Збройні сили Чеченської Республіки Ічкерії (чеч. Noxçiyn Paçẋalq Noxçiyçönan Thеman Niċq̇aş, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоьнан ТӀеман НицӀкъаш) — військові формування Чеченської Республіки Ічкерії, що існували у 1991—2007 роках.. Брали участь в першій та другій російсько-чеченських війнах. 15 жовтня 2022 року були офіційно відроджені в Україні під час відбиття російського вторгнення урядом Ічкерії (в екзилі).
Збройні сили Чеченської Республіки Ічкерії | |
---|---|
чеч. Noxçiyn Paçẋalq Noxçiyçönan Thеman Niċq̇aş Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоьнан ТӀеман НицӀкъаш | |
Нарукавний знак | |
Прапор | |
Засновані | 1991 |
Поточна форма | 15 жовтня 2022 року |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Повітряні сили Національна гвардія | |
Командування | |
Командувач | Джохар Дудаєв Аслан Масхадов Руслан Гелаєв Іса Мунаєв |
Людські ресурси | |
Вік | 19-26 років |
Історія | |
Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна Російсько-українська війна (з 2014) | |
Історія Редагувати
У результаті подій вересня-листопада 1991 року Чеченська Республіка фактично вийшла зі складу СРСР й РСФСР. 1 листопада 1991 року президент Джохар Дудаєв підписав указ про державну незалежність Чеченської Республіки, 13 березня 1992 року набрала чинності прийнята Парламентом ЧР Конституція, відповідно якої Чечня оголошувалася «суверенною демократичною правовою державою, створеною в результаті самовизначення чеченського народу». 31 березня 1992 року влада ЧР відмовилася підписати Федеративний договір[ru].
Відповідно до указу Дохара Дудаєва № 2 від 8 листопада 1991 року, було створене військове міністерство, й всі військові формування «незалежно від порядку підпорядкованості» переходили у повне розпорядження міністерства. На основі закону ЧР «Про президентську діяльність» й указу № 16 від 9 грудня 1991 року президенту підпорядковувалися «всі збройні формування на території Чеченської республіки».
Роль військового відомства виконував Головний штаб Збройних сил. Начальником Головного штабу був генерал-лейтенант Вісхан Шахабов (колишній полковник радянської авіації), заст.начальника Головного штабу — полковник Аслан Масхадов, начальником Оперативного управління Головного штабу — полковник Алі Мацаєв.
Закон про оборону ЧР від 24 грудня 1991 р. запровадив обов'язкову військову службу для всіх громадян Чечні чоловічої статі; при цьому на дійсну службу закликалися юнаки 19-26 років. На підставі указу Дудаєва № 29 від 17 лютого 1992 р. військовослужбовці громадяни ЧР, які самовільно залишили військові частини на території колишнього СРСР і виявили бажання служити в ЗС ЧР реабілітувалися, а порушені проти них кримінальні справи припинялися. З метою комплектування армії оголошувався призов офіцерів та сержантів запасу. За період 1991-1994 рр. було проведено шість мобілізацій до лав ЗС ЧР. Основою командного складу чеченської армії стали колишні офіцери радянської армії, у багатьох із яких був досвід бойових дій в Афганістані, грузино-абхазького конфлікту й інших гарячих точках.
Структура Редагувати
- Головний штаб збройних сил ЧРІ;
- Президентський полк Національної гвардії;
- Полк спеціального призначення «Борз»;
- танковий полк;
- «абхазькі» і «афганські» батальйони;
- Окремий авіаційний загін;
- Авіаційний навчальний центр;
- Військово-транспортна авіація;
- інші підрозділи забезпечення;
- військовий коледж;
- підрозділи цивільної оборони;
- військкомати та інші структури.
Чисельність збройних формувань Ічкерії до початку Першої чеченської війни становила близько 15 тисяч осіб. Президентська гвардія налічувала 2 тис. осіб, підрозділи МВС – 3,5 тис. співробітників. Ополчення налічувало до 40 тис. осіб.
Повітряні Сили Редагувати
До складу Військово-повітряних сил Чеченської Республіки Ічкерія увійшли ті літаки та гелікоптери, які раніше входили до складу ВПС СРСР та ВПС РФ, зокрема 39 навчально-бойових літаків L-39C, 80 літаків L-29, 3 винищувачів МіГ-17, 2 тренувальні літаки МіГ-15УТІ, 6 біпланів Ан-2 та 2 гелікоптери Mi-8T ("23 Yellow" та "39 Yellow"). У складі Збройних Сил також перебували 52 навчальних L-39, 94 начальних L-29, 6 транспортних літаків Ан-22 та 5 пасажирських Ту-134.
Народне ополчення Редагувати
Наурський батальйон — сформований 1 січня 1995 року з мешканців сіл Наурського району. Командир батальйону — полковник Апті Баталов[ru].
Військові звання Редагувати
Наказ № 164 від 7 грудня 1993 року «Про встановлення військових та спеціальних звань військовослужбовцям збройних сил Чеченської Республіки, військовим формуванням та поліції»
Категорії | Генерали | Старші офіцери | Молодші офіцери | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чеченське звання | Генералісимус ЧРІ | Генерал армії | Корпусний генерал | Дивізійний генерал | Бригадний генерал | Полковник | Підполковник | Майор | Капітан | Поручик | Лейтенант |
Російський відповідник | Маршал Російської Федерації | Генерал армії | Генерал-полковник | Генерал- лейтенант | Генерал- майор | Полковник | Підполковник | Майор | Капітан | Старший лейтенант | Лейтенант |
Категорії | Прапорщики | Сержанти і старшини | Солдати | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Чеченське звання | Старший прапорщик | Прапорщик | Старшина | Старший сержант | Сержант | Єфрейтор | Рядовий |
Російський відповідник | Старший прапорщик | Прапорщик | Старшина | Старший сержант | Сержант | Єфрейтор | Рядовий |
Міністри оборони Редагувати
- Магомед Ханбієв (1998—2004)
- Рустам Махаурі[en] (2004—2007)
Див. також Редагувати
- Чеченські добровольці на боці України[en]
- Вікінг (УНСО)
- Ісламський полк особливого призначення
Джерела Редагувати
- Владислав Морозов. «Одинокие волки». ВВС Чеченской Республики Ичкерия в 1992-1994 гг. / Морозов В.Ю. // Авиация и Время : наук.- попул. авіац. журн. України/ ВЦ "АероХобі" ; голов. ред. О. М. Ларіонов. - Київ : АероХобі, 2013. – 1 (132). – С. 40-44. ISSN 2304-1501
- Владислав Морозов. У страха глаза велики (ВВС Чеченской Республики Ичкерия в 1992-1994 гг.) / Морозов В.Ю. // М-Хобби : журнал любителей масштабного моделизма и военной техники. – Москва : Цейхауз, 2013. – 3 (142). – С. 38-41. ISSN 0236-0586
Примітки Редагувати
- ↑ Оружейный журнал | Страйкбольный журнал | АРМИЯ МЯТЕЖНОЙ ИЧКЕРИИ. gunmagazine.com.ua. оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Террористы в эмиграции: чем занимаются чеченские полевые командиры в Европе и других странах мира. Рамблер/новости (рос.). оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ ПЁС ВОЙНЫ — СПЕЦНАЗ РОССИИ - Антитеррор. www.specnaz.ru. оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- Известный чеченский воин, полковник Абдул Хаким Ажиев возглавит командование ВС ЧРИ в составе ВСУ. site.ua (рос.). оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
- Закаєв: в Україні відновлюються збройні сили Чеченської Республіки Ічкерія
- ↑ Чеченская республика Ичкерия Политический мониторинг. оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 11 березня 2008.
- ↑ . Архів оригіналу за 25 березня 2008. Процитовано 14 лютого 2023.
- Карпов И.Е., Плоткин Г.Л. (23 березня 2002). . Война в Чечне Chechnya.Genstab.ru. Архів оригіналу за 25 березня 2008.
- К вопросу о вооруженных силах и военно-политической обстановке в Чеченской Республике [ 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Lutz, Raymond R. (April 1997). . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 9 грудня 2017.
- Lutz, Raymond R. (April 1997). . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 9 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 31 березня 2011.
- Українські добровольці в чеченській війні
- Бійці Української народної самооборони воювали проти росіян в Ічкерії
- Сотня УНСО "Вікінг"
Посилання Редагувати
- Чеченські бійці України застосовують саморобні РСЗВ. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
Це незавершена стаття про Чеченську Республіку Ічкерія. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |