www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел Діви Марії Краків У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Костел Діви Марії (Краків)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Архипресвітеріальний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, або Маріяцький костел, Костел Діви Марії, Базиліка Маріяцька (інші назви Марійський костел, Маріяцький костел; пол. Kościół archiprezbiterialny pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny, kościół Mariacki) — один з найбільших і найважливіших, після Вавельського кафедрального собору, костелів Кракова, який від 1862 року має статус малої базиліки. З вищої вежі цього храму щогодини традиційно виконується на трубі спеціальний сигнал — гейнал, що раніше слугував сигналом точного часу.

Костел Діви Марії
50°03′42″ пн. ш. 19°56′21″ сх. д. / 50.06166666669477650° пн. ш. 19.93916666669477777° сх. д. / 50.06166666669477650; 19.93916666669477777Координати: 50°03′42″ пн. ш. 19°56′21″ сх. д. / 50.06166666669477650° пн. ш. 19.93916666669477777° сх. д. / 50.06166666669477650; 19.93916666669477777
Тип споруди церква і мала базиліка
Розташування  Республіка Польща, Краків
Початок будівництва 14 століття
Висота 81 м
Будівельна система цегла
Стиль Цегляна готика
Належність католицтво і католицька церква
Єпархія Краківська архідієцезія
Стан об'єкт культурної спадщини Польщі
Адреса pl. Mariacki 5
Оригінальна назва пол. Bazylika Mariacka
Епонім Діва Марія
Присвячення Діва Марія
Вебсайт mariacki.com
Костел Діви Марії (Краків) (Польща)
 Костел Діви Марії у Вікісховищі

Історія Редагувати

Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Інтер'єр

Перший храм на цьому місці був споруджений у 1221–1222 роках. Одночасно краківський єпископ Іво Одровонж переніс сюди центр краківської парафії, віддавши домініканцям попередній парафіяльний костел Святої Трійці. 1241 року церква була зруйнована монголо-татарами. У 1290–1300 роки було збудовано частково на попередніх фундаментах ранньоготичний зальний храм, який був освячений близько 1320–1321. У 1392–1397 храм був перебудований під базиліку. У XV столітті обвалилась частина хрестово-реберних склепінь презбітерія, після чого у 1442 році майстер Ципсер виклав нові дещо спрощеного вигляду, додавши низку чисто декоративних ребер. 1478 році споруджений гострий готичний шпиль. У 1585–1586 роках стараннями архіпресвітера Героніма Поводовського (Hieronim Powodowski) виконано нову поліхромію інтер'єрів та змінено деталі внутрішнього убранства. 1666 року додана корона другої вежі.

Близько 1750 року за вказівкою архіпресвітера Яцека Августина Лопацького (Jack August Łopacki), інтер'єр повністю перебудований у стилі пізнього бароко за проектами Франческо Торіані і Франческо Плачіді. Понижено дах над пресвітерієм і головною навою, в інтер'єрі впроваджено артикуляцію стін пілястрами. При цьому було втрачено багато оригінальних кам'яних оздоб XIV–XV ст. Оновлено 26 вівтарів, спорядження, обладнання, лави, картини, стіни у 1753–1754 роках прикрашені кольоровими розписами Анджея Радванського. З цього періоду походить пізньобароковий ґанок.

На початку ХІХ століття, при перевпорядкуванні міста був закритий церковний цвинтар. Таким чином, постала площа Пресвятої Марії.[джерело?]

У середині XIX століття барокове оздоблення храму піддавалось критиці. Мистецтвознавці визнавали його невідповідним до готичного первинного укладу святині. 1873 року художник і мистецтвознавець Владислав Лущкевич звернувся до парафіяльного комітету з можливим проектом реконструкції. Він же підготував приблизний кошторис. Однак на той час тривала реставрація головного вівтаря, тому справа не мала продовження. У 1887–1891 роках під керівництвом Тадеуша Стриєнського проведено реставрацію. Відкриті з-під тиньку автентичні готичні елементи змінили уявлення істориків мистецтва про первинний вигляд храму. Рівень віднайдених під тиньком каменярських оздоб виявився несподівано вищим, ніж цього очікували історики мистецтва. Стриєнський запросив до співпраці скульпторів Владислава Хросьнікевича та Адама Трембецького, які виконали реставрацію, або повне відтворення кам'яних деталей. Зразком послужили найменш пошкоджені елементи, що збереглись за головним вівтарем. В інтер'єр впроваджено неоготичні розписи за проектом Яна Матейка, з яким співпрацювали Станіслав Виспянський і Юзеф Мегоффер — автори вітража у вівтарях і над основними органами.

Наприкінці XX століття в храмі була проведена комплексна реставрація, завдяки якій базиліка отримала сучасний блиск. Близько 1912 року в костелі встановлено 12 статуй святих, створених скульптором Зигмунтом Лангманом. 2010 в базиліці відбувалася церемонія поховання президента Польщі Леха Качинського і його дружини.

Див. також Редагувати

Зауваги Редагувати

  1. можна зустріти й хибну щодо латинських храмів назву — Успіння Пресвятої Богородиці (Діви Марії)

Примітки Редагувати

  1. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Реєстр пам'яток
    d:Track:Q15983881
  3. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 24 грудня 2017. 
  4. Краків [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  5. . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017. 
  6. Bałus, s. 5, 7, 10, 12—17 etc [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  7. Полішук Я. О., Шушківський А. І. Краків [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 176. — ISBN 978-966-02-7305-4.
  8. Ільюшин І. І. Краків [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 284. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  9. Bałus, s. 12 [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  10. . Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 1 травня 2010. 
  11. . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017. 
  12. Korolko M. Powodowski Hieronim h. Łodzia (1543—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 282. (пол.)
  13. Restauracya kościoła Maryackiego // Tygodnik Ilustrowany. — 16 listopada 1912. — № 46 (2766). — S. 963.

Джерела Редагувати

  • Bałus W. Sztuka sakralna Krakowa [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Kraków : Instytut historii sztuki Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2007. — S. 1—26. — ISBN 97883-242-1020-6. (пол.)
  • Lameński L. Restauracja kościoła Mariackiego w Krakowie (1889—1891) // Rocznik Krakowski. — 1988. — T. LIV. — S. 179—199.
  • Lepiarczyk J. Fazy budowy kościoła mariackiego w Krakowie (wieki XIII—XV) // Rocznik Krakowski. — 1957/59. — T. XXXIV. — S. 181—252.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Діви Марії (Краків)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Arhipresviterialnij kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi 3 abo Mariyackij kostel 4 5 6 Kostel Divi Mariyi 7 8 Bazilika Mariyacka 9 10 inshi nazvi Marijskij kostel 11 Mariyackij kostel a pol Kosciol archiprezbiterialny pw Wniebowziecia Najswietszej Marii Panny kosciol Mariacki odin z najbilshih i najvazhlivishih pislya Vavelskogo kafedralnogo soboru kosteliv Krakova yakij vid 1862 roku maye status maloyi baziliki Z vishoyi vezhi cogo hramu shogodini tradicijno vikonuyetsya na trubi specialnij signal gejnal sho ranishe sluguvav signalom tochnogo chasu Kostel Divi Mariyi50 03 42 pn sh 19 56 21 sh d 50 06166666669477650 pn sh 19 93916666669477777 sh d 50 06166666669477650 19 93916666669477777 Koordinati 50 03 42 pn sh 19 56 21 sh d 50 06166666669477650 pn sh 19 93916666669477777 sh d 50 06166666669477650 19 93916666669477777Tip sporudi cerkva 1 i mala bazilikaRoztashuvannya Respublika Polsha 1 Krakiv 1 Pochatok budivnictva 14 stolittyaVisota 81 mBudivelna sistema ceglaStil Ceglyana gotikaNalezhnist katolictvo i katolicka cerkvaYeparhiya Krakivska arhidiyeceziyaStan ob yekt kulturnoyi spadshini Polshi 2 Adresa pl Mariacki 5Originalna nazva pol Bazylika MariackaEponim Diva MariyaPrisvyachennya Diva MariyaVebsajt mariacki comKostel Divi Mariyi Krakiv Polsha Kostel Divi Mariyi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Zauvagi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Krakovi Inter yerPershij hram na comu misci buv sporudzhenij u 1221 1222 rokah Odnochasno krakivskij yepiskop Ivo Odrovonzh perenis syudi centr krakivskoyi parafiyi viddavshi dominikancyam poperednij parafiyalnij kostel Svyatoyi Trijci 1241 roku cerkva bula zrujnovana mongolo tatarami U 1290 1300 roki bulo zbudovano chastkovo na poperednih fundamentah rannogotichnij zalnij hram yakij buv osvyachenij blizko 1320 1321 U 1392 1397 hram buv perebudovanij pid baziliku U XV stolitti obvalilas chastina hrestovo rebernih sklepin prezbiteriya pislya chogo u 1442 roci majster Cipser viklav novi desho sproshenogo viglyadu dodavshi nizku chisto dekorativnih reber 1478 roci sporudzhenij gostrij gotichnij shpil U 1585 1586 rokah starannyami arhipresvitera Geronima Povodovskogo Hieronim Powodowski 12 vikonano novu polihromiyu inter yeriv ta zmineno detali vnutrishnogo ubranstva 1666 roku dodana korona drugoyi vezhi Blizko 1750 roku za vkazivkoyu arhipresvitera Yaceka Avgustina Lopackogo Jack August Lopacki inter yer povnistyu perebudovanij u stili piznogo baroko za proektami Franchesko Toriani i Franchesko Plachidi Ponizheno dah nad presviteriyem i golovnoyu navoyu v inter yeri vprovadzheno artikulyaciyu stin pilyastrami Pri comu bulo vtracheno bagato originalnih kam yanih ozdob XIV XV st Onovleno 26 vivtariv sporyadzhennya obladnannya lavi kartini stini u 1753 1754 rokah prikrasheni kolorovimi rozpisami Andzheya Radvanskogo Z cogo periodu pohodit piznobarokovij ganok Na pochatku HIH stolittya pri perevporyadkuvanni mista buv zakritij cerkovnij cvintar Takim chinom postala plosha Presvyatoyi Mariyi dzherelo U seredini XIX stolittya barokove ozdoblennya hramu piddavalos kritici Mistectvoznavci viznavali jogo nevidpovidnim do gotichnogo pervinnogo ukladu svyatini 1873 roku hudozhnik i mistectvoznavec Vladislav Lushkevich zvernuvsya do parafiyalnogo komitetu z mozhlivim proektom rekonstrukciyi Vin zhe pidgotuvav pribliznij koshtoris Odnak na toj chas trivala restavraciya golovnogo vivtarya tomu sprava ne mala prodovzhennya U 1887 1891 rokah pid kerivnictvom Tadeusha Striyenskogo provedeno restavraciyu Vidkriti z pid tinku avtentichni gotichni elementi zminili uyavlennya istorikiv mistectva pro pervinnij viglyad hramu Riven vidnajdenih pid tinkom kamenyarskih ozdob viyavivsya nespodivano vishim nizh cogo ochikuvali istoriki mistectva Striyenskij zaprosiv do spivpraci skulptoriv Vladislava Hrosnikevicha ta Adama Trembeckogo yaki vikonali restavraciyu abo povne vidtvorennya kam yanih detalej Zrazkom posluzhili najmensh poshkodzheni elementi sho zbereglis za golovnim vivtarem V inter yer vprovadzheno neogotichni rozpisi za proektom Yana Matejka z yakim spivpracyuvali Stanislav Vispyanskij i Yuzef Megoffer avtori vitrazha u vivtaryah i nad osnovnimi organami Naprikinci XX stolittya v hrami bula provedena kompleksna restavraciya zavdyaki yakij bazilika otrimala suchasnij blisk Blizko 1912 roku v kosteli vstanovleno 12 statuj svyatih stvorenih skulptorom Zigmuntom Langmanom 13 2010 v bazilici vidbuvalasya ceremoniya pohovannya prezidenta Polshi Leha Kachinskogo i jogo druzhini Div takozh RedaguvatiVnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Farnij kostel Perelik najvishih budinkiv Krakova Spisok najvishih budivel PolshiZauvagi Redaguvati mozhna zustriti j hibnu shodo latinskih hramiv nazvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Divi Mariyi Primitki Redaguvati a b v archINFORM 1994 d Track Q265049 Reyestr pam yatok d Track Q15983881 Krakow kosciol archiprezbiterialny pw Wniebowziecia Najswietszej Marii Panny Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2017 Krakiv Arhivovano 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Varshavska policiya znajshla zagublenu kartinu Yana Matejka Polske radio Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 19 grudnya 2017 Balus s 5 7 10 12 17 etc Arhivovano 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Polishuk Ya O Shushkivskij A I Krakiv Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz S 176 ISBN 978 966 02 7305 4 Ilyushin I I Krakiv Arhivovano 15 sichnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 284 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Balus s 12 Arhivovano 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Oficijna storinka Arhiv originalu za 19 kvitnya 2010 Procitovano 1 travnya 2010 Korolivskij Krakiv Polske radio Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 19 grudnya 2017 Korolko M Powodowski Hieronim h Lodzia 1543 1613 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 T XXVIII 2 Zeszyt 117 S 282 pol Restauracya kosciola Maryackiego Tygodnik Ilustrowany 16 listopada 1912 46 2766 S 963 Dzherela RedaguvatiBalus W Sztuka sakralna Krakowa Arhivovano 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Krakow Instytut historii sztuki Uniwersytetu Jagiellonskiego 2007 S 1 26 ISBN 97883 242 1020 6 pol Lamenski L Restauracja kosciola Mariackiego w Krakowie 1889 1891 Rocznik Krakowski 1988 T LIV S 179 199 Lepiarczyk J Fazy budowy kosciola mariackiego w Krakowie wieki XIII XV Rocznik Krakowski 1957 59 T XXXIV S 181 252 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Divi Mariyi Krakiv Oficijna storinka Arhivovano 19 kvitnya 2010 u Wayback Machine Istoriya i fotografiyi Arhivovano 29 veresnya 2010 u Wayback Machine Organi soboru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kostel Divi Mariyi Krakiv amp oldid 37203526