Затоплювані савани Дельти Нілу — екорегіон, що охоплює як власне дельту Нілу, де річка Ніл впадає в Середземне море, так і річкові заплави Нілу на 1100 км вгору по річці до Асуанської гребля. Відколи в 1970-х роках було завершено будівництво Асуанської греблі, Ніл на цій ділянці не має щорічних повеней, що призвело до втрати більшої частини боліт з Cyperus papyrus та інших боліт уздовж річки..
| Острів на річці Ніл біля Бені-Суейф, Єгипет | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Затоплювані луки і савани |
| Площа, км² | 51138 |
| Країни | Єгипет |
| Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Розташування та опис ред.
На північному кінці розташована дельта Нілу, довжиною 175 км і шириною 260 км. Біля узбережжя є кілька озер і лагун із болотами; деякі з більших — озера Буруллус[en] і Манзала. Верхній шар грунту дельти має глибину до 21 м і інтенсивно використовується для сільського господарства. Проте якість ґрунту погіршується через втрату додаткових відкладень від повеней, а також збільшення використання добрив. Західне узбережжя дельти відділене від моря екорегіоном середземноморські сухі рідколісся та степи. .
Ширина екорегіону поза дельтою менше 20 км на цій довжині. Екорегіон обмежений на сході північносахарські степи та рідколісся, на заході — екорегіон пустелі Сахара.
Клімат ред.
Клімат більшої частини екорегіону — спекотний пустельний клімат (за класифікацією клімату Кеппена (BWh)). Середня температура влітку зазвичай становить 29–35 °C. Температура в дельті нижча. У дельті випадає опадів в середньому 100—200 мм/рік, при цьому рівень опадів зменшується до півдня
Флора і фауна ред.
У дельті колись характерною рослиною була папірусна осока, наразі замінена сільськогосподарськими культурами. За межами сільськогосподарської території типовими видами є Phragmites australis, Typha capensis і Juncus maritimus. На прибережних болотах зустрічаються посухостійкі та солестійкі чагарники, такі як Halocnemum і Nitraria retusa. Уздовж річки вище за течією зустрічаються зарості Phragmites та Typha. У Нілі в Єгипті налічується 533 види рослин, вісім з яких є ендемічними.
Водно-болотні угіддя дельти та річки екорегіону є важливою зупинкою для перелітних птахів на азійсько-східноафриканському перелітному шляху[en]. Серед перелітних птахів варто відзначити: Ciconia ciconia, Ciconia nigra, Grus grus, Pelecanus onocrotalus, Larus minutus, Chlidonias hybrida, Anas clypeata, Anas crecca, Anas penelope, Anas querquedula, Charadrius alexandrinus і Phalacrocorax carbo.
Заповідні території ред.
Менше 1 % екорегіону офіційно охороняється. Це:
- Ваді Ель-Ассуті
Примітки ред.
- ↑ (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 21 березня 2020.
- (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Nile Delta flooded savanna (англ.). The Encyclopedia of Earth. Процитовано 28 серпня 2020.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затоплювані савани Дельти Нілу