громадянської війни в Іспанії — льотчик-винищувач, командир авіаційного загону республіканських Військово-повітряних сил Північного фронту. Депутат Верховної ради УРСР 1-го скликання.
| Іван Іванович Євсев'єв | |
|---|---|
| рос. Иван Иванович Евсевьев | |
| | |
| Народження | 18 жовтня 1910 Ойокd, Іркутський повітd, Іркутська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 30 грудня 1991 (81 рік) Київ, Україна |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Країна | СРСР Російська імперія Російська республіка РРФСР |
| Вид збройних сил | ВПС СРСР |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd |
| Роки служби | 1929-1964 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-лейтенант авіації |
| Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 18 жовтня 1910 року в селі Ойок (нині Іркутського району Іркутської області) в родині сільського писаря. Росіянин. Навчався в Красноярської школі ФЗУ річковиків.
У лавах Червоної Армії з 1929 року. У 1930 році закінчив Вольську військово-теоретичну школу льотчиків і в 1932 році — Оренбурзьку військову школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів. Член ВКП(б) з 1931 року.
У 1937 році брав участь у національно-революційній війні іспанського народу 1936—1939 років. Командир ланки, а пізніше — авіаційного загону старший лейтенант Іван Євсев'єв в небі Іспанії особисто збив 4 і в групі 12 фашистських літаків.
За мужність і героїзм, проявлені при виконанні інтернаціонального обов'язку, Євсев'єв Іван Іванович 28 жовтня 1937 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна, а після заснування знаку особливої відмінності йому була вручена медаль «Золота Зірка» № 59.
Повернувшись з Іспанії в листопаді 1937 року призначений командиром 71-ї винищувальної авіаційної ескадрильї ВПС Київського військового округу (Васильків, Київська область), із старшого лейтенанта переведений відразу в полковники, минаючи кілька військових звань. З квітня 1938 командував 51-ю винищувальною авіаційною бригадою (Київ), з січня 1939 року — 69-ю винищувальною бригадою, з квітня 1939 року — 51-ю штурмовою авіаційною бригадою.
26 червня 1938 року був висунутий кандидатом та обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Васильківської виборчої округи. Член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР.
У 1939 році закінчив курси удосконалення начальницького складу при Академії Генерального штабу РСЧА. З серпня 1939 року — командир 22-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Київського Особливого військового округу (Васильків).
Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 4 червня 1940 року Іванові Євсев'єву було присвоєно військове звання генерал-майор авіації. З серпня 1940 року — командир 38-ї авіаційної дивізії Забайкальського військового округу.
В боях німецько-радянської війни Іван Євсев'єв з вересня 1941 року на чолі дивізії на Резервному фронті. З жовтня 1941 року — командир 102-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО (Сталінградський район ППО). З березня 1942 року — командир 141-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО (Куйбишев). З червня 1942 року командував 101-ю винищувальною авіаційною дивізією Воронезько-Борисоглібського дивізійного району ППО, що прикривала Воронезький промисловий район і тили Південно-Західного і Воронезького фронтів, а потім узяла участь у Сталінградській битві.
З вересня 1942 року — командир 8-го винищувального авіаційного корпусу Бакинської армії ППО, учасник битви за Кавказ. З березня 1945 року — командувач ВПС Закавказького фронту ППО.
Після війни служив у військах ППО СРСР. З травня 1945 по березень 1947 року знову командував 8-м винищувальних авіаційним корпусом ППО. У 1949 році закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова. З травня 1949 року — командир 16-го винищувального авіаційній корпусу ППО країни, при цьому в січні-лютому 1952 року знаходився в спеціальному відрядженні в Китаї. З липня 1954 року — заступник з авіації ППО головного військового радника і старший військовий радник командувача ВПС Війська Польського. З травня 1957 року — заступник командувача військами Одеського військового округу по військах ППО країни. З березня 1959 року — заступник командувача військами Бакинського округу ППО по тилу — начальник тилу округу.
З жовтня 1964 року генерал-лейтенант авіації Євсев'єв — в запасі. Жив у Києві. Помер 30 грудня 1991 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Нагороди ред.
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», медалями.
Примітки ред.
- Іван Іванович Євсев'єв. Кандидат у депутати Верховної Ради УРСР // Пролетарська правда. — 1938. — № 142 (4948). — 23 червня. — С. 3.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Пролетарська правда. — 1938. — № 148 (4954). — 29 червня. — С. 1–2.
Джерела ред.
- Боевая слава Алтая. — Барнаул: Алтайское кн. изд., 1978. (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. (рос.)
- Кузнецов И. И. Золотые звезды иркутян. — Иркутск, 1982. (рос.)
- Кузнецов И. И., Джога И. М. Первые Герои Советского Союза (1936—1939). — Иркутск, 1983. (рос.)
- Ягодинский Е. А. Золотые Звёзды речников. Выпуск 4. — М., 1981. (рос.)
- Євсев'єв Іван Іванович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 207—208.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 45.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.