www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акій 1 2 3 акінці чечен аьккхий один із численних чеченських тайпів Не входить у тукхуми племінні спілки Духовним центро

Акій

Акій, акінці (чечен. аьккхий) - один із численних чеченських тайпів. Не входить у тукхуми (племінні спілки). Духовним центром, родовим селом тайпу є Акка в Ачхой-Мартанівському (Галанчозькому) районі сучасної Чечні біля її кордону з Інгушетією. В основному тайп розселений у південно-західній частині Чечні. Акінці територіально межують на заході з інгушами (галгаївцями з цорінцями) та хевсурами (що належать до грузинів) на півдні. Хребет Булой-Лама відокремлює їхню відмінність від Хевсуретії Грузії. За повідомленнями Бларамберга населення аккінців становило до 6000 осіб. Жили в 23 поселеннях.

Акій

Акінцями називають також аухівців сучасного (рівнинного) Дагестану. На думку А. Аділсултанова і А. Сулейманова прямих споріднених зв'язків між собою акінці (акій) з високогірного району і акінці-аухівці не мають і склалися як незалежні одна від одної спільноти, в різних кліматичних та інших умовах. Акінці (акій) були розселені біля витоку лівого припливу Гехі Осу-хі. Інші вчені (У. Лаудаєв, В. Волкова, М.-Р. Ібрагімов) з XIX-XX ст. вважають, що у складі аккінців-аухівців є представники аккінського прізвища (аккій).

Розселення ред.

Населені пункти спільноти були розташовані головним чином на притоках верхів'їв Гехі (Осу-хі та Ак-хі): це власне Акка (Воуга) (чеч. Аьккха) - центр спільноти, Хьакілга, Кеж війнача, Кей-махка, Зінгала, Біці (Бойці), Тішлі, Ітир-кхелла, Дійх'я-юрт, Хягіе, Орзуме-кхелла, Керети, Музур-кхелла, Велах, Гозанна, Йордечу (Єрдечі) та інші.

Нині аккінці переважно проживають у населених пунктах; Гойти, Катар-Юрт, Ачхой-Мартан, Валерик, Курчалой, Кень-Юрт, Гехі-Чу, Майртуп, Дубовська, Верхній Наур, Надтеречне, Горагорський, Підгірне, Махкети, Іщерська, а також в інших селах дрібними сім'ями. На південь від Омало (Панкська ущелина) знаходиться маленьке село Середня Халаціань (близько 50 сімей) в цьому селі живуть акінці з колишнього Галанчозького району ЧІАССР.

Склад ред.

Тайп складається з таких нек'є: бецахой, чож-нек'є, хьяжі-нек'є, бобі-нек'є, ітар-кхелою, дуьрді-нек'є.

Етимологія ред.

Чеченський дослідник-краєзнавець, педагог і народний поет А. Сулейманов, припускав, що в основу назви тайпу Акій і області Акка, лягло «Аькхе» (+вахар) - полювання, полювати, люди, які живуть мисливським промислом. На думку чеченського історика Явуса Ахмадова, етимологія акій на сьогодні залишається неясною. Однак він не виключає можливість, що в основу назви ліг гідронім — територією даного суспільства протікає невелика річка Ак-хі, яка є одним із приток річки Гехі.

Історія ред.

Акінське спільнота у 1860-х роках.

На думку ряду дослідників, що зустрічається у Плінія Старшого в «Природній історії» назву «акіси» можна порівняти з племінною назвою «акхій» («акій»), маючи на увазі під ними жителів місцевості Акка (Аккха). Також передбачався зв'язок із найменуванням «акози», яке можна побачити у російських джерелах XVI-XVII ст., На думку інших авторів науковій літературі часто зустрічалася думка, що акінці тотожні з ококами (акозами) які зустрічаються в російських документах. На цю точку зору свою думку мав дослідник. Ц. Умаров, він повідомляє, про те, що документи не дають, жодної підстави, якимось чином пов'язувати етнонім Ококі з аккінцями верхів'їв р. Гехи та Фортанги, хоча це і стало традиційною нормою в історіографії. Акінці з високогірного району в російських документах XVI-XVII ст. не зафіксовані, хоча вони й входять до етнічної спільноти аккінці-аухівці — ококи». На їхню думку традиція вважати аухівців вихідцями з високогірного Аккі не має під собою підстав.

Акінці до 1944 року населяли басейн річки Осухи (верхній приплив річки Гехі), зокрема такі селища, як Галанчож, Акка, Ялхорой та ін., що входили до складу Галанчозького району. Під час повернення чеченців з депортації район колишнього проживання аккінців був закритий для їхнього поселення, і аккінці осіли на західній рівнині Чечні.

Російський дослідник, який відвідав область Акка на початку XX століття повідомляє:

На піднесених майданчиках розкидані кам'яні саклі кількох виселків старшини. Вони групуються в більшості випадків навколо старовинних веж, якими взагалі багата ця місцевість, що служила у віддаленому минулому ареною нескінченних чвар і міжусобиць, а в найближчу епоху - боротьби Шаміля з російськими військами. Про ці останні події серед населення збереглися ще свіжі спогади: розповідають про те, як бралися російськими міцні вежі, як гриміли гарматні постріли та артилерійські снаряди розбивали твердині горян.

— М. А. Иванов

Акінці, на відміну від галгайців, найактивніше брали участь у Кавказькій війні і входили в Північно-Кавказький імамат. Багато акінських бойових веж було знищено артилерійськими обстрілами російських військ, а вцілілі підірвані. Російський вчений кавказознавець, етнограф, етнолог, правознавець та юрист Б. Далгат писав про це так:

Всі вежі акінців були зруйновані росіянами після закінчення війни, як небезпечні фортеці, що наробили їм чимало клопоту

Після закінчення Кавказької війни акінці та мереджинці опинилися поза адміністративними кордонами Чечні. Але, "в 1866 році, за розпорядженням начальства, аккінці і мереджинці були відокремлені від Інгушевського округу і підпорядковані управлінню Аргунського округу, як внаслідок одноплемінності з населенням Аргунського округу, а також, тому що за місцем свого проживання вони ближче перебувають до центру управління".

Акінці вічно турбували інгушів і були у непримиренній ворожнечі з ними.

Генерал-лейтенант, директор Військово-топографічного депо, керуючий Військово-топографічною частиною ГУ Головного штабу — Начальник Корпусу військових топографів Іван Бларамберг, описуючи акінців називає їх «Ахі», за його повідомленнями акінці займають долини, що зрошуються двома притоками Верхньої Гехи. Вони абсолютно незалежні, ними керують виборні старійшини. За спостереженнями Івана Бларамберга акінці войовничі і схильні до розбою стосовно своїх сусідів.

Гори, що оточують територію акінців, вкриті частково чагарником. Поселення аккінців розкидані в ущелинах і на пагорбах із крутими схилами, від чого вони захищені від раптових нападів. Проте їх територія не так гориста, як та, що займають навколишні племена; у них маса добрих пасовищ. Влітку в Акка досить жарко, хоча вони займають високогірні долини Кавказу, сусіди відсилають до акінців худобу для випасу протягом цього сезону.

Головне їхнє багатство - вівці, яких у них величезні стада, а також у акінців у великій кількості є рогата худоба та коні. Земля дає трохи пшениці, жита, проса, у розмірах, достатніх, щоб прогодувати мешканців. Акінці торгували з галашівцями - їх східними сусідами, від яких вони отримували сіль в обмін на зерно.

Турпалчу аккхійн кешнаш (чеч. Турпалчу аьккхийн кешнаш ) «Героїчних аккінців цвинтар» — урочище із занедбаним цвинтарем на околиці села Гехі-Чу.

Аккінське набство ред.

У 1865-1869 р.р. було утворено Акінське наїбство.

Відомі представники ред.

  • Джанхот Акінський - загинув у бою з царськими військами у Малій Чечні, похований у с. Таьнгі-чу.
  • Алдим Аккінський - наїб.
  • Муслім Гайрбеков - чеченський радянський громадський та державний діяч, голова Ради міністрів Чечено-Інгуської АРСР.
  • Руслан Гайрбеков - голова кооперативного державного об'єднання "Чечен-інгушагро промбуд"; народний депутат ЧІАССР, голова постійної комісії з питань будівництва та архітектури президії ЗС ЧІАССР; віце-прем'єр ЧР.

Примітки ред.

  1. ↑ Сулейманов, 2006, с. 474.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  3. Герейханов Г. П. Угрозы национальной безопасности России на Северном Кавказе : (Этноконфессиональный аспект) : монография. — Москва: Граница, 2004. — 179 с. — ISBN 5-94691-100-7.
  4. ↑ Сулейманов, 2006, с. 45.
  5. ↑ Бларамберг, 1992, с. 222.
  6. Адилсултанов А. А. Акки и аккинцы в XVI—XVIII веках : моногр. / Ред. И. А. Ирисханов. — Шаблон:Гр. : «Книга», 1992. — 126 с. — 5000 екз. — ISBN 5-7666-0540-4.
  7. Сулейманов А. С. Топонимия Чечни : топоним. слов. — [1-е переизд. работы 1976—1985 гг., изменённое и дополн.]. — Нальчик : «Эль-Фа», 1997. — 685 с. — 1000 екз. — ISBN 5-88195-263-4.
  8. (рос.). textarchive.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
  9. ↑ Ахмадов, 2009, с. 150.
  10. Сулейманов, 2006, с. 409.
  11. Сулейманов, 2006, с. 407.
  12. Сулейманов, 2006, с. 405.
  13. Сулейманов, 2006, с. 517.
  14. Сулейманов, 2006, с. 591.
  15. Сулейманов, 2006, с. 411.
  16. ↑ Сулейманов, 2006, с. 671.
  17. Сулейманов, 2006, с. 520.
  18. Сулейманов, 2006, с. 616.
  19. Нухажиев, Умхаев, 2012, с. 27.
  20. Натаев С. А. К истории горного общества Аьккха и тайпового союза Аьккхий (аккинцы).
  21. ↑ Виноградов В. Б., Умаров С. Ц. О некоторых ранних вайнахских этнонимах // Проблемы археологии и этнографии. — Л.: ЛГУ, 1985. — Вып. 3. — С. 58.
  22. Натаев С. А. К истории горного общества Аьккха и тайпового союза Аьккхий(аккинцы). 2016
  23. (рос.). Журнал «Чеченское общество сегодня». Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 11 січня 2010.
  24. Известия Кавказского отдела Русского географического общества. 1902 г. Т. 15. Вып. 1-5 с. 286
  25. ↑ Нухажиев, Умхаев, 2012, с. 140—141.
  26. // Б. К. Далгат «Родовой быт и обычное право чеченцев и ингушей. Исследование и материалы 1892—1894 гг.». Москва: «ИМЛИ РАН», 2008. С. 75
  27. Нухажиев, Умхаев, 2012, с. 142.
  28. Сулейманов, 2006, с. 414—415.
  29. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АРХИВ СО АССР КАНЦЕЛЯРИЯ НАЧАЛЬНИКА ТЕРСКОЙ ОБЛАСТИ 1 ОТДЕЛЕНИЕ
  30. Чеченцы в Русско-Кавказской войне Хожаев Далхан
  31. Сатуев Джабраил. Вторая Санкт — Петербургская Гимназия Исследовательская работа по истории " Первый акт чеченской драмы (Кавказская война 19 века). 2007
  32. ↑ Головлёв, 2007, с. 275.

Література ред.

  • Сулейманов А. С. Топонимия Чечни. — Нальчик : ГУП "Книжное издательство", 2006. — 711 с. — 5000 прим. — ISBN 598896002-2.
  • Головлёв А. А. Очерки о Чечне (природа, население, новейшая история) : моногр. / Рецензент С. А. Прокопенко. — Ульяновск : Вектор-С, 2007. — 296 с. — 100 екз. — ISBN 978-5-91308-014-1.
  • Ахмадов Я. З. Очерк исторической географии и этнополитического развития Чечни в XVI—XVIII веках. Благотворительный фонд поддержки чеченской литературы. — Грозный : Благотворительный фонд поддержки чеченской литературы, 2009. Архивная копия от 12 августа 2017 на Wayback Machine
  • Натаев С. А. К истории горного общества Аьккха и тайпового союза Аьккхий (аккинцы).
  • Нухажиев Н.В., Умхаев Х.С. В поисках национальной идентичности. — Грозный : Грозненский рабочий, 2012. — 720 с.
  • Бларамберг И. Кавказская рукопись. — Ставропольское книжное издательство, 1992. — 240 с. — ISBN 5-7644—0662-5.
  • Тесаев З. А. Чеченская „география“ XV века, составленная по данным ученого-богослова и путешественника Аздина Вазара. — Грозный : «АО ИПК «Грозненский рабочий», 2018. — 256 с. — ISBN 978-5-4314-0322-4.
  • Тесаев З.А. Институт “Мехк-Дай” в истории Чечни (Х\ I — 1-и треть XIX в.). — Грозный : Академия наук Чеченской Республики; ФГУП Издательско-полиграфический комплекс «Грозненский рабочий», 2019. — 688 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-4314-0386-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akij 1 2 3 akinci chechen akkhij odin iz chislennih chechenskih tajpiv Ne vhodit u tukhumi pleminni spilki Duhovnim centrom rodovim selom tajpu ye Akka 4 v Achhoj Martanivskomu Galanchozkomu rajoni suchasnoyi Chechni bilya yiyi kordonu z Ingushetiyeyu V osnovnomu tajp rozselenij u pivdenno zahidnij chastini Chechni Akinci teritorialno mezhuyut na zahodi z ingushami galgayivcyami z corincyami ta hevsurami sho nalezhat do gruziniv na pivdni Hrebet Buloj Lama vidokremlyuye yihnyu vidminnist vid Hevsuretiyi Gruziyi Za povidomlennyami Blaramberga naselennya akkinciv stanovilo do 6000 osib Zhili v 23 poselennyah 5 AkijAkincyami nazivayut takozh auhivciv suchasnogo rivninnogo Dagestanu Na dumku A Adilsultanova 6 i A Sulejmanova 7 pryamih sporidnenih zv yazkiv mizh soboyu akinci akij z visokogirnogo rajonu i akinci auhivci ne mayut i sklalisya yak nezalezhni odna vid odnoyi spilnoti v riznih klimatichnih ta inshih umovah Akinci akij buli rozseleni bilya vitoku livogo priplivu Gehi Osu hi 4 Inshi vcheni U Laudayev V Volkova M R Ibragimov z XIX XX st vvazhayut sho u skladi akkinciv auhivciv ye predstavniki akkinskogo prizvisha akkij 8 Zmist 1 Rozselennya 2 Sklad 3 Etimologiya 4 Istoriya 4 1 Akkinske nabstvo 5 Vidomi predstavniki 6 Primitki 7 LiteraturaRozselennya red Naseleni punkti spilnoti buli roztashovani golovnim chinom na pritokah verhiv yiv Gehi Osu hi ta Ak hi ce vlasne Akka Vouga chech Akkha centr spilnoti Hakilga Kezh vijnacha Kej mahka Zingala Bici Bojci Tishli Itir khella Dijh ya yurt Hyagie Orzume khella Kereti Muzur khella Velah Gozanna Jordechu Yerdechi ta inshi 9 Nini akkinci perevazhno prozhivayut u naselenih punktah Gojti 1 Katar Yurt 10 Achhoj Martan 11 Valerik 12 Kurchaloj 13 Ken Yurt 14 Gehi Chu 15 Majrtup 16 17 Dubovska 16 Verhnij Naur Nadterechne Goragorskij Pidgirne Mahketi Isherska 18 a takozh v inshih selah dribnimi sim yami Na pivden vid Omalo Pankska ushelina znahoditsya malenke selo Serednya Halacian blizko 50 simej v comu seli zhivut akinci z kolishnogo Galanchozkogo rajonu ChIASSR 19 Sklad red Tajp skladayetsya z takih nek ye becahoj chozh nek ye hyazhi nek ye bobi nek ye itar kheloyu durdi nek ye 20 Etimologiya red Chechenskij doslidnik krayeznavec pedagog i narodnij poet A Sulejmanov pripuskav sho v osnovu nazvi tajpu Akij i oblasti Akka lyaglo Akhe vahar polyuvannya polyuvati lyudi yaki zhivut mislivskim promislom 4 Na dumku chechenskogo istorika Yavusa Ahmadova etimologiya akij na sogodni zalishayetsya neyasnoyu Odnak vin ne viklyuchaye mozhlivist sho v osnovu nazvi lig gidronim teritoriyeyu danogo suspilstva protikaye nevelika richka Ak hi yaka ye odnim iz pritok richki Gehi 9 Istoriya red nbsp Akinske spilnota u 1860 h rokah Na dumku ryadu doslidnikiv sho zustrichayetsya u Pliniya Starshogo v Prirodnij istoriyi nazvu akisi mozhna porivnyati z pleminnoyu nazvoyu akhij akij mayuchi na uvazi pid nimi zhiteliv miscevosti Akka Akkha 21 Takozh peredbachavsya zv yazok iz najmenuvannyam akozi yake mozhna pobachiti u rosijskih dzherelah XVI XVII st 21 Na dumku inshih avtoriv naukovij literaturi chasto zustrichalasya dumka sho akinci totozhni z okokami akozami yaki zustrichayutsya v rosijskih dokumentah Na cyu tochku zoru svoyu dumku mav doslidnik C Umarov vin povidomlyaye pro te sho dokumenti ne dayut zhodnoyi pidstavi yakimos chinom pov yazuvati etnonim Okoki z akkincyami verhiv yiv r Gehi ta Fortangi hocha ce i stalo tradicijnoyu normoyu v istoriografiyi Akinci z visokogirnogo rajonu v rosijskih dokumentah XVI XVII st ne zafiksovani hocha voni j vhodyat do etnichnoyi spilnoti akkinci auhivci okoki Na yihnyu dumku tradiciya vvazhati auhivciv vihidcyami z visokogirnogo Akki ne maye pid soboyu pidstav 22 Akinci do 1944 roku naselyali basejn richki Osuhi verhnij pripliv richki Gehi zokrema taki selisha yak Galanchozh Akka Yalhoroj ta in 23 sho vhodili do skladu Galanchozkogo rajonu Pid chas povernennya chechenciv z deportaciyi rajon kolishnogo prozhivannya akkinciv buv zakritij dlya yihnogo poselennya i akkinci osili na zahidnij rivnini Chechni Rosijskij doslidnik yakij vidvidav oblast Akka na pochatku XX stolittya povidomlyaye 24 25 nbsp Na pidnesenih majdanchikah rozkidani kam yani sakli kilkoh viselkiv starshini Voni grupuyutsya v bilshosti vipadkiv navkolo starovinnih vezh yakimi vzagali bagata cya miscevist sho sluzhila u viddalenomu minulomu arenoyu neskinchennih chvar i mizhusobic a v najblizhchu epohu borotbi Shamilya z rosijskimi vijskami Pro ci ostanni podiyi sered naselennya zbereglisya she svizhi spogadi rozpovidayut pro te yak bralisya rosijskimi micni vezhi yak grimili garmatni postrili ta artilerijski snaryadi rozbivali tverdini goryan nbsp M A IvanovAkinci na vidminu vid galgajciv najaktivnishe brali uchast u Kavkazkij vijni i vhodili v Pivnichno Kavkazkij imamat 25 Bagato akinskih bojovih vezh bulo znisheno artilerijskimi obstrilami rosijskih vijsk a vcilili pidirvani Rosijskij vchenij kavkazoznavec etnograf etnolog pravoznavec ta yurist B Dalgat pisav pro ce tak 25 nbsp Vsi vezhi akinciv buli zrujnovani rosiyanami pislya zakinchennya vijni yak nebezpechni forteci sho narobili yim chimalo klopotu nbsp Pislya zakinchennya Kavkazkoyi vijni akinci ta meredzhinci opinilisya poza administrativnimi kordonami Chechni Ale v 1866 roci za rozporyadzhennyam nachalstva akkinci i meredzhinci buli vidokremleni vid Ingushevskogo okrugu i pidporyadkovani upravlinnyu Argunskogo okrugu yak vnaslidok odnopleminnosti z naselennyam Argunskogo okrugu a takozh tomu sho za miscem svogo prozhivannya voni blizhche perebuvayut do centru upravlinnya 25 Akinci vichno turbuvali ingushiv i buli u neprimirennij vorozhnechi z nimi 26 27 General lejtenant direktor Vijskovo topografichnogo depo keruyuchij Vijskovo topografichnoyu chastinoyu GU Golovnogo shtabu Nachalnik Korpusu vijskovih topografiv Ivan Blaramberg opisuyuchi akinciv nazivaye yih Ahi za jogo povidomlennyami akinci zajmayut dolini sho zroshuyutsya dvoma pritokami Verhnoyi Gehi Voni absolyutno nezalezhni nimi keruyut viborni starijshini Za sposterezhennyami Ivana Blaramberga akinci vojovnichi i shilni do rozboyu stosovno svoyih susidiv 5 Gori sho otochuyut teritoriyu akinciv vkriti chastkovo chagarnikom Poselennya akkinciv rozkidani v ushelinah i na pagorbah iz krutimi shilami vid chogo voni zahisheni vid raptovih napadiv Prote yih teritoriya ne tak gorista yak ta sho zajmayut navkolishni plemena u nih masa dobrih pasovish Vlitku v Akka dosit zharko hocha voni zajmayut visokogirni dolini Kavkazu susidi vidsilayut do akinciv hudobu dlya vipasu protyagom cogo sezonu 5 Golovne yihnye bagatstvo vivci yakih u nih velichezni stada a takozh u akinciv u velikij kilkosti ye rogata hudoba ta koni Zemlya daye trohi pshenici zhita prosa u rozmirah dostatnih shob progoduvati meshkanciv Akinci torguvali z galashivcyami yih shidnimi susidami vid yakih voni otrimuvali sil v obmin na zerno 5 Turpalchu akkhijn keshnash chech Turpalchu akkhijn keshnash Geroyichnih akkinciv cvintar urochishe iz zanedbanim cvintarem na okolici sela Gehi Chu 28 Akkinske nabstvo red U 1865 1869 r r bulo utvoreno Akinske nayibstvo 29 Vidomi predstavniki red Dzhanhot Akinskij zaginuv u boyu z carskimi vijskami u Malij Chechni pohovanij u s Tangi chu 30 Aldim Akkinskij nayib 31 Muslim Gajrbekov chechenskij radyanskij gromadskij ta derzhavnij diyach golova Radi ministriv Checheno Inguskoyi ARSR 32 Ruslan Gajrbekov golova kooperativnogo derzhavnogo ob yednannya Chechen ingushagro prombud narodnij deputat ChIASSR golova postijnoyi komisiyi z pitan budivnictva ta arhitekturi prezidiyi ZS ChIASSR vice prem yer ChR 32 Primitki red a b Sulejmanov 2006 s 474 K voprosu o kolichestve chechenskih tajpov Nataev Sajpudi Alvievich PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Gerejhanov G P Ugrozy nacionalnoj bezopasnosti Rossii na Severnom Kavkaze Etnokonfessionalnyj aspekt monografiya Moskva Granica 2004 179 s ISBN 5 94691 100 7 a b v Sulejmanov 2006 s 45 a b v g Blaramberg 1992 s 222 Adilsultanov A A Akki i akkincy v XVI XVIII vekah monogr Red I A Irishanov Shablon Gr Kniga 1992 126 s 5000 ekz ISBN 5 7666 0540 4 Sulejmanov A S Toponimiya Chechni toponim slov 1 e pereizd raboty 1976 1985 gg izmenyonnoe i dopoln Nalchik El Fa 1997 685 s 1000 ekz ISBN 5 88195 263 4 N G VOLKOVA Etnonimy i plemennye nazvaniya Severnogo Kavkaza ros textarchive ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2018 a b Ahmadov 2009 s 150 Sulejmanov 2006 s 409 Sulejmanov 2006 s 407 Sulejmanov 2006 s 405 Sulejmanov 2006 s 517 Sulejmanov 2006 s 591 Sulejmanov 2006 s 411 a b Sulejmanov 2006 s 671 Sulejmanov 2006 s 520 Sulejmanov 2006 s 616 Nuhazhiev Umhaev 2012 s 27 Nataev S A K istorii gornogo obshestva Akkha i tajpovogo soyuza Akkhij akkincy a b Vinogradov V B Umarov S C O nekotoryh rannih vajnahskih etnonimah Problemy arheologii i etnografii L LGU 1985 Vyp 3 S 58 Nataev S A K istorii gornogo obshestva Akkha i tajpovogo soyuza Akkhij akkincy 2016 Istoricheskie oblasti Chechni Glava iz knigi Lechi Ilyasova Teni vechnosti ros Zhurnal Chechenskoe obshestvo segodnya Arhiv originalu za 10 sichnya 2011 Procitovano 11 sichnya 2010 Izvestiya Kavkazskogo otdela Russkogo geograficheskogo obshestva 1902 g T 15 Vyp 1 5 s 286 a b v g Nuhazhiev Umhaev 2012 s 140 141 B K Dalgat Rodovoj byt i obychnoe pravo chechencev i ingushej Issledovanie i materialy 1892 1894 gg Moskva IMLI RAN 2008 S 75 Nuhazhiev Umhaev 2012 s 142 Sulejmanov 2006 s 414 415 CENTRALNYJ GOSUDARSTVENNYJ ARHIV SO ASSR KANCELYaRIYa NAChALNIKA TERSKOJ OBLASTI 1 OTDELENIE Chechency v Russko Kavkazskoj vojne Hozhaev Dalhan Satuev Dzhabrail Vtoraya Sankt Peterburgskaya Gimnaziya Issledovatelskaya rabota po istorii Pervyj akt chechenskoj dramy Kavkazskaya vojna 19 veka 2007 a b Golovlyov 2007 s 275 Literatura red Sulejmanov A S Toponimiya Chechni Nalchik GUP Knizhnoe izdatelstvo 2006 711 s 5000 prim ISBN 598896002 2 Golovlyov A A Ocherki o Chechne priroda naselenie novejshaya istoriya monogr Recenzent S A Prokopenko Ulyanovsk Vektor S 2007 296 s 100 ekz ISBN 978 5 91308 014 1 Ahmadov Ya Z Ocherk istoricheskoj geografii i etnopoliticheskogo razvitiya Chechni v XVI XVIII vekah Blagotvoritelnyj fond podderzhki chechenskoj literatury Groznyj Blagotvoritelnyj fond podderzhki chechenskoj literatury 2009 Arhivnaya kopiya ot 12 avgusta 2017 na Wayback Machine Nataev S A K istorii gornogo obshestva Akkha i tajpovogo soyuza Akkhij akkincy Nuhazhiev N V Umhaev H S V poiskah nacionalnoj identichnosti Groznyj Groznenskij rabochij 2012 720 s Blaramberg I Kavkazskaya rukopis Stavropolskoe knizhnoe izdatelstvo 1992 240 s ISBN 5 7644 0662 5 Tesaev Z A Chechenskaya geografiya XV veka sostavlennaya po dannym uchenogo bogoslova i puteshestvennika Azdina Vazara Groznyj AO IPK Groznenskij rabochij 2018 256 s ISBN 978 5 4314 0322 4 Tesaev Z A Institut Mehk Daj v istorii Chechni H I 1 i tret XIX v Groznyj Akademiya nauk Chechenskoj Respubliki FGUP Izdatelsko poligraficheskij kompleks Groznenskij rabochij 2019 688 s 1000 prim ISBN 978 5 4314 0386 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akij amp oldid 42238709