Компосте́льський Со́бор Сято́го Я́кова (гал. і ісп. Catedral de Santiago de Compostela) — католицький храм у Іспанії, в (галісійському) місті (Сантьяго-де-Компостела) (стара назва — Компостела). Головний катедральний собор (Сантьяго-де-Компостельської архідіоцезії). Резиденція компостельських архієпископів. Одна з найбільших святинь (Піренейського півострова) та Західної Європи. Названий на честь святого (Якова) (Сантьяго), апостола Ісуса Христа, патрона (всієї Іспанії), (хрестоносного воїнства) та учасників (Реконкісти). За переказом мощі святого зберігаються в соборі. Збудований протягом (1060)—(1211) років у романському та готичному стилях. Перебудовувався в ранньому новому часі в стилі бароко. Великий паломницький центр, кінцевий пункт на (прочанського шляху святого Якова). Національна пам'ятка Іспанії (1896). Історична частина міста навколо собору включена в (список об'єктів Всесвітньої спадщини) (1985). Також — Сантья́го-де-Компосте́ла, Сантья́го-де-Компосте́льський собор.
Собор Сантьяго-де-Компостела | |
---|---|
| |
42°52′50″ пн. ш. 8°32′40″ зх. д. / 42.8805555555833280° пн. ш. 8.54444444447222118° зх. д.Координати: 42°52′50″ пн. ш. 8°32′40″ зх. д. / 42.8805555555833280° пн. ш. 8.54444444447222118° зх. д. | |
Країна | ![]() |
Розташування | (Сантьяго-де-Компостела)[1][2] |
Тип | d[2] пам’ятка архітектури[1] і d |
Матеріал | d |
Стиль | романський і (бароко) |
Архітектор | d |
Дата заснування | (9 століття) |
![]() ![]() Собор Сантьяго-де-Компостела Собор Сантьяго-де-Компостела (Іспанія) | |
![]() |
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi8yLzIyLzExMF9TYW50aWFnb18lMjhkYV9Db21wb3N0ZWxhJTI5X1dlc3RmYXNzYWRlX2Rlcl9LYXRoZWRyYWxlLmpwZy8yNTBweC0xMTBfU2FudGlhZ29fJTI4ZGFfQ29tcG9zdGVsYSUyOV9XZXN0ZmFzc2FkZV9kZXJfS2F0aGVkcmFsZS5qcGc=.jpg)
Згідно з переказами святий апостол (Яків) був першим місіонером, який провістив християнство на Піренейському півострові. 44 року він загинув мученицькою смертю в Єрусалимі, після чого його мощі перевезли до (Іспанії) й поховали в (Галісії). За легендою, 814 року це поховання віднайшов самітник Пелагій, після того як побачив дивне сяйво у нічному небі. Єпископ визнав це чудом і повідомив про нього астурійського короля (Альфонсо II), що правив Галісією. Король наказав збудувати на місці поховання апостола каплицю і став першим, хто здійснив до неї паломництво. 829 року замість каплиці постала перша церква святого Якова. 899 року її перебудували у романському стилі за наказом астурійського короля (Альфонсо III). За наступних монархів тривала постійна розбудова храму, що поступово став одним із головних паломницьких центрів (Астурійського королівства).
997 року первісну Церкву Святого Якова пограбувала армія Кордовського халіфату на чолі з (Аль-Мансурома). У паплюженні храму йому допомагали також його християнські васали, які, однак, залишили недоторканним гробницю і мощі апостола. За легендою грабіжники викрали дзвони і переплавили їх на канделябри, якими було прикрашено знамениту (Велику мечеть) у Кордові. 1236 року, після захоплення Кордови християнськими військами кастильського короля (Фернандо III), відбулось символічне "повернення" цих дзвонів.
Будівництво сучасного Собору святого Якова почалося 1075 року за правління кастильського короля (Альфонсо VI), під патронатом місцевого єпископа . Архітекторами були Бернард Старший, якого «(Codex Calixtinus)» називає «блискучим майстром», Роберт Гальперін, Естебан та Бернард Молодший. Прототипом храму стала цегляна , один зі найвідоміших зразків романської архітектури у Франції. Собор будували переважно з граніту. Роботи переривалися декілька разів. Згідно з останній камінь поклали (1122) року, проте і після цього будівництво тривало близько століття. (1211) року собор освятили у присутності леонського короля (Альфонсо IX).
Від 1075 року храм святого Якова був резиденцією (єпископів Компостельських) і мав статус катедрального собору. 1100 року папа (Урбан II) підвищив Компостельське єпископство до архієпископства, чим збільшив престиж самого собору. 1495 року при резиденції відкрився .
Сучасного вигляду Собор святого Якова набув внаслідок реставрацій та перебудов XVI—XVIII століття.
У листопаді 1982 року і серпні 1989 року папа римський (Іван-Павло ІІ) відвідав Собор святого Якова як паломник. У листопаді 2010 року в ньому молився папа (Бенедикт XVI).
Пам'ятки
Химерні фасади собору (всі чотири — абсолютно різні) та дробовий декор веж в стилі (чуррігереско) — результат перебудов храму (Габсбургами) та Бурбонами в XVI—XVIII століттях. У 1738—1747 роках архітектор Фернандо Касас де Нувоа побудував західний фасад, найефектніший фасад собору. Зовнішні стіни та внутрішність храму марнотратно прикрашені скульптурою різних часів, але переважно середньовічної.
Самі мощі святого спочивають в срібній раці в крипті, яка уціліла від храму часів (Альфонса Великого). У 1589 вони були заховані від англійської («анти-Армади»), та так ретельно, що потім відшукати їх не вдалося. Мощі були виявлені лише в січні 1879; через п'ять років їх справжність підтвердив сам папа (Лев XIII).
Визначною пам'яткою собору є підвішене зі стелі (кадило), найбільше у світі — розміром в людський зріст. Воно важить 80 кг і приводиться в дію шляхом розгойдування вісьмома служителями (ісп. tiraboleiros) в багряних шатах. На наповнення цього кадила (відомого як (ботафумейро)) йде 40 кг вугілля та (ладану).
Інтер'єр
- Центральний неф
- Бічний прохід та галерея
- (Ретабло) каплиці колон
- Ретабло каплиці Спасителя
Поховані
- (Педро Фернандес де Кастро) — мажордом Кастилії.
- (Раймунд Бургундський) — граф Галісії.
- (Хуана де Кастро) — королева Кастилії.
- (Фернандо Кірога-Паласіос) — кардинал, архієпископ Компостельський.
- (Хосе-Марія Мартін-де-Еррера) — кардинал, архієпископ Компостельський.
- Гробниця Хуани де Кастро
- Могила Фернандо Кіроги-Паласіоса
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- Jacobeo C. Route of Santiago de Compostela. Retrospective Inventory - Associated Components — 2014.
- Orlandis, J. (1990). Algunas consideraciones en torno a los orígenes cristianos en España. . Universidad de Murcia. с. 63—71. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Lligadas, J. (2005). . Centro De Pastoral Liturgic. ISBN . Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
- Franco Maside, R.; Pereira Menaut, G. (2005). Archaeologico-epigraphic notes on death in Ancient Callaecia. У Rodríguez Casal, Antón A.; González Lopo, Domingo L. (ред.). . SEMATA. Ciencias Sociais e Humanidades (Galician) . Т. 17. Universidad de Santiago de Compostela. с. 35—60. ISSN 1137-9669. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
- Portela Silva, 2003, с. 54.
- Garrido Torres, 2000, с. 100.
- Garrido Torres, 2000, с. 101.
- Bravo Lozano, 1999, с. 235.
- Armesto, V. (1971). (вид. 2ª). Editorial Galaxia. с. 188, 287. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
Джерела
- Bravo Lozano, Millán (1999). Camino de Santiago Inolvidable. León: Everest. ISBN .
- Carro Otero, Xosé (1997). Santiago de Compostela. publisher Everest. ISBN .
- Chamorro Lamas, Manuel; González, Victoriano; Regal, Bernardo (1997). Rutas románicas en Galicia/1. Ediciones Encuentro. ISBN .
- Fraguas Fraguas, Antonio (2004). . publisher Galaxia. с. 20. ISBN . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
- Fuertes Domínguez, Gregorio (1969). Guía de Santiago, sus monumentos, su arte. Depósito Legal C. 325–1969. El Eco Franciscano.
- García Iglesias, José Manuel (1993). A catedral de Santiago: A Idade Moderna (Galician) . Xuntanxa. ISBN .
- Garrido Torres, Carlos (2000). Las Guías visuales de España: Galicia. Depósito legal: B 18469. El País.
- Gómez Moreno, María Elena (1947). Mil Joyas del Arte Español, Piezas selectas, Monumentos magistrales: Tomo primero Antigüedad y Edad Media. Barcelona: Instituto Gallach.
- Navascués Palacio, Pedro; Sarthou Carreres, Carlos (1997). Catedrales de España. Edición especial para el Banco Bilbao Vizcaya. Madrid: . ISBN . (OCLC) 249825366.
- Otero Pedrayo, Ramón (1965). (вид. 4ª). publisher Galaxia. с. 351ff. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
- Portela Silva, E. (2003). . Universidad de Santiago de Compostela. ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
- Sanmartín, Juan R. (1984). O Botafumeiro: Parametric pumping in the Middle Ages. American Journal of Physics. 52 (10): 937—945. doi:10.1119/1.13798.
- Vaqueiro, Vítor (1998). (Galician) . Galaxia. ISBN . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- Vázquez Varela, J. M.; Yzquierdo Perrín, R.; García Iglesias, J. M.; Castro, A. (1996). 100 obras mestras da arte galega (Galician) . Nigra Arte. ISBN .
- Villa-Amil y Castro, José (1866). . Impr. de Soto Freire. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
- Turner, Jane (1996). . Macmillan Publishers Ltd. ISBN .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Сантьяго
- Офіційний сайт собору [ 22 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Santiago de Compostela (SPAIN) [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] // («Encyclopaedia Britannica») (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет