Йоланта Вілютіте (лит. Jolanta Vilutytė) (14 грудня 1969, Рокишкіс, Паневежиський повіт, Литовська РСР) — литовська баскетболістка, яка грала на позиції форварда. Чемпіонка Європи 1997, нагороджена Орденом Великого князя Литовського Гедиміна III ступеню.
| Йоланта Вілютіте | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження | 14 грудня 1969 (53 роки) | |
| Місце народження | Рокишкіс | |
| Країна | Литва СРСР | |
| Зріст | 190 см | |
| Інформація про клуби | ||
| Позиція | Форвард | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (очки) |
| 1989—1990 1990—2001 2001—2002 2002—2003 2003—2004 2004—2005 2006—2008 | / «Бангос» (Каунас) «Мізо Печ» (Печ) «Літовус Телекомас» (Вільнюс) «Мізо Печ» (Печ) «Атомерому» (Сексард) «Літовус Телекомас» (Вільнюс) «Лайсве» (Каунас) | |
| * Ігри та очки за професіональні клуби |
Життєпис ред.
Йоланта Вілутіте перші свої кроки в баскетболі робила в спорт-інтернаті Паневежиса, потім продовжила в Каунасському коледжі. Тоді її включали до складу юніорської збірної СРСР і на її рахунку золоті медалі чемпіонату Європи до 18 років в Болгарії (1988) і чемпіонату світу до 19 років у Іспанії (1989). Після закінчення коледжу Йоланта виступала за каунасський «Бангос» у змаганнях першої ліги СРСР.
1990 року Вілутіте переїхала в Угорщину, де по справжньому розкрила свій потенціал у баскетболі. 11 сезонів поспіль Йоланта провела в «Мізо Печ», ставши воістину кумиром для місцевих уболівальників. Від 1999 року була капітаном команди, на її рахунку 6 титулів чемпіонату Угорщини, 5 разів ставала володарем національного кубка, має бронзову медаль Євроліги ФІБА. У сезоні 2000/01 в матчі проти «Шольнокі МАВ» — 104:29 Вілютіте змогла зробити квадрупл-дабл: 18 очок, 11 підбирань, 10 гольових передач і 10 блок-шотів. Після закінчення того сезону, коли Йоланта прийняла рішення покинути команду, її проводжали 3 500 уболівальників, які прийшли на прощальний матч між ветеранами і основним складом. Баскетболістка нагороджена золотою медаллю імені Юдіт Хорват, оскільки вона провела за клуб понад 500 матчів — 526 (4-й показник в історії клубу).
Провівши один рік у Литві й ставши чемпіонкою національної першості, вона знову повернулася в угорський клуб, який вже став їй рідним, де додала собі ще один титул чемпіонки і володарки кубку Угорщини. Підсумок виступів за «Мізо Печ» — 7 084 очки.
2004 року Йоланта остаточно повернулася на батьківщину, вона виграла в складі «Летувос Телекомас» другий свій титул чемпіонату Литви, після чого завершила кар'єру в каунасському «Лайсве».
У збірній Литви виступала від 1992 до 2002 року, за цей час провела в національній команді 125 матчів, набравши 1 261 очко. Учасниця трьох чемпіонатів Європи та одного чемпіонату світу. Найвизначнішим моментом її виступів за національну збірну був чемпіонат Європи 1997 в Угорщині. На тій «золотій» першості Йоланта відіграла всі 8 ігор, при цьому перебувала на майданчику в середньому 32,5 хвилин (4-й показник в команді) і набрала 260 очок (4-й показник). У фінальному матчі проти збірної Словаччини Вілютіте набрала 14 очок і зробила 7 підбирань.
Після закінчення професійної кар'єри Вілютіте не залишає баскетбол і від 2010 року постійно виступає за вільнюський БК «Свайя» в міжнародних ветеранських турнірах. Вона є дворазовою чемпіонкою Європи серед ветеранів (2010 і 2012), а також дворазовою чемпіонкою світу (2011 и 2013).
Має двох синів: Артураса і Томаса.
Статистика виступів за збірну Литви (середній показник) ред.
Досягнення ред.
- Чемпіонка Європи: 1997
- Чемпіонка Європи серед дівчат: 1988
- Чемпіонка світу серед дівчат: 1989
- Бронзова призерка Євроліги: 2001
- Чемпіонка Угорщини: 1992, 1995, 1996, 1998, 2000, 2001, 2003
- Чемпіонка Литви: 2002, 2005
- Срібна призерка чемпіонату Угорщини: 1999
- Бронзова призерка чемпіонату Угорщини: 1994, 1997
- Володарка кубку Угорщини: 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2003
- Переможниця Балтійської ліги: 2002, 2005
- Чемпіонка світу серед ветеранів: 2011, 2013
- Чемпіонка Європи серед Ветеранів: 2010, 2012
Примітки ред.
- Прощальний матч Вілютіте (угор.). Sportgeza.hu. Процитовано 14 грудня 2013.
- (угор.). Pecsinapilap.hu. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 14 грудня 2013.
- (угор.). Bama.hu. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 14 грудня 2013.
- (лит.). Delfi.lt. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 грудня 2013.
- (лит.). 15min.lt. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
- (лит.). Vklyga.lt. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
- (лит.). БК «Свайя». Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013.
- (угор.). Bama.hu. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2013.
Посилання ред.
- (англ.). ФІБА Європа. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 грудня 2013.
- (англ.). ФІБА. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- (лит.). Литовська спортивна енциклопедія. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 11 грудня 2013.