На території Азербайджанської Республіки функціюють три єврейські громади:
- громада горянських євреїв, які проживають переважно в Губі (селище Червона Слобода) і Баку;
- громада євреїв-ашкеназі (європейських євреїв), з основними місцями проживання в Баку і Сумгаїті;
- громада грузинських євреїв, зосереджених майже виключно в Баку.
У пострадянський період через масову еміграцію і природне зменшення останніх двох груп єдиною значною єврейською громадою Азербайджану стали гірські євреї.
Історія Редагувати
Історія єврейської громади Редагувати
Протягом історії на території Азербайджану жили євреї, які належать до різних етнолінгвістичних груп: гірські євреї, ашкенази і грузинські євреї. Найраніші згадки про євреїв знайдено під час розкопок у районі міста Баку 1990 року археологами під керівництвом Р. Геюшова, коли було виявлено залишки єврейського кварталу і Шабранської синагоги, датованої VII століттям нашої ери.
Від 1810 року ашкенази починають селитися в Баку. 1835 року, за офіційними даними, в Кубе проживало 2,718 євреїв, а в повіті — 2,774 (6 молитовних будинків).
За переписом 1897 року в Баку налічувалося 2341 єврей і 154 євреї в повіті. В період існування Азербайджанської Демократичної Республіки в 1918—1920 рр. до складу уряду входив єврей Овсій Гіндес, який обіймав пост міністра охорони здоров'я АДР.
Гірські євреї Редагувати
Значної шкоди єврейському населенню завдала військова кампанія Надер Шаха на Східному Кавказі. Захопивши 1731 року селище Кусари, він навернув усіх євреїв у іслам. В ході навали Надир Шаха було зруйновано або знищено кілька поселень гірських євреїв. Ті, що врятувалися від розгрому, оселилися в Кубе під заступництвом кубинського хана Гусейна Алі-хана. За даними азербайджанського перепису населення 2009 року, більшість місцевих євреїв (93,5 %) назвали рідною мову своєї етнічної групи, що незвично на тлі русифікованих ашкеназьких євреїв країн СНД. 19,3 % азербайджанських євреїв заявили про те, що вільно володіють і російською мовою.
Толерантність Редагувати
Багато представників єврейської громади Азербайджану брали і беруть активну участь у політичному, культурному, соціальному та економічному житті республіки. Нині в Баку збереглися меморіальні дошки на будинках, де жили видатні представники єврейської національності, такі як лауреат Нобелівської премії фізик-теоретик Лев Ландау, заслужений лікар республіки Соломон Гусман, герой Карабаської війни Національний герой Азербайджану Альберт Агарунов та багато інших. Абрамов Євда Сасунович представляє єврейську громаду в парламенті Азербайджану.
У республіці діють кілька синагог, функціює відділення міжнародної єврейської організації «Сохнут», товариство «Азербайджан — Ізраїль». Вони, за сприяння єврейських громад та посольства Ізраїлю в Баку, проводять багато культурних заходів, видають єврейську літературу, організовують творчі колективи.
31 травня 2007 року в межах проєкту Фонду Гейдара Алієва «Адреса толерантності — Азербайджан» за участі президента Фонду Мехрібан Алієвої закладено фундамент освітнього центру «Хабад-Ор-Авнер» для єврейських дітей, які проживають у Баку. Будівництво освітнього центру завершилося 2010 року. 4 жовтня 2010 року президент Азербайджану Ільхам Алієв, його дружина Мехрібан Алієва і президент Федерації єврейських громад СНД та Міжнародного фонду «Ор-Авнер» Лев Леваєв взяли участь у церемонії відкриття навчального центру. В центрі на 450 учнівських місць викладаються основи єврейської культури.
Випадки проявів антисемітизму Редагувати
Історично антисемітизм не був проблемою для Азербайджану, і в цілому, не був таким відкритим у цій країні, порівняно з іншими регіонами колишнього Радянського Союзу, але проявляється на особистому та вуличному рівні.
1995 року в Азербайджані зареєстровані випадки нападу на осіб єврейської національності. Організація «UCSJ[en]» виділяє випадки з убивством літньої єврейської пари, 71-річного старого, а також побиття 30-річного єврея, якого нападники били з криками «сіоністський терорист». У квітні цього ж року відзначено осквернення єврейських поховань. Близько 50 могил були частково розкриті на єврейському кладовищі в Баку. Крім цього, єврейські біженці, які покинули Азербайджан, повідомили, що Ісламська партія Азербайджану регулярно поширює антисемітські повідомлення через свої газети, листівки та радіоканали, із закликом «вигнати євреїв або вони будуть знищені». У листівках, розповсюджуваних націоналістичним угрупованням «Мусават» зазначалося: «Не купуйте квартири в євреїв, вони належать вам».
2001 року сплюндровано єврейське кладовище в Баку. Невідомі розбили близько 50 надгробних пам'ятників і плит.
2006 року колишній міністр внутрішніх справ Азербайджану (1992—1993) Іскандер Гамидов, голова Національно-демократичної партії (Боз Гурд), зробив низку антиєврейських і антиізраїльських заяв, згідно з якими «євреї вже давно ставши господарями Азербайджану… успішно прибирають до своїх рук багатства країни». Звинувативши ряд вітчизняних істориків у змові з сіоністами, він зазначив, що готується ґрунт для подальших претензій до Азербайджану. Цього ж року в Баку, 27 липня і 3 і 7 серпня, пройшли антиізраїльські демонстрації. Хоча мітинги не були санкціоновані, влада не втручалася. 5 серпня близько 70 людей провели демонстрацію на підтримку «Хізбалли», на якій учасники вигукували гасла проти Ізраїлю, США, Європейського Союзу та інших держав. Демонстрація закінчилася спалюванням ізраїльських і американських прапорів. Згідно з Євроазійським Єврейським конгресом антисемітські висловлювання переважно озвучуються послідовниками ісламістів і проіранської Ісламської партії Азербайджану і «Партії зелених».
2008 року в Азербайджані група з чотирьох азербайджанців і двох ліванців планувала підірвати ізраїльське посольство в Баку. Їхнім планам не судилося збутися, зловмисників схопили й засудили. У травні 2010 року, у зв'язку із затриманням Ізраїлем турецького судна «Маві Мармара», по Азербайджану прокотилася хвиля антисемітизму. Під радикальними антиізраїльськими й антисемітськими гаслами в Баку й ряді інших міст пройшли антиізраїльські виступи. Найчастіше прояви антисемітизму в Азербайджані пов'язані з активністю ісламістів, які відчувають солідарність з палестинськими одновірцями, а також зі впливом помірних ісламістів, які перебувають при владі в Туреччині (від якої багато в чому залежить позиція керівництва Азербайджану). Не останню роль у поширенні антисемітизму відіграє сусідній Іран, який, використовуючи чинники релігійної близькості (як і мусульмани азербайджанці, більшість персів — шиїти) і етнічних зв'язків (в Ірані проживає велика кількість азербайджанців), впливає на населення Азербайджану.
2012 року знову сплюндрували єврейський цвинтар у Баку. Як повідомило «агентство єврейських новин» цвинтар перетворили на сміттєзвалище, що є «кричущим випадком антисемітизму». У серпні 2014 року зареєстровано акт вандалізму на єврейському кладовищі Шемахи. Вандали-антисеміти зруйнували мармурову плиту з Зіркою Давида і написом «Єврейське кладовище».
Єврейські організації Редагувати
Єврейська громада є однією з найактивніших та найвпливовіших релігійних громад Азербайджану. Зокрема, в республіці створені і активно функціонують Центр азербайджано-ізраїльської дружби, єврейське агентство «Сохнут», комітети захисту і збереження єврейських традицій — «Джойнт» і «Ваад-Л-Хетзола», релігійні школи-ієшиви, Єврейський культурний центр, жіноче товариство «Єва», благодійне товариство «Хесед-Хершон», молодіжні клуби «Алеф», Студентська організація «Гілель», відеоклуб «Мішпаха», засновані газети «Аз-Із», «Вежа» та «Амішав». Також в Азербайджані є ізраїльське посольство, тривають[уточнити] переговори про відкриття азербайджанського посольства в Ізраїлі.
Синагоги і школи Редагувати
У столиці Азербайджану, а також у містах Ґуба і Огуз, функціюють кілька синагог. Синагога, відкрита 9 березня 2003 року в Баку, є однією з найбільших у Європі. У вересні 2003 року в Баку відкрито першу єврейську школу. Перші офіційні курси івриту відкрито в Азербайджані 1987 року. В Баку і Губі діють 5 єврейських шкіл, у яких навчаються 1450 школярів.
Червона Слобода Редагувати
Селище Червона Слобода в Губинському районі Азербайджану є місцем компактного проживання євреїв. У селищі є три синагоги і міква, яка слугує місцем виконання ритуальних обрядів. Переважно Червону Слободу населяють гірські євреї.
Див. також Редагувати
- Юдаїзм в Азербайджані
- Червона Слобода (Азербайджан)
- Синагога ашкеназьких євреїв в Баку
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
- Азербайджан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Баку // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Куба, уездный город // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Баку // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Расим МУСАБЕКОВ. (рос.). sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 квітня 2020.
- Российская еврейская энциклопедия. — Российская академия естественных наук. — Т. 5. — С. 248. Оригінальний текст (рос.)В 1731 захвативший К. персидский военачальник Афшар Надир-Шах обратил всех оставшихся евреев в ислам. Во 2-й пол. 18 в. евреи К. были обвинены в ритуальном употреблении крови мусульман (первый «кровавый навет» на Кавказе).
- горские евреи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 21 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
- Антисемитизм в Азербайджане, 2009–2010 г. ЕАЕК. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 15 січня 2009.
Посилання Редагувати
- Кавказький Єрушалаїм. Частина 1 [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Де живуть євреї (Азербайджан) [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Історія єврейських громад в Азербайджані в XI—XV ст. [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]