Австрійці в Хорватії (нім. Österreicher in Kroatien, хорв. Austrijanci u Hrvatskoj) — офіційно визнана меншина в Республіці Хорватія, яка таким чином посідає постійне місце в хорватському парламенті.
| Австрійці в Хорватії Austrijanci u Hrvatskoj | |
|---|---|
| Кількість | 297 |
| Близькі до: | німці |
| Мова | хорватська, німецька |
| Релігія | римо-католицизм |
Історія ред.
Австрійці вперше почали селитися в Хорватії як військовослужбовці після того, як хорватська знать, зібравшись у Цетині в 1527 році, обрала Фердинанда I своїм королем, за що Габсбурги обіцяли боронити Хорватію від османського вторгнення. Це привело до створення у межах хорватської території т. зв. Військового порубіжжя (хорв. Vojna Krajina, нім. Militaergrenze), яким керуватимуть безпосередньо з військового штабу у Відні. Своєю чергою це спричинило наплив австрійських та інших поселенців і військової еліти на територію Військового порубіжжя. 1815 року Габсбурги внаслідок падіння Венеції остаточно закріпили за собою Далмацію та Істрію. Згодом австрійська еліта почала з'їжджатися на Адріатику на відпочинок та для прийняття сонячних ванн. Такі містечка, як Опатія, зажили слави оздоровчих курортів і їх населяли здебільшого австрійські сезонні туристи.
Географічне представлення ред.
Згідно з переписом 2011 року, вважають себе австрійцями 297 осіб, причому найбільша група (35 % етнічних австрійців Хорватії) проживає в Загребі.
| Округ | К-сть австрійців | Відсоток хорв. австрійців |
|---|---|---|
| Місто Загреб | 104 | 35,0 % |
| Примор'я-Гірський котар | 36 | 12,1 % |
| Істрія | 32 | 10,8 % |
| Осієк-Бараня | 23 | 7,7 % |
| Спліт-Далмація | 21 | 7,1 % |
| Задарський | 15 | 5,0 % |
| Вараждинський | 12 | 4,0 % |
| Загребський | 11 | 3,7 % |
| Меджимур'я | 10 | 3,4 % |
Культура ред.
В Осієку при Міській та університетській бібліотеці працює Австрійська читальня — Центральна бібліотека австрійців у Хорватії.
Видатні постаті ред.
- Гордон Шильденфельд — хорватський футболіст
Див. також ред.
Примітки ред.
- (хорватською). Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2012.
- R. W. SETON -WATSON:The southern Slav question and the Habsburg Monarchy page 18
- Milan Kruhek: Cetin, grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527, Karlovačka Županija, 1997, Karlovac
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 листопада 2021.
- Міністерство культури Республіки Хорватія [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]: центральні бібліотеки національних меншин (хор.)
Посилання ред.
- Сайт Мінкульту Хорватії [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)