www.wikidata.uk-ua.nina.az

Г юґо Блек Г ю ґо Ла фаєт Блек англ Hugo LaFayette Black 27 лютого 1886 Ешленд Алабама 25 вересня 1971 Бетесда Меріленд

Г'юґо Блек

Г'ю́ґо Ла́фаєт Блек (англ. Hugo LaFayette Black; 27 лютого 1886, Ешленд, Алабама — 25 вересня 1971, Бетесда, Меріленд) — американський політик і юрист. Член Демократичної партії США. Був сенатором від штату Алабама в Сенаті США з 1927 по 1937 рр. Суддя Верховного суду США з 1937 по 1971 рр., призначений президентом Франкліном Делано Рузвельтом; призначення схвалено голосуванням Сенату (63 голоси проти 13). Г'юґо Блек був першим з дев'яти членів Верховного суду, призначених Рузвельтом, і пропрацював там довше за них усіх, крім Вільяма О. Дугласа. Блек вважається одним з найвпливовіших суддів Верховного суду у XX ст.

Г'юґо Лафаєт Блек
англ. Hugo Black
Г'юґо Лафаєт Блек
Член Верховного суду США
19 серпня 1937 — 18 вересня 1971
Попередник Вілліс Ван Девантер
Наступник Льюїс Франклін Пауелл мол.
Сенатор від штату Алабама
4 березня 1927 — 19 серпня 1937
Попередник Оскар В Андервуд
Наступник Діксі Б. Грейвз
Народився 27 лютого 1886(1886-02-27)
Ешленд, Алабама, США
Помер 25 вересня 1971(1971-09-25) (85 років)
Бетесда, Меріленд, США
Похований
Арлінгтонський Національний Цвинтар : 

Відомий як політик, суддя, адвокат, військовослужбовець
Країна США
Alma mater Школа права Університету Алабамиd
Політична партія Ку-клукс-клан
Демократична партія США
Батько William Lafayette Blackd
У шлюбі з 1. Джозефіна Фостер (1921-1951)
2. Елізабет Шей ДеМерітт (1957-1971)
Діти син Г'юґо Блек молодший
син Стерліґ Фостер Блек
донька Марта Джозефіна Блек
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

За свій строк служби у Верховному суді, четвертий по довжині, Блек був відомий через своє текстуалістичне трактування Конституції США та через своє переконання, що свободи, гарантовані Біллем про права (тобто першими десятьма поправками), були нав'язані Штатам Чотирнадцятою поправкою до Конституції. Його юридична діяльність була темою численних дискусій. Через його вимагання чіткого текстуального аналізу глав Конституції, всупереч гнучкій юриспруденції багатьох його колег, Блека важко схарактеризувати як ліберала чи консерватора, як ці терміни розуміються у сучасному політичному дискурсі Сполучених Штатів. З одного боку його буквальне тлумачення Білля про права та його теорія об'єднання часто інтерпретуються як сприяння посиленню громадянських прав і свобод. З іншого боку Блек твердо протистояв доктрині щодо процедури розглядання справи з належним додержанням норм матеріального права і був переконаний, що принцип недоторканності особистого життя (прайвесі) не має ніякого обґрунтування у Конституції, голосувавши проти нього під час судового процесу «Грізволд проти штату Конектикут»

Ранні роки ред.

Г'юґо Лафаєт Блек був наймолодшим з восьми літей Вільяма Лафаєта Блека та Марти Толенд Блек. Він народився 27 лютого 1886 р. у маленькому дерев'яному будинку в Ешленді — бідному, ізолюваному селищі округу Клей, штат Алабама, у передгір'ї Аппалачей.

Його брат Орландо став лікарем, тому Г'юґо спершу хотів наслідувати його приклад. У віці 17 років він закінчив школу в Ешленді та вступив до Бірмінгемської медичної школи. Однак, саме брат Орландо порадив Г'юґо вступити до юридичного коледжу Університету Алабами. Після закінчення університету в червні 1906 р., Блек повернувся до Ешленду і відкрив адвокатську контору у приміщенні над бакалійною крамницею. Його юридична практика не мала успіху, а через півтора року після її відкриття, увесь будинок згорів вщент. Тоді Блек у 1907 р. переїхав у Бірмінгем, де продовжив своє діло і почав спеціалізуватися на законодавстві про працю та справам з тілесних ушкоджень.

Після його захисту афроамериканця, якого втягнули у форму комерційного рабства з наступним ув'язненням, Блек став другом А. О. Лейна, судді, пов'язаного з цією справою. Коли у 1911 р. Лейн був обраний до Комітету міста Бірмінгем, він запропонував Блеку місце судді поліційного суду; ця посада стане єдиним досвідом суддівства для Блека перед його обранням до Верховного суду. У 1912 Блек склав з себе обов'язки судді, аби повноцінно займатися юридичною практикою. Але він не покінчив із державною службою; з 1914 р. він впродовж чотирьох років працював прокурором округу Джефферсон.

Три роки потому, під час Першої світової війни, Блек звільнився, аби вступити до армії Сполучених штатів. Він поступив в Офіцерську тренувальну школу у Форт-Оглторп, Джорджія, і незабаром досяг рангу капітана. Він служив у 81-му підрозділі польової артилерії коло Чаттануги, Теннессі, але у битвах участі не брав. У вересні 1918 р., незадовго до кінця війни, він повернувся до своєї адвокатської практики в Бірмінгемі. Він вступив до бірмінгемського клубу Civitan International і зрештою став там президентом підрозділу. Блек усе життя залишався активним членом цієї організації, час від часу публікуючи статті для видань Civitan.

23 лютого 1921 р. Блек одружився з Джозефіною Фостер (1899—1951), яка народила йому трьох дітей: Г'юґо Л. Блека II (1922), який згодом також став прокоруром, Стерлінга Фостера (1924) та Марту Джозефіну (1933). Його онку, Г'юґо Л. Блек III, працюватиме у флоридській Палаті представників та стане помічником федерального прокурора. 6 грудня 1951 р. після довгої хвороби Джозефіна померла. 1957 р. Блек одружився з Елізабет Шей ДеМерітт

Замолоду Блек вступив до Ку-Клукс-Клану в Алабамі, вважаючи цей крок необхідним для своєї політичної кар'єри. На виборах до Сенату, як «народний» кандидат, Блек вважав, що йому будуть потрібні голоси членів Клану, які зазвичай були людьми з низьким рівнем доходів, економічними та політичними невдахами. Тільки наприкінці свого життя Блек визнав, що вступ до Клану був помилкою, а казав: «Я приєднався б до будь-якого угруповання, якби це додало мені голосів»

Кар'єра сенатора ред.

У 1926 р. Блек балотувався на виборах до Сенату США від штату Алабама, після відставки сенатора Оскара Андервуда. Оскільки в політиці Алабами в ті часи домінувала Демократична партія, він з легкістю переміг свого опонента-республіканця, Е.Х. Драєра, набравши 80,9 % голосів. У 1932 р. його було переобрано, з 86,3 % голосів проти республіканця Дж. Теодора Джонсона.

Г'юґо Блек за часів свого перебування на посаді сенатора

Сенатор Блек здобув репутацію прискіпливого слідчого. Наприклад, у 1934 р. він очолював комісію, яка досліджувала підряди, видані перевізникам авіапошти під керівництвом міністра пошти і телеграфу Волтера Фолджера Брауна — розслідування, що призвело до Скандалу з авіапоштою. З метою виправити те, що він назвав зловживанням «шахрайством і змовою», які випливали з Акту про авіапошту 1930 р., він ввів законопроєкт Блека — Мак-Келера, пізніше — Акт про авіапошту 1934 р. Наступного року він брав участь у сенатському розслідуванні практики лобіювання. Він публічно звинувачував лобістів та захищав закон, який вимагав від них оприлюднювати свої імена та рівень доходів.

1935 р. Блек став головою Комісії Сенату з питань освіти та праці. Цю посаду він не полишав на згадку про свою сенатську кар'єру. 1937 р. він підтримав законопроєкт Блека-Коннері, який мав встановити рівень мінімальної зарплатні та тривалість робочого тижня максимум 30 годин. Хоча законопроєкт був скасований Палатою Представників, 1938 р. прийняли більш скорочену версію (після того, як Блек залишив Сенат), яка стала Законом про справедливі умови праці.

Блек був палким прихильником президента Франкліна Д. Рузвельта та його «Нового курсу». Зокрема, він був відвертим захисником законопроєкту про реорганізацію судової системи 1937 р. — невдалого плану Ф. Рузвельта зробити Верховний суд більш лояльним, збільшивши кількість його членів.

Упродовж сенаторської кар'єри Блек і далі виступав із промовами, які базувалися на його переконанні у первісну владу Конституції. Він навіть бачив судові надлишки у діях Верховного суду, який був проти «Нового курсу»; на його думку, Суд незаконно скасовував законопроєкт, за який в Конгресі проголосувала більшість.

Призначення до Верховного суду США ред.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015)

Кар'єра у Верховному суді ред.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015)

Відносини з іншими суддями ред.

1950-ті роки і подальша діяльність ред.

Юриспруденція ред.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015)

Обмежування свободи за вироком суду ред.

Текстуалізм та Оригіналізм ред.

Федералізм ред.

Громадянські права ред.

Перша поправка ред.

Кримінальний процес ред.

Теорія входження ред.

Право недоторканності особистого життя ред.

Права голосу ред.

Право рівного захисту законом ред.

Вихід у відставку і смерть ред.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015)

Примітки ред.

  1. https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  2. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214
  3. Abraham, Henry J. Justices and Presidents: A Political History of Appointments to the Supreme Court (Oxford University Press, 1992). ISBN 0-19-506557-3 (англ.)
  4. Список суддів Верховного суду США [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор. 107—108. (англ.)
  6. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор. 241—242.(англ.)
  7. Federal Judicial Center. «Black, Hugo Lafayette.» [ 13 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Leonhart, James Chancellor (1962). The Fabulous Octogenarian. Baltimore Maryland: Redwood House, Inc.. стор. 139 (англ.)
  9. ↑ Armbrester, Margaret E. (1992). The Civitan Story. Birmingham, AL: Ebsco Media. стор. 56 (англ.)
  10. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор 16 (англ.)
  11. Carr, Adam. "Direct Elections to the United States Senate 1914-98. [ 16 лютого 2006 у Wayback Machine.](англ.)
  12. United States Senate. «Lobbyists.» [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  13. . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2009. 
  14. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор. 91.(англ.)
  15. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор. 90-91 (англ.)
  16. Ball, Howard. Hugo L. Black: Cold Steel Warrior. Oxford University Press. 2006. ISBN 0-19-507814-4. стор. 106.(англ.)

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
G yu go La fayet Blek angl Hugo LaFayette Black 27 lyutogo 1886 Eshlend Alabama 25 veresnya 1971 Betesda Merilend amerikanskij politik i yurist Chlen Demokratichnoyi partiyi SShA Buv senatorom vid shtatu Alabama v Senati SShA z 1927 po 1937 rr Suddya Verhovnogo sudu SShA z 1937 po 1971 rr priznachenij prezidentom Franklinom Delano Ruzveltom priznachennya shvaleno golosuvannyam Senatu 63 golosi proti 13 G yugo Blek buv pershim z dev yati chleniv Verhovnogo sudu priznachenih Ruzveltom 3 i propracyuvav tam dovshe za nih usih krim Vilyama O Duglasa 4 Blek vvazhayetsya odnim z najvplivovishih suddiv Verhovnogo sudu u XX st G yugo Lafayet Blekangl Hugo BlackG yugo Lafayet BlekChlen Verhovnogo sudu SShA19 serpnya 1937 18 veresnya 1971Poperednik Villis Van DevanterNastupnik Lyuyis Franklin Pauell mol Senator vid shtatu Alabama4 bereznya 1927 19 serpnya 1937Poperednik Oskar V AndervudNastupnik Diksi B GrejvzNarodivsya 27 lyutogo 1886 1886 02 27 Eshlend Alabama SShAPomer 25 veresnya 1971 1971 09 25 85 rokiv Betesda Merilend SShAPohovanij Arlingtonskij Nacionalnij Cvintar 1 Vidomij yak politik suddya advokat vijskovosluzhbovecKrayina SShAAlma mater Shkola prava Universitetu AlabamidPolitichna partiya Ku kluks klanDemokratichna partiya SShABatko William Lafayette Blackd 2 U shlyubi z 1 Dzhozefina Foster 1921 1951 2 Elizabet Shej DeMeritt 1957 1971 Diti sin G yugo Blek molodshijsin Sterlig Foster Blekdonka Marta Dzhozefina BlekPidpisMediafajli u VikishovishiZa svij strok sluzhbi u Verhovnomu sudi chetvertij po dovzhini Blek buv vidomij cherez svoye tekstualistichne traktuvannya Konstituciyi SShA ta cherez svoye perekonannya sho svobodi garantovani Billem pro prava tobto pershimi desyatma popravkami buli nav yazani Shtatam Chotirnadcyatoyu popravkoyu do Konstituciyi Jogo yuridichna diyalnist bula temoyu chislennih diskusij Cherez jogo vimagannya chitkogo tekstualnogo analizu glav Konstituciyi vsuperech gnuchkij yurisprudenciyi bagatoh jogo koleg Bleka vazhko sharakterizuvati yak liberala chi konservatora yak ci termini rozumiyutsya u suchasnomu politichnomu diskursi Spoluchenih Shtativ Z odnogo boku jogo bukvalne tlumachennya Billya pro prava ta jogo teoriya ob yednannya chasto interpretuyutsya yak spriyannya posilennyu gromadyanskih prav i svobod Z inshogo boku Blek tverdo protistoyav doktrini shodo proceduri rozglyadannya spravi z nalezhnim doderzhannyam norm materialnogo prava 5 i buv perekonanij sho princip nedotorkannosti osobistogo zhittya prajvesi ne maye niyakogo obgruntuvannya u Konstituciyi golosuvavshi proti nogo pid chas sudovogo procesu Grizvold proti shtatu Konektikut 6 Zmist 1 Ranni roki 2 Kar yera senatora 3 Priznachennya do Verhovnogo sudu SShA 4 Kar yera u Verhovnomu sudi 4 1 Vidnosini z inshimi suddyami 4 2 1950 ti roki i podalsha diyalnist 5 Yurisprudenciya 5 1 Obmezhuvannya svobodi za virokom sudu 5 2 Tekstualizm ta Originalizm 5 3 Federalizm 5 4 Gromadyanski prava 5 5 Persha popravka 5 6 Kriminalnij proces 5 7 Teoriya vhodzhennya 5 8 Pravo nedotorkannosti osobistogo zhittya 5 9 Prava golosu 5 10 Pravo rivnogo zahistu zakonom 6 Vihid u vidstavku i smert 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaRanni roki red G yugo Lafayet Blek buv najmolodshim z vosmi litej Vilyama Lafayeta Bleka ta Marti Tolend Blek Vin narodivsya 27 lyutogo 1886 r u malenkomu derev yanomu budinku v Eshlendi bidnomu izolyuvanomu selishi okrugu Klej shtat Alabama u peredgir yi Appalachej Jogo brat Orlando stav likarem tomu G yugo spershu hotiv nasliduvati jogo priklad U vici 17 rokiv vin zakinchiv shkolu v Eshlendi ta vstupiv do Birmingemskoyi medichnoyi shkoli Odnak same brat Orlando poradiv G yugo vstupiti do yuridichnogo koledzhu Universitetu Alabami Pislya zakinchennya universitetu v chervni 1906 r Blek povernuvsya do Eshlendu i vidkriv advokatsku kontoru u primishenni nad bakalijnoyu kramniceyu Jogo yuridichna praktika ne mala uspihu a cherez pivtora roku pislya yiyi vidkrittya uves budinok zgoriv vshent Todi Blek u 1907 r pereyihav u Birmingem de prodovzhiv svoye dilo i pochav specializuvatisya na zakonodavstvi pro pracyu ta spravam z tilesnih ushkodzhen Pislya jogo zahistu afroamerikancya yakogo vtyagnuli u formu komercijnogo rabstva z nastupnim uv yaznennyam Blek stav drugom A O Lejna suddi pov yazanogo z ciyeyu spravoyu Koli u 1911 r Lejn buv obranij do Komitetu mista Birmingem vin zaproponuvav Bleku misce suddi policijnogo sudu cya posada stane yedinim dosvidom suddivstva dlya Bleka pered jogo obrannyam do Verhovnogo sudu U 1912 Blek sklav z sebe obov yazki suddi abi povnocinno zajmatisya yuridichnoyu praktikoyu Ale vin ne pokinchiv iz derzhavnoyu sluzhboyu z 1914 r vin vprodovzh chotiroh rokiv pracyuvav prokurorom okrugu Dzhefferson Tri roki potomu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Blek zvilnivsya abi vstupiti do armiyi Spoluchenih shtativ Vin postupiv v Oficersku trenuvalnu shkolu u Fort Ogltorp Dzhordzhiya i nezabarom dosyag rangu kapitana Vin sluzhiv u 81 mu pidrozdili polovoyi artileriyi kolo Chattanugi Tennessi ale u bitvah uchasti ne brav U veresni 1918 r nezadovgo do kincya vijni vin povernuvsya do svoyeyi advokatskoyi praktiki v Birmingemi 7 Vin vstupiv do birmingemskogo klubu Civitan International i zreshtoyu stav tam prezidentom pidrozdilu 8 Blek use zhittya zalishavsya aktivnim chlenom ciyeyi organizaciyi chas vid chasu publikuyuchi statti dlya vidan Civitan 9 23 lyutogo 1921 r Blek odruzhivsya z Dzhozefinoyu Foster 1899 1951 yaka narodila jomu troh ditej G yugo L Bleka II 1922 yakij zgodom takozh stav prokorurom Sterlinga Fostera 1924 ta Martu Dzhozefinu 1933 Jogo onku G yugo L Blek III pracyuvatime u floridskij Palati predstavnikiv ta stane pomichnikom federalnogo prokurora 6 grudnya 1951 r pislya dovgoyi hvorobi Dzhozefina pomerla 1957 r Blek odruzhivsya z Elizabet Shej DeMerittZamolodu Blek vstupiv do Ku Kluks Klanu v Alabami vvazhayuchi cej krok neobhidnim dlya svoyeyi politichnoyi kar yeri 9 Na viborah do Senatu yak narodnij kandidat Blek vvazhav sho jomu budut potribni golosi chleniv Klanu yaki zazvichaj buli lyudmi z nizkim rivnem dohodiv ekonomichnimi ta politichnimi nevdahami 10 Tilki naprikinci svogo zhittya Blek viznav sho vstup do Klanu buv pomilkoyu a kazav Ya priyednavsya b do bud yakogo ugrupovannya yakbi ce dodalo meni golosiv Kar yera senatora red U 1926 r Blek balotuvavsya na viborah do Senatu SShA vid shtatu Alabama pislya vidstavki senatora Oskara Andervuda Oskilki v politici Alabami v ti chasi dominuvala Demokratichna partiya vin z legkistyu peremig svogo oponenta respublikancya E H Drayera nabravshi 80 9 golosiv U 1932 r jogo bulo pereobrano z 86 3 golosiv proti respublikancya Dzh Teodora Dzhonsona 11 nbsp G yugo Blek za chasiv svogo perebuvannya na posadi senatoraSenator Blek zdobuv reputaciyu priskiplivogo slidchogo Napriklad u 1934 r vin ocholyuvav komisiyu yaka doslidzhuvala pidryadi vidani pereviznikam aviaposhti pid kerivnictvom ministra poshti i telegrafu Voltera Foldzhera Brauna rozsliduvannya sho prizvelo do Skandalu z aviaposhtoyu Z metoyu vipraviti te sho vin nazvav zlovzhivannyam shahrajstvom i zmovoyu yaki viplivali z Aktu pro aviaposhtu 1930 r vin vviv zakonoproyekt Bleka Mak Kelera piznishe Akt pro aviaposhtu 1934 r Nastupnogo roku vin brav uchast u senatskomu rozsliduvanni praktiki lobiyuvannya Vin publichno zvinuvachuvav lobistiv ta zahishav zakon yakij vimagav vid nih oprilyudnyuvati svoyi imena ta riven dohodiv 12 1935 r Blek stav golovoyu Komisiyi Senatu z pitan osviti ta praci Cyu posadu vin ne polishav na zgadku pro svoyu senatsku kar yeru 1937 r vin pidtrimav zakonoproyekt Bleka Konneri yakij mav vstanoviti riven minimalnoyi zarplatni ta trivalist robochogo tizhnya maksimum 30 godin 13 Hocha zakonoproyekt buv skasovanij Palatoyu Predstavnikiv 1938 r prijnyali bilsh skorochenu versiyu pislya togo yak Blek zalishiv Senat yaka stala Zakonom pro spravedlivi umovi praci Blek buv palkim prihilnikom prezidenta Franklina D Ruzvelta ta jogo Novogo kursu 14 Zokrema vin buv vidvertim zahisnikom zakonoproyektu pro reorganizaciyu sudovoyi sistemi 1937 r nevdalogo planu F Ruzvelta zrobiti Verhovnij sud bilsh loyalnim zbilshivshi kilkist jogo chleniv 15 Uprodovzh senatorskoyi kar yeri Blek i dali vistupav iz promovami yaki bazuvalisya na jogo perekonanni u pervisnu vladu Konstituciyi 16 Vin navit bachiv sudovi nadlishki u diyah Verhovnogo sudu yakij buv proti Novogo kursu na jogo dumku Sud nezakonno skasovuvav zakonoproyekt za yakij v Kongresi progolosuvala bilshist Priznachennya do Verhovnogo sudu SShA red Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2015 Kar yera u Verhovnomu sudi red Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2015 Vidnosini z inshimi suddyami red 1950 ti roki i podalsha diyalnist red Yurisprudenciya red Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2015 Obmezhuvannya svobodi za virokom sudu red Tekstualizm ta Originalizm red Federalizm red Gromadyanski prava red Persha popravka red Kriminalnij proces red Teoriya vhodzhennya red Pravo nedotorkannosti osobistogo zhittya red Prava golosu red Pravo rivnogo zahistu zakonom red Vihid u vidstavku i smert red Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2015 Primitki red https ancexplorer army mil publicwmv index html arlington national Geni com 2006 d Track Q2621214 Abraham Henry J Justices and Presidents A Political History of Appointments to the Supreme Court Oxford University Press 1992 ISBN 0 19 506557 3 angl Spisok suddiv Verhovnogo sudu SShA Arhivovano 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 107 108 angl Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 241 242 angl Federal Judicial Center Black Hugo Lafayette Arhivovano 13 travnya 2009 u Wayback Machine angl Leonhart James Chancellor 1962 The Fabulous Octogenarian Baltimore Maryland Redwood House Inc stor 139 angl a b Armbrester Margaret E 1992 The Civitan Story Birmingham AL Ebsco Media stor 56 angl Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 16 angl Carr Adam Direct Elections to the United States Senate 1914 98 Arhivovano 16 lyutogo 2006 u Wayback Machine angl United States Senate Lobbyists Arhivovano 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl U S Department of Labor History Fair Labor Standards Act of 1938 angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2009 Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 91 angl Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 90 91 angl Ball Howard Hugo L Black Cold Steel Warrior Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 507814 4 stor 106 angl Literatura red Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title G 27yugo Blek amp oldid 40221450