Метрополітен Буенос-Айреса (ісп. Subte de Buenos Aires) — система ліній метрополітену в Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Перша лінія метро була відкрита 1913 року і, таким чином, була першою у Південній Америці і Південній півкулі.
Метрополітен Буенос-Айреса Subte de Buenos Aires | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Аргентина | ||
Місто | Буенос-Айрес | ||
Дата відкриття | 1 грудня 1913 | ||
Щоденний пасажиропотік | 1,2 млн осіб (2018) | ||
Річний пасажиропотік | 338,9 млн осіб (2018) | ||
Сайт | www.sbase.com.ar | ||
Власник | Метрополітен Буенос-Айреса[d] | ||
Оператор | d | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 6 | ||
Кількість станцій | 90 | ||
Довжина мережі | 56,7 км | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 565 (2013) | ||
Основні типи рухомого складу | d | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
| |||
Метрополітен Буенос-Айреса Subte de Buenos Aires у Вікісховищі |
Історія
Обговорення спорудження системи підземного транспорту у Буенос-Айресі розпочалося наприкінці XIX ст., оскільки трамваї, які функціонували у місті з 1870 року, були перевантажені.
1909 року міська рада Буенос-Айреса підписала контракт з Англо-Аргентинською трамвайною компанією (CTAA) на спорудження і експлуатацію впродовж 80 років трьох ліній метрополітену:
- від Травневої площі до будівлі Першої хунти (нині лінія А)
- від до Ретіро (нині лінія С)
- від Травневої площі до Палермо (нині лінія D)
Компанія збудувала лише одну лінію. Перша лінія метро, яка проходила від Травневої площі до , була відкрита 1 грудня 1913 року. 1 квітня 1914 року лінію було добудовано до станції Ріо-де-Жанейро, а 1 липня — до будівлі Першої хунти.
1912 року компанія Lacroze Hermanos здобула право на спорудження другої лінії метро, яка нині називається B. Лінію було відкрито 17 жовтня 1930 року.
1933 року Іспано-американська компанія громадських робіт і фінансів (CHADOPYF) почала будівництво решти ліній метрополітену.
З 1939 року метрополітен був у віданні Транспортної корпорації міста Буенос-Айреса, з 1952 року — Головної адміністрації транспорту Буенос-Айреса, з 1963 року — установи Метрополітен Буенос-Айреса.
1994 року за рішенням тодішнього президента Карлоса Сауля Менема метрополітен було віддано у концесію фірмі Metrovías S.A.
- Мережа метрополітену на 1955 рік.
- Метро на 1966 рік, добудова лінія E
- Метро на 1987 рік
- Метро у 2003-2007 роках, добудована лінія B
- Метро на 2008 рік, відкрито першу чергу лінії H
- Метро на 2010 рік, добудовано лінію H
- Метро на 2016 рік, подовжено існуючі лінії
- План розвитку метро з розбудовою ліній A, B, H і E
- Довгостроковий план розвитку метро
Режим роботи
З 1913 року метрополітен Буенос-Айреса працював до першої години ночі з перервами між потягами у 4 хвилини. Цей режим роботи зберігався до 1994 року, коли метро було приватизоване. Новий власник змінив час роботи, мотивуючи це тим, що йому необхідний час для модернізації ліній. Проте після ремонту колишній графік роботи метрополітену так і не повернули, і зараз він закривається об одинадцятій вечора і відкривається о п'ятій ранку.
Лінії метрополітену
Метрополітен Буенос-Айреса складається з шести ліній, названих латинськими літерами і кольорами, які мають загальну довжину 56,7 км. Уся мережа є повністю підземною. Також проектуються три нових лінії. Разом з ними довжина шляхів метрополітену буде становити 75 км і буде містити 127 станцій.
Лінія | Колір | Відкриття | Перша черга | Сьогодні | Довжина, км | Станції | Пасажирів на день** | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Лінія A | Блакитний | 1913 | Травнева площа — площа Місерере | Травнева площа — Сан-Педріто | 9,8 | 18 | 307 188 | |||
Лінія B | Червоний | 1930 | Кажао — ім. Федеріко Лакросе | ім. Леандро Н. Алема — ім. Х. М. Росаса | 11,9 | 17 | 412 882 | |||
Лінія C | Синій | 1934 | Констітусьйон — Карлос Пеллегріні | Констітусьйон — Ретіро | 4,4 | 9 | 338 618 | |||
Лінія D | Зелений | 1937 | Флорида — Трибунал | Кафедральний собор — Тукуманський конгрес | 11,0 | 16 | 440 384 | |||
Лінія E | Фіолетовий | 1944 | Констітусьйон — ім. Генерала Уркіси | Ретіро — площа Віце-королів | 12 | 18 | 135 549 | |||
Лінія H | Жовтий | 2007 | Онсе — Касерос | Факультет права — Шпиталь | 8,8 | 12 | 23 853 | |||
**на квітень 2009. |
Лінія | Колір | Відкриття | Перша черга | Довжина, км | Станції | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Лінія F | Вишневий | Невідомо | Констітусьйон — пл. Італії* | 8,6* | 13* | |||||
Лінія G | Невідомо | Невідомо | Ретіро — ім. Доблесного Сіда* | 12,5 | 15 | |||||
Лінія I | Помаранчевий | Невідомо | пл. Італії — Парк Чакабуко* | 6,6* | 9* | |||||
*. |
Станції
Станції, позначені сірим, ще не добудовані
|
|
|
|
|
|
Пересадки
Перші три лінії метрополітену Буенос-Айреса A, B і C не перетиналися між собою. Після побудови Лінії D стали можливими пересадки за додаткову плату. З 1 червня 1956 року усі пересадки безкоштовні.
У мережі можливі такі пересадки:
- Лінія A:
- На станції Перу: на лінії D і E.
- На станції Ліма: на лінію С.
- На станції пл. Місерере: на лінії H.
- Лінія B:
- На станції Карлос Пеллегріні: на лінії D і C.
- На станції Пуейрредон: на лінію H.
- На станції Леандро-Н-Алем: на лінію Е
- Лінія C:
- На станції Північна діагональ: на лінії D і B.
- На станції Травнева вулиця: на лінію A.
- На станції Індепенденсья: на лінію E.
- На станції Ретіро: на лінію Е
- Лінія D:
- На станції Кафедральний собор: на лінії A і E.
- На станції 9 липня: на лінії B і C.
- На станції Пуейрредон: на лінію H.
- Лінія E:
- На станції Болівар: на лінії A і D.
- На станції Індепенденсья: на лінію C.
- На станції Жужуй: на лінію H.
- На станції Ретіро: на лінію C.
- На станції Коррео Сентраль: на лінію B.
- Лінія H:
- На станції Коррієнтес: на лінію B.
- На станції Онсе: на лінію A.
- На станції Умберто I: на лінію E.
- На станції Санта-Фе: на лінію D.
Оплата
Перші квитки на метро були аналогічними до тих, що використовувалися у трамваях того часу. Їх перевіряли на вході на станцію і забирали на виході. З відкриттям другої лінії метро (В) у 1930-х роках на вході поставили турнікети, що приймали звичайні монети, які були в обігу. Згодом ця система оплати була замінена жетонами (ісп. cospel), які ввели 4 січня 1962 року. 16 вересня 2000 року були введені магнітні картки Subtepass і безконтактні картки Subtecard. Деякий час жетони і картки співіснували. З повним переходом на картки турнікети були демонтовані. Єдиним способом оплати проїзду у метро Буенос-Айреса з 2016 року є безконтактні картки SUBE.
Проїзд у метро Буенос-Айреса коштує 7 песо 50 сентаво. Учні середніх шкіл і студенти мають право купувати за пільговою вартістю. Пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд у будні з 05:30 до 08:00, з 10:00 до 17:00 і з 19:00 до 23:30, а також у свята і вихідні, за умови отримання спеціального проїзного. Школярі мають право на пільговий проїзд у будні до 15:00, за умови що вони отримали спеціальний проїзний і вдягнені у шкільну форму. Безкоштовно пересуватися у метро можуть інваліди за умови отримання спеціального проїзного.
Рухомий склад
Загалом рухомий склад метро Буенос-Айреса налічує 645 одиниць, зокрема:
- З 1980-х років у метрополітені Буенос-Айреса почали використовувати машини Fiat Materfer аргентинського виробництва. Спочатку вони експлуатувалися на лінії D, потім на лінії Е, а на початку 1990-х їх знову повернули на лінію D. Зараз ці машини використовуються на лініях D і А.
- 1995 року було закуплено 128 потягів Mitsubishi для лінії В
- На лінії С їздять машини, які вироблені у японському місті Нагоя. До того з 1930-х років використовувалися німецькі Siemens/Orenstein & Koppel.
- На лінії Н використовуються машини Siemens
- На лінії D поряд з Fiat Materfer використовують потяги Alstom, які виготовляють у місті Ла-Плата
- До 2013 року на лінії А використовувалися 95 бельгійських La Brugeoise 1913 року виробництва
Серія | Рік виробництва | Країна виробництва | Лінія |
---|---|---|---|
2009-2018 | КНР | ||
Fiat Materfer | 1980-1988 | Аргентина | |
1998 | Іспанія | ||
Nagoya 5000 | 1980-1990 | Японія | |
2001-2009 | Бразилія, Аргентина | ||
2015-2019 | Бразилія | ||
Mitsubishi 500 | 1954 | Японія | |
CAF General Electric Española | 1963 | Іспанія |
- Вагон La Brugeoise
- Потяг Siemens
- Потяг на лінії Е
Цікаві факти
- У метро Буенос-Айреса працює спеціальний телеканал SubTV, який транслює інформаційні програми і відеокліпи
- З 2007 року у метро доступний безкоштовний доступ до мережі Інтернет через Wi-Fi
- У метро Буенос-Айреса працюють 4500 осіб
- У метро Буенос-Айреса працюють 214 ескалаторів і 50 ліфтів
- При будівництві метро було знайдено рештки мамонтів, мастодонтів і гліптодонів, які передали в музей
- На момент спорудження метрополітену у Буенос-Айресі цей вид транспорту мали лише 12 міст світу: Лондон (1863), Афіни (1869), Стамбул (1875), Відень (1893), Будапешт (1896), Глазго (1897), Париж (1900), Бостон (1901), Берлін (1902), Нью-Йорк (1904), Філадельфія (1907) і Гамбург (1912). Метро Буенос-Айреса стало 13-м у світі і було відкрите 1913 року.
- Середня швидкість потягів на лініях A, B, C, E, H 60 км/год і 80 км/год на лінії D
- У метро Буенос-Айрес знаходиться більше 400 витворів мистецтва (фресок, мозаїк, скульптур). Деякі станції визнані пам'ятками культури.
- Станція Бульнес
- Станція Венесуела
- Станція Лавальє
- Станція Генерал Уркіса
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Buenos Aires Metro |
- Сайт про метро Буенос-Айреса(англ.)(ісп.)
- Метрополітен Буенос-Айреса на Urbanrail.net(англ.)
- Інтерактивна мапа
- Метрополітен Буенос-Айреса(ісп.)
- (англ.)(ісп.)
- Про метро на сайті міста Буенос-Айрес (ісп.)
- Сайт союзу працівників метро(ісп.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 22 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Кількість пасажирів метрополітену Буенос-Айреса. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 22 березня 2011.
- Лінії, які планують збудувати (2008)[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metropoliten Buenos Ajresa isp Subte de Buenos Aires sistema linij metropolitenu v Buenos Ajresi stolici Argentini Persha liniya metro bula vidkrita 1913 roku i takim chinom bula pershoyu u Pivdennij Americi i Pivdennij pivkuli Metropoliten Buenos Ajresa Subte de Buenos AiresOpisKrayina ArgentinaMisto Buenos AjresData vidkrittya 1 grudnya 1913Shodennij pasazhiropotik 1 2 mln osib 2018 Richnij pasazhiropotik 338 9 mln osib 2018 Sajt www sbase com arVlasnik Metropoliten Buenos Ajresa d Operator dMarshrutna merezhaKilkist linij 6Kilkist stancij 90Dovzhina merezhi 56 7 kmRuhomij skladKilkist vagoniv 565 2013 Osnovni tipi ruhomogo skladu dShirina koliyi yevropejska koliyaShema marshrutiv Metropoliten Buenos Ajresa Subte de Buenos Aires u VikishovishiIstoriyaSporudzhennya metro 1912 Viktorino de la Plasa na vidkritti metro Obgovorennya sporudzhennya sistemi pidzemnogo transportu u Buenos Ajresi rozpochalosya naprikinci XIX st oskilki tramvayi yaki funkcionuvali u misti z 1870 roku buli perevantazheni 1909 roku miska rada Buenos Ajresa pidpisala kontrakt z Anglo Argentinskoyu tramvajnoyu kompaniyeyu CTAA na sporudzhennya i ekspluataciyu vprodovzh 80 rokiv troh linij metropolitenu vid Travnevoyi ploshi do budivli Pershoyi hunti nini liniya A vid do Retiro nini liniya S vid Travnevoyi ploshi do Palermo nini liniya D Kompaniya zbuduvala lishe odnu liniyu Persha liniya metro yaka prohodila vid Travnevoyi ploshi do bula vidkrita 1 grudnya 1913 roku 1 kvitnya 1914 roku liniyu bulo dobudovano do stanciyi Rio de Zhanejro a 1 lipnya do budivli Pershoyi hunti 1912 roku kompaniya Lacroze Hermanos zdobula pravo na sporudzhennya drugoyi liniyi metro yaka nini nazivayetsya B Liniyu bulo vidkrito 17 zhovtnya 1930 roku 1933 roku Ispano amerikanska kompaniya gromadskih robit i finansiv CHADOPYF pochala budivnictvo reshti linij metropolitenu Z 1939 roku metropoliten buv u vidanni Transportnoyi korporaciyi mista Buenos Ajresa z 1952 roku Golovnoyi administraciyi transportu Buenos Ajresa z 1963 roku ustanovi Metropoliten Buenos Ajresa 1994 roku za rishennyam todishnogo prezidenta Karlosa Saulya Menema metropoliten bulo viddano u koncesiyu firmi Metrovias S A Merezha metropolitenu na 1955 rik Metro na 1966 rik dobudova liniya E Metro na 1987 rik Metro u 2003 2007 rokah dobudovana liniya B Metro na 2008 rik vidkrito pershu chergu liniyi H Metro na 2010 rik dobudovano liniyu H Metro na 2016 rik podovzheno isnuyuchi liniyi Plan rozvitku metro z rozbudovoyu linij A B H i E Dovgostrokovij plan rozvitku metroRezhim robotiVhid na stanciyu Travneva ploshaVhid na stanciyu Tribunal Z 1913 roku metropoliten Buenos Ajresa pracyuvav do pershoyi godini nochi z perervami mizh potyagami u 4 hvilini Cej rezhim roboti zberigavsya do 1994 roku koli metro bulo privatizovane Novij vlasnik zminiv chas roboti motivuyuchi ce tim sho jomu neobhidnij chas dlya modernizaciyi linij Prote pislya remontu kolishnij grafik roboti metropolitenu tak i ne povernuli i zaraz vin zakrivayetsya ob odinadcyatij vechora i vidkrivayetsya o p yatij ranku Liniyi metropolitenuMetropoliten Buenos Ajresa skladayetsya z shesti linij nazvanih latinskimi literami i kolorami yaki mayut zagalnu dovzhinu 56 7 km Usya merezha ye povnistyu pidzemnoyu Takozh proektuyutsya tri novih liniyi Razom z nimi dovzhina shlyahiv metropolitenu bude stanoviti 75 km i bude mistiti 127 stancij Isnuyuchi liniyi Liniya Kolir Vidkrittya Persha cherga Sogodni Dovzhina km Stanciyi Pasazhiriv na den Liniya A Blakitnij 1913 Travneva plosha plosha Miserere Travneva plosha San Pedrito 9 8 18 307 188Liniya B Chervonij 1930 Kazhao im Federiko Lakrose im Leandro N Alema im H M Rosasa 11 9 17 412 882Liniya C Sinij 1934 Konstitusjon Karlos Pellegrini Konstitusjon Retiro 4 4 9 338 618Liniya D Zelenij 1937 Florida Tribunal Kafedralnij sobor Tukumanskij kongres 11 0 16 440 384Liniya E Fioletovij 1944 Konstitusjon im Generala Urkisi Retiro plosha Vice koroliv 12 18 135 549Liniya H Zhovtij 2007 Onse Kaseros Fakultet prava Shpital 8 8 12 23 853 na kviten 2009 Liniyi yaki planuyut zbuduvati Liniya Kolir Vidkrittya Persha cherga Dovzhina km StanciyiLiniya F Vishnevij Nevidomo Konstitusjon pl Italiyi 8 6 13 Liniya G Nevidomo Nevidomo Retiro im Doblesnogo Sida 12 5 15Liniya I Pomaranchevij Nevidomo pl Italiyi Park Chakabuko 6 6 9 StanciyiDiv takozh Spisok stancij metropolitenu Buenos Ajresa Stanciyi poznacheni sirim she ne dobudovani Liniya A Travneva plosha San Pedrito Travneva plosha Peru P yedras Lima Saens Penya Kongres Pasko Alberti Plosha Miserere Lorya Kastro Barros Rio de Zhanejro Akojte Persha Hunta Puan Karabobo Pl San Hose de Flores San Pedrito Liniya B Leandro N Alem Huan Manuel de Rosas Leandro N Alem Florida Karlos Pellegrini Urugvaj Kalyao Paster AMIA Puejrredon Karlos Gardel Medrano Anhel Galyardo Malabya Osvaldo Pulyese Dorrego Federiko Lakrose Tronador De Los Inkas Parke Chas Echeverriya Huan Manuel de Rosas Liniya C Retiro Konstitusjon Retiro General San Martin Lavalye Pivnichna Diagonal Travneva vulicya Moreno Independensya San Huan Konstitusjon Liniya D Sobor Tukumanskij kongres Kafedralnij sobor 9 lipnya Tribunal Kalyao Fakultet medicini Puejrredon Aguero Bulnes Skalabrini Ortis Plosha Italiyi Palermo Ministr Karransa Olyeros Hose Ernandes Huramento Tukumanskij kongres Liniya E Retiro Pl Vice koroliv Retiro Katalinas Poshtamt Bolivar Belgrano Independensya San Hose Entre Rios Rodolfo Volsh Pichincha Zhuzhuj General Urkisa Boedo vul La Plata Hose Mariya Moreno Emilio Mitre Chudotvorna medal Varela pl Vice koroliv Eva Peron Liniya H Fakultet prava Shpital Fakultet prava Las Eras Santa Fe Karlos Hauregi Kordova Korriyentes Onse Venesuela Umberto I Inklan Mechet Al Ahmad Kaseros Park patriciyiv Shpital SaensPeresadkiStanciya Umberto IStanciya Los InkasStanciya Puan Pershi tri liniyi metropolitenu Buenos Ajresa A B i C ne peretinalisya mizh soboyu Pislya pobudovi Liniyi D stali mozhlivimi peresadki za dodatkovu platu Z 1 chervnya 1956 roku usi peresadki bezkoshtovni U merezhi mozhlivi taki peresadki Liniya A Na stanciyi Peru na liniyi D i E Na stanciyi Lima na liniyu S Na stanciyi pl Miserere na liniyi H Liniya B Na stanciyi Karlos Pellegrini na liniyi D i C Na stanciyi Puejrredon na liniyu H Na stanciyi Leandro N Alem na liniyu E Liniya C Na stanciyi Pivnichna diagonal na liniyi D i B Na stanciyi Travneva vulicya na liniyu A Na stanciyi Independensya na liniyu E Na stanciyi Retiro na liniyu E Liniya D Na stanciyi Kafedralnij sobor na liniyi A i E Na stanciyi 9 lipnya na liniyi B i C Na stanciyi Puejrredon na liniyu H Liniya E Na stanciyi Bolivar na liniyi A i D Na stanciyi Independensya na liniyu C Na stanciyi Zhuzhuj na liniyu H Na stanciyi Retiro na liniyu C Na stanciyi Korreo Sentral na liniyu B Liniya H Na stanciyi Korriyentes na liniyu B Na stanciyi Onse na liniyu A Na stanciyi Umberto I na liniyu E Na stanciyi Santa Fe na liniyu D OplataZhetonMagnitna kartka na 10 poyizdok Pershi kvitki na metro buli analogichnimi do tih sho vikoristovuvalisya u tramvayah togo chasu Yih pereviryali na vhodi na stanciyu i zabirali na vihodi Z vidkrittyam drugoyi liniyi metro V u 1930 h rokah na vhodi postavili turniketi sho prijmali zvichajni moneti yaki buli v obigu Zgodom cya sistema oplati bula zaminena zhetonami isp cospel yaki vveli 4 sichnya 1962 roku 16 veresnya 2000 roku buli vvedeni magnitni kartki Subtepass i bezkontaktni kartki Subtecard Deyakij chas zhetoni i kartki spivisnuvali Z povnim perehodom na kartki turniketi buli demontovani Yedinim sposobom oplati proyizdu u metro Buenos Ajresa z 2016 roku ye bezkontaktni kartki SUBE Proyizd u metro Buenos Ajresa koshtuye 7 peso 50 sentavo Uchni serednih shkil i studenti mayut pravo kupuvati za pilgovoyu vartistyu Pensioneri mayut pravo na bezkoshtovnij proyizd u budni z 05 30 do 08 00 z 10 00 do 17 00 i z 19 00 do 23 30 a takozh u svyata i vihidni za umovi otrimannya specialnogo proyiznogo Shkolyari mayut pravo na pilgovij proyizd u budni do 15 00 za umovi sho voni otrimali specialnij proyiznij i vdyagneni u shkilnu formu Bezkoshtovno peresuvatisya u metro mozhut invalidi za umovi otrimannya specialnogo proyiznogo Ruhomij skladZagalom ruhomij sklad metro Buenos Ajresa nalichuye 645 odinic zokrema Z 1980 h rokiv u metropoliteni Buenos Ajresa pochali vikoristovuvati mashini Fiat Materfer argentinskogo virobnictva Spochatku voni ekspluatuvalisya na liniyi D potim na liniyi E a na pochatku 1990 h yih znovu povernuli na liniyu D Zaraz ci mashini vikoristovuyutsya na liniyah D i A 1995 roku bulo zakupleno 128 potyagiv Mitsubishi dlya liniyi V Na liniyi S yizdyat mashini yaki virobleni u yaponskomu misti Nagoya Do togo z 1930 h rokiv vikoristovuvalisya nimecki Siemens Orenstein amp Koppel Na liniyi N vikoristovuyutsya mashini Siemens Na liniyi D poryad z Fiat Materfer vikoristovuyut potyagi Alstom yaki vigotovlyayut u misti La Plata Do 2013 roku na liniyi A vikoristovuvalisya 95 belgijskih La Brugeoise 1913 roku virobnictvaSeriya Rik virobnictva Krayina virobnictva Liniya2009 2018 KNRFiat Materfer 1980 1988 Argentina1998 IspaniyaNagoya 5000 1980 1990 Yaponiya2001 2009 Braziliya Argentina2015 2019 BraziliyaMitsubishi 500 1954 YaponiyaCAF General Electric Espanola 1963 IspaniyaVagon La Brugeoise Potyag Siemens Potyag na liniyi ECikavi faktiU metro Buenos Ajresa pracyuye specialnij telekanal SubTV yakij translyuye informacijni programi i videoklipi Z 2007 roku u metro dostupnij bezkoshtovnij dostup do merezhi Internet cherez Wi Fi U metro Buenos Ajresa pracyuyut 4500 osib U metro Buenos Ajresa pracyuyut 214 eskalatoriv i 50 liftiv Pri budivnictvi metro bulo znajdeno reshtki mamontiv mastodontiv i gliptodoniv yaki peredali v muzej Na moment sporudzhennya metropolitenu u Buenos Ajresi cej vid transportu mali lishe 12 mist svitu London 1863 Afini 1869 Stambul 1875 Viden 1893 Budapesht 1896 Glazgo 1897 Parizh 1900 Boston 1901 Berlin 1902 Nyu Jork 1904 Filadelfiya 1907 i Gamburg 1912 Metro Buenos Ajresa stalo 13 m u sviti i bulo vidkrite 1913 roku Serednya shvidkist potyagiv na liniyah A B C E H 60 km god i 80 km god na liniyi D U metro Buenos Ajres znahoditsya bilshe 400 vitvoriv mistectva fresok mozayik skulptur Deyaki stanciyi viznani pam yatkami kulturi Stanciya Bulnes Stanciya Venesuela Stanciya Lavalye Stanciya General UrkisaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buenos Aires MetroSajt pro metro Buenos Ajresa angl isp Metropoliten Buenos Ajresa na Urbanrail net angl Interaktivna mapa Metropoliten Buenos Ajresa isp angl isp Pro metro na sajti mista Buenos Ajres isp Sajt soyuzu pracivnikiv metro isp Primitki Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 22 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kilkist pasazhiriv metropolitenu Buenos Ajresa Arhiv originalu za 5 kvitnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2011 Liniyi yaki planuyut zbuduvati 2008 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 2 veresnya 2010 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 lipnya 2007 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya