Лисець (болг. Лисец) — гора в Західній Болгарії, що входить до складу Милевсько-Конявської гірської групи, у фізіогеорафічній області Країште, розташованій на території Кюстендильської області.
| Лисець Лисец | |
| 42°17′24″ пн. ш. 22°34′15″ сх. д. / 42.29000000002777426° пн. ш. 22.57100000002778017° сх. д.Координати: 42°17′24″ пн. ш. 22°34′15″ сх. д. / 42.29000000002777426° пн. ш. 22.57100000002778017° сх. д. | |
| Країна | Болгарія |
|---|---|
| Тип | гора |
| Висота | 1500,2 м |
| Лисець Лисець (Болгарія) | |
Гора розташована між Кюстендильскою котловиною на сході і Каменицькою котливиною на заході. На півночі ущелина річки Соволянська Бистриця відділяє її від Чудинської гори, а на півдні через Врачанську сідловину (940м) гора з'єднується з Осоговською горою. Лисець має куполоподібну форму діаметром близько 13-14 км. Найвища точка — пік Вришник (Лисець, 1500,2 м). Східні схили, що виходять на Кюстендильську котловину, — пологі, а західні схили, що виходять на Каменицьку котловину і північні, що виходять на долини річки Соволянська Бистриця — круті.
Лисець складається з кристалічного сланцю. Клімат континентальний, з гірським впливанням. Майже вся гора, за винятком її південних частин, дає початок коротким річкам і ярам, правим притокам Соволянської Бистриці. Ґрунти коричневі лісові. Гора покрита змішаними буковими і дубовими лісами. Погано розвинуті лісозаготівля та тваринництво.
На горі та її схилах 11 селищ: Блатець, Вратця, Горішня Брестниця, Дождевиця, Долішнє Село, Леска, Лисець, Лозно, Мазарачево, Радловці і Рисово.
На південному підніжжі гори, із заходу на схід, через перевал Вратця, протягом 3,2 км, перетинає ділянку дорога першого класу № 6 КПП «Гюєшево» — Софія — Карлово — Бургас. .
Всю її північно-східну, північну та північно-західну частину підніжжя, по долині річки Соволянська Бистриця, між станціями Соволяно та Долно село проходить ділянка залізничної лінії Радомир — Кюстендил — Гюєшево.
Топографічна карта ред.
Джерела ред.
- Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 287. (болг.)