www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каунаський залізничний міст Каунаський залізничний Зелений міст лит Kauno geležinkelio Žaliasis tiltas залізничний міст

Каунаський залізничний міст

Каунаський залізничний (Зелений) міст (лит. Kauno geležinkelio (Žaliasis) tiltas) — залізничний міст через річку Німан у Каунасі, Литва. Поєднує центральну частину міста з районом Нижня Фреда. Вище за течією знаходиться Панемунський міст, нижче за течією — міст Чюрльоніса. Міст включено до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки, які охороняються державою (код 22215). Один із найбільших мостів Литви.

Каунаський залізничний міст
54°52′53″ пн. ш. 23°55′30″ сх. д. / 54.88138900002777376° пн. ш. 23.92500000002777938° сх. д. / 54.88138900002777376; 23.92500000002777938Координати: 54°52′53″ пн. ш. 23°55′30″ сх. д. / 54.88138900002777376° пн. ш. 23.92500000002777938° сх. д. / 54.88138900002777376; 23.92500000002777938
Країна  Литва
Розташування Каунас
Перетинає Німан
Каунаський залізничний міст
Каунаський залізничний міст (Литва)
 Каунаський залізничний міст у Вікісховищі

Історія ред.

Залізничний міст у 1860-тих роках

Міст зведений у процесі будівництва залізничної лінії від станції Лентварис до прусського кордону (станція Кибартай) залізниці Санкт-Петербург-Варшава, одночасно із Каунаським залізничним тунелем на правому березі річки Німан.

Автором проекту був інженер Сезанн (лит. Cézanne). Будівництво велося з квітня 1859 року по 4 лютого 1862 року французькою компанією Ernest Goüin et compagnie. Металеві частини мосту були виготовлені у Франції, а потім доставлені кораблем до Каунаса. Ферми середнього прольоту збиралися в майстернях на лівому березі й потім, за допомогою понтонів і гідравлічних домкратів, монтувалися на опори. Решта ферм збиралися на місці за допомогою риштувань. 21 листопада 1861 року було змонтовано останню ферму. Для будівництва конструкцій мосту було використано 2025 т сталі і 2130 т чавуну. Загальна вартість будівництва склала 904 тис. рублів. Перший поїзд перетнув міст 27 лютого 1862 року.

Проміжні опори складалися з чавунних колон, шириною вгорі 3,22 м, а знизу 3,50 м, зібраних з окремих, з'єднаних між собою болтами чавунних частин. Під час робіт із занурення опор загинув один робітник. Після занурення опори були заповнені гідравлічним бетоном. 2 колони підтримували основну частину споруди, інші дві служили основою для льодорізів із чавуну та заліза.

Схема споруджених прольотів: крайні прольоти по 71,48 м, середні — по 78,52 м і два додаткові берегові прольоти довжиною 10,7 м кожен. Висота ферм становила 6,75 м, ширина — 8 м.

В ніч з 17 на 18 серпня 1915 року два центральних прольоти мосту були підірвані відступаючими російськими військами. Натомість, німці побудовали тимчасовий понтонний міст. У листопаді того ж року силами російських військовополонених і німецьких військових почалося відновлення постійного мосту. Крайні прольоти були укріплені параболічними фермами. 14 квітня 1916 року міст був урочисто відкритий у присутності П. Гінденбурга, Е. Людендорфа та інших німецьких воєначальників. Новий міст отримав офіційну назву Reichsbrücke. У перший рік після ремонту міст був пофарбований свинцево-зеленою фарбою, внаслідок чого отримав назву Зелений залізничний міст.

У міжвоєнний період, коли через Німан існував тільки один міст, даний залізничний міст також використовувався в якості автомобільного. Між залізничними коліями було облаштовано смугу для руху гужового транспорту, велосипедистів та автомобілів. Рух вантажівок та автобусів мостом було заборонено.

24 червня 1941 року міст був підірваний за наказом генерала Івана Шльоміна. Восени того ж року він був відновлений німцями. Параболічні ферми були замінені на прямокутні. У такому вигляді міст функціонував до літа 1944 року, коли відступаючі німецькі війська знову його підірвали.

Існуюча на даний час споруда побудована в 1945—1948 роках інженерними військами СРСР. У 1961 році на мосту були облаштовані пішохідні тротуари.

У 1996 році міст був внесений до Реєстру культурних цінностей Литви. У 2002 році, після відкриття мосту Чюрльоніса, розташованого на відстані менш ніж 100 м нижче за течією, пішохідний рух залізничним мостом було закрито.

У 2014 році компанією UAB «Švykai» проведено капітальний ремонт мосту. В ході робіт було виконано ремонт та антикорозійний захист металоконструкцій, ремонт залізобетонних конструкцій опор. Роботи проводилися без закриття руху через міст.

Конструкція ред.

Міст металевий, складається із восьми прольотів. Частина конструкцій, які розташовані над поверхнею води, перекривається балочними фермами з паралельними поясами. Бічні прольоти — металеві, клепані, двотаврові балки. Опори монолітні, залізобетонні. Загальна довжина мосту складає 360 м, ширина — 10,35 м.

Міст двоколійний, призначений для руху залізничного транспорту. Пішохідний рух через міст заборонено.

Примітки ред.

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. ↑ . Kultūrosvertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. 
  3. ↑ Kauno Žaliasis geležinkelio tiltas [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]// Architektūros ir urbanistikos tyrimų centras (лит.)
  4. Sinkevičiūtė, 2012, с. 59.
  5. ↑ Разрез быка моста С.-Петербурго-Варшавской дороги через Неман, у города Ковно, построенного инженером Сезанном (Cézanne 1859 г.)
  6. ↑ Kebeikis, 2004, с. 29.
  7. Косаковский Г. И. Железные дороги Литвы. — Вильнюс : Мокслас, 1975. — С. 40.
  8. ↑ Die Eisenbahnbrücke über den Niemen bei Kowno // Zeitschrift für bauwesen. — Berlin : Ernst & Sohn, 1863. — С. 370—378.(нім.)
  9. ↑ Sinkevičiūtė, 2012, с. 60.
  10. A. Fokas. Kauno tiltai: Geležinkelio // Kauno tiesa. — 1968. — Число 09. — Июнь.
  11. Смесь // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1862. — № 1 (январь и февраль). — С. 52.
  12. Николаи Л. Ф. Краткие исторические данные о развитии мостового дела в России. — СПб., 1898. — С. 113.
  13. Эрдберг. Описание работ железного моста через реку Неман в Ковно // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1865. — № 1.
  14. ↑ Kebeikis, 2004, с. 31.
  15. Hindenburgo „muterė“ Kaune // Bangos. — Kaunas, 1932. — № 37 (24 листопада). — С. 922—923. з джерела 24 січня 2021. Процитовано 20 травня 2020.(лит.)
  16. Kebeikis, 2004, с. 33.
  17. (лит.). STATYBUNAUJIENOS.LT. 14 квітня 2015. Архів оригіналу за 6 березня 2019. 

Література ред.

  • Aida Sinkevičiūtė. Lietuvos tiltų statybos raida ir architektūros bruožai. — Kaunas, 2012. — 129 с.(лит.)
  • Henrikas Kebeikis. Žvilgsnis į Lietuvos tiltus. — Kaunas : Kopa, 2004.(лит.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kaunaskij zaliznichnij Zelenij mist lit Kauno gelezinkelio Zaliasis tiltas zaliznichnij mist cherez richku Niman u Kaunasi Litva Poyednuye centralnu chastinu mista z rajonom Nizhnya Freda Vishe za techiyeyu znahoditsya Panemunskij mist nizhche za techiyeyu mist Chyurlonisa Mist vklyucheno do Reyestru kulturnih cinnostej Litovskoyi Respubliki yaki ohoronyayutsya derzhavoyu kod 22215 2 Odin iz najbilshih mostiv Litvi 3 Kaunaskij zaliznichnij mist54 52 53 pn sh 23 55 30 sh d 54 88138900002777376 pn sh 23 92500000002777938 sh d 54 88138900002777376 23 92500000002777938 Koordinati 54 52 53 pn sh 23 55 30 sh d 54 88138900002777376 pn sh 23 92500000002777938 sh d 54 88138900002777376 23 92500000002777938Krayina Litva 1 Roztashuvannya KaunasPeretinaye NimanKaunaskij zaliznichnij mistKaunaskij zaliznichnij mist Litva Kaunaskij zaliznichnij mist u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Konstrukciya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya red nbsp Zaliznichnij mist u 1860 tih rokahMist zvedenij u procesi budivnictva zaliznichnoyi liniyi vid stanciyi Lentvaris do prusskogo kordonu stanciya Kibartaj zaliznici Sankt Peterburg Varshava odnochasno iz Kaunaskim zaliznichnim tunelem na pravomu berezi richki Niman 4 Avtorom proektu buv inzhener Sezann lit Cezanne 5 6 Budivnictvo velosya z kvitnya 1859 roku po 4 lyutogo 1862 roku francuzkoyu kompaniyeyu Ernest Gouin et compagnie Metalevi chastini mostu buli vigotovleni u Franciyi a potim dostavleni korablem do Kaunasa 7 2 Fermi serednogo prolotu zbiralisya v majsternyah na livomu berezi j potim za dopomogoyu pontoniv i gidravlichnih domkrativ montuvalisya na opori 8 Reshta ferm zbiralisya na misci za dopomogoyu rishtuvan 9 21 listopada 1861 roku bulo zmontovano ostannyu fermu Dlya budivnictva konstrukcij mostu bulo vikoristano 2025 t stali i 2130 t chavunu Zagalna vartist budivnictva sklala 904 tis rubliv Pershij poyizd peretnuv mist 27 lyutogo 1862 roku 6 10 Promizhni opori skladalisya z chavunnih kolon shirinoyu vgori 3 22 m a znizu 3 50 m zibranih z okremih z yednanih mizh soboyu boltami chavunnih chastin 5 Pid chas robit iz zanurennya opor zaginuv odin robitnik 8 Pislya zanurennya opori buli zapovneni gidravlichnim betonom 2 koloni pidtrimuvali osnovnu chastinu sporudi inshi dvi sluzhili osnovoyu dlya lodoriziv iz chavunu ta zaliza 11 Shema sporudzhenih prolotiv krajni proloti po 71 48 m seredni po 78 52 m i dva dodatkovi beregovi proloti dovzhinoyu 10 7 m kozhen 12 Visota ferm stanovila 6 75 m shirina 8 m 13 9 V nich z 17 na 18 serpnya 1915 roku dva centralnih proloti mostu buli pidirvani vidstupayuchimi rosijskimi vijskami Natomist nimci pobudovali timchasovij pontonnij mist U listopadi togo zh roku silami rosijskih vijskovopolonenih i nimeckih vijskovih pochalosya vidnovlennya postijnogo mostu Krajni proloti buli ukripleni parabolichnimi fermami 14 14 kvitnya 1916 roku mist buv urochisto vidkritij u prisutnosti P Gindenburga E Lyudendorfa ta inshih nimeckih voyenachalnikiv 15 Novij mist otrimav oficijnu nazvu Reichsbrucke 14 U pershij rik pislya remontu mist buv pofarbovanij svincevo zelenoyu farboyu vnaslidok chogo otrimav nazvu Zelenij zaliznichnij mist 2 U mizhvoyennij period koli cherez Niman isnuvav tilki odin mist danij zaliznichnij mist takozh vikoristovuvavsya v yakosti avtomobilnogo Mizh zaliznichnimi koliyami bulo oblashtovano smugu dlya ruhu guzhovogo transportu velosipedistiv ta avtomobiliv Ruh vantazhivok ta avtobusiv mostom bulo zaboroneno 2 14 3 24 chervnya 1941 roku mist buv pidirvanij za nakazom generala Ivana Shlomina Voseni togo zh roku vin buv vidnovlenij nimcyami Parabolichni fermi buli zamineni na pryamokutni U takomu viglyadi mist funkcionuvav do lita 1944 roku koli vidstupayuchi nimecki vijska znovu jogo pidirvali Isnuyucha na danij chas sporuda pobudovana v 1945 1948 rokah inzhenernimi vijskami SRSR 16 U 1961 roci na mostu buli oblashtovani pishohidni trotuari 3 U 1996 roci mist buv vnesenij do Reyestru kulturnih cinnostej Litvi 2 U 2002 roci pislya vidkrittya mostu Chyurlonisa roztashovanogo na vidstani mensh nizh 100 m nizhche za techiyeyu pishohidnij ruh zaliznichnim mostom bulo zakrito U 2014 roci kompaniyeyu UAB Svykai provedeno kapitalnij remont mostu V hodi robit bulo vikonano remont ta antikorozijnij zahist metalokonstrukcij remont zalizobetonnih konstrukcij opor Roboti provodilisya bez zakrittya ruhu cherez mist 17 Konstrukciya red Mist metalevij skladayetsya iz vosmi prolotiv Chastina konstrukcij yaki roztashovani nad poverhneyu vodi perekrivayetsya balochnimi fermami z paralelnimi poyasami Bichni proloti metalevi klepani dvotavrovi balki Opori monolitni zalizobetonni Zagalna dovzhina mostu skladaye 360 m shirina 10 35 m 2 Mist dvokolijnij priznachenij dlya ruhu zaliznichnogo transportu Pishohidnij ruh cherez mist zaboroneno Primitki red GeoNames 2005 d Track Q830106 a b v g d e Gelezinkelio tiltas Kulturosvertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Arhiv originalu za 19 listopada 2016 a b v Kauno Zaliasis gelezinkelio tiltas Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Architekturos ir urbanistikos tyrimu centras lit Sinkeviciute 2012 s 59 a b Razrez byka mosta S Peterburgo Varshavskoj dorogi cherez Neman u goroda Kovno postroennogo inzhenerom Sezannom Cezanne 1859 g a b Kebeikis 2004 s 29 Kosakovskij G I Zheleznye dorogi Litvy Vilnyus Mokslas 1975 S 40 a b Die Eisenbahnbrucke uber den Niemen bei Kowno Zeitschrift fur bauwesen Berlin Ernst amp Sohn 1863 S 370 378 nim a b Sinkeviciute 2012 s 60 A Fokas Kauno tiltai Gelezinkelio Kauno tiesa 1968 Chislo 09 Iyun Smes Zhurnal Glavnogo upravleniya putej soobsheniya i publichnyh zdanij SPb 1862 1 yanvar i fevral S 52 Nikolai L F Kratkie istoricheskie dannye o razvitii mostovogo dela v Rossii SPb 1898 S 113 Erdberg Opisanie rabot zheleznogo mosta cherez reku Neman v Kovno Zhurnal Glavnogo upravleniya putej soobsheniya i publichnyh zdanij SPb 1865 1 a b v Kebeikis 2004 s 31 Hindenburgo mutere Kaune Bangos Kaunas 1932 37 24 listopada S 922 923 Arhivovano z dzherela 24 sichnya 2021 Procitovano 20 travnya 2020 lit Kebeikis 2004 s 33 UAB Svykai įveikti Zaliojo tilto issukiai lit STATYBUNAUJIENOS LT 14 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Literatura red Aida Sinkeviciute Lietuvos tiltu statybos raida ir architekturos bruozai Kaunas 2012 129 s lit Henrikas Kebeikis Zvilgsnis į Lietuvos tiltus Kaunas Kopa 2004 lit Posilannya red Gelezinkelio tiltas Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Kulturos vertybiu registras lit Kovno gelezinkelio tiltas Arhivovano 3 lyutogo 2020 u Wayback Machine Asociacija Olita Orany lit Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kaunaskij zaliznichnij mist amp oldid 40009029