Білополе (або Білопілля, Бялополе, пол. Białopole) — село в Польщі, у гміні Білополе Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 886 осіб (2011).
| Село Координати 50°58′59″ пн. ш. 23°44′03″ сх. д. / 50.98305556002777195° пн. ш. 23.734444440027779422° сх. д.Координати: 50°58′59″ пн. ш. 23°44′03″ сх. д. / 50.98305556002777195° пн. ш. 23.734444440027779422° сх. д.
Білополе у Вікісховищі |
Історія ред.
1428 року вперше згадується православна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У 1921 році село входило до складу гміни Білопілля Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.
За даними польського перепису 1921 року в селі налічувалося 79 будинків та 488 мешканців, з них:
- 231 чоловік та 257 жінок;
- 362 православні, 111 римо-католиків, 15 юдеїв;
- 348 українців, 130 поляків, 10 євреїв.
За німецьким переписом 1943 року в селі проживало 518 українців і 23 поляки.
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Білопілля на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 4 українців. У селі залишилося 186 поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 435 | 83 | 307 | 45 |
| Жінки | 451 | 91 | 274 | 86 |
| Разом | 886 | 174 | 581 | 131 |
Відомі мешканці ред.
- Ніна Горленко (1895—1964) — українська драматична актриса.
- Ярослав Федонюк (1940—2017) — український вчений-анатом, педагог.
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 136.
- Демусь А. Місцевості Грубешівського повіту // Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, І. Калиневич, В. Макар, В. Оренчук. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1994. — Т. 3. — С. 461. — (Український Архів)
- ↑ Богдан Гук. Białopole. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.) . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 29. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 405-426. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білополе (Люблінське воєводство)
- Богдан Гук. Białopole. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.) [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Білопілля с. www.pslava.info. Прадідівська слава.