Богда́на Семе́нівна Ба́бинська (? — до 1584) — руська (українська) шляхтянка з роду Бабинських.
| Богдана Бабинська | |
| Герб Бабинських | |
| Смерть: | до 1584 |
|---|---|
| Підданство: | Велике князівство Литовське |
| Релігія: | православ'я |
| Рід: | Бабинські |
| Батько: | Семен Бабинський |
| Шлюб: | Лев Полоз, Йосип Немирич |
| Діти: | Іван Полоз, Софія Полоз, Євдокія Полоз, Андрій Немирич, Семен Немирич |
Родина ред.
Богдана Бабинська є однією з відомих доньок королівського дворянина Семена Бабинського. Про її матір наявні джерела точної інформації не подають, можливо це дружина Семена Бабинського — Марія Чаплич.
Сестра і брат Богдани Бабинської — Ганна Бабинська та Андрій Бабинський.
Шлюби та діти ред.
Відомо, що Богдана Бабинська мала два шлюби:
- Першим шлюбом за королівським дворянином Левом Полозом. Від нього мала сина Івана та двох доньок — Софію і Євдокію. У 1550 році по смерті Лева Полоза, королева Бона доручила опікунство над неповнолітніми дітьми Богдані, яка на той момент перебувала вже в іншому шлюбі. Донька Софія Полоз у шлюбі за стольником литовським Іваном Ґодебським (на 1565).
- Другим шлюбом (на 1550) за королівським дворянином Йосипом (Єсифом) Немиричем. Від нього мала двох синів — Андрія та Семена. Богдана Бабинська є біологічною продовжувачкою майже усіх майбутніх поколінь роду Немиричів, за виключенням Матвія Немирича, який був сином Йосипа Немирича від іншого шлюбу. син Богдани Бабинської — Андрій Немирич, був у шлюбі з Мариною Іванівною Хребтовичівною-Богуринською. Інший син — Семен Немирич, нащадків по собі не залишив.
Обидва свекри Богдани Бабинської — Івашко Полозович та Івашко Немирич, як і її батько Семен Бабинський, були соратниками короля Сигізмунда І Старого у боротьбі з Михайлом князем Глинським. Після поразки останнього, вони отримали частину конфіскованих у Глинських земель, що значно збільшило їхні статки.
Народження, проживання, поховання ред.
Місце народження Богдани Бабинської невідоме, можливо це було родове гніздо Бабинських — Бабин. Так само наявні джерела мовчать і про місця її проживання. Можна однак припустити, що мешкати вона могла у Пинському повіті на Берестейщині, де були основні володіння її першого чоловіка Лева Полоза та згодом на Київщині. Мав там основні наділи і її другий чоловік Йосип Немирич. Останній, як відомо, обіймав посаду київського земського судді, а це дозволяє припускати, що мешкати певний час подружжя могло й у Києві. 1584 року Йосип Немирич у своєму тестаменті згадував Богдану Бабинську вже як небогу. Місце її поховання невідоме.
Відомі прямі нащадки Богдани Бабинської ред.
Джерела ред.
Uruski Seweryn. «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» Warszawa 1917. T. 14. S. 205.
Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» Київ: 2012. – 712 с. Ст. 457.
Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР в XVI-XVII вв. 1909. 120, 708, ХХХ ст. Ст. 421. (ст. 418 – 424).
Примітки ред.
- Uruski, Seweryn (1917). «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» T. 14. (польська). Warszawa. с. 205.
- Ворончук І.О. (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська). Київ. с. 457.
- Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР в XVI-XVII вв. (староукраїнська, російська). Санкт-Петербург. 1909. с. 418 – 424.