Майпо (ісп. Río Maipo, від арауканського maipun — «орати») — річка в Столичному регіоні Чилі. Площа водозбірного басейну становить 15 304 км2. Довжина річки 250 км.
Майпо | |
---|---|
| |
33°43′48″ пд. ш. 70°53′13″ зх. д. / 33.73010000002777531° пд. ш. 70.88720000002778932° зх. д. | |
Витік | Майпо |
• координати | 34°11′29″ пд. ш. 69°49′09″ зх. д. / 34.19145700002777488° пд. ш. 69.819355000027783831° зх. д. |
Гирло | Тихий океан |
• координати | 33°36′46″ пд. ш. 71°37′45″ зх. д. / 33.61294800002777805° пд. ш. 71.62928000002777651° зх. д. |
Басейн | Maipo basind |
Країни: | Чилі |
Регіон | Столичний Регіон Сантьяго V Регіон Вальпараїсо |
Довжина | 270 км |
Площа басейну: | 15 381 км² |
Притоки: | Mapocho Riverd, Yeso Riverd, Rio Clarillod, Volcán Riverd, Colorado Riverd, Barroso Riverd і Puangue riverd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Річка починається на схилі вулкана Майпо поблизу чилійсько-аргентинського кордону на висоті 4560 м, тече на захід у широтному напрямку. Впадає в Тихий океан біля міста Санто-Домінго.
Схили долини річки складені вулканічними породами та гранітами й андезитами палеозойського та мезозойського часу. Верхів'я, до впадання Ріо-Колорадо, пролягають у лавових відкладах. Дно долини в цих місцях, а також долин приток Мапочо[es], Коліна та Ангостура[es] непроникні для ґрунтових вод, тому річки живляться виключно поверхневим стоком. У долинах Волькана[es] і Єсо[en] лежить водоносний горизонт Сантьяго, що містить 10 000 млн м3 води і живить ці притоки.
Майпо є основним джерелом води для Столичного регіону. Долина річки щільно заселена, найбільшими містами на річці є Меліпілья, Буїн, Пайне. На притоці Мапочо стоїть столиця Чилі Сантьяго.
Притоки Редагувати
Основними притоками Майпо є: Ньянко (пр), Мулас (лв), Кінканке (лв), Ель-Саусе (лв), Попета (лв), Кармен-Альто (лв), Пуанге[es] (пр), Мапочо[es] (пр), Ангостура (пр), Кларільйо (лв), Ріо-Колорадо[es] (пр), Сан-Хосе (пр), Коянко (лв), Єсо[es] (пр), Волькан[es] (пр), Кларо (лв), Дьябло (пр).
Примітки Редагувати
- Аркуш карти I-19-XIII (Ю. П.).
- ↑ . Архів оригіналу за 12 лютого 2012.
- Аркуш карти I-19-XXI (Ю. П.).
- Аркуш карти I-19-XIV (Ю. П.).