Метрополіте́н (скорочено: метро́) — вид міського (зазвичай) громадського транспорту, фактично варіант залізниці. Лінії метро, на відміну від трамвая, завжди прокладають окремо від вуличного транспорту: найчастіше в тунелях, іноді на естакадах чи просто наземно.
Потяги метро складаються з кількох вагонів. Ширина колії метрополітену неоднакова в різних країнах: зазвичай відповідає прийнятій ширині колії залізниці. Живлення потягів метро електричним струмом виконується від третьої рейки за радянськими нормативами, в інших країнах буває від повітряної контактної мережі (наприклад, у Відні).
Будівництво метрополітену вимагає великих капіталовкладень — тому економічно виправдане лише в містах із великими пасажиропотоками.
Визначення метрополітену
В Україні метрополітен чітко виділяється від інших видів транспорту нормативно-правовими актами, зокрема правилами технічної експлуатації. Але ж де-факто у світі через велику різноманітність систем швидкісного транспорту складно зробити їхню однозначну класифікацію, тож усі визначення метрополітену умовні. Щодо більшості транспортних систем можна з упевненістю сказати, що вони або є, або, навпаки, не є метрополітенами, але в той самий час існує ряд «споріднених» транспортних систем. Кінцеве рішення, чи віднести транспортну систему до метрополітенів, чи ні, залежить від прийнятого визначення — або може робитися емпірично.
Основні ознаки метрополітену
Роберт Швандль, автор книг і творець авторитетного сайту про метрополітен [1], пропонує такі визначальні ознаки метрополітену:
- використовується в урбанізованій місцевості (у містах, агломераціях, конурбаціях);
- працює виключно на електричній тязі та з робочим інтервалом в денний час не більше 10 хвилин;
- повністю відокремлений від залізничного, вулично-дорожнього або пішохідного рухів;
- збіг рівня підлоги вагона й перону, але ця ознака необов'язкова.
Вищенаведене визначення не є безперечним: метрополітен Чикаго має однорівневі перетинання з дорогами, ряд метрополітенів у минулому працювали на інших видах тяги (парова, канатна), а в деяких метрополітенах є окремі ділянки з низькою інтенсивністю роботи. З іншого боку, під таке визначення метрополітену підпадає, наприклад, підвісна залізниця у Вупперталі (вона описується на сайті Швандля як повноцінна система метрополітену), що недопустимо з точки зору інших визначень, що накладають обмеження на технічну реалізацію метрополітену:
- рухомий склад і дорога технічно подібні до залізниць загального призначення («важкі»);
- рухомий склад і дорога використовує зв'язку «сталеве колесо—рейка» (включаючи «легкі» системи та монорейки);
- рухомий склад спирається на дві нитки рейки через колісні пари (включаючи гумовошинні);
- рухомий склад рухається по напрямній структурі (включаючи навісні монорейки);
- рухомий склад рухається під дією напрямної структури (включаючи і підвісні монорейки).
Ряд визначень оперує не лише якісними ознаками, але й чисельними параметрами транспортних систем, такими як:
- навантаження на вісь;
- мінімальні радіуси кривих;
- максимальні нахили;
- габарити рухомого складу тощо.
Невизначальні ознаки
Як правило, транспортні фахівці не вважають визначальною ознакою спосіб розміщення траси (підземний, наземний, надземний), хоча в республіках колишнього СРСР існує стереотип метрополітену як переважно підземного виду транспорту.
Також не є визначальною прийнята система живлення струмом (контактний дріт, контактна рейка, струмоведуча шина) та інші параметри, наведені в переліках вище, якщо система має вигляд, схожий на метрополітен.
Основні властивості
У містах з історичною забудовою лінії метро, зазвичай, прокладені під землею і лише інколи виходять на поверхню або на естакади. Габарити і маса рухомого складу можуть досягати залізничних стандартів, хоча, зазвичай, поступаються їм. Поїзди налічують, як правило, 4—8 вагонів. Діаметр тунелів досягає 5—6 метрів (але в багатьох системах зустрічаються й вужчі тунелі, наприклад в Берліні ширина вузькопрофільних тунелів — всього 2,3 метра), граничні нахили більші, ніж на залізницях загального призначення, але менші, ніж на трамваї, мінімальні радіуси закруглення значно більше трамвайних. Платформи на станціях зазвичай мають довжину 100—160 м і ширину 5—20 м. Лінії метрополітену зазвичай проходять уздовж містотвірних осей і є каркасом міської транспортної системи. Вартість спорудження метрополітену вельми залежить від умов будівництва; типова вартість кілометру підземної лінії мілкого закладення — порядку 30 мільйонів доларів США (без врахування станцій).
У різних країнах улаштування й параметри метрополітенів помітно відрізняються (наприклад, бувають майже повністю наземні системи), але відмінними рисами метрополітену є використання електричної тяги, висока інтенсивність і швидкість руху поїздів, великий пасажиропотік, відсутність перетину з іншими мережами інфраструктури на одному рівні. Розміри метрополітенів знаходяться в діапазоні від 2-кілометрової лінії «міні-метро» в ізраїльській Хайфі (див. Кармеліт) до нью-йоркської системи «підземок» і «надземок» із загальною довжиною ліній понад 1300 км.
Різновидом метрополітену або близькими до нього за властивостями транспортними системами (залежно від прийнятого визначення) є легкий метрополітен, метротрам, S-Bahn.
Термінологія
Назва «метрополітен» (метро) прийнята в багатьох країнах. Походить від назви компанії «metropolitan Railway» («столична залізниця»), що побудувала першу подібну дорогу в Лондоні. У той же час в самій Великій Британії використовується термін underground («підземка»), а в США та Канаді — як subway («сабвей»), так і «метро». Лондонці метро називають tube (прямий переклад — «труба»).
У 1900 році в Парижі відкрилася перша лінія метро, а її експлуатувальна компанія отримала назву «Compagnie du chemin de fer Métropolitain de Paris» («Компанія столичної залізниці Парижа»). Входи й виходи зі станцій стали позначатися словом Métropolitain, пізніше — Métro. Звідти ці терміни прийшли в українську мову. У сучасній українській мові слово «метро» середнього роду, проте до 30-х років XX століття вживалося в чоловічому роді.
Своя система пов'язаної з метрополітеном термінології використовується в німецькомовних країнах. Найпоширеніші терміни — U-Bahn і S-Bahn. Термін U-Bahn є скороченням від Untergrundbahn (підземна залізниця). U-bahn ближчий до метро в українському розумінні, оскільки є внутрішньоміським транспортом, здебільшого розташованим під землею. S-Bahn (від Stadtbahn — міська залізниця; у Берліні спочатку SS-Bahn від Schnellstadtbahn — швидкісна міська залізниця) ближчий до приміських залізничних поїздів.
У містах S-bahn інколи має підземні ділянки, і часто інтегрований з U-bahn, наприклад, у Берліні лінії U-Bahn і S-Bahn утворюють єдину й інтегровану систему міського транспорту. У наш час[] термін S-Bahn зазвичай не розшифровується як скорочення, а термін Stadtbahn набув іншого значення, див. штадтбан. Також існує термін Hochbahn, що означає траси метро, прокладені на естакадах.
У містах США також часто використовується інтегрована система метрополітену і наземних рейкових ліній. Іноді їхні шляхи проходять по естакадах, у зв'язку з чим для таких ліній використовується термін «надземка» (англ. elevated або el, L — «піднята») — див. .
Історія
Лондон
Завдяки економічному, політичному, культурному розквіту у Великій Британії вже в середині 19 століття назріла необхідність вирішити проблему росту пасажиропотоку в столиці. Одним із рішень було організувати рух у підземних тунелях міста, що дозволяло в повній мірі використовувати швидкість, надійність та зручність руху, оскільки тут відсутні перетини шляхів та зустрічні потоки транспорту і пішоходів. Тому в 1863 році в Лондоні споруджується перша у світі підземна залізниця (метро). Поїзди тут рухалися за допомогою паровозів. Дим заповнював тунелі, кіптява осідала на вагонах і на облицюванні станцій та вестибюлів, затемнюючи і без того бліде освітлення.
Але все ж таки підземні поїзди ходили набагато швидше, ніж карети й на вулицях. Населення Лондона все частіше користувалось саме цим засобом пересування, і за небачено короткий час потік пасажирів метро збільшився настільки, що перевершив найоптимістичніші сподівання.
Інші міста
У наступні десятиліття метрополітени почали споруджувати у багатьох великих містах світу. Приклад Лондона наслідували Ліверпуль і Глазго, Нью-Йорк і Чикаго, Берлін і Гамбург, Мадрид, Токіо, Будапешт, Буенос-Айрес, Афіни, Париж та інші.
15 травня 1935 вперше відчинилися двері тринадцяти станцій першої черги Московського метрополітену. Людей зустріли казкові підземні палаци, де не відчувався гнітючий морок підземелля, де різнокольоровий мармур і полірований граніт підкреслюють тонкі переливи кришталю та блиск позолоти. Саме тоді склалася радянська традиція багатого оздоблення станцій, що, окрім суто естетичної функції, відігравала певну пропагандистську роль. Слід зазначити, що роботи з оздоблення станцій складають лише невеличку частину від загальних витрат будівництва підземних ліній.
У 1955 відкрився рух на підземній залізниці в Ленінграді.
У 1960 почав діяти Київський метрополітен, в 1975 — Харківський метрополітен, в 1995 — Дніпровський метрополітен.
У 1986 почав діяти Криворізький швидкісний трамвай, який є прикладом так званого «легкого метро».
Будівництво метрополітену в Донецьку зупинено.
Хронологія будівництва діючих систем метрополітену
- 1863 — Лондон (Велика Британія)
- 1869 — Афіни (Грецьке королівство) (на час відкриття наземна, на паровозній тязі)
- 1875 — Стамбул (Османська імперія)
- 1885 — Нью-Йорк (США)
- 1896 — Глазго (Велика Британія)
- 1896 — Будапешт (Австро-Угорська імперія)
- 1897 — Бостон (США)
- 1898 — Відень (Австро-Угорська імперія)
- 1900 — Париж (Французька республіка)
- 1901 — Вупперталь (конурбація Рейн-Рура, Німецька імперія)
- 1902 — Берлін (Німецька імперія)
- 1907 — Філадельфія (США)
- 1912 — Гамбург (Німецька імперія)
- 1913 — Буенос-Айрес (Аргентина)
- 1919 — Мадрид (Іспанія)
- 1924 — Барселона (Іспанія)
- 1927 — Токіо (Японія)
- 1928 — Осло (Норвегія)
- 1933 — Осака (Японія)
- 1935 — Москва (СРСР)
- 1943 — Чикаго (США)
- 1950 — Стокгольм (Швеція)
- 1954 — Торонто (Канада)
- 1955 — Санкт-Петербург (СРСР), Клівленд (США), Рим (Італія)
- 1957 — Нагоя (Японія)
- 1959 — Лісабон (Португалія), Хайфа (Ізраїль)
- 1960 — Київ (СРСР)
- 1964 — Мілан (Італія)
- 1966 — Тбілісі (СРСР), Монреаль (Канада)
- 1967 — Баку (СРСР)
- 1968 — Роттердам (Нідерланди)
- 1969 — Пекін (КНР), Мехіко (Мексика)
- 1971 — Саппоро (Японія), Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина)
- 1972 — Йокогама (Японія), Нюрнберг (Федеративна Республіка Німеччина)
- 1973 — Сан-Франциско (США), Пхеньян (КНДР)
- 1974 — Сан-Паулу (Бразилія), Сеул (Корея), Прага (Чехословацька Соціалістична Республіка)
- 1975 — Сантьяго (Чилі), Антверпен (Бельгія), Харків (СРСР), Новий Афон (СРСР)
- 1976 — Вашингтон (США), Брюссель (Бельгія)
- 1977 — Ташкент (СРСР), Марсель (Франція), Амстердам (Нідерланди), Кобе (Японія)
- 1978 — Ліон (Франція), Едмонтон (Канада)
- 1979 — Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Атланта (США), Сянган (Китай, в той час Велика Британія), Бухарест (Румунія)
- 1980 — Тяньцзинь (Китай), Ньюкасл-апн-Тайн (Велика Британія)
- 1981 — Єреван (СРСР), Кіото і Фукуока (Японія)
- 1982 — Гельсинки (Фінляндія)
- 1983 — Каракас (Венесуела), Лілль (Франція), Шарлеруа (Бельгія)
- 1984 — Мінськ (СРСР), Маямі (США), Маніла (Філіппіни), Калькутта (Індія), Волгоград (СРСР)
- 1985 — Нижній Новгород (СРСР), Ресифі і Порту-Алегрі (Бразилія), Штутгарт (Федеративна Республіка Німеччина), Кітакюсю (Японія), Пусан (Корея), Зерфаус (Австрія)
- 1986 — Ванкувер (Канада), Белу-Оризонті (Бразилія), Новосибірськ (СРСР)
- 1987 — Самара (СРСР), Сингапур (Сингапур), Детройт і Балтимор (США), Сендай (Японія), Каїр (Єгипет)
- 1988 — Пітсбург (США), Валенсія (Іспанія)
- 1990 — Генуя (Італія)
- 1991 — Єкатеринбург (Росія), Монтеррей (Мексика), Лозанна (Швейцарія)
- 1992 — Тулуза (Франція)
- 1993 — Неаполь (Італія), Сент-Луїс і Лос-Анджелес (США)
- 1994 — Гвадалахара (Мексика), Хіросіма (Японія)
- 1995 — Дніпро (Україна), Медельїн (Колумбія), Більбао (Іспанія), Лас-Вегас (США), Шанхай (Китай), Варшава (Польща)
- 1996 — Куала-Лумпур (Малайзія), Анкара (Туреччина), Тайбей (Тайвань)
- 1997 — Джексонвілл (США), Гуанчжоу (Китай), Тегу (Республіка Корея)
- 1998 — Софія (Болгарія)
- 1999 — Бангкок (Таїланд), Тегеран (Іран), Інчхон (Республіка Корея), Катанія (Італія)
- 2000 — Ізмір (Туреччина)
- 2001 — Бразиліа (Бразилія)
- 2002 — Ліма (Перу), Делі (Індія), Бурса (Туреччина), Копенгаген (Данія), Ренн (Франція)
- 2003 — Далянь (Китай), Наха (Окінава, Японія)
- 2004 — Міннеаполіс (США), Ухань (Китай), Кванджу (Корея), Гаага (Нідерланди), Сан-Хуан (США)
- 2005 — Вальпараїсо (Чилі), Казань (Росія), Порту (Португалія), Нанкін и Чунцин (Китай)
- 2006 — Валенсія (Венесуела), Теджон (Корея), Турин (Італія)
- 2007 — Палма (Іспанія, Балеарські острови, каталанські країни), Маракайбо (Венесуела)
- 2008 — Гаосюн (Тайвань), Перуджа (Італія)
- 2009 — Севілья (Іспанія), Санто-Домінго (Домініканська Республіка), Адана (Туреччина), Дубаї (ОАЕ)
- 2010 — Ченду (КНР), Шеньян (КНР), Фошань (КНР),
- 2011 — Алжир (Алжир), Алмати (Казахстан), Мешхед (Іран), Сіань (КНР), Бангалор (Індія)
- 2012 — Куньмін (КНР), Сучжоу (КНР), Форталеза (Бразилія), Ханчжоу (КНР)
- 2013 — Брешія (Італія), Харбін, Чженчжоу (КНР)
- 2014 — Нінбо (КНР), Панама (Панама), Сальвадор (Бразилія), Усі (КНР), Чанша (КНР), Шираз (Іран)
- 2015 — Джайпур (Індія), Ісфахан (Іран), Наньчан (КНР), Тебріз (Іран), Циндао (КНР), Ченнаї (Індія)
- 2016 — Дуньгуань (КНР), Наньнін (КНР), Фучжоу (КНР), Хефей (КНР)
- 2017 — Ґуйян (КНР), Кочі (Індія), Лакхнау (Індія), Сямень (КНР), Таоюань (Тайвань), Гайдарабад (Індія), Шицзячжуань (КНР)
- 2018 — Урумчі (КНР)
- 2019 — Нагпур (Індія), Джакарта (Індонезія), Цзінань (КНР), Доха (Катар), Ланьчжоу (КНР), Чанчжоу (КНР), Хух-Хото (КНР)
- 2020 — Тайюань (КНР)
- 2021 — Лоян (КНР), Ханой (В'єтнам)
Будівництво
Будівництво метро, особливо його підземних ділянок, коштує дорого, тому економічно було виправдане лише у великих містах (у Радянському Союзі такими вважалися міста з населенням від 1 мільйона мешканців).
Розрізняють закритий спосіб будівництва тонелей метро за допомогою тунельопрохідницьких щитів і відкритий, при якому тунелі й станції будуються в котлованах або на поверхні й після засипаються ґрунтом. Будівництво метро може також проходити на мостах, естакадах та просто на поверхні.
Закритий спосіб застосовується при будівництві ліній глибокого закладання, коли цього вимагають гідрогеологічні умови, або необхідно зберегти забудову в містах; в інших випадках станції неглибокого закладання будують відкритим способом. Застосовують також мішаний («московський») спосіб, коли станції будуються відкритим способом, а тунелі закритим; при цьому немає необхідності переносити комунікації, тимчасово закривати дороги тощо, тому будівництво є дешевшим. Необхідно також ураховувати, що ці цифри приведені для одного одноколійного тунелю. Ураховуючи, що метрополітен зазвичай будується двоколійним, при розрахунках ціни необхідно помножити на 2.
Рухомий склад
Потяг метро складається з декількох вагонів: двох головних вагонів, що мають кабіни управління, і проміжних, причеплених між ними. Вагон метро зазвичай довше одинарного трамвайного, але коротше залізничного. Довжина вагонів метро типів А, Би, В, Г, Д, Е (Е-КМ), Еж-3, 81-717/714 і 81-720/721 «Яуза» становить 19—20 метрів, а вагонів моделі 81-740/741 «Русич» — 27—28 метрів. Поїзди метро живляться від мережі постійного струму — як правило, від третьої (контактної) рейки, напруга якої становить 550—975 вольт постійного струму.
У метро також експлуатуються й мотовози для перевезення , вантажів, робітників у нічний час, коли напруга на контактній рейці знята.
Станція метрополітену
Станції використовуються для посадки й висадки пасажирів з вагонів. Станції сполученні з поверхнею за допомогою вестибюля, ескалатора й , що здійснюють пропуск пасажирів.
Інфраструктура
Тунель
Метроміст
Метроміст — міст, яким проходить лінія метрополітену. В деяких випадках застосовують поєднаний метроміст — двоярусний міст, на верхньому ярусі якого розташовується авто- або залізниця, а на нижньому — метро. Також є станції метрополітену, розташовані на метромостах, наприклад, Дніпро в Києві.
Колія й оборотний тупик
Рух потягів на станціях здійснюється по 1 і 2 головних станційних коліях. На станціях з колійним розвитком 3 і т. д. станційні колії за станцією, як правило, є оборотними. Додаткові колії часто мають перехресні з'їзди. Перехід з 1 на 2 головну колію здійснюється через 3 або 4 станційну колію, якщо вони є. Іноді влаштовуються звичайні зашерсні чи протишерсні з'їзди між 1 та 2 головними коліями. Додаткові колії та з'їзди слугують для обороту рухомого складу на кінцевих станціях, а на проміжних станціях лінії в разі організації зонного руху або непланового припинення руху на окремих ділянках. За наявності в тупику пункту технічного обслуговування (ПТО), в години роботи ПТО за графіком рухомий склад обертається лише по одній з двох оборотних колій 3 або 4. Інша оборотна колія використовується для технічного обслуговування (огляд і дрібний ремонт) рухомого складу. Під час стоянки рухомого складу працівниками ПТО знімається напруга з контактної рейки за допомогою роз'єднувача з ручним приводом. У нічний час на оборотних коліях за графіком здійснюється відстій рухомого складу. Одна з оборотних колій буває вживана й уночі, на ній обертаються мотовози. У разі несправності рухомого складу на лінії в години інтенсивного руху «час пік» за командою поїзного диспетчера потяг забирається з головних колій на одну з оборотних колій найближчої станції. У нічний час потяг перегоняють в електродепо приписки. Розглянута схема передбачає наявність двох оборотних станційних колій; існує також схема організації руху на кінцевих станціях з однією оборотною колією, проте вона використовується рідко і лише на центральних станціях, де частота використання оборотної колії низька.
Інженерний корпус
В інженерному корпусі метрополітену розташований центр управління рухом потягів і роботою всіх технологічних установок (електротехнічних, зв'язку й автоматики, сантехнічних тощо), які забезпечують експлуатацію метрополітену. Інженерний корпус оснащено всіляким устаткуванням і пристроями. У ньому також знаходиться управління роботою метрополітену й апарат різних служб. Комп'ютери, що знаходяться в інженерному корпусі, стежать за злагодженістю системи: інтервалом руху поїздів тощо.
Електродепо
Електродепо в метрополітені — підприємство, що експлуатує й ремонтує рухомий склад метрополітену.
Електрогосподарство
Напруга живлення рухомого складу метрополітену в пострадянських країнах становить 550—975 Вольт постійного струму. Електроживлення РС отримує через тягову мережу, що складається з контактної та відсмоктувальної мереж, від тягових (Т) або суміщених тягово-знижувальних підстанцій (СТП).
Підстанції Т та СТП отримують живлення напругою 6-10 кВ від енергосистеми міста або від суміжних СТП. В більшості випадків СТП пов'язані між собою перемичками для підвищення надійності енергосистеми.
Окрім СТП та Т існують трансформатроні підстанції (ТП), що забезпечують електроенергією ескалатори, СЦБ, освітлення, вентиляцію і т.ін. окрім живлення тягової мережі. Зокрема СТП — це є поєднання Т та ТП в одній електроустановці.
Також до електрогосподарства належить система кабельних мереж, окрім зв'язку, освітлення.
Гейт
Гейти — це місця з'єднання метрополітенівської і залізничної мереж. Гейти використовуються здебільшого для того, щоб привезені залізницею вагони метро й залізничні рейки завезти в метрополітен (при цьому ходові рейки сполучної гілки плавно переходять в колії метрополітену, оскільки ширина колії у них однакова). Найчастіше сполучні гілки із залізницею розташовуються біля електродепо метрополітену.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 14 грудня 2008.
Посилання
- Метрополітен // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 123. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Метрополітен |
- (англ.) Таблиця систем метрополітену.
- (рос.) Metroworld — сайт про метрополітени світу.
- Історія метро: від першої кільцевої до останнього жетона - WAS.media
Література
- Будівництво транспортних тунелів і метрополітенів: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Мости і транспортні тунелі» / А. В. Більченко. Харків. нац. автомоб.-дорож. ун-т. — Харків, 2012. — 183 c. — Бібліогр.: с. 180.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metropolite n skorocheno metro vid miskogo zazvichaj gromadskogo transportu faktichno variant zaliznici Liniyi metro na vidminu vid tramvaya zavzhdi prokladayut okremo vid vulichnogo transportu najchastishe v tunelyah inodi na estakadah chi prosto nazemno Potyag kiyivskogo metropolitenuLondonskij metropoliten na perednomu plani i liniyi primiskogo spoluchennya za vidokremlyuvachem Pidvisna zaliznicya monorejka u Vuppertali Nimechchina Faktichno ye povnocinnim metropolitenomElektrichna pidzemka v Budapeshti persha v kontinentalnij Yevropi Stokgolmskij metropoliten Stanciya T Centralen U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Metropoliten znachennya Zapit Pidzemna zaliznicya perenapravlyaye syudi div takozh Pidzemna zaliznicya znachennya Potyagi metro skladayutsya z kilkoh vagoniv Shirina koliyi metropolitenu neodnakova v riznih krayinah zazvichaj vidpovidaye prijnyatij shirini koliyi zaliznici Zhivlennya potyagiv metro elektrichnim strumom vikonuyetsya vid tretoyi rejki za radyanskimi normativami v inshih krayinah buvaye vid povitryanoyi kontaktnoyi merezhi napriklad u Vidni Budivnictvo metropolitenu vimagaye velikih kapitalovkladen tomu ekonomichno vipravdane lishe v mistah iz velikimi pasazhiropotokami Viznachennya metropolitenuV Ukrayini metropoliten chitko vidilyayetsya vid inshih vidiv transportu normativno pravovimi aktami zokrema pravilami tehnichnoyi ekspluataciyi Ale zh de fakto u sviti cherez veliku riznomanitnist sistem shvidkisnogo transportu skladno zrobiti yihnyu odnoznachnu klasifikaciyu tozh usi viznachennya metropolitenu umovni Shodo bilshosti transportnih sistem mozhna z upevnenistyu skazati sho voni abo ye abo navpaki ne ye metropolitenami ale v toj samij chas isnuye ryad sporidnenih transportnih sistem Kinceve rishennya chi vidnesti transportnu sistemu do metropoliteniv chi ni zalezhit vid prijnyatogo viznachennya abo mozhe robitisya empirichno Osnovni oznaki metropolitenu Robert Shvandl avtor knig i tvorec avtoritetnogo sajtu pro metropoliten 1 proponuye taki viznachalni oznaki metropolitenu vikoristovuyetsya v urbanizovanij miscevosti u mistah aglomeraciyah konurbaciyah pracyuye viklyuchno na elektrichnij tyazi ta z robochim intervalom v dennij chas ne bilshe 10 hvilin povnistyu vidokremlenij vid zaliznichnogo vulichno dorozhnogo abo pishohidnogo ruhiv zbig rivnya pidlogi vagona j peronu ale cya oznaka neobov yazkova Vishenavedene viznachennya ne ye bezperechnim metropoliten Chikago maye odnorivnevi peretinannya z dorogami ryad metropoliteniv u minulomu pracyuvali na inshih vidah tyagi parova kanatna a v deyakih metropolitenah ye okremi dilyanki z nizkoyu intensivnistyu roboti Z inshogo boku pid take viznachennya metropolitenu pidpadaye napriklad pidvisna zaliznicya u Vuppertali vona opisuyetsya na sajti Shvandlya yak povnocinna sistema metropolitenu sho nedopustimo z tochki zoru inshih viznachen sho nakladayut obmezhennya na tehnichnu realizaciyu metropolitenu ruhomij sklad i doroga tehnichno podibni do zaliznic zagalnogo priznachennya vazhki ruhomij sklad i doroga vikoristovuye zv yazku staleve koleso rejka vklyuchayuchi legki sistemi ta monorejki ruhomij sklad spirayetsya na dvi nitki rejki cherez kolisni pari vklyuchayuchi gumovoshinni ruhomij sklad ruhayetsya po napryamnij strukturi vklyuchayuchi navisni monorejki ruhomij sklad ruhayetsya pid diyeyu napryamnoyi strukturi vklyuchayuchi i pidvisni monorejki Ryad viznachen operuye ne lishe yakisnimi oznakami ale j chiselnimi parametrami transportnih sistem takimi yak navantazhennya na vis minimalni radiusi krivih maksimalni nahili gabariti ruhomogo skladu tosho Neviznachalni oznaki Yak pravilo transportni fahivci ne vvazhayut viznachalnoyu oznakoyu sposib rozmishennya trasi pidzemnij nazemnij nadzemnij hocha v respublikah kolishnogo SRSR isnuye stereotip metropolitenu yak perevazhno pidzemnogo vidu transportu Takozh ne ye viznachalnoyu prijnyata sistema zhivlennya strumom kontaktnij drit kontaktna rejka strumoveducha shina ta inshi parametri navedeni v perelikah vishe yaksho sistema maye viglyad shozhij na metropoliten Osnovni vlastivostiU mistah z istorichnoyu zabudovoyu liniyi metro zazvichaj prokladeni pid zemleyu i lishe inkoli vihodyat na poverhnyu abo na estakadi Gabariti i masa ruhomogo skladu mozhut dosyagati zaliznichnih standartiv hocha zazvichaj postupayutsya yim Poyizdi nalichuyut yak pravilo 4 8 vagoniv Diametr tuneliv dosyagaye 5 6 metriv ale v bagatoh sistemah zustrichayutsya j vuzhchi tuneli napriklad v Berlini shirina vuzkoprofilnih tuneliv vsogo 2 3 metra granichni nahili bilshi nizh na zaliznicyah zagalnogo priznachennya ale menshi nizh na tramvayi minimalni radiusi zakruglennya znachno bilshe tramvajnih Platformi na stanciyah zazvichaj mayut dovzhinu 100 160 m i shirinu 5 20 m Liniyi metropolitenu zazvichaj prohodyat uzdovzh mistotvirnih osej i ye karkasom miskoyi transportnoyi sistemi Vartist sporudzhennya metropolitenu velmi zalezhit vid umov budivnictva tipova vartist kilometru pidzemnoyi liniyi milkogo zakladennya poryadku 30 miljoniv dolariv SShA bez vrahuvannya stancij U riznih krayinah ulashtuvannya j parametri metropoliteniv pomitno vidriznyayutsya napriklad buvayut majzhe povnistyu nazemni sistemi ale vidminnimi risami metropolitenu ye vikoristannya elektrichnoyi tyagi visoka intensivnist i shvidkist ruhu poyizdiv velikij pasazhiropotik vidsutnist peretinu z inshimi merezhami infrastrukturi na odnomu rivni Rozmiri metropoliteniv znahodyatsya v diapazoni vid 2 kilometrovoyi liniyi mini metro v izrayilskij Hajfi div Karmelit do nyu jorkskoyi sistemi pidzemok i nadzemok iz zagalnoyu dovzhinoyu linij ponad 1300 km Riznovidom metropolitenu abo blizkimi do nogo za vlastivostyami transportnimi sistemami zalezhno vid prijnyatogo viznachennya ye legkij metropoliten metrotram S Bahn TerminologiyaNazva metropoliten metro prijnyata v bagatoh krayinah Pohodit vid nazvi kompaniyi metropolitan Railway stolichna zaliznicya sho pobuduvala pershu podibnu dorogu v Londoni U toj zhe chas v samij Velikij Britaniyi vikoristovuyetsya termin underground pidzemka a v SShA ta Kanadi yak subway sabvej tak i metro Londonci metro nazivayut tube pryamij pereklad truba U 1900 roci v Parizhi vidkrilasya persha liniya metro a yiyi ekspluatuvalna kompaniya otrimala nazvu Compagnie du chemin de fer Metropolitain de Paris Kompaniya stolichnoyi zaliznici Parizha Vhodi j vihodi zi stancij stali poznachatisya slovom Metropolitain piznishe Metro Zvidti ci termini prijshli v ukrayinsku movu U suchasnij ukrayinskij movi slovo metro serednogo rodu prote do 30 h rokiv XX stolittya vzhivalosya v cholovichomu rodi Svoya sistema pov yazanoyi z metropolitenom terminologiyi vikoristovuyetsya v nimeckomovnih krayinah Najposhirenishi termini U Bahn i S Bahn Termin U Bahn ye skorochennyam vid Untergrundbahn pidzemna zaliznicya U bahn blizhchij do metro v ukrayinskomu rozuminni oskilki ye vnutrishnomiskim transportom zdebilshogo roztashovanim pid zemleyu S Bahn vid Stadtbahn miska zaliznicya u Berlini spochatku SS Bahn vid Schnellstadtbahn shvidkisna miska zaliznicya blizhchij do primiskih zaliznichnih poyizdiv U mistah S bahn inkoli maye pidzemni dilyanki i chasto integrovanij z U bahn napriklad u Berlini liniyi U Bahn i S Bahn utvoryuyut yedinu j integrovanu sistemu miskogo transportu U nash chas koli termin S Bahn zazvichaj ne rozshifrovuyetsya yak skorochennya a termin Stadtbahn nabuv inshogo znachennya div shtadtban Takozh isnuye termin Hochbahn sho oznachaye trasi metro prokladeni na estakadah U mistah SShA takozh chasto vikoristovuyetsya integrovana sistema metropolitenu i nazemnih rejkovih linij Inodi yihni shlyahi prohodyat po estakadah u zv yazku z chim dlya takih linij vikoristovuyetsya termin nadzemka angl elevated abo el L pidnyata div IstoriyaLondon Zavdyaki ekonomichnomu politichnomu kulturnomu rozkvitu u Velikij Britaniyi vzhe v seredini 19 stolittya nazrila neobhidnist virishiti problemu rostu pasazhiropotoku v stolici Odnim iz rishen bulo organizuvati ruh u pidzemnih tunelyah mista sho dozvolyalo v povnij miri vikoristovuvati shvidkist nadijnist ta zruchnist ruhu oskilki tut vidsutni peretini shlyahiv ta zustrichni potoki transportu i pishohodiv Tomu v 1863 roci v Londoni sporudzhuyetsya persha u sviti pidzemna zaliznicya metro Poyizdi tut ruhalisya za dopomogoyu parovoziv Dim zapovnyuvav tuneli kiptyava osidala na vagonah i na oblicyuvanni stancij ta vestibyuliv zatemnyuyuchi i bez togo blide osvitlennya Ale vse zh taki pidzemni poyizdi hodili nabagato shvidshe nizh kareti j na vulicyah Naselennya Londona vse chastishe koristuvalos same cim zasobom peresuvannya i za nebacheno korotkij chas potik pasazhiriv metro zbilshivsya nastilki sho perevershiv najoptimistichnishi spodivannya Inshi mista U nastupni desyatilittya metropoliteni pochali sporudzhuvati u bagatoh velikih mistah svitu Priklad Londona nasliduvali Liverpul i Glazgo Nyu Jork i Chikago Berlin i Gamburg Madrid Tokio Budapesht Buenos Ajres Afini Parizh ta inshi 15 travnya 1935 vpershe vidchinilisya dveri trinadcyati stancij pershoyi chergi Moskovskogo metropolitenu Lyudej zustrili kazkovi pidzemni palaci de ne vidchuvavsya gnityuchij morok pidzemellya de riznokolorovij marmur i polirovanij granit pidkreslyuyut tonki perelivi krishtalyu ta blisk pozoloti Same todi sklalasya radyanska tradiciya bagatogo ozdoblennya stancij sho okrim suto estetichnoyi funkciyi vidigravala pevnu propagandistsku rol Slid zaznachiti sho roboti z ozdoblennya stancij skladayut lishe nevelichku chastinu vid zagalnih vitrat budivnictva pidzemnih linij U 1955 vidkrivsya ruh na pidzemnij zaliznici v Leningradi U 1960 pochav diyati Kiyivskij metropoliten v 1975 Harkivskij metropoliten v 1995 Dniprovskij metropoliten U 1986 pochav diyati Krivorizkij shvidkisnij tramvaj yakij ye prikladom tak zvanogo legkogo metro Budivnictvo metropolitenu v Donecku zupineno Hronologiya budivnictva diyuchih sistem metropolitenu 1863 London Velika Britaniya 1869 Afini Grecke korolivstvo na chas vidkrittya nazemna na parovoznij tyazi 1875 Stambul Osmanska imperiya 1885 Nyu Jork SShA 1896 Glazgo Velika Britaniya 1896 Budapesht Avstro Ugorska imperiya 1897 Boston SShA 1898 Viden Avstro Ugorska imperiya 1900 Parizh Francuzka respublika 1901 Vuppertal konurbaciya Rejn Rura Nimecka imperiya 1902 Berlin Nimecka imperiya 1907 Filadelfiya SShA 1912 Gamburg Nimecka imperiya 1913 Buenos Ajres Argentina 1919 Madrid Ispaniya 1924 Barselona Ispaniya 1927 Tokio Yaponiya 1928 Oslo Norvegiya 1933 Osaka Yaponiya 1935 Moskva SRSR 1943 Chikago SShA 1950 Stokgolm Shveciya 1954 Toronto Kanada 1955 Sankt Peterburg SRSR Klivlend SShA Rim Italiya 1957 Nagoya Yaponiya 1959 Lisabon Portugaliya Hajfa Izrayil 1960 Kiyiv SRSR 1964 Milan Italiya 1966 Tbilisi SRSR Monreal Kanada 1967 Baku SRSR 1968 Rotterdam Niderlandi 1969 Pekin KNR Mehiko Meksika 1971 Sapporo Yaponiya Myunhen Federativna Respublika Nimechchina 1972 Jokogama Yaponiya Nyurnberg Federativna Respublika Nimechchina 1973 San Francisko SShA Phenyan KNDR 1974 San Paulu Braziliya Seul Koreya Praga Chehoslovacka Socialistichna Respublika 1975 Santyago Chili Antverpen Belgiya Harkiv SRSR Novij Afon SRSR 1976 Vashington SShA Bryussel Belgiya 1977 Tashkent SRSR Marsel Franciya Amsterdam Niderlandi Kobe Yaponiya 1978 Lion Franciya Edmonton Kanada 1979 Rio de Zhanejro Braziliya Atlanta SShA Syangan Kitaj v toj chas Velika Britaniya Buharest Rumuniya 1980 Tyanczin Kitaj Nyukasl apn Tajn Velika Britaniya 1981 Yerevan SRSR Kioto i Fukuoka Yaponiya 1982 Gelsinki Finlyandiya 1983 Karakas Venesuela Lill Franciya Sharlerua Belgiya 1984 Minsk SRSR Mayami SShA Manila Filippini Kalkutta Indiya Volgograd SRSR 1985 Nizhnij Novgorod SRSR Resifi i Portu Alegri Braziliya Shtutgart Federativna Respublika Nimechchina Kitakyusyu Yaponiya Pusan Koreya Zerfaus Avstriya 1986 Vankuver Kanada Belu Orizonti Braziliya Novosibirsk SRSR 1987 Samara SRSR Singapur Singapur Detrojt i Baltimor SShA Sendaj Yaponiya Kayir Yegipet 1988 Pitsburg SShA Valensiya Ispaniya 1990 Genuya Italiya 1991 Yekaterinburg Rosiya Monterrej Meksika Lozanna Shvejcariya 1992 Tuluza Franciya 1993 Neapol Italiya Sent Luyis i Los Andzheles SShA 1994 Gvadalahara Meksika Hirosima Yaponiya 1995 Dnipro Ukrayina Medelyin Kolumbiya Bilbao Ispaniya Las Vegas SShA Shanhaj Kitaj Varshava Polsha 1996 Kuala Lumpur Malajziya Ankara Turechchina Tajbej Tajvan 1997 Dzheksonvill SShA Guanchzhou Kitaj Tegu Respublika Koreya 1998 Sofiya Bolgariya 1999 Bangkok Tayiland Tegeran Iran Inchhon Respublika Koreya Kataniya Italiya 2000 Izmir Turechchina 2001 Brazilia Braziliya 2002 Lima Peru Deli Indiya Bursa Turechchina Kopengagen Daniya Renn Franciya 2003 Dalyan Kitaj Naha Okinava Yaponiya 2004 Minneapolis SShA Uhan Kitaj Kvandzhu Koreya Gaaga Niderlandi San Huan SShA 2005 Valparayiso Chili Kazan Rosiya Portu Portugaliya Nankin i Chuncin Kitaj 2006 Valensiya Venesuela Tedzhon Koreya Turin Italiya 2007 Palma Ispaniya Balearski ostrovi katalanski krayini Marakajbo Venesuela 2008 Gaosyun Tajvan Perudzha Italiya 2009 Sevilya Ispaniya Santo Domingo Dominikanska Respublika Adana Turechchina Dubayi OAE 2010 Chendu KNR Shenyan KNR Foshan KNR 2011 Alzhir Alzhir Almati Kazahstan Meshhed Iran Sian KNR Bangalor Indiya 2012 Kunmin KNR Suchzhou KNR Fortaleza Braziliya Hanchzhou KNR 2013 Breshiya Italiya Harbin Chzhenchzhou KNR 2014 Ninbo KNR Panama Panama Salvador Braziliya Usi KNR Chansha KNR Shiraz Iran 2015 Dzhajpur Indiya Isfahan Iran Nanchan KNR Tebriz Iran Cindao KNR Chennayi Indiya 2016 Dunguan KNR Nannin KNR Fuchzhou KNR Hefej KNR 2017 Gujyan KNR Kochi Indiya Lakhnau Indiya Syamen KNR Taoyuan Tajvan Gajdarabad Indiya Shiczyachzhuan KNR 2018 Urumchi KNR 2019 Nagpur Indiya Dzhakarta Indoneziya Czinan KNR Doha Katar Lanchzhou KNR Chanchzhou KNR Huh Hoto KNR 2020 Tajyuan KNR 2021 Loyan KNR Hanoj V yetnam BudivnictvoBudivnictvo vidkritim sposobom Oleksiyivskoyi liniyi Harkivskogo metropolitenu Budivnictvo metro osoblivo jogo pidzemnih dilyanok koshtuye dorogo tomu ekonomichno bulo vipravdane lishe u velikih mistah u Radyanskomu Soyuzi takimi vvazhalisya mista z naselennyam vid 1 miljona meshkanciv Rozriznyayut zakritij sposib budivnictva tonelej metro za dopomogoyu tuneloprohidnickih shitiv i vidkritij pri yakomu tuneli j stanciyi buduyutsya v kotlovanah abo na poverhni j pislya zasipayutsya gruntom Budivnictvo metro mozhe takozh prohoditi na mostah estakadah ta prosto na poverhni Zakritij sposib zastosovuyetsya pri budivnictvi linij glibokogo zakladannya koli cogo vimagayut gidrogeologichni umovi abo neobhidno zberegti zabudovu v mistah v inshih vipadkah stanciyi neglibokogo zakladannya buduyut vidkritim sposobom Zastosovuyut takozh mishanij moskovskij sposib koli stanciyi buduyutsya vidkritim sposobom a tuneli zakritim pri comu nemaye neobhidnosti perenositi komunikaciyi timchasovo zakrivati dorogi tosho tomu budivnictvo ye deshevshim Neobhidno takozh urahovuvati sho ci cifri privedeni dlya odnogo odnokolijnogo tunelyu Urahovuyuchi sho metropoliten zazvichaj buduyetsya dvokolijnim pri rozrahunkah cini neobhidno pomnozhiti na 2 Ruhomij skladPotyag metro skladayetsya z dekilkoh vagoniv dvoh golovnih vagoniv sho mayut kabini upravlinnya i promizhnih pricheplenih mizh nimi Vagon metro zazvichaj dovshe odinarnogo tramvajnogo ale korotshe zaliznichnogo Dovzhina vagoniv metro tipiv A Bi V G D E E KM Ezh 3 81 717 714 i 81 720 721 Yauza stanovit 19 20 metriv a vagoniv modeli 81 740 741 Rusich 27 28 metriv Poyizdi metro zhivlyatsya vid merezhi postijnogo strumu yak pravilo vid tretoyi kontaktnoyi rejki napruga yakoyi stanovit 550 975 volt postijnogo strumu U metro takozh ekspluatuyutsya j motovozi dlya perevezennya vantazhiv robitnikiv u nichnij chas koli napruga na kontaktnij rejci znyata Stanciya metropolitenuDokladnishe Stanciya metropolitenu Stanciyi vikoristovuyutsya dlya posadki j visadki pasazhiriv z vagoniv Stanciyi spoluchenni z poverhneyu za dopomogoyu vestibyulya eskalatora j sho zdijsnyuyut propusk pasazhiriv InfrastrukturaDokladnishe Tunel Dokladnishe Metromist Dokladnishe Metromist Metromist mist yakim prohodit liniya metropolitenu V deyakih vipadkah zastosovuyut poyednanij metromist dvoyarusnij mist na verhnomu yarusi yakogo roztashovuyetsya avto abo zaliznicya a na nizhnomu metro Takozh ye stanciyi metropolitenu roztashovani na metromostah napriklad Dnipro v Kiyevi Koliya j oborotnij tupik Ruh potyagiv na stanciyah zdijsnyuyetsya po 1 i 2 golovnih stancijnih koliyah Na stanciyah z kolijnim rozvitkom 3 i t d stancijni koliyi za stanciyeyu yak pravilo ye oborotnimi Dodatkovi koliyi chasto mayut perehresni z yizdi Perehid z 1 na 2 golovnu koliyu zdijsnyuyetsya cherez 3 abo 4 stancijnu koliyu yaksho voni ye Inodi vlashtovuyutsya zvichajni zashersni chi protishersni z yizdi mizh 1 ta 2 golovnimi koliyami Dodatkovi koliyi ta z yizdi sluguyut dlya oborotu ruhomogo skladu na kincevih stanciyah a na promizhnih stanciyah liniyi v razi organizaciyi zonnogo ruhu abo neplanovogo pripinennya ruhu na okremih dilyankah Za nayavnosti v tupiku punktu tehnichnogo obslugovuvannya PTO v godini roboti PTO za grafikom ruhomij sklad obertayetsya lishe po odnij z dvoh oborotnih kolij 3 abo 4 Insha oborotna koliya vikoristovuyetsya dlya tehnichnogo obslugovuvannya oglyad i dribnij remont ruhomogo skladu Pid chas stoyanki ruhomogo skladu pracivnikami PTO znimayetsya napruga z kontaktnoyi rejki za dopomogoyu roz yednuvacha z ruchnim privodom U nichnij chas na oborotnih koliyah za grafikom zdijsnyuyetsya vidstij ruhomogo skladu Odna z oborotnih kolij buvaye vzhivana j unochi na nij obertayutsya motovozi U razi nespravnosti ruhomogo skladu na liniyi v godini intensivnogo ruhu chas pik za komandoyu poyiznogo dispetchera potyag zabirayetsya z golovnih kolij na odnu z oborotnih kolij najblizhchoyi stanciyi U nichnij chas potyag peregonyayut v elektrodepo pripiski Rozglyanuta shema peredbachaye nayavnist dvoh oborotnih stancijnih kolij isnuye takozh shema organizaciyi ruhu na kincevih stanciyah z odniyeyu oborotnoyu koliyeyu prote vona vikoristovuyetsya ridko i lishe na centralnih stanciyah de chastota vikoristannya oborotnoyi koliyi nizka Inzhenernij korpus V inzhenernomu korpusi metropolitenu roztashovanij centr upravlinnya ruhom potyagiv i robotoyu vsih tehnologichnih ustanovok elektrotehnichnih zv yazku j avtomatiki santehnichnih tosho yaki zabezpechuyut ekspluataciyu metropolitenu Inzhenernij korpus osnasheno vsilyakim ustatkuvannyam i pristroyami U nomu takozh znahoditsya upravlinnya robotoyu metropolitenu j aparat riznih sluzhb Komp yuteri sho znahodyatsya v inzhenernomu korpusi stezhat za zlagodzhenistyu sistemi intervalom ruhu poyizdiv tosho Elektrodepo Elektrodepo v metropoliteni pidpriyemstvo sho ekspluatuye j remontuye ruhomij sklad metropolitenu Elektrogospodarstvo Napruga zhivlennya ruhomogo skladu metropolitenu v postradyanskih krayinah stanovit 550 975 Volt postijnogo strumu Elektrozhivlennya RS otrimuye cherez tyagovu merezhu sho skladayetsya z kontaktnoyi ta vidsmoktuvalnoyi merezh vid tyagovih T abo sumishenih tyagovo znizhuvalnih pidstancij STP Pidstanciyi T ta STP otrimuyut zhivlennya naprugoyu 6 10 kV vid energosistemi mista abo vid sumizhnih STP V bilshosti vipadkiv STP pov yazani mizh soboyu peremichkami dlya pidvishennya nadijnosti energosistemi Okrim STP ta T isnuyut transformatroni pidstanciyi TP sho zabezpechuyut elektroenergiyeyu eskalatori SCB osvitlennya ventilyaciyu i t in okrim zhivlennya tyagovoyi merezhi Zokrema STP ce ye poyednannya T ta TP v odnij elektroustanovci Takozh do elektrogospodarstva nalezhit sistema kabelnih merezh okrim zv yazku osvitlennya Gejt Dokladnishe Tramvajno zaliznichnij gejt Gejti ce miscya z yednannya metropolitenivskoyi i zaliznichnoyi merezh Gejti vikoristovuyutsya zdebilshogo dlya togo shob privezeni zalizniceyu vagoni metro j zaliznichni rejki zavezti v metropoliten pri comu hodovi rejki spoluchnoyi gilki plavno perehodyat v koliyi metropolitenu oskilki shirina koliyi u nih odnakova Najchastishe spoluchni gilki iz zalizniceyu roztashovuyutsya bilya elektrodepo metropolitenu Div takozhSpisok metropoliteniv Kiyivske metro Harkivskij metropoliten Dniprovskij metropoliten Krivorizkij metrotram Metropoliteni UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 14 grudnya 2008 PosilannyaMetropoliten Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 123 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Metropoliten angl Tablicya sistem metropolitenu ros Metroworld sajt pro metropoliteni svitu Istoriya metro vid pershoyi kilcevoyi do ostannogo zhetona WAS mediaLiteraturaBudivnictvo transportnih tuneliv i metropoliteniv pidruch dlya studentiv yaki navchayutsya za spec Mosti i transportni tuneli A V Bilchenko Harkiv nac avtomob dorozh un t Harkiv 2012 183 c Bibliogr s 180 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014