Харківська трагедія — спалення в'язниці НКВС разом з ув'язненими на вулиці Чернишевській в Харкові. Це був прояв тактики "випаленої землі" з метою знищення "ворогів народу".
Подія сталася під час відступу з міста частин Червоної армії у 1941 році. У результаті було спалено 1 200 осіб. Були чутки, які зафіксував письменник Дмитро Чуб, що серед загиблих був режисер Іван Юхименко з дружиною та дітьми, але він помер в 1943 році в лікарні в'язниці в Казані.
А решту в'язнів вивели з міста та спалили у селі Непокрите.
Перебіг подій ред.
Агроном Відмич-Бандура згадував, що подія зі спалення в'язнів сталася вночі.
Любченко Аркадій Панасович згадував:
"Але Харків знає і бачив ще жахливіше видовище. Йому позаздрила б уся середньовічна інквізиція, сам славнозвісний Торквемада облизав би губи. Це було у величезному будинкові колишнього НКВД, де лишились ще сотні в’язнів. Тут справа вирішилась зовсім просто. Енкаведисти міцно замкнули тих людей, старанно облили будинок гасом і підпалили. Вони хотіли одним заходом звільнитися від маси ув’язнених і знищити свої витончені знаряддя катувань та різні компрометуючі документи. Зойк смертельного страху, разючий благальний крик знявся в камерах, коли жертви зрозуміли, що з ними роблять. Лемент і прокльони було чутно поза будинком, але довкола стояла густа сторожа, запобігаючи будь-яким спробам врятувати приречених. Їх душив дим, палив вогонь, вони безсило корчились і стогнали так, що здавалось, немов самі стіни, сама земля сходять глибинним стогоном. Вони дедалі конали. Потім над задимленою братньою могилою різко струменів сморід обпалених трупів, і коли їх одгрібали, свідомість просто відмовлялась сприйняти цей пекельний жах".
Після трагедії ред.
Письменник Дмитро Нитченко згадував: "Проходячи по Чернишевській вулиці, зупиняюся біля спаленої в'язниці НКВД. Дивлюся на чорні, похмурі стіни цього колишнього страховища, де з волі кривавої Москви три тижні тому знищено 1200 людей. Який жах! [...] Моя душа горить, як в огні. Як покарати катів за цей злочин? Як заплатити їм за все тортурування нашого народу впродовж багатьох років?"
Вшанування ред.
17 березня 2012 року було в Харкові вперше вшановано жертв Харківської трагедії. Присутні звернулися до топонімічної комісії Харківської міської ради з проханням дозволити розміщення на будівлі облуправління міліції меморіальної дошки в пам'ять про харківську трагедію.
Примітки ред.
- Рибальченко, Р. К. Підкови на снігу: спогади про війну, враження, роздуми, пошуки істини / Р. Рибальченко. — Харків: Курсор, 2006. — с. 45
- ↑ В лісах під Вязьмою [Текст] : спогади про Другу світову війну / Д. Чуб. - 2. вид., доп. - Мельборн : Ластівка, 1983. - с. 120 с.
- Покарана за кохання, або Життя, зрада і смерть, варті пера Шекспіра.
- http://magazines.russ.ru/sp/2011/13/bo24.html «Живя в этой провинции»: Александр Введенский и мир Харькова
- https://argumentua.com/stati/ya-uvi-del-kak-go-rela-tol-pa-kak-pogib-klassik-ukrainskoi-poezii
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 березня 2012.
Джерела ред.
- Спалені живцем / В.Кисиленко // Газета "Главное". 2012. 10 брезеня.
- Репресії в Україні (1917-1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. – К.: Смолоскип, 2007. – 519 с.
- Харківська трагедія
- Любов Дражевська, Оксана Соловей. Харків за часів німецької окупації 1941-1943. Спогади// Доповіді і повідомлення, ч.2., Українська Вільна Академія Наук у США, Нью-Йорк, 1985.
Див. також ред.
- Вінницька трагедія
- Заліщицька трагедія
- Трагедія Луцької в'язниці (1941)
- Чортківська трагедія 1941
- Винищення львівських в'язнів у червні 1941
- Винищення в'язнів у Станіславові
- Винищення в'язнів у Надвірній
- Дем'янів лаз
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |