Лісовий Андрій Львович (нар. 16.10.1902 с. Бокова, Олександрійський повіт Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1982, Москва, РРФСР, СРСР) — генерал-майор, доктор військових наук, професор кафедри і начальник факультету Військової академії ім. Фрунзе.
| Андрій Львович Лісовий | |
|---|---|
| Народження | 16 жовтня 1902 Бокова |
| Смерть | 1982 Москва, СРСР |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | артилерія |
| Роки служби | 1940—1972 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-майор |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Життєпис ред.
Народився 16.10.1902 року в с. Боковій, Олександрійського повіту Херсонської губернії в родині селян Лева Віссаріоновича та Мотрони Петрівни Лісових.
Закінчив артилерійське відділення об'єднаної військової школи ім. ЦВК (Центрального Виконавчого комітету) у Кремлі м. Москва (1924 р.), Московську військову академію бронетанкових і моторизованих військ (1937), академію Генерального штабу (1941). Учасник війни з Японією (1939) — командир танкової бригади, ІІ-ї Світової війни. Воював на Південно-західному, Калінінському, Першому Прибалтійському фронтах. За роки війни пройшов шлях від начальника штабу 142-ї танкової бригади Південно-західного фронту (1941), командира 21-ї танкової бригади (1941-42) до заступника командира бронетанкових та моторизованих військ 1-го Прибалтійського фронту (1944), командира бронетанкових та моторизованих військ 11-ї гвардійської армії (1945).
Після закінчення війни працював у Військовій академії ім. Фрунзе викладачем, де був ординарним професором кафедри та начальником факультету. Військове звання — генерал-майор.
Нагороди ред.
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, орденами Кутузова ІІ ступені, Олександра Невського, орденами Монгольської Народної рестубліки — Червоного Прапора і Полярної Зірки, іншими орденами та медалями.
Література ред.
- В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007, стор. 79-80.
- Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005.
Посилання ред.
- https://pamyat-naroda.ru/commander/4013/ [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- https:/allworldart.ru/wp-content/uploads/2014/02/Болдырев-И. С.-Легендарный-рейд-21-ой-отдельной-танковой-бригады.pdf
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |