www.wikidata.uk-ua.nina.az

Девлет I Ґерай Девле т I Ґера й крим I Devlet Geray ۱دولت گراى Taht Alğan Devlet Geray تخت آلغان دولت گراى 1512 1577 кри

Девлет I Ґерай

Девле́т I Ґера́й (крим. I Devlet Geray, ۱دولت گراى‎; Taht Alğan Devlet Geray, تخت آلغان دولت گراى‎; 1512—1577) — кримський хан у 1551—1577 роках із династії Ґераїв.

Девлет I Ґерай
I Devlet Geray, ١ دولت كراى
Девлет I Ґерай
Кримський хан
Початок правління: 1551
Кінець правління: 1577
Коронація: 1551
Попередник: Сахіб I Ґерай
Наступник: Мехмед II Ґерай
Дата народження: 1512(1512)
Країна: Кримське ханство
Дата смерті: 1577(1577)
Місце смерті: Бахчисарай
Поховання Бахчисарай
Дружина: 1. Айше Фатьма Султан
2. Хан-Сугра Султан
3. Ферхан Султан
4. Ханіке Султан
5. Джамал-Бек (Тюнелбі) Султан
6. Шірван Султан
Діти:

Сини: Мехмед II Ґерай, Іслям II Ґерай, Гази II Ґерай,Фетіх I Ґерай, Селямет I Ґерай, Мубарек (Шакай) Ґерай

Дочки: Кутлу Султан, Углу Султан
Династія: Ґераї
Батько: Мубарек Ґерай (сын Менгли I Ґерая)
Мати: Нурум Султан

Біографія ред.

Син ханзаде Мубарека Ґерая (пом. 1516/1517) і Нурум султан. Внук кримського хана Менглі I Ґерая. 

У 1530—1532 роках при своєму дядькові, кримському ханові Саадет I Ґерая, царевич Девлет Ґерай займав посаду калги, тобто спадкоємця ханського престолу. У 1532 році після зречення Саадета Ґерая і вступу на престол нового хана Сахіба I Ґерая, Девлет Ґерай був ув'язнений на кілька років. Після звільнення, Девлет Ґерай виїхав з Криму в Стамбул, де поступово домігся прихильності султана Сулеймана I Пишного.

Правління ред.

У 1551 році османський султан призначив Девлета I Ґерая новим кримським ханом замість його рідного дядька Сахіба I Ґерая. Колишній хан Сахіб I Ґерай був відсторонений від влади і убитий своїм внучатим племінником Булюк Ґераєм, який діяв за розпорядженням нового хана Девлета Ґерая. Також були вбиті калга-султан Емін Ґерай (1537—1551), старший син і спадкоємець Сахіба I, разом з іншими синами. У тому ж 1551 році в нагороду Девлет I призначив царевича Булюк Ґерая калгу, але потім особисто його вбив. Новим калгу хан призначив свого старшого сина Ахмеда Ґерая. У 1555 році після загибелі Ахмеда Ґерая калгу став інший син хана — Мехмед Ґерай.

Ставши ханом, Девлет I Ґерай приборкав і об'єднав всі бейські клани Криму, і в його правління країну не стрясали внутрішні чвари.

Походи на Московське царство ред.

Девлет I Ґерай відомий своїми численними військовими походами, в основному війнами з Московським князівством. Домагався відновлення незалежності Казанського й Астраханського ханств, завойованих московським царем Іваном IV Грозним у 1552 і 1556 роках.

Влітку 1552 року Девлет Ґерай, який намагався запобігти завоювання Іваном Грозним Казанського ханства, зробив свій перший похід на Московське князівство. У ханському поході брали участь османські яничари з гарматами. Спочатку хан рушив по Ізюмському шляху на рязанські місця, звідки планував підійти до Коломни. Однак незабаром він, дізнавшись, що сам цар з великим військом стоїть під Коломною, чекаючи татар, змінив свій план і кинувся до Тули. 21-22 червня кримський хан зі своїм військом підійшов до Тули і обложив місто. Обороною міста керував тульський воєвода князь Григорій Іванович Тьомкін-Ростовський. Іван Грозний відправив на допомогу тульському гарнізону московські полки (15 тисяч вояків) під командуванням князів П. М. Щенятеві і А. М. Курбського. Кримські татари обложили місто і стали обстрілювати його з артилерії. 23 червня тульський гарнізон, дізнавшись про наближення посланих царем на допомогу полків, зробив вилазку з фортеці й змусив противника відступити. У битві загинув князь Камбірдей, шурин Девлета Ґерая. Московські вояки захопили всю османську артилерію.

Навесні 1555 хан на чолі з 60-тисячним військом виступив у новий похід на Московське царство. Він зробив відволікаючий маневр і пішов спочатку на п'ятигорських черкесів, які прийняли захист московського царя. Дізнавшись про це, влітку Іван Грозний організував військовий похід на Кримське ханство. 13-тисячне московське військо під командуванням воєвод І.В. Шереметєва і Л.А. Салтикова виступило з Бєлєва в похід на кримські улуси, до Перекопського перешийку. По дорозі московські воєводи дізналися, що кримський хан з військом переправився через річку Сіверський Донець, маючи намір напасти на рязанські та тульські місця. За повідомленням князя А.М. Курбського, під командуванням кримського хана знаходилися загони османських яничар і гармати. Сам цар Іван Грозний теж виступив назустріч з військом з Москви в Тулу. Дізнавшись про виступ війська Івана Грозного з Коломни на Тулу і, рятуючись від загрози бути атакований з двох боків, кримський хан повернув свою орду назад і несподівано наткнувся на загін Шереметєва у села Судбіщі. Не вступаючи в бій, він швидко пішов на південь, кинувши обоз. Шереметєв взяв обоз і в супроводі шести тисяч воїнів відправив його в міста Мценськ і Рязань. Але на наступний ранок хан атакував нечисленне московське військо. 3 липня 1555 року в битві біля села Судбіщі (в 150 км від Тули) кримський хан не зміг зломити московське військо. У битві «на Судьбіщах» кримські татари і османи зазнали великих втрат, серед убитих були ханські сини, калга Ахмед Ґерай і Хаджі Ґерай. Побоюючись підходу основних сил московської армії, Девлет I Ґерай припинив бій і пішов у степові улуси.

У 1556 році московські ратні люди і донські козаки здійснили кілька нападів на османські та кримські володіння. Були зруйновані околиці Іслам-Кермена, Очакова і Керчі, розбиті кілька кримських загонів і захоплені «язики».

Навесні 1557 року Девлет Ґерей з великим військом протягом 24 днів облягав і штурмував фортецю запорозьких козаків на дніпровському острові Хортиці. Запорізькі козаки під командуванням князя Дмитра Вишневецького відбили всі атаки противника і змусили його відступити.

У січні 1558 кримський хан, дізнавшись про похід московських військ у Лівонії, організував великий похід на південномосковські землі. 100-тисячне військо під проводом калги Мехмеда Ґерая, старшого сина хана, перейшла через річку Сіверський Донець, маючи намір напасти на Рязань, Тулу і Каширу. Калга Мехмед Герай дійшов до річки Мечі, де отримав дані про збір московських військ на річці Оке, і відступив назад в степи. Московські воєводи переслідували татар до ріки Оскола, але не змогли наздогнати противника. Влітку того ж року московські ратні люди і запорозькі козаки під проводом князя Дмитра Вишневецького на річкових суднах спустилися по Дніпру і дійшли до Перекопу, знищуючи кримськотатарські загони, і поселення.

Влітку 1559 князь Дмитро Вишневецький разом із запорожцями і московськими воїнами спустився на судах в пониззя Дону, зробив новий рейд углиб кримських володінь і розгромив на річці Айдар кримськотатарський загін в 250 вояків. Тоді ж другий московський загін під командуванням Данила Адашева спустився вниз по Дніпру і розорив західне узбережжя Криму. Московські вояки розбили послані проти них кримські загони і звільнили безліч своїх і литовських бранців.

У травні-липні 1562 року Девлет I Ґерай зробив новий похід на південномосковські землі. 15-тисячне кримськотатарське військо розорило околиці Мценска, Одоевом, Новосіля, Болхова, Черні та Бєлєва.

Навесні 1563 року кримські принци, брати Мехмед Ґерай і Аділь Ґерай, сини Девлета I Ґерая, очолили черговий набіг на прикордонні московські володіння. 10-тисячне кримськотатарське військо розорило деділовські, пронські й рязанські околиці.

У жовтні 1564 року Девлет Ґерей здійснив черговий напад на південномосковські володіння. 60-тисячне кримське військо під проводом хана і двох його синів напало на Рязанську землю. Сам хан підступив до Рязані й обложив місто, але рязанський гарнізон відбив усі ворожі напади. Кримські татари сильно розорили і спустошили рязанські околиці. Пробувши в рязанських межах шість днів, вони відійшли в степи.

Восени 1565 року Девлет Ґерей з невеликим військом знову напав на південномосковські володіння. 9 жовтня хан обложив Болхов, але в той же день при наближенні московських полків вночі спішно втік до степу.

Влітку 1569 року османський султан Селім II організував великий османо-кримський похід на Астрахань. З Кафи виступило 17-тисячне османське військо під командуванням Касим паші. На Переволоці до османів приєднався Девлет Ґерай зі своїм 50-тисячним військом. Командування османів планувало побудувати канал між Доном і Волгою, перевести на Волгу кораблі з гарматами, потім спуститися до Астрахані й захопити місто. Однак османи не змогли прорити канал і перетягнути свої суди волоком на Волгу. Касим паша повернув кораблі з артилерією назад в Азов, а сам разом з ханом вирушив похідним порядком до Волги. 16 вересня османи і кримські татари підійшли до Астрахані, але через відсутність артилерії не зважилися штурмувати фортецю. Гарнізон в Астрахані був посилений людьми і мав гармати. Іван Грозний відправив на допомогу Астрахані річкову рать під командуванням князя П. С. Срібного. Спочатку Девлет Ґерай з військом відступив до Криму, а 26 вересня Касим паша наказав османській армії почати відступ на Дон. Під час відступу османські війська зазнали великих людських втрат.

Навесні 1570 року Девлет I Ґерай організував новий похід на володіння Московського царства. Військо у 50-60 тисяч воїнів під проводом царевичів, калги Мехмеда Ґерая і Аділя Ґерая, спустошила рязанські та каширські місця.

Навесні 1571 року Девлет Ґерай за підтримки Османської імперії і в узгодженні з Річчю Посполитою зробив свій знаменитий похід на московські землі, який завершився спаленням Москви і розорення багатьох південномосковських районів. Спочатку хан збирався обмежитися набігом на козельські околиці й повів своє військо до верхів'їв річки Оки. Перейшовши через Оку, кримські татари кинулися на Болхов і Козельськ. Але на шляху хан прийняв пропозицію одного з перебіжчиків йти на Москву. Зрадник Кудеяр Тішенков обіцяв хану провести його військо через незахищені «перелази» у верхів'ях річки Жиздра, де московські воєводи не очікували нападу. У середині травня 40-тисячне військо, обійшовши московські полки, під Перемишлем перейшло через річку Жиздру і рушило в напрямку до Москви. Іван Грозний, побоюючись за своє життя, втік з «берега» повз Москву в Ростов. Московські воєводи, князі І. Д. Бєльський, І. Ф. Мстиславській та М. І. Воротинського, дізнавшись про вторгнення кримського війська, виступили з Коломни до Москви, намагаючись випередити хана. 23 травня москвські полки підійшли до Москви і розташувалися в околицях столиці, приготувавшись до оборони. Незабаром воєводи вступили в бій з передовими кримськотатарськими загонами і змусили їх відступити. 24 травня сам хан Девлет I Ґерай з головними силами підійшов до околиць Москви і став табором в селі Коломенському. Хан відправив на Москву 20-тисячне військо, наказавши підпалити міські передмістя. За три години московська столиця майже повністю вигоріла. 25 травня Девлет Ґерай з військом відступив з-під столиці на південь в напрямку Кашири і Рязані, по дорозі розпустивши частину своїх загонів для захоплення полонених. Через московський похід Девлет I отримав прізвисько «Який узяв Трон» (кримсько-тат. Taht Alğan). Підсумок походу: вбиті десятки тисяч воїнів Московського царства, понад 150 тисяч жителів забрані в рабство. Після цього Девлет Ґерей відправив до царя Івана Грозного посольство, вимагаючи передачі йому Казані та Астрахані. Бачачи, що становище критичне, Іван Грозний запропонував передати Девлет Ґерай Астраханське ханство. Однак, хан відмовився, вважаючи, що тепер можна підпорядкувати все Московське царство.

У наступному 1572 році, отримавши підтримку Османської імперії, Девлет I Герай зібрав військо. Наприкінці липня кримська орда підійшла до Серпухова, розбила невеликі московські застави і переправилася через річку Оку. На серпуховській дорозі Девлет Ґерай рушив до Москви. Московські воєводи, що стояли з полками в Серпухові, Тарусі, Калузі, Каширі та Лопасне, виступили до Москви слідом за кримським військом, відрізаючи йому шляхи до відступу. 30 липня — 2 серпня 1572 року на річці Пахре, в 50 км від Москви кримсько-османська армія була знищена 25-тисячним московським військом під командуванням князів Михайла Івановича Воротинського і Дмитра Івановича Хворостініна в битві при Молодях. У боях кримські татари й османи зазнали величезних людських втрат, був узятий в полон знаменитий кримський воєначальник Дівей мурза, загинув ногайский мурза Теребердей. Серед загиблих були й сини хана, шехзаде Шардан Ґерай і Хаспулад Ґерай. Вночі 3 серпня кримський хан поспішно відступив на південь, переслідуваний московськими загонами. Щоб відірватися від погоні, Девлет Ґерей виставив кілька заслонів, які були розбиті та знищені московськими воїнами. З величезного війська, перейшовши в липні 1572 року кордон Московського царства, в Крим повернулося 5-10 тисяч вояків. Цей похід став останньою великою військовою кампанією Кримського ханства проти Московського царства. При цьому твердження про цю «велику перемогу» засновані тільки на російських джерелах.

У наступні роки Девлет I Ґерай особисто не здійснював набіги на московські володіння. На московські околиці нападали тільки його сини, окремі кримські й ногайські мурзи з невеликими силами.

Смерть ред.

Наприкінці життя Девлета Ґерая різко загострилися відносини між його старшими синами, калги Мехмедом Ґераєм і Аділем Ґераєм.

Девлет I Герай помер від чуми 29 червня 1577 року. Похований в Бахчисараї. Його спадкоємцем став старший син і калга Мехмед II Ґерай (1577—1584).

Сім'я ред.

  • Айше Фатьма Султан — донька черкаського князя Тарзатика.
  • Хан-Сугра Султан — сестра черкаського мурзи Алклича.
  • Ферхан Султан
  • Ханіке Султан
  • Джамал-Бек (Тюнелбі) Султан
  • Шірван Султан
  • Ханзаде Ахмед (пм. 03.07.1555 р.) — мати Айше-Фатьма Султан.
  • Ханзаде Хаджи (пм. 03.07.1555 р.)
  • Ханзаде Мехмед (1532—1584 рр.) — мати Айше-Фатьма Султан.
  • Ханзаде Хаспулад (пм.1572 р.)
  • Ханзаде Шардан (пм. 1572 р.)
  • Ханзаде Аділь (пм. 25.07.1579 р.) — мати Айше-Фатьма Султан.
  • Ханзаде Алп (пм. после 1598 р.)
  • Ханзаде Іслям (пм.1588 р.) — мати Ферхан Султан
  • Ханзаде Шакай Мубарек (пм.1593 р.) — мати Айше-Фатьма Султан.
  • Ханзаде Гази (1551—1607 рр.) — мати Айше-Фатьма Султан.
  • Ханзаде Фетіх (1557—1597 рр.)
  • Ханзаде Селямет (1558—1610 рр.)
  • Кутлу Султан — була дружиною Хаджі бея ширина (онуком Девлетека).
  • Улуг Султан — була дружиною Ісаяна бея Мангита.
  • дочка — була дружиною Арсланая бея Ширина.

Вшанування пам'яті ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Devle t I Gera j krim I Devlet Geray ۱دولت گراى Taht Algan Devlet Geray تخت آلغان دولت گراى 1512 1577 krimskij han u 1551 1577 rokah iz dinastiyi Gerayiv Devlet I GerajI Devlet Geray ١ دولت كراىDevlet I GerajKrimskij hanPochatok pravlinnya 1551Kinec pravlinnya 1577Koronaciya 1551Poperednik Sahib I GerajNastupnik Mehmed II GerajData narodzhennya 1512 1512 Krayina Krimske hanstvoData smerti 1577 1577 Misce smerti BahchisarajPohovannya BahchisarajDruzhina 1 Ajshe Fatma Sultan2 Han Sugra Sultan 3 Ferhan Sultan4 Hanike Sultan5 Dzhamal Bek Tyunelbi Sultan 6 Shirvan SultanDiti Sini Mehmed II Geraj Islyam II Geraj Gazi II Geraj Fetih I Geraj Selyamet I Geraj Mubarek Shakaj Geraj Dochki Kutlu Sultan Uglu SultanDinastiya GerayiBatko Mubarek Geraj syn Mengli I Geraya Mati Nurum SultanZmist 1 Biografiya 1 1 Pravlinnya 1 2 Pohodi na Moskovske carstvo 2 Smert 3 Sim ya 4 Vshanuvannya pam yati 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Sin hanzade Mubareka Geraya pom 1516 1517 i Nurum sultan Vnuk krimskogo hana Mengli I Geraya U 1530 1532 rokah pri svoyemu dyadkovi krimskomu hanovi Saadet I Geraya carevich Devlet Geraj zajmav posadu kalgi tobto spadkoyemcya hanskogo prestolu U 1532 roci pislya zrechennya Saadeta Geraya i vstupu na prestol novogo hana Sahiba I Geraya Devlet Geraj buv uv yaznenij na kilka rokiv Pislya zvilnennya Devlet Geraj viyihav z Krimu v Stambul de postupovo domigsya prihilnosti sultana Sulejmana I Pishnogo Pravlinnya red U 1551 roci osmanskij sultan priznachiv Devleta I Geraya novim krimskim hanom zamist jogo ridnogo dyadka Sahiba I Geraya Kolishnij han Sahib I Geraj buv vidstoronenij vid vladi i ubitij svoyim vnuchatim pleminnikom Bulyuk Gerayem yakij diyav za rozporyadzhennyam novogo hana Devleta Geraya Takozh buli vbiti kalga sultan Emin Geraj 1537 1551 starshij sin i spadkoyemec Sahiba I razom z inshimi sinami U tomu zh 1551 roci v nagorodu Devlet I priznachiv carevicha Bulyuk Geraya kalgu ale potim osobisto jogo vbiv Novim kalgu han priznachiv svogo starshogo sina Ahmeda Geraya U 1555 roci pislya zagibeli Ahmeda Geraya kalgu stav inshij sin hana Mehmed Geraj Stavshi hanom Devlet I Geraj priborkav i ob yednav vsi bejski klani Krimu i v jogo pravlinnya krayinu ne stryasali vnutrishni chvari Pohodi na Moskovske carstvo red Devlet I Geraj vidomij svoyimi chislennimi vijskovimi pohodami v osnovnomu vijnami z Moskovskim knyazivstvom Domagavsya vidnovlennya nezalezhnosti Kazanskogo j Astrahanskogo hanstv zavojovanih moskovskim carem Ivanom IV Groznim u 1552 i 1556 rokah Vlitku 1552 roku Devlet Geraj yakij namagavsya zapobigti zavoyuvannya Ivanom Groznim Kazanskogo hanstva zrobiv svij pershij pohid na Moskovske knyazivstvo U hanskomu pohodi brali uchast osmanski yanichari z garmatami Spochatku han rushiv po Izyumskomu shlyahu na ryazanski miscya zvidki planuvav pidijti do Kolomni Odnak nezabarom vin diznavshis sho sam car z velikim vijskom stoyit pid Kolomnoyu chekayuchi tatar zminiv svij plan i kinuvsya do Tuli 21 22 chervnya krimskij han zi svoyim vijskom pidijshov do Tuli i oblozhiv misto Oboronoyu mista keruvav tulskij voyevoda knyaz Grigorij Ivanovich Tomkin Rostovskij Ivan Groznij vidpraviv na dopomogu tulskomu garnizonu moskovski polki 15 tisyach voyakiv pid komanduvannyam knyaziv P M Shenyatevi i A M Kurbskogo Krimski tatari oblozhili misto i stali obstrilyuvati jogo z artileriyi 23 chervnya tulskij garnizon diznavshis pro nablizhennya poslanih carem na dopomogu polkiv zrobiv vilazku z forteci j zmusiv protivnika vidstupiti U bitvi zaginuv knyaz Kambirdej shurin Devleta Geraya Moskovski voyaki zahopili vsyu osmansku artileriyu Navesni 1555 han na choli z 60 tisyachnim vijskom vistupiv u novij pohid na Moskovske carstvo Vin zrobiv vidvolikayuchij manevr i pishov spochatku na p yatigorskih cherkesiv yaki prijnyali zahist moskovskogo carya Diznavshis pro ce vlitku Ivan Groznij organizuvav vijskovij pohid na Krimske hanstvo 13 tisyachne moskovske vijsko pid komanduvannyam voyevod I V Sheremetyeva i L A Saltikova vistupilo z Byelyeva v pohid na krimski ulusi do Perekopskogo pereshijku Po dorozi moskovski voyevodi diznalisya sho krimskij han z vijskom perepravivsya cherez richku Siverskij Donec mayuchi namir napasti na ryazanski ta tulski miscya Za povidomlennyam knyazya A M Kurbskogo pid komanduvannyam krimskogo hana znahodilisya zagoni osmanskih yanichar i garmati Sam car Ivan Groznij tezh vistupiv nazustrich z vijskom z Moskvi v Tulu Diznavshis pro vistup vijska Ivana Groznogo z Kolomni na Tulu i ryatuyuchis vid zagrozi buti atakovanij z dvoh bokiv krimskij han povernuv svoyu ordu nazad i nespodivano natknuvsya na zagin Sheremetyeva u sela Sudbishi Ne vstupayuchi v bij vin shvidko pishov na pivden kinuvshi oboz Sheremetyev vzyav oboz i v suprovodi shesti tisyach voyiniv vidpraviv jogo v mista Mcensk i Ryazan Ale na nastupnij ranok han atakuvav nechislenne moskovske vijsko 3 lipnya 1555 roku v bitvi bilya sela Sudbishi v 150 km vid Tuli krimskij han ne zmig zlomiti moskovske vijsko U bitvi na Sudbishah krimski tatari i osmani zaznali velikih vtrat sered ubitih buli hanski sini kalga Ahmed Geraj i Hadzhi Geraj Poboyuyuchis pidhodu osnovnih sil moskovskoyi armiyi Devlet I Geraj pripiniv bij i pishov u stepovi ulusi U 1556 roci moskovski ratni lyudi i donski kozaki zdijsnili kilka napadiv na osmanski ta krimski volodinnya Buli zrujnovani okolici Islam Kermena Ochakova i Kerchi rozbiti kilka krimskih zagoniv i zahopleni yaziki Navesni 1557 roku Devlet Gerej z velikim vijskom protyagom 24 dniv oblyagav i shturmuvav fortecyu zaporozkih kozakiv na dniprovskomu ostrovi Hortici Zaporizki kozaki pid komanduvannyam knyazya Dmitra Vishneveckogo vidbili vsi ataki protivnika i zmusili jogo vidstupiti U sichni 1558 krimskij han diznavshis pro pohid moskovskih vijsk u Livoniyi organizuvav velikij pohid na pivdennomoskovski zemli 100 tisyachne vijsko pid provodom kalgi Mehmeda Geraya starshogo sina hana perejshla cherez richku Siverskij Donec mayuchi namir napasti na Ryazan Tulu i Kashiru Kalga Mehmed Geraj dijshov do richki Mechi de otrimav dani pro zbir moskovskih vijsk na richci Oke i vidstupiv nazad v stepi Moskovski voyevodi peresliduvali tatar do riki Oskola ale ne zmogli nazdognati protivnika Vlitku togo zh roku moskovski ratni lyudi i zaporozki kozaki pid provodom knyazya Dmitra Vishneveckogo na richkovih sudnah spustilisya po Dnipru i dijshli do Perekopu znishuyuchi krimskotatarski zagoni i poselennya Vlitku 1559 knyaz Dmitro Vishneveckij razom iz zaporozhcyami i moskovskimi voyinami spustivsya na sudah v ponizzya Donu zrobiv novij rejd uglib krimskih volodin i rozgromiv na richci Ajdar krimskotatarskij zagin v 250 voyakiv Todi zh drugij moskovskij zagin pid komanduvannyam Danila Adasheva spustivsya vniz po Dnipru i rozoriv zahidne uzberezhzhya Krimu Moskovski voyaki rozbili poslani proti nih krimski zagoni i zvilnili bezlich svoyih i litovskih branciv U travni lipni 1562 roku Devlet I Geraj zrobiv novij pohid na pivdennomoskovski zemli 15 tisyachne krimskotatarske vijsko rozorilo okolici Mcenska Odoevom Novosilya Bolhova Cherni ta Byelyeva Navesni 1563 roku krimski princi brati Mehmed Geraj i Adil Geraj sini Devleta I Geraya ocholili chergovij nabig na prikordonni moskovski volodinnya 10 tisyachne krimskotatarske vijsko rozorilo dedilovski pronski j ryazanski okolici U zhovtni 1564 roku Devlet Gerej zdijsniv chergovij napad na pivdennomoskovski volodinnya 60 tisyachne krimske vijsko pid provodom hana i dvoh jogo siniv napalo na Ryazansku zemlyu Sam han pidstupiv do Ryazani j oblozhiv misto ale ryazanskij garnizon vidbiv usi vorozhi napadi Krimski tatari silno rozorili i spustoshili ryazanski okolici Probuvshi v ryazanskih mezhah shist dniv voni vidijshli v stepi Voseni 1565 roku Devlet Gerej z nevelikim vijskom znovu napav na pivdennomoskovski volodinnya 9 zhovtnya han oblozhiv Bolhov ale v toj zhe den pri nablizhenni moskovskih polkiv vnochi spishno vtik do stepu Vlitku 1569 roku osmanskij sultan Selim II organizuvav velikij osmano krimskij pohid na Astrahan Z Kafi vistupilo 17 tisyachne osmanske vijsko pid komanduvannyam Kasim pashi Na Perevoloci do osmaniv priyednavsya Devlet Geraj zi svoyim 50 tisyachnim vijskom Komanduvannya osmaniv planuvalo pobuduvati kanal mizh Donom i Volgoyu perevesti na Volgu korabli z garmatami potim spustitisya do Astrahani j zahopiti misto Odnak osmani ne zmogli proriti kanal i peretyagnuti svoyi sudi volokom na Volgu Kasim pasha povernuv korabli z artileriyeyu nazad v Azov a sam razom z hanom virushiv pohidnim poryadkom do Volgi 16 veresnya osmani i krimski tatari pidijshli do Astrahani ale cherez vidsutnist artileriyi ne zvazhilisya shturmuvati fortecyu Garnizon v Astrahani buv posilenij lyudmi i mav garmati Ivan Groznij vidpraviv na dopomogu Astrahani richkovu rat pid komanduvannyam knyazya P S Sribnogo Spochatku Devlet Geraj z vijskom vidstupiv do Krimu a 26 veresnya Kasim pasha nakazav osmanskij armiyi pochati vidstup na Don Pid chas vidstupu osmanski vijska zaznali velikih lyudskih vtrat Navesni 1570 roku Devlet I Geraj organizuvav novij pohid na volodinnya Moskovskogo carstva Vijsko u 50 60 tisyach voyiniv pid provodom carevichiv kalgi Mehmeda Geraya i Adilya Geraya spustoshila ryazanski ta kashirski miscya Navesni 1571 roku Devlet Geraj za pidtrimki Osmanskoyi imperiyi i v uzgodzhenni z Richchyu Pospolitoyu zrobiv svij znamenitij pohid na moskovski zemli yakij zavershivsya spalennyam Moskvi i rozorennya bagatoh pivdennomoskovskih rajoniv Spochatku han zbiravsya obmezhitisya nabigom na kozelski okolici j poviv svoye vijsko do verhiv yiv richki Oki Perejshovshi cherez Oku krimski tatari kinulisya na Bolhov i Kozelsk Ale na shlyahu han prijnyav propoziciyu odnogo z perebizhchikiv jti na Moskvu Zradnik Kudeyar Tishenkov obicyav hanu provesti jogo vijsko cherez nezahisheni perelazi u verhiv yah richki Zhizdra de moskovski voyevodi ne ochikuvali napadu U seredini travnya 40 tisyachne vijsko obijshovshi moskovski polki pid Peremishlem perejshlo cherez richku Zhizdru i rushilo v napryamku do Moskvi Ivan Groznij poboyuyuchis za svoye zhittya vtik z berega povz Moskvu v Rostov Moskovski voyevodi knyazi I D Byelskij I F Mstislavskij ta M I Vorotinskogo diznavshis pro vtorgnennya krimskogo vijska vistupili z Kolomni do Moskvi namagayuchis viperediti hana 23 travnya moskvski polki pidijshli do Moskvi i roztashuvalisya v okolicyah stolici prigotuvavshis do oboroni Nezabarom voyevodi vstupili v bij z peredovimi krimskotatarskimi zagonami i zmusili yih vidstupiti 24 travnya sam han Devlet I Geraj z golovnimi silami pidijshov do okolic Moskvi i stav taborom v seli Kolomenskomu Han vidpraviv na Moskvu 20 tisyachne vijsko nakazavshi pidpaliti miski peredmistya Za tri godini moskovska stolicya majzhe povnistyu vigorila 25 travnya Devlet Geraj z vijskom vidstupiv z pid stolici na pivden v napryamku Kashiri i Ryazani po dorozi rozpustivshi chastinu svoyih zagoniv dlya zahoplennya polonenih Cherez moskovskij pohid Devlet I otrimav prizvisko Yakij uzyav Tron krimsko tat Taht Algan Pidsumok pohodu vbiti desyatki tisyach voyiniv Moskovskogo carstva ponad 150 tisyach zhiteliv zabrani v rabstvo Pislya cogo Devlet Gerej vidpraviv do carya Ivana Groznogo posolstvo vimagayuchi peredachi jomu Kazani ta Astrahani Bachachi sho stanovishe kritichne Ivan Groznij zaproponuvav peredati Devlet Geraj Astrahanske hanstvo Odnak han vidmovivsya vvazhayuchi sho teper mozhna pidporyadkuvati vse Moskovske carstvo U nastupnomu 1572 roci otrimavshi pidtrimku Osmanskoyi imperiyi Devlet I Geraj zibrav vijsko Naprikinci lipnya krimska orda pidijshla do Serpuhova rozbila neveliki moskovski zastavi i perepravilasya cherez richku Oku Na serpuhovskij dorozi Devlet Geraj rushiv do Moskvi Moskovski voyevodi sho stoyali z polkami v Serpuhovi Tarusi Kaluzi Kashiri ta Lopasne vistupili do Moskvi slidom za krimskim vijskom vidrizayuchi jomu shlyahi do vidstupu 30 lipnya 2 serpnya 1572 roku na richci Pahre v 50 km vid Moskvi krimsko osmanska armiya bula znishena 25 tisyachnim moskovskim vijskom pid komanduvannyam knyaziv Mihajla Ivanovicha Vorotinskogo i Dmitra Ivanovicha Hvorostinina v bitvi pri Molodyah U boyah krimski tatari j osmani zaznali velicheznih lyudskih vtrat buv uzyatij v polon znamenitij krimskij voyenachalnik Divej murza zaginuv nogajskij murza Tereberdej Sered zagiblih buli j sini hana shehzade Shardan Geraj i Haspulad Geraj Vnochi 3 serpnya krimskij han pospishno vidstupiv na pivden peresliduvanij moskovskimi zagonami Shob vidirvatisya vid pogoni Devlet Gerej vistaviv kilka zasloniv yaki buli rozbiti ta znisheni moskovskimi voyinami Z velicheznogo vijska perejshovshi v lipni 1572 roku kordon Moskovskogo carstva v Krim povernulosya 5 10 tisyach voyakiv Cej pohid stav ostannoyu velikoyu vijskovoyu kampaniyeyu Krimskogo hanstva proti Moskovskogo carstva Pri comu tverdzhennya pro cyu veliku peremogu zasnovani tilki na rosijskih dzherelah U nastupni roki Devlet I Geraj osobisto ne zdijsnyuvav nabigi na moskovski volodinnya Na moskovski okolici napadali tilki jogo sini okremi krimski j nogajski murzi z nevelikimi silami Smert red Naprikinci zhittya Devleta Geraya rizko zagostrilisya vidnosini mizh jogo starshimi sinami kalgi Mehmedom Gerayem i Adilem Gerayem Devlet I Geraj pomer vid chumi 29 chervnya 1577 roku Pohovanij v Bahchisarayi Jogo spadkoyemcem stav starshij sin i kalga Mehmed II Geraj 1577 1584 Sim ya red DruzhiniAjshe Fatma Sultan donka cherkaskogo knyazya Tarzatika Han Sugra Sultan sestra cherkaskogo murzi Alklicha Ferhan Sultan Hanike Sultan Dzhamal Bek Tyunelbi Sultan Shirvan SultanSiniHanzade Ahmed pm 03 07 1555 r mati Ajshe Fatma Sultan Hanzade Hadzhi pm 03 07 1555 r Hanzade Mehmed 1532 1584 rr mati Ajshe Fatma Sultan Hanzade Haspulad pm 1572 r Hanzade Shardan pm 1572 r Hanzade Adil pm 25 07 1579 r mati Ajshe Fatma Sultan Hanzade Alp pm posle 1598 r Hanzade Islyam pm 1588 r mati Ferhan Sultan Hanzade Shakaj Mubarek pm 1593 r mati Ajshe Fatma Sultan Hanzade Gazi 1551 1607 rr mati Ajshe Fatma Sultan Hanzade Fetih 1557 1597 rr Hanzade Selyamet 1558 1610 rr DochkiKutlu Sultan bula druzhinoyu Hadzhi beya shirina onukom Devleteka Ulug Sultan bula druzhinoyu Isayana beya Mangita dochka bula druzhinoyu Arslanaya beya Shirina Vshanuvannya pam yati red U Simferopoli ye vulicya Devlet Gireya U misti Yevpatoriya ye vulicya Hadzhi Devlet GireyaDzherela red Cherkas B V Devlet Girej I Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 306 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Gajvoronskij A Sozvezdie Geraev Simferopol 2003 ros Posilannya red nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Devlet I Geraj Poimennij perelik krimskih haniv Arhivovano 26 sichnya 2008 u Wayback Machine Praviteli Krimskogo hanstva Krimskij pohid na Moskvu Arhivovano 16 veresnya 2018 u Wayback Machine material sajtu CEJ DEN V ISTORIYi Arhivovano 3 chervnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Devlet I Geraj amp oldid 40678917