Федір (Хведір) Іванович Жлудкин (Гай-Гаєвський) (1 серпня 1890, Київ — 30 жовтня 1962, Прага) — військовий, громадський і театральний діяч, повстанець, колекціонер, дитячий письменник, помічник режисера (Кам'янець-Подільського державного театру) (1920), помічник секретаря і секретар фінансової комісії Міністерства фінансів УНР (12.1920-1921), помічник начальника Культурно-освітнього відділу та завідувач друкарні (6-ї січової дивізії) в таборах (Александрув-Куявський) і (Щипйорно), член Товариства українських інженерів (1930-ті), сотник Армії УНР.
Гай-Гаєвський Федір Іванович | |
---|---|
(Сотник) | |
Загальна інформація | |
Народження | 1 серпня 1890 Київ, Російська імперія |
Смерть | 30 жовтня 1962 (72 роки) Прага, Чехословаччина[1] |
Військова служба | |
Роки служби | 1919–1920 |
Приналежність | УНР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Формування | Запорозький корпус |
Війни / битви | Перша світова війна (Радянсько-українська війна) |
Біографія
Федір Іванович Жлудкин народився 1 серпня 1890 року в Києві. В (Curriculum vitae) він зазначає, що навчався в (третій київській гімназії) (1909 р.), вступив на механічний факультет (Київської політехніки). Однак у 1912 році через смерть батька і скрутне фінансове становище залишив його та вступив на (правничий факультет) Київського університету та почав працювати канцеляристом «на Квартирно-Воїнському відділу Київської Мійської Управи». Згодом замав посади помічника діловода та завідувача відділів квартирно-військового та житлового. В 1914 році перейшов на службу до Київського Окружного Управління по кватирному задоволенню військ.
З 1915 року по грудень 1917 р. Федір Жлудкин був на фронті. Брав участь в (українізації) (6-го корпусу). У 1918 році брав участь у повстанні (Куреня смерті) та (Вільному козацтві). З січня 1919 року воював у складі (Синьої дивізії) Армії УНР. У грудні 1919 року захворів на тиф і залишився в Кам'янці-Подільському, а в лютому 1920 року був звільнений з військової служби. У січні 1919 розлучився з дружиною, а 10 травня 1920 взяв шлюб із Неонілою Семенівною Гайчук, дочкою помічника столоначальника Подільської (казенної палати).
З лютого по липень 1920 р. служив у (Експедиції заготовки державних паперів) як лічильник, доглядач, завідувач літографічної майстерні та помічник завідувача літографічного відділу. Після евакуації Експедиції служив у (Кам'янець-Подільському державному театрі) помічником режисера, а З грудня 1920 року — у Міністерстві фінансів УНР помічником секретаря та секретарем.
З липня 1921 року служив як культурно-освітній робітник (6-ї січової стрілецької дивізії). Працював у письменницькій секції Українського товариства «Мистецтво». Власник «чи не найбільшої на еміграції» збірки українських театральних п'єс. У 1930-х роках — співробітник газет і журналів для дітей, автор оповідань для дітей, упорядник дитячих казок різних народів. Публікувався у журналах («Малі друзі»), («Дзвіночок»), («Веселка»), («Краківські вісті») та ін.
У березні 1931 року померла дружина Неоніла. Сам Федір Іванович помер 30 жовтня 1962 року в Празі, похований у м. (Подєбради) поруч з дружиною.
Примітки
- Українська Вікіпедія — 2004.
- Голубнича-Шленчак Ю. В. Видавнича діяльність інтернованої армії УНР у таборах Польщі (1920 ─ 1924 рр.) // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. — 2016. — № 3-4. — С. 114-118.
- Гай-Гаєвський Ф. Яблунька // Малі друзі. — 1941. — Вип. 4 (квітень). — С. 85-86.
- Три брати (стара англійська казка) / переповів Гай-Гаєвський Ф. // Дзвіночок. — 1937. — Вип. 73 (листопад). — С. 7-8.
- Українська дитяча література 1930-х років у фондах Педагогічного музею України: Каталог-путівник / укладачі: В. О. Гайдей, О. П. Міхно; наук. консультант О. В. Сухомлинська. — Вінниця : Видавець ФОП Кушнір Ю. В, 2019. — P. 99-100. — («Бібліофонд Педагогічного Музею») — .
- Гай-Гаєвський Ф. Вірні товариші // Веселка. — 1957. — Вип. 9 (37) (вересень). — С. 6-7.
- Курилишин К. М. Краківські вісті // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: (І. М. Дзюба) [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- Жлудкин (Гай-Гаєвський) Федір Іванович. https://www.db.geroika.org.ua/. Імена самостійної України. Процитовано 16 лютого 2023.
- Оксана Пеленська (21 січня 2017). Український некрополь у Чехії: забуті могили героїв. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. Процитовано 16 лютого 2023.
Література
- (Коваль Р.), (Моренець В.) „Подєбрадський полк“ Армії УНР. — Київ : Історичний клуб “Холодний Яр”, 2015. — Т. 1. — С. 235-236. — 432 с. — .
- Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. — Львів: НТШ у Львові, 1993. — Т. 1. — С. 336.
- (Наріжний С.) Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942, — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — С. 241.
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції. 1919—1939. Матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої. — Київ: в-во ім. О. Теліги, 1999. — С. 57.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 1072. — Арк. 74 — 75, 86—87 зв., 90 — 91, 95, 105, 125—125 зв.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет