Орлі́вка (до 1945 — Мамаша́й; крим. Mamaşay) — село в Україні, у Качинській селищній громаді Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 937 осіб. Площа села — 73 гектари, населення 938 осіб за даними селищної ради на 2009 рік. У селі діє мечеть «», пам'ятник архітектури з 1992 року.
село Орлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Громада | |
Код КАТОТТГ | UA01020230030045170 |
Облікова картка | Орлівка. |
Основні дані | |
Населення | 937 |
Площа | 0.73 км² |
Поштовий індекс | 99814 |
Телефонний код | +380 692 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д.Координати: 44°43′54″ пн. ш. 33°34′54″ сх. д. / 44.73167° пн. ш. 33.58167° сх. д. |
Водойми | р. (Кача) |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Нестерова, 5, с-ще Кача, Бахчисарайський р-н, Автономна Республіка Крим, 99804 |
Карта | |
Орлівка | |
Мапа | |
Орлівка у Вікісховищі |
Географія
Село Орлівка розташоване за 2 км від узбережжя Чорного моря, на правому березі річки (Качи), висота центру села над рівнем моря 9 м. Східною околицею села пролягає автошлях територіального значення Т 0117 (Північна — Саки), відстань до Севастополя близько 13 км ((Бартеньєвка), (Північна сторона)). Сусідні населені пункти — за автошляхом на північному сході (Полюшко) і за 200 м на захід, ближче до моря — (Осипенко).
Історія
Поблизу Орлівки виявлено залишки пізньоскіфського городища та могильник перших століть нашої ери.
Вперше згадується у Камеральному описі Криму 1784 року, як село бакчі-сарайскаго (каймакамства) Качи Беш Пареси (кадилику) (судового округу) Мамашай. Після анексії (Криму) Російською імперією 8 лютого 1784 року, село була приєднано до (Сімферопольського повіту) (Таврійської області). Після (Павловських) реформ, з 1796 по 1802 роки, перебувало в (Акмечетському повіті) (Новоросійської губернії). За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернии, Мамашай був приєднаний до складу (Актачинської волості) Сімферопольського повіту.
За Відомостями про всі селища у Сімферопольському повіті … від 9 жовтня 1805 року, в селі Мамашай налічувалось 31 домогосподарство та 156 жителів, виключно кримські татари. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року в селі налічувалось 19 подвір'їв. В ході реформи волосного поділу 1829 року Мамашай, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р.», віднесли до (Дуванкойської волості) (перетвореної з Чоргунської). На карті 1842 року в Мамашай налічувалось 30 домогосподарств.
Станом на 1886 рік в селі Мамашай (Дуванкойської волості) (Сімферопольського повіту) Таврійської губернії мешкало 369 осіб, налічувалось 59 домогосподарства, існували мечеть та лавка.
Після встановлення в Криму радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року, була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, відповідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких були скасовані округи і основною адміністративною одиницею став Бахчисарайський район і село включили до його складу. Відповідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, Мамашай був центром Мамашайского сільської ради Бахчисарайського району.
У 1925—1927 роках на височині, на південь від села, була споруджена 10-та батарея берегової оборони.
2 листопада 1941 року, о 15:30, батарея відкрила вогонь по колоні противника — почалася (оборона Севастополя). В ході першого штурму міста лінія фронту фактично пролягала через Мамашай. 22 грудня 1941 року Військова рада (Приморської армії) відвела війська, у тому числі і 10-ї батареї за Бельбек, а 23 фашисти зайняли село.
14 квітня 1944 року, ввечері, танковий батальйон майора Булгакова увірвався в Мамашай, звідки вранці 15 квітня рушив на Північну сторону. А вже 18 травня, згідно з Постановою (ДКО) № 5859 від 11 травня 1944, вцілілі кримські татари з Мамашая були депортовані в (Середню Азію). 12 серпня 1944 року ухвалена постанова № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», за яким у Бахчисарайський район з (Орловської) і Брянської областей РРФСР оселись 6000 сімей колгоспників. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Мамашай був перейменований в Орлівку, Мамашайську сільську раду — в Орлівську. 15 лютого 1965 року село передане до складу Севастопольської міської ради.
Відома особа
У поселенні народився:
- (Решидов Абдраїм Ізмаїлович) (1912—1984) — національний герой кримськотатарського народу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 21 травня 2015.
- . IMUSLIM. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 21 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- (Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи.) По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 21 травня 2015.
- Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 197-202. Куйбишеве. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- Населення і промисловість. І. М. Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- tragedii-kryma23.html А. Б. Широкорад. «Чотири трагедії Криму» Артилерія в боях за Севастополь[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- Державний комітет оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 21 травня 2015.
- Ялта, путівник. Верхньосадове, село. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет