www.wikidata.uk-ua.nina.az

Затинайко Олександр Іванович 30 січня 1949 с Отрадне Гребінківського району Полтавської області український військовий д

Затинайко Олександр Іванович

Затинайко Олександр Іванович (30 січня 1949, с. Отрадне Гребінківського району Полтавської області) — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Збройних Сил України (2002–2004), начальник Генерального штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України (1996–1998). Генерал-полковник (1997). Член РНБО (2002–2004).

Олександр Іванович Затинайко
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України
13 серпня 2002 — 3 червня 2004
Президент Л.Д.Кучма
Попередник Шуляк Петро Іванович
Наступник Кириченко Сергій Олександрович
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України
12 березня 1996 — 30 вересня 1998
Президент Л.Д.Кучма
Попередник Лопата Анатолій Васильович
Наступник Шкідченко Володимир Петрович
Народився 30 січня 1949(1949-01-30) (74 роки)
с. Отрадне Гребінківського району Полтавської області
Громадянство  Україна
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання  Генерал-полковник
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Іменна вогнепальна зброя

Біографія Редагувати

Народився у сім'ї службовця.

Освіта — Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. Фрунзе (1970), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1977), Військова академія Генерального штабу збройних сил Російської Федерації (1993). Кандидат військових наук.

Проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині на посадах командира взводу, заступника командира, командира мотострілецької роти. Після закінчення академії служив у військах Київського військового округу на посадах командира мотострілецького батальйону, начальника штабу мотострілецького полку, начальника штабу — заступника командира дивізії.

  • З серпня 1985 по вересень 1987 р. — командир окремої бригади (Республіка Куба).
  • З жовтня 1987 р. по 1991 р. проходив службу у Сибірському військовому окрузі на посаді командира 85-ї мотострілецької дивізії.
  • З 1991 р. по 1993 р. — навчання у Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил РФ
  • З серпня 1993 р. — командир 13-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу.
  • 7 травня 1995 року — присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.
  • 12 березня 1996 року призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України — першим заступником Міністра оборони України.
  • 21 серпня 1997 року — присвоєно військове звання генерал-полковника.
  • 30 вересня 1998 року звільнений з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил України — першого заступника Міністра оборони України та призначений командувачем військами Південного оперативного командування.
  • 19 грудня 2001 року звільнений з посади командувача військами Південного оперативного командування та призначений Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України.
  • 13 серпня 2002 року призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
  • 7 вересня 2002 року уведений до складу РНБО.
  • 3 червня 2004 року звільнений з посади з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил України та виведений зі складу РНБО
  • 14 серпня 2004 року призначений Головним інспектором Міністерства оборони України.
  • 11 березня 2005 року указом Президента України В. А. Ющенко звільнений з військової служби у запас у зв'язку із скороченням штатів За іншими розслідуваннями у 2018 році загадково частих підривів складів боєприпасів в Україні, був звільнений у наслідок вибухів складів боєприпасів у Новобогданівці 6 травня 2004 року.

Нагороди Редагувати

  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (30 січня 2004) — за визначний особистий внесок у зміцнення обороноздатності та національної безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 грудня 2002) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, високий професіоналізм
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (2 жовтня 1998) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, підтримання високої бойової готовності військ
  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (1 липня 1995) — за бездоганну багаторічну службу, особисті заслуги у підтриманні високої бойової та мобілізаційної готовності військ корпусу
  • Відзначений нагородами СРСР: орден Червоної Зірки, орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст., медаль «За бойові заслуги».

Примітки Редагувати

  1. ЗАТИНАЙКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  2. Указ Президента України № 358/95 від 7 травня 1995 року «Про присвоєння військових звань»
  3. . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 18 лютого 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 18 лютого 2012. 
  5. Указ Президента України № 1082/98 від 30 вересня 1998 року «Про призначення О.Затинайка командувачем військами Південного оперативного командування»
  6. . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 18 лютого 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 18 лютого 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 18 лютого 2012. 
  9. Указ Президента України № 611/2004 від 3 червня 2004 року «Про звільнення О. Затинайка з посади начальника Генерального штабу Збройних Сил України»
  10. Указ Президента України № 613/2004 від 3 червня 2004 року «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»
  11. Указ Президента України № 887/2004 від 14 серпня 2004 року «Про призначення О.Затинайка Головним інспектором Міністерства оборони України»
  12. Указ Президента України № 469/2005 від 11 березня 2005 року «Про звільнення О. Затинайка з військової служби»
  13. Ірина Штогрін (9.10.2018). . radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
  14. Указ Президента України № 114/2004 від 30 січня 2004 року «Про нагородження О.Затинайка орденом Богдана Хмельницького»
  15. Указ Президента України № 1117/2002 від 2 грудня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»
  16. Указ Президента України № 1103/98 від 2 жовтня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден Богдана Хмельницького“»
  17. Указ Президента України № 506/95 від 1 липня 1995 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Іменна вогнепальна зброя“»

Джерела Редагувати

  • Військо України, .
  • Білейчук Ярослав. «Українська доблесть і звитяга» // Затинайко Олександр Іванович / Білейчук Леся. — «Почесні імена України». — Київ : «Логос Україна», 2017. — Т. IV. — С. 137. — ISBN 978-966-2457-18-6а.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zatinajko Oleksandr Ivanovich 30 sichnya 1949 s Otradne Grebinkivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti ukrayinskij vijskovij diyach nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini 2002 2004 nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini pershij zastupnik Ministra oboroni Ukrayini 1996 1998 General polkovnik 1997 Chlen RNBO 2002 2004 Oleksandr Ivanovich ZatinajkoNachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini13 serpnya 2002 3 chervnya 2004Prezident L D KuchmaPoperednik Shulyak Petro IvanovichNastupnik Kirichenko Sergij OleksandrovichNachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini pershij zastupnik Ministra oboroni Ukrayini12 bereznya 1996 30 veresnya 1998Prezident L D KuchmaPoperednik Lopata Anatolij VasilovichNastupnik Shkidchenko Volodimir PetrovichNarodivsya 30 sichnya 1949 1949 01 30 74 roki s Otradne Grebinkivskogo rajonu Poltavskoyi oblastiGromadyanstvo UkrayinaAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZvannya General polkovnikNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Imenna vognepalna zbroya Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u sim yi sluzhbovcya Osvita Kiyivske vishe zagalnovijskove komandne uchilishe im M Frunze 1970 Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1977 Vijskova akademiya Generalnogo shtabu zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi 1993 Kandidat vijskovih nauk Prohodiv sluzhbu v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini na posadah komandira vzvodu zastupnika komandira komandira motostrileckoyi roti Pislya zakinchennya akademiyi sluzhiv u vijskah Kiyivskogo vijskovogo okrugu na posadah komandira motostrileckogo bataljonu nachalnika shtabu motostrileckogo polku nachalnika shtabu zastupnika komandira diviziyi Z serpnya 1985 po veresen 1987 r komandir okremoyi brigadi Respublika Kuba Z zhovtnya 1987 r po 1991 r prohodiv sluzhbu u Sibirskomu vijskovomu okruzi na posadi komandira 85 yi motostrileckoyi diviziyi Z 1991 r po 1993 r navchannya u Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil RF 1 Z serpnya 1993 r komandir 13 go armijskogo korpusu Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 7 travnya 1995 roku prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta 2 12 bereznya 1996 roku priznachenij nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini pershim zastupnikom Ministra oboroni Ukrayini 3 21 serpnya 1997 roku prisvoyeno vijskove zvannya general polkovnika 4 30 veresnya 1998 roku zvilnenij z posadi nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini pershogo zastupnika Ministra oboroni Ukrayini ta priznachenij komanduvachem vijskami Pivdennogo operativnogo komanduvannya 5 19 grudnya 2001 roku zvilnenij z posadi komanduvacha vijskami Pivdennogo operativnogo komanduvannya ta priznachenij Golovnokomanduvachem Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini 6 13 serpnya 2002 roku priznachenij nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini 7 7 veresnya 2002 roku uvedenij do skladu RNBO 8 3 chervnya 2004 roku zvilnenij z posadi z posadi nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini 9 ta vivedenij zi skladu RNBO 10 14 serpnya 2004 roku priznachenij Golovnim inspektorom Ministerstva oboroni Ukrayini 11 11 bereznya 2005 roku ukazom Prezidenta Ukrayini V A Yushenko zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi u zapas u zv yazku iz skorochennyam shtativ 12 Za inshimi rozsliduvannyami u 2018 roci zagadkovo chastih pidriviv skladiv boyepripasiv v Ukrayini buv zvilnenij u naslidok vibuhiv skladiv boyepripasiv u Novobogdanivci 6 travnya 2004 roku 13 Nagorodi RedaguvatiOrden Bogdana Hmelnickogo I st 30 sichnya 2004 za viznachnij osobistij vnesok u zmicnennya oboronozdatnosti ta nacionalnoyi bezpeki Ukrayini zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku 14 Orden Bogdana Hmelnickogo II st 2 grudnya 2002 za vagomij osobistij vnesok u zabezpechennya oboronozdatnosti Ukrayini visokij profesionalizm 15 Orden Bogdana Hmelnickogo III st 2 zhovtnya 1998 za vagomij osobistij vnesok u zabezpechennya oboronozdatnosti Ukrayini pidtrimannya visokoyi bojovoyi gotovnosti vijsk 16 Vidznaka Imenna vognepalna zbroya 1 lipnya 1995 za bezdogannu bagatorichnu sluzhbu osobisti zaslugi u pidtrimanni visokoyi bojovoyi ta mobilizacijnoyi gotovnosti vijsk korpusu 17 Vidznachenij nagorodami SRSR orden Chervonoyi Zirki orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III st medal Za bojovi zaslugi Primitki Redaguvati ZATINAJKO OLEKSANDR IVANOVICh Ukaz Prezidenta Ukrayini 358 95 vid 7 travnya 1995 roku Pro prisvoyennya vijskovih zvan Ukaz Prezidenta Ukrayini 178 96 vid 12 bereznya 1996 roku Pro priznachennya O Zatinajka nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini pershim zastupnikom Ministra oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 20 bereznya 2020 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 880 97 vid 21 serpnya 1997 roku Pro prisvoyennya vijskovih zvan Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 1082 98 vid 30 veresnya 1998 roku Pro priznachennya O Zatinajka komanduvachem vijskami Pivdennogo operativnogo komanduvannya Ukaz Prezidenta Ukrayini 1233 2001 vid 19 grudnya 2001 roku Pro priznachennya O Zatinajka Golovnokomanduvachem Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 709 2002 vid 13 serpnya 2002 roku Pro priznachennya O Zatinajka nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 807 2002 vid 7 veresnya 2002 roku Pro vnesennya zmin do skladu Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 611 2004 vid 3 chervnya 2004 roku Pro zvilnennya O Zatinajka z posadi nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 613 2004 vid 3 chervnya 2004 roku Pro vnesennya zmin do skladu Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 887 2004 vid 14 serpnya 2004 roku Pro priznachennya O Zatinajka Golovnim inspektorom Ministerstva oboroni Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 469 2005 vid 11 bereznya 2005 roku Pro zvilnennya O Zatinajka z vijskovoyi sluzhbi Irina Shtogrin 9 10 2018 De yak i chomu vibuhali vijskovi skladi v Ukrayini ostanni 15 rokiv radiosvoboda org Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 23 bereznya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini 114 2004 vid 30 sichnya 2004 roku Pro nagorodzhennya O Zatinajka ordenom Bogdana Hmelnickogo Ukaz Prezidenta Ukrayini 1117 2002 vid 2 grudnya 2002 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini vijskovosluzhbovciv Zbrojnih Sil Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 1103 98 vid 2 zhovtnya 1998 roku Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden Bogdana Hmelnickogo Ukaz Prezidenta Ukrayini 506 95 vid 1 lipnya 1995 roku Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Imenna vognepalna zbroya Dzherela RedaguvatiVijsko Ukrayini 12 114 2009 Bilejchuk Yaroslav Ukrayinska doblest i zvityaga Zatinajko Oleksandr Ivanovich Bilejchuk Lesya Pochesni imena Ukrayini Kiyiv Logos Ukrayina 2017 T IV S 137 ISBN 978 966 2457 18 6a Posilannya RedaguvatiVIDATNI LYuDI GREBINKIVShINI Sajt m Grebinki Arhivovano 16 kvitnya 2018 u Wayback Machine Vijskovi posadiPoperednik Petro Shulyak Nachalnik Generalnogo shtabu13 serpnya 2002 3 chervnya 2004 Nastupnik Sergij KirichenkoPoperednik Anatolij Lopata Nachalnik Generalnogo shtabu12 bereznya 1996 30 veresnya 1998 Nastupnik Volodimir Shkidchenko nbsp Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zatinajko Oleksandr Ivanovich amp oldid 39025809