Піротин (рос. пирротин; англ. pyrrhotite, pyrrhotine, magnetic pyrites; нім. Pyrrhotin n, Pyrrhotit m) — мінерал, сульфід заліза координаційної будови.
Піротин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Pyh |
Хімічна формула | Fe₇S₈ |
(Nickel-Strunz 10) | 2.CC.10[3] |
(Dana 8) | 2.8.10.1 |
Ідентифікація | |
(Колір) | d і (коричневий) |
(Форма кристалів) | d, d і d |
Сингонія | (гексагональна сингонія)[4] і (моноклінна сингонія)[4] |
Вид (симетрії) | d і d |
(Твердість) | 4 |
(Колір риси) | (чорний) |
Інші характеристики | |
Названо на честь | (вогонь) (давньогрецька мова) |
Піротин у Вікісховищі |
Назва піротину походить від грец. піррос — вогняночервоний ((J.F.A.Breithaupt), 1835 р.). Синоніми: колчедан магнітний, магнетопірит, піротит.
Склад і властивості
Хімічна формула: Fe1-nS. n = 0-0,11. Містить (%): Fe — 63,53; S — 36,47. Домішки: Cu, Ni, Co. Головним чином домішки має за рахунок (халькопіриту) — CuFeS2, і (пентландиту) — (Fe, Ni)9S3.
(Кристалографія)
Сингонія гексагональна (для високотемпературної модифікації, стійкої при температурі вище 300°) і моноклінна (для низькотемпературної модифікації, стійкої при температурі нижче 250°). Дигексагонально-біпірамідальний вид симетрії. Штучні модифікації — ромбічна і низькотемпературна гексагональна.
Агрегати і (габітус)
Піротин звичайно зустрічається в суцільних масах або у вигляді вкраплених зерен неправильної форми. Форми виділення: таблитчасті, рідше стовпчасті, пірамідальні кристали, зливні маси, розетки, агрегати. Інколи спостерігаються радіально-волокнисті агрегати. Кристали трапляються рідко. Звичайно вони мають таблитчастий і рідше стовпчастий та пірамідальний габітус. На кристалах найчастіше розвинені грані пінакоїда {0001}, призми {1010} і біпіраміди {1011}. Інколи відмічаються двійники зростання по (1011) та орієнтові наростання (арсенопіриту).
Фізичні властивості
Колір бронзовожовтий, з бурою побіжалістю. Колір риси сіруваточорний. (Блиск) металічний. Непрозорий. Спайність недосконала. Густина 4,58-4,70. (Твердість) 3,5-5,0. (Злам) нерівний до напівраковистого. На повітрі тьмяніє. Крихкий. Добрий (провідник) електрики. Переважно магнітний, з різною інтенсивністю: чим більша кількість заліза, тим менше магнітний.
Утворення і родовища
Зустрічається в родовищах, пов'язаних з основними виверженими породами. В екзогенних умовах він виникає дуже рідко і відомий в осадочних залізних рудах (Керченське родовище). Також відомий у контактово-метасоматичних, гідротермальних і дуже рідко осадових утвореннях, у фосфоритових жовнах. Дуже поширений мінерал гіпогенних родовищ. Зустрічається також в (метеоритах). Родовища: Боденмайс (Баварія, ФРН), Гундгольмен і (Норвегія), Тунаберґ (Швеція), Оутокумпу (Фінляндія), Геря (Румунія), (ПАР). В Україні знайдений на Поділлі, у Подніпров'ї.
Практичне значення
Є (рудою) заліза, хоча і менш значущою, ніж пірит. Використовується в хімічній промисловості (виробництво сірчаної кислоти). З руди виділяють також домішки металів. Цінується колекціонерами.
Різновиди
Розрізняють:
- моноклінний (природний П. з вмістом сірки 51,5-54,5 ат.%. Феромагнітний. Зустрічається разом з гексагональним П., утворюючи в ньому пластинчасті виділення і тонкі прожилки),
- нікелистий,
- стибіїстий (, NiSb),
- α-піротин (синтетичний піротин ромбічної сингонії),
- β-піротин (1. Інша назва піротину; 2. Синтетична низькотемпературна гексагональна модифікація піротину).
- (селенід нікелю b-NiSe).
Див. також
- (Сульфіди)
- (Колчедани)
- (Список мінералів)
Примітки
- (Нікель Е. Г.), Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy (Mindat.org): The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- http://www.mindat.org/min-3328.html
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : (Донбас), 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- (Лазаренко Є. К.), Винар О. М. Піротин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Піротин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., (Суярко В. Г.), Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Dana's Manual of Mineralogy
- (Лазаренко Є. К.) Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. — 1959. — 654 с.
- Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет