? Міагра рудовола |
|---|
Рудовола міагра (самець) Рудовола міагра (самиця) |
| Біологічна класифікація |
| Myiagra vanikorensis (Quoy & Gaimard, 1832) |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Platyrhynchos vanikorensis |
Посилання |
Міа́гра рудовола (Myiagra vanikorensis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає на Фіджі та на Соломонових Островах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13 см, вага 13 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, верхня частина тіла, крила і хвіст темно-чорні з синюватим відтінком, нижня частина тіла рудувата, гузка біла. У самиць верхня частина тіла темно-сіра, нижня частина тіла рудувата, горло рудувате. У самців — представників підвиду M. v. kandavensis нижня частина тіла оранжевав, а у самиць — представниць підвиду M. v. dorsalis горло білувате. Молоді птахи схожі на самиць, на крилах у них білі смуги. Рудоволі міагри мають великий, дещо гачкуватий чорний дзьоб і чорні лапи.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:
- M. v. vanikorensis (Quoy & Gaimard, 1832) — острів Ванікоро;
- M. v. rufiventris Elliot, DG, 1859 — північні, центральні і південні фіджійські острови;
- M. v. kandavensis Mayr, 1933 — острови Мбенґа[en], Ватулеле[en] і Кандаву[en] (південний захід Фіджі);
- M. v. dorsalis Mayr, 1933 — північні острови Лау[en] та острови Моала[en] (схід Фіджі);
- M. v. townsendi Wetmore, 1919 — південні острови Лау[en].
Поширення і екологія ред.
Рудоволі міагри мешкають на Фіджі, а також на острові Ванікоро в архіпелазі Санта-Крус. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах, в парках, садах і лісових масивах.
Поведінка ред.
Рудоволі міагри харчуються переважно комахами, яких ловлять в польоті або шукають на нижній стороні листя. Також вони їдять дрібні плоди і невеликих хребетних тварин. На Фіджі рудоволі мігри гніздяться з вересня по лютий. Гнізда чашоподібні, зроблені з рослинних волокон, стебел і корінців, утеплені шерстю зсередини і лишайниками та листям зовні. Вони розміщуються на деревах, прикріплюються до горизонтально розташованих гілок. В кладці 1-2 рожевуватих яйця. Рудоволі міагри часто стають жертвами сапсанів і фіджійських яструбів.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- Quoy Jean Gaimard Joseph Paul (1830). Dumont d'Urville Jules (ред.). (фр.). Т. Volume 1. Paris: J. Tastu. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill Frank Donsker David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |