Ко́лки — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Колки | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Теофіпольська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040450220075017 |
| Облікова картка | Колки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1571 |
| Населення | 404 |
| Площа | 1,787 км² |
| Густота населення | 226,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30643 |
| Телефонний код | +380 3844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′36″ пн. ш. 26°36′08″ сх. д. / 49.79333° пн. ш. 26.60222° сх. д.Координати: 49°47′36″ пн. ш. 26°36′08″ сх. д. / 49.79333° пн. ш. 26.60222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 301 м |
| Водойми | р. Норка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
| Карта | |
Колки | |
Колки | |
| Мапа | |
У 1971 році село Колки було підпорядковано сільраді села Во́лиця-Польова́ Теофіпольського району
Розташоване на півночі району. До 2020 було підпорядковане Олійницькій сільській раді.
Історія ред.
Вперше Колки згадуються у документах, зареєстрованих в Кременецьких гродських книгах в 1550 році. Тоді власниками села були брати Олехно і Мартин Краєвскі. Назва села походить від березового гаю на мочаристому грунті.
Вперше згадуються Колки у XVI столітті як маєток князів Заславських, а згодом Острозьких. Декілька разів село грабували татари, вщент знищили його під час козацьких воєн. З кінця XVII століття власником Колок був князь Сангушко, а з 1753 року – поміщики Камінські. Поміщики мали типове господарство – володіли ставом, млином та лісами з ланами.
У середині ХІХ століття Колки мали понад півтисячі мешканців, тут розміщувалася волосна адміністрація, з 1870 року працювала церковнопарафіяльна школа, з 1872 року – державне однокласне училище. Особливою гордістю селян був місцевий храм Св. Миколая. Відомо, що храм існував у 1761 році, згодом на кошти селян у 1793 – 1800 роках побудований був новий – дубовий, на кам’яному фундаменті. У храмі з давніх часів перебувала старовинна ікона Святителя і Чудотворця Миколая, що вважалася чудодійною та притягувала до себе паломників з усієї околиці. На жаль, у 1930-х роках войовничі атеїсти, так само, як й у більшості сусідніх селах, знищили храм.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі, центрі Колківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 655 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існувала православна церква, училище, школа, аптека, постоялий будинок й 3 вітряних млини.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 805 осіб (392 чоловічої статі та 413 — жіночої), з яких 729 — православної віри.
Колки дали православному світу видатну родину священнослужителів Хотовицьких. Серед них були священики, монахи, ректор духовної семінарії, благочинний, архієпископ, священномученик.
Згадується село Колки і в книзі Теодоровича М. І. "Історико - статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії", том 4 (Староконстантиновский уезд). Так, в книзі зазначено наступне:
Колки знаходяться при двох невеликих ставках, на горбистій місцевості, по якій протікають струмки, що беруть свій початок з джерел. На протоці струмків влаштовано п'ять загат і декілька колодязів, з яких селяни беруть воду для себе та своєї худоби. На північний захід села місцевість називається Чорні лози, хоча в дійсності там немає лоз, а лише вироблене поле. На південь від села місцевість називають Глибока долина. Місцевість на північ села називається Кути, а на схід — Березина. На схід від села розташований дубовий ліс, який належить поміщику і церкві. Біля села пролягає Староконстантинівський поштовий тракт, по якому в 1859 році проїжджав імператор Олександр ІІ і зупинявся в Колківській корчмі.
Сільські дороги зручні, чорноземи родючі, клімат здоровий та не стимулює розвиток хвороб.
Село це межує на півночі з с. Волиця, на сході з с. Корчівка і с. Ординці, на півдні з Василівкою Ординецького приходу та заході з Олійниками.
В селі Колках церква на честь Святителя і Чудотворця Миколая. Будова закладена 27 серпня 1793 року, добудована 1800 року та освячена 15 жовтня 1800 року Кременецьким Протоієереєм Громачевським з дозволу Варлаама - Єпископа Волинського і Житомирського. Особливе місце в церкві займала ікона Святого Миколая Чудотворця. На іконі Святий зображений у весь ріст, ікона закривається шатою - іконою перенесення мощей св. Миколая - це дуже старовинна ікона, яка була ще у старому храмі і перенесена у новий. В 1867 році ікона оздоблена дорогою срібною ризою, зроблена на церковні кошти. Ікона ця писана на полотні, висота її 1 ціла і 1/4 аршина, а ширина 3/4 аршина. Є на іконі і сережки срібні, і взагалі металічні і воскові зображення, але коли і ким пожертовані невідомо. Частина цих срібних привісок приладнована до ризи. Здавна ця ікона вважалась чудотворною.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Примітки ред.
- Во́лиця-Польова́, стор. 549 у: Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Кременецький гродський суд, м. Кременець Волинського воєводства, 1543–1706, 1789 // Центральний державний історичний архів України, м. Київ, фонд 21
- Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua). Процитовано 16 липня 2022.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-22)
- Сергій Єсюнін. Село Колки – батьківщина священиків // «Незалежні регіональні видавці України», 6 липня 2010
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. ‒ Т. 4: Староконстантиновский уезд / Составил Н. И. Теодорович. ‒ Почаев, 1899. ‒ 934 с.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»