Ролан Антонович Биков (за документами, починаючи з повоєнного часу, через помилку паспортиста — Роланд Анатолійович; сценічне ім'я — Ролан Биков; рос. Рола́н Анто́нович Бы́ков; 12 жовтня 1929, Київ, (Українська СРР), СРСР — 6 жовтня 1998, Москва, Росія) — радянський і російський актор і режисер театру і кіно, сценарист, педагог. Народний артист СРСР (1990). Лауреат (Державної премії СРСР) (1986), Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1987) і Премії Президента Російської Федерації (1999).
Биков Ролан Антонович | |
---|---|
рос. Ролан Антонович Быков | |
Дата народження | 12 жовтня 1929[1][2][3] |
Місце народження | Київ, Українська СРР, СРСР[1] |
Дата смерті | 6 жовтня 1998[3][2][…](68 років) |
Місце смерті | Москва, Росія[3] |
Поховання | (Новодівичий цвинтар) |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | (Театральний інститут імені Бориса Щукіна) |
Професія | актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер, поет, театральний педагог, політик |
Заклад | d |
Членство | СК СРСР |
Нагороди | |
IMDb | ID 0125909 |
Биков Ролан Антонович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині Семена Геронім-Костянтиновича Гордановського (польсько-чеського походження), який змінив прізвище, ім'я та по-батькові у 20-х роках ХХ сторіччя на Биков Антон Михайлович та єврейки Елли Матусівни Ситняковської, яка змінила пізніше ім'я та по-батькові на Ольга Матвіївна.
З 1939 року займався в театральній студії «Родник» (керівник Ольга Ларіна) Будинку піонерів на Кіровській разом з відомими згодом діячами: режисерами (Олександром Міттою), , , акторами (Ігорем Кваша), . Закінчив (Театральне училище імені Щукіна) (педагоги: та ). Як актор і режисер Биков виступав на сценічних підмостках — в (Московському ТЮГу) (з 1951 по 1959), (Ленінградському театрі імені Ленінського комсомолу) (1958—1960). В 1957—1959 році керував .
Працював на кіностудії «Мосфільм» актором, режисером, художнім керівником об'єднання «Юність». У 1989—1992 роках був директором Всесоюзного центру кіно і телебачення для дітей та юнацтва. Обирався секретарем (Союзу кінематографістів СРСР). Народний депутат СРСР в 1989—1991 років. Творець і керівник Міжнародного фонду розвитку кіно і телебачення для дітей та юнацтва («Фонд Ролана Бикова»). Очолював позапартійний суспільно-політичний Рух 95 — спілку громадських організацій працівників культури, науки, освіти та екології. Був президентом банку «Хелп». Дійсний член , брав участь у врученні (Юрію Лужкову).
Був одружений впродовж 15 років з актрисою , з якою усиновив дитину — (1958—2002). Вдова — (Олена Санаєва). Пасинок — популярний російський письменник .
Фільмографія
- 1954 — (Школа мужності) — реаліст
- 1955 — (Педагогічна поема) — степан Перець
- 1955 — (Шляхи і долі) — Винник
- 1956 — (Це починалось так…) — Вася Лапшин
- 1958 — (Наш кореспондент) — Микола Уваров — бригадир зварювальників
- 1959 — (Шинель) — Акакій Акакійович Башмачкін
- 1960 — (Балтійське небо) — старший лейтенант Кабанков
- 1960 — (Міст перейти не можна) — Стенлі
- 1960 — (Обережно, бабусю!) — Іван Ілліч
- 1960 — (Російський сувенір) — епізод
- 1960—1961 — (Воскресіння) — божевільний
- 1962 — (Подорож у квітень) — виноторговець
- 1963 — (кіноальманах) — кавказець-хабарник
- 1963 — (Невигадана історія) — хлопець на брусах
- 1963 — (Пропало літо) — чоловік на ринку
- 1963 — (Співробітник НК) — священик
- 1963 — (Вулиця Ньютона, будинок 1) — рибалка-браконьєр
- 1963 — (Я крокую по Москві) — «загіпнотизований» перехожий
- 1964 — (Викликаємо вогонь на себе) — Терех, поліцай
- 1964 — (Одруження Бальзамінова) — Лук'ян Лук'янович Чебаков
- 1964—1974 — («Фитиль») (короткометражний)
- 1965 — (Дзвонять, відчиніть двері) — Павло Васильович Колпаков
- 1965 — (Здрастуй, це я!) — Олег Пономарьов
- 1966 — (Айболить-66) — Бармалей / Автор
- 1966 — (Душка) — Іван Петрович
- 1966 — (Андрій Рубльов) — скоморох
- 1967 — (Та, що біжить по хвилях) — Гез, капітан корабля
- 1967 — (Комісар) — Юхим Магазанник
- 1968 — (короткометражний) — Іван
- 1968 — (Мертвий сезон) — Іван Павлович Савушкін
- 1968 — (Служили два товариші) — Іван Карякін
- 1969 — (Адам і Хева) — старий
- 1969 — (Увага, черепаха!) — бабуся Діденко
- 1969 — (Егмонт) (фільм-спектакль) — Фансі
- 1969 — (Жди мене, Анна) — Міня
- 1969 — (Остання реліквія) — брат Йоханнес
- 1969 — (Сюжет для невеликого оповідання) — Михайло Павлович Чехов
- 1970 — (Корона Російської імперії, або Знову невловимі) — лисий імператор
- 1971 — — адмірал
- 1971 — (Їхали в трамваї Ільф і Петров) — Федоренко Іван Самойлович
- 1971 — (Перевірка на дорогах) — Іван Єгорович Локотков
- 1971 — (Телеграма) — хлопець з чубом
- 1972 — (Записки Піквікського клубу) (фільм-спектакль) — Йов Троттер
- 1972 — (Мічений атом) — Пчолкін, провідник
- 1972 — (Петерс) — Терехов, начальник московської міліції
- 1972 — (Принц і жебрак) — сер Вільям
- 1972 — — Коклен
- 1972—1973 — (Велика перерва) — Олександр Трохимович Петрикін
- 1973 — (Докер) — Агапов
- 1973 — (Виконуючий обов'язки) — маляр
- 1973 — (Капітан) (короткометражний) — дядько Харитон
- 1973 — (Мегре і людина на лаві) — клоун Фред
- 1974 — (Автомобіль, скрипка і собака Клякса) — диригент / Леонід Ломакін / глухоніма старенька з кішками
- 1974 — (Ходіння по муках) — Кузьма Кузьмич
- 1975 — (На ясний вогонь) — Лев Пантейлемонович Дубасов
- 1975 — (Пригоди Буратіно) — кіт Базіліо
- 1976 — (12 стільців) — отець Федір
- 1976 — (Село Утка) — Шишок
- 1976 — (Дні хірурга Мішкіна) — Іван
- 1976 — (Звичайна Арктика) — Андрій Миронович
- 1976 — (Підранки) — Воладимир Громов
- 1977 — (Ніс) — Ковальов, Ніс, Іван Якович, Блукаючий селянин
- 1977 — (За сімейними обставинами) — логопед
- 1977 — (Про Червону Шапочку) — боягузливий мисливець
- 1977 — (Рудін) — Африкан Семенович Пігас
- 1977 — (Юлія Вревська) — Брофт
- 1978 — (Поки божеволіє мрія) — Панкратьєв
- 1978 — (По вулицях комод водили) — дільничний лікар
- 1979 — (Жив-був настроювач) — Іван Іванович
- 1979 — (Уявний хворий) — пан Діафуарус
- 1979 — (Піна) — Полудушкін
- 1979 — (короткометражний)
- 1979 — (Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників) — Абу-Хасан / візир Гулябада
- 1980 — (Амністія) — Іван Петрович Кичкайло
- 1980 — (З життя відпочивальників) — Віктор Леонідович Лісюткін
- 1981 — (Вакансія) — Аристарх Володимирович Вишневський
- 1981 — (Душа) — Альберт Леонідович Гроб
- 1981 — (Золоте руно) — дядя Міша
- 1981 — — Мирон Петрович Манечкін, начальник цеху
- 1981 — (Пригоди Тома Соєра і Гекльберрі Фінна) — Меф Поттер
- 1982 — (Весільний подарунок) — Яша
- 1983 — (Опудало) — диригент
- 1984 — (Герой її роману) — Маріо Джузеппе Фаворитов
- 1985 — (кіноальманах) — приборкувач
- 1985 — (Щиро Ваш…) — Геннадій Сергійович Постніков
- 1985 — (кіноальманах) — Семен Лукич
- 1985 — (Почни спочатку) — Зуєв
- 1985 — (Підсудний) — адвокат
- 1985 — (Співучасть у вбивстві) — Френк Філдс, старший інспектор
- 1986 — (Листи мертвої людини) — професор
- 1986 — (Чегемський детектив) — міліціонер
- 1986 — (Чичерін) — Д'Аннунціо, італійський поет
- 1989 — (Воно) — Петро Петрович Фердищенко
- 1991 —
- 1992 — — Володимир Іванович, детектив
- 1993 — (Сірі вовки) — Микита Сергійович Хрущов
- 1993 — (Я — Іван, ти — Абрам) — Нахман
- 1995 — — Солоненький
- 1995 — — Джон Сільвер
- 1995 — (Ширлі-мирлі) — покупець алмаза
- 1997 —
Озвучування
- 1967 —
- 1975 —
- 1977 —
- 1979 — — читає текст
- 1979 — — читає текст
- 1980 — — мисливець, автор опери
- 1981 —
- 1983 — — читає текст
- 1985 —
- 1985 —
- 1986—1987 — (Пригоди пінгвіненяти Лоло)
- 1987 — — пес Григорій
Режисер
- 1962 — (Сім няньок)
- 1963 — (Пропало літо)
- 1965 — (короткометражний)
- 1966 — (Айболить-66)
- 1969 — (Увага, черепаха!)
- 1974 — (Автомобіль, скрипка і собака Клякса)
- 1977 — (Ніс)
- 1982 — (Весільний подарунок)
- 1983 — (Опудало)
- 1990 — Я сюди більше ніколи не повернуся (короткометражний)
Сценарист
- 1966 — (Айболить-66)
- 1977 — (Ніс)
- 1979 — (Жив-був настроювач)
- 1982 — (Весільний подарунок)
- 1983 — (Опудало)
- 1990 — (Я сюди більше ніколи не повернуся) (короткометражний)
Примітки
- свідоцтво про народження
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- (Deutsche Nationalbibliothek) Record #119213435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 24 березня 2010.
- Указ Президента СРСР від 5 липня 1990 N 348 «Про присвоєння почесного звання» Народний артист СРСР тов. Бикову Р. А.
- Нова Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данилов-Данільян і ін — М.: ТОВ «Видавництво» Енциклопедія. Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.: Іл.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 24 березня 2010.
Посилання
- Проект «Російське кіно» [ 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті www.kino-teatr.ru [ 26 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет