Ха́рків (МФА: [ˈxɑrkiu̯] ( прослухати); заст. укр. Харьків, лат. Zacharpolis) — місто на північному сході України, на Слобожанщині, науковий центр України, адміністративний центр Харківської області. Друге за кількістю мешканців місто України з населенням 1 421 125 осіб. Площа міста — 350 км². Разом із прилеглими містами й районами утворює Харківську агломерацію з людністю понад 2 млн осіб.
Харків | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Харківська область | ||||||||
Район | Харківський район | ||||||||
Громада | Харківська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA63120270010096107 | ||||||||
Засноване | 1654 | ||||||||
Статус міста | від 1654 року | ||||||||
Поділ міста | 9 районів | ||||||||
Населення | ▼ 1 421 125 осіб (станом на 01.01.2022, за оцінкою) | ||||||||
- повне | ▼ 1 421 125 осіб (станом на 01.01.2022, за оцінкою) | ||||||||
Агломерація | Харківська агломерація | ||||||||
Площа | 350 км² | ||||||||
Густота населення | 4065,35 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 61000-499 | ||||||||
Телефонний код | +380-57(2) | ||||||||
Координати | 50°00′21″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.00583° пн. ш. 36.22917° сх. д.Координати: 50°00′21″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.00583° пн. ш. 36.22917° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 94—202 м | ||||||||
Водойма | Харків, Лопань, Уди, Немишля, колись Нетеча | ||||||||
Назва мешканців | харків'я́нин харків'я́нка харків'я́ни ха́рківець ха́рківка ха́рківці | ||||||||
Міста-побратими | 31 місто (див. список) | ||||||||
День міста | 23 серпня | ||||||||
Номери автомобілів | АХ, КХ | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Основа, Харків-Слобідський, Лосєве | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 407 км | ||||||||
- залізницею | 486 км | ||||||||
- автошляхами | 449 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, 731-54-37 | ||||||||
Вебсторінка | city.kharkiv.ua | ||||||||
Харків у Вікісховищі
|
Місто-герой України (з 2022 року). Місто має Приз Європи (2010 рік).
Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний осередок України. Був третім індустріальним центром в СРСР. Харків — місто науки, де вперше в СРСР було розщеплене атомне ядро. Має 60 науково-дослідних інститутів, 45 вищих навчальних закладів, серед яких ХНУ імені В. Н. Каразіна, який входить до найкращих 500 ВНЗ світу та НТУ «ХПІ», який входить до найкращих 1000, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 державних театрів і кілька десятків недержавних, 80 бібліотек.
Символіка
У стародавню добу міста не мали власних гербів і прапорів. Проте з 1651 р. (чи 1659 р.) по 1765 р. Харків був полковим центром Харківського слобідського козацького полку, який мав власне знамено. Герб Слобідсько-Української губернії, що слугував також міським гербом Харкова, розробив 1775 року герольдмейстер князь Михайло Щербатов. Його затвердила 21 вересня 1781 р. Катерина II як герб Харківського намісництва (від 1796 — знову Слобідсько-Українська губернія, від 1835 — Харківська губернія).
Герб Харкова радянського періоду з'явився лише 26 грудня 1968 року. Його автор — художник Євген Єгоров. Колірна гама герба — червоний, голубий, білий кольори. Білий колір на гербі — символ миру, поєднання червоного й синього — кольори прапора Української РСР. На верхній частині щита на червоному тлі зображена шестерня, як символ машинобудівної промисловості міста, на білому тлі зображений золотий колос із золотими орбітами електронів, як символ внеску міста в розвиток ядерної фізики України.
14 вересня 1995 року сесією Харківської міської ради народних депутатів було затверджено теперішній герб. Це чотирикутний геральдичний щит, із пропорціями висоти до ширини 8:7, загострений знизу, на зеленому тлі щита зображено перехрещені на його середині ріг достатку і золотий кадуцей зі срібними крилами (символ бога торгівлі Меркурія), оповитий зміями срібного кольору. Ріг достатку та кадуцей на гербах Харкова зустрічаються з 1781 року.
Прапор міста є прямокутним полотнищем (відношення ширини до довжини 2:3) світло-зеленого кольору із зображенням у його центральній частині герба міста. Висота гербового щита дорівнює 1/2 ширини прапора. Прапор міста двосторонній. Еталонний зразок прапора Харкова зберігається в кабінеті мера, що міститься в будинку міськвиконкому. Ескіз прапору з описом зберігається в Харківському міському архіві.
Нагороди міста
За часів СРСР Харків отримав орден Леніна (указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1970 р.) та орден Жовтневої Революції (22 серпня 1983 р.)
Володіє повним комплектом нагород Парламентської Асамблеї Ради Європи: Європейським Дипломом, Почесним Прапором, Почесною Відзнакою і Призом Європи.
6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Географія
Довжина території Харкова по меридіану та паралелі :
- з півночі на південь — 24,3 км
- з заходу на схід — 25,2 км.
Харків розташований на схилах Середньоруської височини, в долинах річок Уди (басейн Сіверського Дінця), її притоки Лопань та Харків (притоки Лопані). Найвища точка над рівнем моря становить 202 м (П'ятихатки), найнижча — 94 м. Долини річок створюють пониження в рельєфі, а надзаплавні тераси - пагорби. Балки і яри в межах м. Харкова займають близько 1390 га (близько 3% загальної площі міста).
Великі водні об'єкти на території міста здебільшого — антропогенного походження: на Лопані створено Павловське водосховище, на р. Харків ― Журавлівське, на р. Уди — Ново-Баварське. Внаслідок кар'єрних розробок з видобутку піску і будівельних матеріалів у минулому столітті утворилося понад 10 кар’єрних водойм, найбільше з яких — Безлюдівське. У заплавах річок можна натрапити на озера-стариці.
Рельєф Харкова покрито гірськими породами палеогену Кайнозойської ери. Домінують піски, глини, суглинки. На території міста розроблено родовища пісків будівельних (Основ'янське), глин (Харківське), мінеральних вод (Харківська-1).
Рослинний світ змінився під впливом антропогенного та урбаністичного характеру. Частково на території міста можна зустріти типових для місцевості представників рослинності мішаних лісів. Але Харків має понад 30 парків, 150 скверів і 5 садів. Площа зелених насаджень загального користування (парки, лісо-, луго-, гідропарки, сади, сквери, бульвари) становить 7,5 тис. га. На одного мешканця міста припадає 51,1 м². Багато парків і скверів, історія заснування і розвитку декотрих з яких налічує понад 100-літній період. Так у парку Шевченко ростуть дуби, яким понад 300 років.Природно-заповідний фонд Харкова становлять 15 територій та об'єктів, серед яких 2 загальнодержавних (зоопарк і ботанічний сад).
Клімат
Територія Харкова розташована у помірно континентальному кліматі: зима холодна і сніжна, з відлигами; літо — спекотне та дощове. По весні можливі заморозки. Середня температура року становить +8,7 °C (у січні −4,5, у липні +22). Середня кількість опадів за рік 520 мм, найбільша в червні й липні. Місто має мікроклімат, у порівнянні з приміськими околицями, названий фахівцями «міським тепловим островом». Взимку клімат м'якший, а влітку спекотніший, ніж на прилеглій північній території. Це пов'язано з міськими забудовами, кількістю асфальтованих ділянок та шляхів, бітумними дахами та площею парку. Так, у Харкові вологіший клімат спостерігається на півночі міста, а сухіший — на південних околицях. Із несприятливих природних явищ у місті до 25 днів на рік трапляються суховії, до 20 днів на рік хуртовини, до 3 днів на рік град, до 5 днів — шквальний вітер.
Клімат Харкова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,1 | 14,6 | 21,8 | 30,5 | 34,5 | 39,8 | 38,4 | 39,8 | 34,7 | 29,3 | 20,3 | 13,4 | 39,8 |
Середній максимум, °C | −2,1 | −0,8 | 5,2 | 14,7 | 21,4 | 25,2 | 27,4 | 26,8 | 20,5 | 12,6 | 4,3 | −0,7 | 12,9 |
Середня температура, °C | −4,5 | −3,8 | 1,4 | 9,7 | 16,1 | 20 | 22 | 21,1 | 15,1 | 8,2 | 1,6 | −2,9 | 8,7 |
Середній мінімум, °C | −6,8 | −6,6 | −1,9 | 4,8 | 10,7 | 14,7 | 16,6 | 15,4 | 10,2 | 4,4 | −0,8 | −5,1 | 4,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −35,6 | −29,8 | −32,2 | −11,4 | −1,9 | 2,2 | 5,7 | 2,2 | −2,9 | −9,1 | −20,9 | −30,8 | −35,6 |
Норма опадів, мм | 36.6 | 33 | 36.3 | 32 | 54.2 | 58.2 | 63.3 | 39.1 | 44.2 | 44.4 | 39 | 39.6 | 519.9 |
Джерело: Погода і клімат |
Екологія
Екологічний стан міста відзначається як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. Показник озеленення міста становить 50,4 % за норми 45 %.
У 2020 році в місті викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення становили 3,691 тис. тонн. У 2020 році в рейтингу комплексних індексів забруднення атмосферного повітря міст України, який складається за результатами спостережень гідрометеорологічних організацій у 39 містах України, місто Харків посів 36 місце.
Станом на 01.01.2021 року Харків офіційно має два сміттєзвалища (полігони): ТОВ «Перероблюючий завод» в с. Докучаєвське, площею 21,2 га, та Дергачівський полігон, площею 3,2 га.
Історія
Де-факто:Харківський полк 1654–1789
Російська Імперія 1789–1917
Початок Революції 1917–1921 років
Тимчасовий уряд Росії 1917 mar–ліс
УНР ліс-груд 1917
УНРР груд 1917 – квіт 1918
Українська Народна Республіка/Українська Держава квіт 1918 – січ 1919
ТРСУУ або УРСР 1919 січ–черв
ЗСПР 1919 черв–груд
УРСР груд 1919 – груд 1922
Кінець Революції 1917–1921 років
СРСР 1922–1941
Третій Рейх 1941–1943
СРСР 1943 лют–бер
Третій Рейх 1943 бер–серп
СРСР 1943–1991
Україна 1991–до наших днів
Давні часи
На місці Харкова ще за часів Київської Русі розташовувалося стародавнє місто Донець.
Назва міста походить, ймовірно, від річки Харків. Інші версії — від засновника поселення хутора Харкова козака Харитона (Харька). Половецька версія — від половецького міста Шарукань (Харукань). З початку XVII століття землі сучасної Харківщини номінально належали Московській державі, але до 1650 року тут не було осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи зі служивих людей, будували укріплення й оборонні лінії («білгородська», «ізюмська» та «українська») для стримування кримських татар і ногайців. Проте московитські «служиві люди» не були постійним населенням. Одночасно починається українська колонізація з сусідньої Гетьманщини.
За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. Місто мало фортецю з вежами та підземними ходами. Харківськими полковниками були Донці-Захаржевські. У 1670-х фортеця занепала та почала називатися Старим містом, а острогом звалося нове укріплення, побудоване за воєводи Сухотіна. Харків збільшувався навколо фортеці, а його міська територія на початку 18 століття поширювалася за річки Лопань і Харків.
У 1724 році Харків нараховував 61 вулицю і 1.300 дворів.
У 1726 році білгородський єпископ Є. Тихорський перетворив монастирську школу в Харкові на колегію, яка до заснування Харківського університету була найвідомішим навчальним закладом Слобожанщини; одночасно поставали початкові й середні школи.
Кошти на утримання Харківської колегії виділялися з доходів монастирів та церков, великі пожертви зробили Є. Тихорський та князь Михайло Голіцин. У Харківській колегії вчилися діти як духівництва, так і різних верств населення, а також з інших слов'янських країн. Програма навчання була побудована за зразком Києво-Могилянської академії. Пізніше в Харківському колегіумі запроваджено викладання математики, історії, французької та німецької мов. Згодом цьому навчальному закладові підпорядковувалися всі інші духовні школи Білгородсько-Обоянської єпархії, що перетворило Харківський колегіум на центральний навчальний заклад Слобідської України.
У 1760-х у Харківському колегіумі відкриваються додаткові класи та запроваджуються нові навчальні курси — геометрії, геодезії, малювання, музики, інженерної справи й артилерії, італійської мови. У 1795 році до програми долучили фізику і природничу історію. Кількість учнів у другій половині XVIII століття сягала 600 осіб. Тут викладали і навчалися видатні філософи, культурні та релігійні діячі того часу: Григорій Сковорода, П. Малиновський (перший ректор), В. Тицинський, М. Слотвинський, М. Скибиневський, Г. Каменецький, М. Каченовський, Є. Мухін, Г. Базилевич, М. Гнідич тощо.
У 1732 році була спроба замінити слобідські козацькі полки армійськими. Заснований у 1659—1660 Харківський полк як адміністративно-військова одиниця належав до найбільших у Слобідській Україні. У 1732 він нараховував 135 осель, у яких жило 75.000 мешканців, зокрема 5.870 козаків. У складі полку було 18 сотень. Бувши полковим містом, Харків став адміністративним осередком: тут діяли полкова канцелярія і суд. Старшину обирали на козацьких радах, але її потім затверджував царський уряд.
Російська імперія
У 1780—1796 роках Харків був центром Харківського намісництва Російської імперії. Під наглядом губернатора і намісника Харків поступово розбудовувався.
Важливою подією було заснування у 1805 році Харківського університету, що надало потужний поштовх для перетворення провінційного міста з населенням близько 10 000 осіб на важливий освітній та науковий центр сходу України. Невпинно зростала чисельність населення Харкова: з 1800 по 1917 рік воно збільшилося в 30 разів.
У 1817 році через реформу духовної освіти в Російській імперії, Харківський колегіум перетворено на духовну семінарію.
У 1820-х місто було поважним осередком української культури відродження (Харківська школа романтиків); тут з'явилися перші видання з мовознавства, етнографії, історії, літературні твори народною мовою. У 1812 році почав виходити перший пресовий орган в Україні, «Харьковскій Еженедѣльникъ».
17 квітня 1872 року, в перший день Великодня, на Михайлівській площі Харкова відбулися масові заворушення, викликані невдалими розпорядженнями пристава 2-ї ділянки м. Харкова Шмельова. Він, щоби втихомирити натовп п'яних людей, наказав їздити по площі пожежному обозу. Від отриманих травм померло кілька людей. Заворушення вляглися тільки через три дні, за активної участі архієпископа і губернатора. На згадку про цю подію на Михайлівській площі в 1899 році закладено будівлю судових установлень, яку відкрили у вересні 1902 року.
- Місто у XIX столітті
-
- Соборний узвіз
- Купецький узвіз
Влада в Харкові до грудня 1917 року була в руках Тимчасового уряду та демократичних установ — губернського комісара, міської думи, земств. У двох перших універсалах Центральної Ради не було чітко сказано, чи її автономна влада поширюється й на Харків, Третій універсал поширив її формально і на Харківщину, без визначення кордонів. 2 грудня 1917 року Харківська міська дума переважною більшістю проголосувала за приєднання до УНР і визнала владу Центральної Ради. У Харкові перебували й українізовані полки. Але близькість Росії, у якій владу після Жовтневого перевороту перебрали більшовики, і Донбасу, де насправді вони захопили владу також, та слабкість поміркованих українських сил вирішили долю Харкова. Уже з кінця листопада 1917 року до Харкова прибули червоногвардійці з Росії та збільшовизовані матроси з Балтійського регіону.
23 грудня 1917 Харків захопили більшовики.
Після Берестейського миру 1918 року українські війська (зокрема Запорізький полк під проводом Петра Болбочана) в союзі з німецькою армією 8 квітня 1918 звільнили Харків від більшовиків.
У листопаді 1918 в Харкові короткочасно відновилась українська влада, коли в місто увійшли війська Директорії УНР, але 3 січня 1919 року місто знов окупували більшовики, і тут діяв радянський уряд України до 25 червня, коли місто зайняли російські білі війська генерала Антона Денікіна, які перебували тут до 11 грудня 1919 року. Після перемоги червоних над Денікіним до Харкова повернувся третій український радянський уряд, і Харків став першою столицею УСРР.
16 листопада 1924 року о 19:00 в Харкові вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!»([4]). На честь початку мовлення Українського радіо 1994 року 16 листопада в Україні проголошено Днем працівників радіо, телебачення та зв'язку.
Факт того, що Харків був столицею України, помітно позначився на українізації міста. Щойно розгром української культури в 1930-х pp., голод, чистки і перенесення столиці до Києва (1934) змінили становище Харкова, і він значно втратив зі свого українського характеру кінця 1920-х — початку 1930-х pp.
У Харкові працювали видавництва: Державне Видавництво України, «Пролетарій», «Радянський селянин», кооперативні видавництва «Книгоспілка» і «Рух» (згодом ліквідовані). 1930—1934 зведено будинок проєктів (нині ХНУ) та будинок кооперації. Тоді ж збудовано нові та реконструйовано низку старих заводів; закладено житлові комплекси «Новий побут», «Червоний промінь» і студентське містечко. Тоді ж таки продовжено трамвайні колії, впроваджено автобуси і тролейбуси. Після відбудови зруйнованої не так за війни, як за революції промисловості, почалася пришвидшена індустріалізація Харкова.
1931 дав першу продукцію Харківський тракторний завод, згодом пущені Турбогенераторний завод (1934), Верстатобудівний завод (1935), Електротехнічний завод (ХЕЛЗ) тощо. Збільшили випуск продукції довоєнні: електромеханічний, паровозобудівний, «Серп і молот», «Світло шахтаря» та інші. 1930 почала діяти Харківська районна електростанція, що давала електроенергію підприємствам. Одночасно з новими забудовами Харкова, руйнувалися також історико-культурні споруди. У 1930-х pp. зруйновано Миколаївський собор (УАПЦ), церкви Мироносицьку, Дмитріївську та Різдва Христового (церква-фортеця з козацьких часів) та інше.
У 1940 році кількість промислових підприємств у місті досягла 1200, обсяг продукції зріс у порівнянні з 1913 роком у 12 разів. У Харкові працювало 46 науково-дослідних інститутів, 36 вищих навчальних закладів, 41 технікум, 138 шкіл. У місті працювали 14 театрів, 60 клубів, 304 бібліотеки, 9 музеїв. Житловий фонд Харкова становив близько 4 млн м².
У місті споруджено нові житлові райони — соцмісто «Новий побут» (район ХТЗ), Червоний Жовтень, Червоний Промінь та інші.
Друга Світова війна
Німецька армійська група генерала К. Р. Рундштедта вступила до Харкова 25 жовтня 1941 року. Упродовж 22-місячної окупації Харкова німцями цивільне життя не внормувалося, населення потерпало від голоду і холоду; кількість мешканців Харкова зменшилося до 160 000.
На відміну від інших захоплених українських міст, де владу було передано цивільним органам, у прифронтовому Харкові для керування захопленою територією створювалися спеціальні органи військового управління. У бойових частин був повний контроль над містом. Організація військового управління здійснювалася на основі загальних принципів і набутого під час війни досвіду. Ще напередодні захоплення міста було видано наказ про створення міської комендатури на чолі з генералом Ервіном Фіровим. Велику роль грала так звана фельдкомендатура, в обов'язки якої входило якнайшвидше замирення населення міста, створення української допоміжної поліції, підтримання порядку в місті, організація розселення офіцерів і солдатів, створення і контроль над діяльністю концентраційних таборів.
У Харкові, як і в інших містах, були сили, які боролися проти нацистів. Насамперед серед них була Організація українських націоналістів. У грудні 1941 р. українська поліція спромоглась організувати декілька маршів по місту з оркестром і виконанням націоналістичних пісень. У цих умовах центрами життя населення Харкова стали 14 ринків — Благовіщенський, Кінний, Рибний, Холодногірський, Сумський, Журавлівський, Павлівський та інші. Торгівлі за гроші тут спочатку взагалі не було, повсюдно панував бартер: міняли майже все у найнесподіваніших поєднаннях.
За даними обов'язкової реєстрації населення, у спеціальні «жовті» списки було занесено 10 271 особу єврейської національності, серед яких понад 75 % становили жінки, старі й діти. 14 грудня 1941 року було видано наказ, згідно з яким усе єврейське населення міста в дводенний строк мало переселитися на край міста, в бараки верстатобудівного заводу. 26 грудня німці оголосили запис для охочих поїхати до Полтави, Ромен і Кременчука; при цьому не дозволялося брати з собою особисті речі. Протягом кількох днів частину євреїв на цих автомашинах, а частину євреїв пішки пригнали до Дробицького Яру, де всіх їх розстріляли.
Перший радянський наступ на Харків відбувся у лютому 1943 року. 16 лютого 1943 року до Харкова вступили радянські війська. 15 березня 1943 року місто було покинуто Радянською Армією. Під час нової німецької окупації міським головою спочатку був відомий хімік Павло Козакевич, але вже за короткий час влада перейшла до військової адміністрації, багато жителів було виселено. Остаточно радянські війська Степового фронту під командуванням генерала Івана Конєва звільнили Харків 23 серпня 1943 року.
Наприкінці 1943 р. у Харкові відбувся процес над військовими злочинцями, який набув міжнародної відомості, його відвідали кореспонденти з багатьох країн.
Після Другої Світової війни
Відбудова знищеного Харкова почалася ще за війни і тривала впродовж наступних років, одночасно з реконструкцією й розростанням міста. Відбудовано ряд заводів, стали до ладу нові. Відновлено і поширено житловий фонд побудовою нових кварталів (Салтівка, Павлове Поле, Нові Будинки, Рогань, Олексіївка, Холодна Гора, ). За повоєнного часу покращав добробут міста: розпочато газифікацію приватних помешкань (проведено газ із Шебелинського газоконденсатного родовища), прокладено новий водогін із Краснопавлівки, збільшено трамвайні (тепер 33) маршрути, тролейбусні (36) і автобусні лінії (понад 50); річки змеліоровані. У 1975 році відкрито метрополітен довжиною 18 км з 13 станціями, у 1978 році розпочато другу лінію, а у 1984 — третю (заплановано разом 43 станції). Поширено торговельну мережу, освітні заклади та установи охорони здоров'я: відкрито кілька санаторіїв, будинків відпочинку в околицях Харкова. В 1976 році у Харкові діяло 70 лікарень із близько 60 000 ліжок; лікарів — близько 7000. У 1979 році Харків мав 21 ВИШ із понад 130 000 студентів.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
У середині 1990-х років були затверджені прапор та герб Харкова, перейменована низка вулиць та інших об'єктів. У 1995 році була відкрита перша ділянка Олексіївської лінії метро, почалося будівництво нових храмів, з'явилися нові пам'ятки, дельфінарій та були реконструйовані численні об'єкти інфраструктури. Місто розпочало активну міжнародну співпрацю, отримавши велику кількість нових міст-побратимів, першим з яких за часи незалежності, 14 червня 1993 року став китайський Тяньцзінь. У 2011 році Харків, разом з Києвом, було визнано найкращим містом України за рівнем життя. У 2012 році Харків був одним із міст, які приймали Чемпіонат Європи з футболу: на стадіоні «Металіст» відбулося 3 матчі Групи В.
В 2010 році було відкрито новий термінал в аеропорті Харків. В 2012 на проспекті Гагаріна відкрився перший у місті надземний міст з ліфтом.
У 2013 році, під час Революції гідності, протестувальники за євроінтеграцію України 19 листопада зібралися на майдані Свободи. Наступного дня протест перемістився до пам'ятника Тарасу Шевченку. Після того, як 22 лютого 2014 року президента Віктора Януковича було усунуто з посади, він мав намір приїхати до Харкова, щоб очолити з'їзд депутатів обласних рад від «Партії регіонів», але відмовився від цього задуму. 23 лютого у Харкові починаються виступи сепаратистів та їх сутички з Євромайданом. У квітні проросійські провокатори незаконно намагаються проголосити так звану «Харківську народну республіку». У травні активність проросійських сил спадає. 28 вересня 2014 року в Харкові відбувається повалення пам'ятника Леніну. А в 2015 — перейменування 173 вулиць, чотирьох парків та станції метро.
Місто Харків визнано кращим інноваційним містом України за версією експертів «Kyiv Smart City Forum 2018». У 2020 році в місті Харкові здійснювали діяльність 19,7 тис. великих, середніх та малих підприємств. У 2021 році в місті функціонує 182 загальноосвітніх навчальних заклади, 230 закладів дошкільної освіти всіх типів і форм власності.
Харків увійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема — словами «тремпель» та «ракло». За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з'явилося на початку XIX ст., наразі використовують майже на всій Слобожанщині, у Києві та навіть у Бєлгородській області Росії.
Російсько-українська війна
У ході широкомасштабного російського вторгнення 2022 року Харків зазнав масових бомбардувань. Попри запевнення російської влади не обстрілювати невійськові об'єкти, ворожі війська продовжували цілеспрямовано знищувати цивільну інфраструктуру. Вже станом на 28 лютого, у Харкові було зруйновано 90 будинків мирних мешканців.
1 березня 2022 року російські окупаційні війська обстріляли центр Харкова, зокрема великий вибух стався на площі Свободи біля будівлі ОДА, друга ракета влучила в саму будівлю. Загинуло не менше 24 осіб. Згодом, близько 16:00 російські ракети влучили у міську лікарню Харкова.
6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Харкову звання міста-героя України «за подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені у захисті Харкова під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України».
Після деокупації селища Циркуни у травні 2022 року інтенсивність обстрілів зменшилась, але рашисти продовжували гатити по місту ракетами, здебільшого з комплексу С-300.
Адміністрація
Адміністративний поділ
Місто Харків є Харківською міською територіальною громадою Харківського району Харківської області. Громаду утворено 12 червня 2020 року шляхом перетворення Харківської міської ради Харківської області на Харківську міську громаду. Перші вибори Харківської міської ради й міського голови відбулися 25 жовтня 2020 року.
Територія Харківської міської територіальної громади поділяється на дев'ять адміністративно-територіальних одиниць — районів: Шевченківський, Новобаварський, Київський, Слобідський, Холодногірський, Салтівський, Індустріальний, Немишлянський і Основ'янський.
Райони
Проте, збереглися старі назви «сторін», поселень і слобідок, що поступово увійшли до Харкова: Поділ, Залопань, Захарків, , , , Основа, , , Заїківка, , Холодна гора, Лиса гора, Салтівка, Олексіївка, Павлове Поле, Шатилівка, , Тюринка, , Журавлівка, Верещаківка, Іванівка, , Москалівка, Нова Баварія, Велика Данилівка, П'ятихатки тощо.
Устрій
Харківська міська рада є представницьким органом територіальної громади Харкова, через який вона, від імені громади та в її інтересах, здійснює функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а також ухвалює від її імені рішення. Міська рада складається зі 100 депутатів, обирається на п'ять років.
Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, що представляє її інтереси, обирається на п'ять років та здійснює свої повноваження на постійній основі. Він очолює виконавчий комітет міської ради, головує на засіданнях міської ради. Виконувачем обов'язків мера міста з 17 грудня 2020 року є Ігор Терехов.
У Харкові розташовано п'ять виправних колоній та одна установа виконання покарань (колишній Харківський СІЗО) Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції: Диканівська виправна колонія № 12, Олексіївська виправна колонія № 25, Холодногірська виправна колонія № 18, Харківська виправна колонія № 43, Качанівська виправна колонія № 54 та Харківська установа виконання покарань (№ 27).
Громадські організації
- Харківська організація Національної спілки композиторів України
- Об'єднання творчої інтелігенції «Круг»
- Шубертівське товариство
- Харківська обласна громадська організація «Зелений Фронт»
- Харківська жіноча організація «Крона»
- Харківська правозахисна група
- Громадський інформаційно-аналітичний центр для молоді
- Харківська обласна організація «Ліга допомоги тваринам»
- Благодійна організація «Благодійний фонд „Харків з тобою“»
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1810 | 10 400 | — |
1840 | 23 600 | +126.9% |
1867 | 60 000 | +154.2% |
1897 | 173 989 | +190.0% |
1913 | 244 700 | +40.6% |
1926 | 409 505 | +67.3% |
1939 | 832 913 | +103.4% |
1959 | 934 136 | +12.2% |
1970 | 1 222 852 | +30.9% |
1979 | 1 443 754 | +18.1% |
1989 | 1 609 959 | +11.5% |
2001 | 1 470 902 | −8.6% |
2014 | 1 423 132 | −3.2% |
2022 | 1 421 125 | −0.1% |
Після Української революції 1917—1921 чисельність мешканців Харкова постійно зростала. За переписом 1926 року в місті проживало близько 417 000 осіб й воно посідало третє місце в УСРР після Києва й Одеси. Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна і в 1930-ті, головним чином через приплив із сіл. Станом на 1939 в Харкові мешкало 833 000 осіб. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та шукання притулку в селах, і в 1942—1943 роках його лишилося 160—180 тис. Після 1944 року населення міста почало швидко зростати.
У 1950 році налічувалося 718 000 мешканців, у 1959-му — 953 000, у 1962-му населення перевищило 1 млн. За переписом 1970 року, в Харкові мешкало 1 223 000 осіб, у 1979-му — 1 444 000, у 1989-му — 1 610 000. За даними на 1 січня 2014 року, населення Харкова становило 1 423 000 осіб (2-ге місце після Києва). На початку літа 2022 року за даними Харківської військово-цивільній адміністрації в місті залишилося бл. 800 тисяч осіб. У травні 2023 року в Харкові вже мешкало приблизно 1,1 мільйона жителів, а майже 150 тис. містян залишилося без житла через обстріли міста російськими окупантами.
Перепис населення в Україні здійснювався тільки у 2001 році, тож офіційна статистика наведена саме за цей період.
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 663 084 | 95 027 | 138 790 | 208 037 | 162 545 | 56 220 | 2465 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 784 535 | 90 105 | 126 329 | 230 844 | 217 811 | 110 230 | 9216 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад
Згідно з підсумками всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Харкові українці становили 62,8 % населення, росіяни — 33,2 %. загальна чисельність населення Харкова становила 1 470 900 осіб.
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Українці | 25,9 % | 38,6 % | 48,5 % | 48,4 % | 50,4 % | 62,8 % |
Росіяни | 63,2 % | 37,2 % | 29.7 % | 36,1 % | 42,0 % | 33,2 % |
Євреї | 5,7 % | 19,5 % | 15,6 % | 8,7 % | 3,0 % | 0,7 % |
Сьогодні в Харкові проживають представники понад 111 національностей, зареєстровані і діють 65 національно-культурних об'єднань.
Мовний склад
Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Харкова, %
район | українська | російська | вірменська |
---|---|---|---|
Харків | 31,8 | 65,9 | 0,2 |
Індустріальний | 36,2 | 62,4 | 0,1 |
Холодногірський | 34,1 | 64,2 | 0,3 |
Жовтневий | 34,0 | 64,2 | 0,3 |
Салтівський | 33,4 | 65,0 | 0,2 |
Київський | 32,6 | 64,2 | 0,2 |
Червонозаводський | 32,0 | 65,5 | 0,3 |
Фрунзенський | 29,2 | 69,2 | 0,2 |
Комінтернівський | 29,1 | 68,2 | 0,2 |
Шевченківський | 26,8 | 68,9 | 0,2 |
Динаміка рідної мови населення Харкова за переписами, %
мова | 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 |
---|---|---|---|---|---|---|
російська | 63,2 | 64,3 | 67,2 | 70,0 | 65,9 | |
українська | 25,9 | 23,5 | 31,2 | 28,9 | 31,8 | |
єврейська | 5,7 | 8,0 | 1,0 | 0,0 | 0,0 |
Мовний склад населення Харкова за переписом 1989 року
- російська мова — 70,0 % (росіяни — 99,5 %, євреї — 95,9 %, українці — 43,1 %)
- українська мова — 28,9 % (українці — 56,9 %, росіяни — 0,5 %, євреї — 0,5 %)
- єврейська мова — 0,03 % (євреї — 3,6 %)
Мовний склад населення Харкова за переписом 1926 року
- російська мова — 64,25 % (росіяни — 97,9 %, євреї — 57,4 %, українці — 38,5 %)
- українська мова — 23,5 % (українці — 60,2 %, росіяни — 1,1 %, євреї — 0,5 %)
- єврейська мова — 7,95 % (євреї — 40,7 %)
російське вторгнення в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською. Згідно з опитуванням, здійсненим Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 16 % населення міста, російською — 78 %.
Економіка
Харків має диверсифіковану економіку сфери послуг із широким спектром професійних послуг, включаючи фінансові послуги, виробництво, туризм і високі технології.
2015 року відбувся міжнародний економічний форум «Інновації, інвестиції, ініціативи Харкова!» У ньому взяли участь дипломатичні представники 17 країн, які працюють в Україні разом з міжнародними компаніями й інвестиційними фондами. Ключові теми сесій — розробка планів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, сприяння експорту й залучення інвестицій в Україну, нові можливості для публічно-приватного сектору, практичні заходи щодо створення «електронного уряду», питання енергозбереження й розвитку нафтогазової галузі Харківської області, розвитку міжнародної інтеграції та підготовки до приватизації державних підприємств.
Харків — один із найбільших промислових центрів України. Промисловий потенціал міста складають підприємства машинобудівної галузі (Харківський тракторний завод, Завод імені Малишева (випускає танки та бронетехніку, а також двигуни для теплотягів), «Турбоатом» (турбіни для електростанцій), «Електроважмаш» (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, «Південкабель» тощо), а також хімічної, електроенергетичної, паливної, харчової галузей (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика тощо).
Промислові підприємства міста входять до складу промислових утворень: 5 промислових вузлів, 9 промислових районів, що своєю чергою, сформували 5 промислових зон, а також 14 груп підприємств. Тобто міська промисловість сформувалася за територіальною ознакою навколо великих промислових підприємств у такі промислові зони:
- Балашовська промзона — 863,4 га;
- Орджонікідзевська промзона — 1043 га;
- Диканівська промзона — 999 га;
- Іванівська промзона — 550 га;
- Безлюдівська комунально-складська промзона — 576 га.
Ці промислові утворення об'єднують понад 70 % промислових, транспортних і складських підприємств міста.
У 2019 році в Харкові працювали 19 410 великих, малих і середніх підприємств, що становить 77,5 % від загальної кількості підприємств області. Із них 99,9 % становили малі та середні підприємства, з них — 844 середні підприємства (4,3 % від загальної кількості підприємств), 18 551 — малі та мікропідприємства (95,6 %). На підприємствах міста працюють 285,6 тис. осіб.
Ведучі підприємства машинобудівного промислового комплексу Харкова: ПАТ «Харківський машинобудівний завод «СВІТЛО ШАХТАРЯ», ПАТ «ТУРБОАТОМ», ДП «Завод «Електроважмаш», ДП «Завод імені В.О. Малишева», АТ «ХТЗ».
Чільні підприємства хімічної, нафтохімічної та фармацевтичної галузі: ПАТ Хімфармзавод «Червона Зірка»; ТОВ Фармацевтична компанія «Здоров'я»; АТ «Лекхім-Харків»;ТОВ «ХАДО-технологія».
Чільні підприємства харчової галузі регіону: ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»; ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»», ТОВ «Техноком»; ТОВ «Харківський молочний комбінат», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат», ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», АТ «Хладопром», ТДВ «Салтівський хлібзавод»,ТМ “Кулиничі”, ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод «Прайм».
Підприємствами міста у 2021 році реалізовано продукції (товарів, послуг) на 259,8 млрд грн, що становить 68,7 % від загального обсягу по Харківській області. Станом на 1 липня 2020 р. у Харкові зареєстровано 115,0 тис. фізичних осіб-підприємців. Найбільша кількість підприємств працює у сферах гуртової та роздрібної торгівлі, послуг, промисловості. У квітні 2018 року в ІТ-індустрії налічувалося 25 тис. фахівців, 76% з них пов'язані з програмуванням. Таким чином, у Харкові припадає 14 відсотків усіх ІТ-спеціалістів в Україні, і він є другим за величиною місцем ІТ в країні після столиці Києва.
Середня зарплата по Харківській області на грудень 2020 року становила 11 969 грн.
Міський бюджет
Міський бюджет, млрд гривень
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
▲ 8,499; | ▲10,993 | ▲15,3616 | ▲15,9261 | ▼ 14, 2102 | ▲ 17,3105 | ▼ 15, 824 | ▲ 19, 496 |
Інфраструктура
Основна інфраструктура
Житло-господарський комплекс обслуговується комунальним підприємством «Жилкомсервіс». 2014 року посадові особи «Жилкомсервісу», стали фігурантами кримінального провадження через розкрадання коштів у великих розмірах, уклавши фіктивні угоди з низкою фірм на суму 23 млн грн. Підприємство накопичило також значні борги за послуги водозабезпечення міста, прибирання прибудинкових територій тощо. Через це було перевірено діяльність підприємства від часу його заснування. Серед фірм, через які гроші виводилися з підприємства, можливо були пов'язані з колишнім лідером проросійської організації «Оплот» Євгеном Жиліним.
Забезпечення міста водою та послугами з водовідведення відбувається комунальним підприємством «Харківводоканал», а гарячою водою та теплом — КП «Харківські теплові мережі». У листопаді 2014 року було відкрито кримінальну справу проти керівників «Харківводоканалу» через завдані збитки на сотні тисячі гривень.
Від березня 2012 року в Харкові працює перинатальний центр.
Завдання швидкої медичної допомоги здійснює комунальне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», створене 20 вересня 2012 року.
У Харкові планується впровадження системи «Безпечне місто» з системою відеоспостереження і будування ситуаційного центру в районі аеропорту, який має об'єднати всі екстрені й комунальні служби для швидкого реагування на надзвичайні події, для чого місто планувало взяти кредит у Європейському інвестиційному банку на суму 21 млн грн.
2020 року в Харкові працюють майже 3,3 тис. підприємств торгівлі; близько 3 тис. підприємств ресторанного господарства на 129,1 тис. посадкових місць, 2 тис. підприємств побутового обслуговування населення, 53 ринки й торговельні майданчики, зокрема 45 змішаних, 1 продовольчий, 7 непродовольчих. Найбільшими ринками є Торговий центр Барабашово, Центральний (колишній Благовіщенський базар) і ринки.
Станом на 01.01.2023 населення міста обслуговують 2,9 тис. підприємств торгівлі (на 01.01.2022 — 3,3 тис.); 1,4 тис. підприємств ресторанного господарства (на 01.01.2022 — 2,9 тис.); 1,0 тис. підприємств побутового обслуговування населення (на 01.01.2022 — 1,9 тис.); 44 ринки q торговельні майданчики (на 01.01.2022 — 53), зокрема 38 змішаних, продовольчий, 5 непродовольчих.
У місті функціонують 12 гіпермаркетів (2021 року — 23), 172 супермаркети (2021 року — 218), 35 торгових центрів (2021 року — 64), в яких наявний широкий асортимент товарів, побутової техніки, будматеріалів, різноманітний спектр послуг, застосовуються комп'ютеризовані системи розрахунків з покупцями.
2021 року в місті працювали супермаркети від українських і регіональних мереж, серед яких: «АТБ», «Сільпо», , «Ашан Україна», «Фора», «Billa», «METRO», «Караван», «Таврія-В», «Велмарт», «SPAR» тощо, а також будівельні супермаркети «Епіцентр», «Нова Лінія», «БудМен».
2020 року в Харкові працювало приблизно 50 банків, представництва яких знаходяться в усіх районах міста, та 43 біржі, 40 страхових компаній, 50 кредитних спілок і 8 лізингових компаній.
Станом на початок 2024 року в Харкові працювало близько 3,3 тис. закладів торгівлі, 16 гіпермаркетів, 215 супермаркетів, 45 торгових центрів, майже 500 аптек і 146 автозаправних станцій.
Транспорт
Харків є одним із найбільших транспортних вузлів України. У сучасному Харкові є всі основні види транспорту — автомобільний, залізниця, міжнародний аеропорт, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення.
Аеропорт у місті було відкрито в 1954 році. Він розташований за 12 км на південь від центру Харкова, один із найбільших у Східній Україні. З 2008 року аеропорт на 49 років орендував підрозділ DCH Holding компанії New Systems AM. У рамках підготування до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року влітку 2009 року реконструювали злітно-посадкову смугу, яку подовжили до 2 500 м зі збільшенням класифікаційного числа штучного покриття аеродрому до 50, що надало аеропорту можливість приймати літаки класу «Аеробус A320» та «Боїнг 737». Було побудовано новий міжнародний термінал, а старий осучаснено і перетворено на термінал з обслуговування VIP-пасажирів. За час організації харківських матчів Євро-2012 з 8 до 18 червня міжнародний аеропорт «Харків» обслужив 750 злетів-посадок повітряних суден із 52,5 тис. пасажирів на борту. У 2019 році послугами аеропорту скористалося 1,34 мільйона осіб, що на 40 % більше, ніж у 2018 році. Найпоширенішими напрямками з Харкова 2019 року стали Київ, Стамбул, Шарм-ель-Шейх, Анталія, Варшава, Відень, Тель-Авів, Гданськ, Вроцлав і Дортмунд.
Харків-Пасажирський — головна пасажирська залізнична станція Харківського залізничного вузла Південної залізниці. На станції зупиняються всі транзитні поїзди, для більшості з яких станція є кінцевою. Основні напрямки відправлення поїздів на стан 01.12.2021: київський, сумський, південний, волинський, донбаський. У місті раніше діяли два пункти контролю на залізниці для перетинання державного кордону з Російською Федерацією: Харків-Сортувальний та Харків-Пасажирський — Бєлгород, вони були зачинені з початком повномасштабного вторгнення РФ до України. До будівлі вокзалу веде один із виходів станції метро «Південний вокзал». Від вокзалу здійснюється сполучення приміськими електропотягами в усіх напрямках області. У 2021 році, за даними «Інвестиційного атласу України», вокзал обслуговував 5,7 млн пасажирів.
Через місто проходить низка автошляхів: Р46, Р78, М18, E40, М03, E105. Міжміські та внутрішньообласні пасажирські перевезення здійснюють Центральний автовокзал № 1 (Полтавський, Красноградський, Ізюмський напрямки), автостанція № 2 (Сумський напрямок), автостанція № 3 (на Вовчанськ). автостанція № 4 (на Козачу Лопань). У 2020 році послугами автостанцій скористувалося 8,4 млн пасажирів.
Міський транспорт
Міські перевезення здійснюються за допомогою тролейбусів, трамваїв, метрополітену та маршрутного автотранспорту. У 2020 році усіма видами міського транспорту перевезено 310,4 млн пасажирів, зокрема: метрополітеном — 128,1 млн, наземним електротранспортом — 153,9 млн, автобусним транспортом — 28,4 млн.
Харківський трамвай відкритий як електричний 3 липня 1906 року. Першу лінію харківського тролейбуса було відкрито в 1939 році. У січні 2022 року в місті існувало 27 маршрутів тролейбусів та 11 — трамваїв, вартість проїзду становила 6 гривень. Нині найдовший трамвайний маршрут — № 26, загальна довжина маршруту становить 47,56 км.
У Харкові станом на 2020 рік існувало 153 автобусних маршрути, на яких працювало 754 одиниці рухомого складу. Маршрути обслуговують приватні підприємства-перевізники. У 2020 році автобусним транспортом було перевезено 28,4 млн пасажирів, зокрема платних — 18,3 млн.
Харківський метрополітен після відкриття 23 серпня 1975 року став шостим метрополітеном у колишньому СРСР та другим в Україні. Він має три лінії з експлуатаційною довжиною близько 38,1 км. До послуг пасажирів — 30 станцій із трьома підземними вузлами пересадки. Усі станції Харківського метрополітену є підземними. У 2020 році Харківським метрополітеном перевезено 128,1 млн пасажирів, що на 39,8 % менше, ніж у 2019 році, зокрема 101,8 млн платних пасажирів. Оплата проїзду здійснюється разовим квитком або безконтактною електронною карткою. У 2020 році реалізовано можливість оплати за допомогою технологій PayPass та PayWave. Раніше існували пластикові жетони. Вартість проїзду в Харківському метрополітені у січні 2022 року становила 8 гривень.
З грудня 2017 року в Харкові почався перехід на використання в міському громадському транспорті єдиного електронного квитка «Е-ticket» для оплати проїзду в метро, трамваї, автобусі та тролейбусі. Повністю перейшов на систему E-ticket метрополітен з 1 березня 2020 року.
Вузькоколійна дитяча залізниця «Мала південна» розташована у лісопарковій частині міста між Центральним парком і Лісопарком. Мета її створення — профорієнтаційна робота з перевезення пасажирів. Рух здійснюється перегоном Центральний парк-Сокольники-Лісопарк, на якому розташовано проміжний зупинний пункт Меморіал. Тривалість проїзду в обидва кінці — 30 хвилин.
Харківська канатна дорога пов'язує вулицю Сумську й завод ФЕД із мікрорайоном Павлове Поле через Центральний парк та Саржин Яр.
У травні 2022 року було демонтовано трамвайні колії на вулиці Весніна. У відповідь на це небайдужі містяни подали до суду. Станом на лютий 2024 року суд частково задовольнив їхні вимоги та визнав незаконними дії міськради щодо цих робіт.
Засоби масової інформації
Друковані видання
У 1921 році до Харкова було перенесено видавництво «Рух», яке видавало здебільшого твори українських дореволюційних письменників у серіях, призначених для масового поширення.
У 1920—1930-х роках у Харкові з'явилася низка республіканських газет і журналів. Виходили обласні та міські газети: «Соціалістична Харківщина» (з 1934), «Ленінська зміна» (1938), «Красное знамя» (1958), «Вечірній Харків» (1969).
Нині у Харкові друкується понад 65 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відома газета «Вечірній Харків», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Телескоп», відомі рекламно-інформаційні видання: «Прем'єр Дайджест», «Харьков на Ладонях», «Авізо», «Бизнес Тайм», «Прем'єр Експрес», «Час Пик» та «СтройПрайс», «Харківський кур'єр». Головні газети: «Вечерний Харьков», «Время», «Слобідський край», «Теленеделя» харківський випуск, «Известия», літературний місячник «Березіль». Упродовж 2007—2012 років виходила газета «Главное».
Видавництва
У Харкові працюють численні видавництва, серед головних — «Фактор», «Прапор», «Folio», «Торсінг», «Vivat». Тут працювала Книжкова Палата УРСР, наразі з видавничих і книговиробничих підприємств діють книжкова фабрика «Глобус», книжкова фабрика імені Фрунзе та приватні друкарні.
Радіо та телебачення
У Харкові в межах радіочастот УКХ- та FM-діапазону працюють 24 загальноукраїнські та регіональні радіостанції. Крім того, мовлення здійснює Харківська обласна державна телерадіокомпанія (06:45—06:55, 08:10—08:30, 15:40—16:00, 18:10—19:00, 20:00—20:30) та радіо «Слобожанщина» (на хвилі Першого каналу Українського радіо (06:30—06:45, 10:30—11:00; щонеділі — 23:00—23:30).
FM-радіостанції
З середини 1990—2010-х років їх кількість сягала десятка на будь-який смак та формат: «Радіо 50», «Мастер», «Онікс», «Simon», «Фора», «Фаворит», «Нова хвиля», «Вєна», «L-fm», «Зроблено в СРСР»[], «Голден радіо». Остання радіостанція — «Нова хвиля» — остаточно припинила мовлення влітку 2014 року.
Станом на 1 липня 2017 року в Харкові не існує жодної суто місцевої радіостанції.
З травня 2019 року на частоті 106,1 FM розпочав мовити Перший канал Українського радіо та обласне «Українське радіо Харків».
У Харкові FM-радіостанції є розповсюджувачами сигналу з інших міст:
№ з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 88.0 | «Радіо Байрактар» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
2 | 89.3 | «Радіо ROKS» | 0,5 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
3 | 90.0 | «Radio Relax» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
4 | 90.4 | «Авторадіо» | 0,2 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
5 | 91.2 | «M-FM» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
6 | 91.6 | «Радіо Культура» | 0,25 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
7 | 92,2 | «Радіо Накипіло» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
8 | 93,1 | «Слобожанське FM» | 0,5 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
9 | 97,1 | «Novaline Radio» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
10 | 100.5 | «Радіо Промінь» | 2 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
11 | 101.1 | «Армія FM» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
12 | 101.5 | «Перець FM» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
13 | 102.0 | «Хіт FM» | 0,5 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
14 | 102.4 | «Kiss FM» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
15 | 103.0 | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) | |
16 | 103.5 | «Шлягер FM» | 0,1 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
17 | 104.0 | Радіо «Максимум» | 2 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
18 | 104.5 | «Наше радіо» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
19 | 105.2 | «Люкс FM» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
20 | 105.7 | «Power FM» | 1 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
21 | 106.1 | «Українське радіо» / «Українське радіо. Харків» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
22 | 106.6 | «DJFM» | 0,5 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
23 | 107.0 | «Radio NV» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
24 | 107.4 | «Країна ФМ» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
25 | 107.9 | «Мелодія FM» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
УКХ-радіостанції
№ з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 69.2 | «Радіо Еммануїл» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
2 | 69,83 | Радіо Марія | 0,5 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
Телебачення
За радянських часів у Харкові транслювалися лише дві програми телебачення — всесоюзна і республіканська та на область.
У 1979 році споруджено нову телевізійну станцію. У перші роки Незалежності України в Харкові нараховувалося більше десяти харківських приватних телеканалів та телевізійних продакшн-студій.
Станом на 1 липня 2022 року в місті діє 5 місцевих телеканалів, що виготовляють власний інформаційний продукт:
№ з/п | Назва |
---|---|
1 | Суспільне Харків |
2 | 7 канал |
3 | (А/ТВК) |
4 | Simon |
5 | [ru] |
Інтернет-портали
З розвитком інтернету відбулося поширення новинних інтернет-порталів. Нині більшість газет та телеканалів має свої сайти в інтернеті.
Інтернет-ЗМІ Харкова: «057.ua», «АТН», «Glavnoe.in.ua», «Городской дозор», «Справжня варта», «MediaPort», «Місто Х», «NewsRoom», «Харків Times», «Kharkiv Today», «Status Quo».
Освіта і наука
За рівнем освіти і науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подекуди і Східної Європи), часто конкурують зі столичними. Низка харківських освітніх і наукових установ бере свій початок із дореволюційних часів, інші — з часу, коли Харків був столицею УРСР, а деякі засновані, реорганізовані чи відновлені після Другої Світової війни. Внаслідок різних реформ Харків мав станом на 1979 рік 21 вищий навчальний заклад із понад 130 000 студентів.
Найвідоміший заклад міста — Харківський національний університет імені В. Каразіна. Після Львівського, найстаріший університет України. Згідно з рейтингом чільних університетів світу «Webometrics» 2019 року, Харківський університет посідав третю позицію серед університетів України та 2245-те місце у світі. З університетом пов'язані навчання та діяльність щонайменше двох нобелівських лауреатів, фізика Лева Ландау та біолога Іллі Мечникова. Серед відомих науковців та освітян, що народилися, вчилися або працювали в місті, багато видатних постатей: Григорій Сковорода, Василь Данилевський, Саймон Кузнець, Віктор Кирпичов, Юрій Кнорозов, Іван Обреїмов, Леонард Гіршман, Олександр Потебня, Лев Синицький, Дмитро Багалій, Григорій Ганзбург, Юрій Шевельов, Марин Дринов, Микола Костомаров, Христина Алчевська, Олексій Бекетов тощо.
Серед вищих шкіл Харкова найважливіші: Державний біотехнологічний університет, Харківський політехнічний інститут, Харківський національний економічний університет, Харківський національний медичний університет, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, Харківська державна академія культури, Національний фармацевтичний університет, Національний аерокосмічний університет, Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського тощо. У місті діє також низка інженерно-економічних ВНЗ: Українська державна академія залізничного транспорту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова.
Станом на початок 2020 року, у Харкові працюють 59 вишів та один відокремлений підрозділ, 19 вишів мають статус національних. У вишах міста навчається 154,8 тис. студентів. За видатками на вищу освіту з держбюджету Харківська область посідає друге місце серед регіонів країни після Києва — вони становлять 2,1 млрд гривень (Київ — 4,8 млрд гривень).
З 1930-х, а особливо після війни, було посилено зросійщення усіх щаблів освіти у Харкові, як також інших культурно-освітніх установ. У 1918—1963 працювала державна консерваторія. Зараз у місті є астрономічна обсерваторія, математичне товариство та обласний державний архів.
У сучасному Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл, понад 50 науково-дослідних інститутів при вищих навчальних закладах або міністерствах (зокрема, ще 1920 року був заснований Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології, що переймався розв'язанням питань радіології та онкології). У Харкові діє Північно-Східний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, працюють науково-дослідні інститути НАН України — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, Радіоастрономічний інститут, Інститут іоносфери НАН України та МОН України, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів», Інститут сцинтиляційних матеріалів, , Інститут проблем кріобіології і кріомедицини. Станом на кінець 2018 року у Харківській області виконанням наукових досліджень та розробок займалася 141 наукова організація.
У 2020—2021 навчальному році у місті працюють 425 комунальних навчальних закладів. Серед них 181 загальноосвітній навчальний заклад (у них навчається 126,1 тис. учнів), 4 вечірні школи, загальноосвітня школа-інтернат І—ІІ ступенів № 14, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, дитячий будинок «Родина», 209 закладів дошкільної освіти та 28 закладів позашкільної освіти. Окрім того, діють 42 заклади освіти інших форм власності: 26 приватних загальноосвітніх шкіл, 15 приватних дитячих садків та дитячий садок відомчого підпорядкування. У дошкільних закладах усіх форм власності навчається і виховується 43,5 тис. дітей від року до шести. У місті також функціонують 14 професійно-технічних закладів, у яких навчається 6,6 тис. учнів.
Культура
Література
У Харкові народилися або жили тривалий час поети Павло Тичина, Володимир Сосюра, Майк Йогансен, Семен Климовський, Петро Гулак-Артемовський, Амвросій Метлинський, Василь Еллан-Блакитний, Левко Боровиковський, Остап Вишня, Гнат Хоткевич, Михайль Семенко, Михайло Кульчицький, Борис Чичибабін, Олександр Введенський, Василь Мисик, Вадим Левин, Ігор Муратов, Кость Гордієнко, ; прозаїки Григорій Квітка-Основ'яненко, Микола Хвильовий, Антін Дикий, Петро Панч, Іван Багряний, Григорій Данилевський, Гнат Михайличенко, Аркадій Аверченко, Марко Вовчок, Микола Куліш, Володимир Добровольський, Валер'ян Підмогильний, Михайло Яловий, Андрій Заливчий, Микола Сказбуш, Вадим Собко, Олександр Мільштейн та інші відомі письменники. З Харкова родом, там навчався та якийсь час працював всесвітньовідомий український мовознавець та видатний літературознавець Юрій Шевельов.
У Харкові працюють літератори Сергій Жадан, Генрі Лайон Олді (колективний псевдонім Дмитра Громова та Олега Ладиженського), Андрій Валентинов, Ірина Євса та інші.
Події декількох романів розвиваються в Харкові.
До найбільших харківських бібліотек належать Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України, Наукова бібліотека Харківського Університету, Харківська державна наукова медична бібліотека тощо. Щорічно організовується книжковий фестиваль , з 1999 по 2011 роки організовувався фестиваль письменників-фантастів «Зоряний міст».
Харківський правопис української мови ухвалений 1927 року на Всеукраїнській правописній конференції. Уже 31 березня 1929 року його ухвалила Українська академія наук, а 29 травня Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. На сьогодні правописом послуговується українська діаспора в значній частині своїх видань, найвідоміше з них — найстаріший україномовний часопис «Свобода», що виходить і досі. Його використовують деякі сучасні українські автори, літературні редактори, а також українські мовознавці.
Музика, театр і кіно
У місті діють Філармонія, Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка, Харківський академічний драматичний театр ім. Шевченка, Харківський академічний драматичний театр, Харківський академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва, Харківський театр для дітей та юнацтва, Харківський академічний театр музичної комедії, театральних студій і колективів.
З міста походять композитори Олександр Щетинський, Віталій Губаренко, Валентин Бібік, Ірина Губаренко, Яків Степовий, Федір Якименко, музикознавці Григорій Ганзбург, Юрій Щербінін, Марина Черкашина-Губаренко, диригенти Валерій Матюхін, Олексій Рябов тощо. Гнат Хоткевич розробив місцевий спосіб гри на бандурі.
З Харковом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Людмили Гурченко, Сергія Бабкіна («5'nizza»), Андрія Запорожця («5'nizza», «SunSay»), «ТНМК», «Оркестр Че», «Lюk», «ТонкаяКраснаяНить», «Spiritual Seasons», «Drudkh», , «Жадан і Собаки», «Nokturnal Mortum», «Dub Buk», «We Are!!», «Pur:Pur».
Відомі музичні фестивалі «Харківські асамблеї», «Печенізьке поле».
Харків справедливо пишається найпершим у Східній Європі кінотеатром — «Брати Боммер». Станом на 2021 рік у місті діяли понад 10 кінотеатрів. У 1963 року в місті відкрито велику кіноконцертну залу «Україна», а 1974-го — новий цирк.
У місті працює 25 шкіл естетичного виховання, у яких навчається майже 9,2 тис. учнів.
Музеї
У Харкові працюють численні музеї. Найцінніші експонати Історичного музею належали раніше Григорію Сковороді, Тарасу Шевченку, харківським театрам та цехам.
Художній музей — з визначними творами Миколи Самокиша, Сергія Васильківського, Володимира Боровиковського, версією Запорожців, що пишуть листа турецькому султану та іншими.
Літературний музей знайомить із художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині та сучасною літературною теорією.
Музей археології та етнографії Слобідської України бере свій початок з 1807 року. За цей час колекція зросла майже до 200 000 експонатів.
У 23 залах Харківського музею природи розгорнуто експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних і хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи.
Діють також меморіальний будинок-музей Гната Хоткевича, морський музей, музей видатних харків'ян та музей історії та залізничної техніки Південної залізниці, музей жіночої та гендерної історії.
З 1957 року в місті працює планетарій — космічний та освітній центр Харкова. Окрім лекцій, у планетарії працює музей та здійснюються демонстраційні спостереження в телескоп.
Харківський дельфінарій було відкрито у 2009 році. Він має площу поверхні води 480 м², глибину – 6 м. Основними завданнями його є популяризація знань про морський світ і його мешканців, поширення природоохоронних ідей. Організовує заняття з нетрадиційної медицини – дельфінотерапію.
Кінематограф
Починаючи з 1896 року, в Харкові було знято понад 1000 кінострічок. Деякі з них: Небувалий похід» (1930,) «Весілля в Малинівці», «Самотня жінка бажає познайомитися», «До Чорного моря», «Ад'ютант його високоповажності» (1969), Матч (2012), Поводир (2013), Протистояння (2014), Танго смерті (фільм) (1991), Сад Гетсиманський (мінісеріал, 1993).
Про Харків або події в ньому знято такі фільми: документальний фільм «Будинок „Слово“» (2017), повнометражний художній фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» (2021), «ДепешМод» (2013), Любові стане на всіх (2016).
Релігія
Станом на 1 січня 2021 р. на території Харкова зареєстровано і діє 251 релігійна громада 54 конфесій різних напрямків.
-
- Свято-Дмитрівський храм (УГКЦ)
- Римо-католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії на вул. Гоголя (пол. Katedra Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny), катедральний собор дієцезії Харкова-Запоріжжя
- Свято-Успенський собор — одна з найвищих православних церков у світі
- Харківська соборна мечеть була збудована у 1906 році, зруйнована у 1936 радянською владою і відновлена у 2006 році на тому ж місці
- Харківська хоральна синагога (єврейська назва — Бейт Менахем)
Архітектура
Харків є культурним та історичним центром Лівобережної України, у якому кожна епоха представлена своєю архітектурою.
Давні будівлі та відомі об'єкти
З давніх будівельних пам'яток збереглися Покровський (1689) та Успенський (пошкоджений у середині 1930-х pp.) собори та деякі інші будівлі XIX ст.
У Харкові є низка пам'ятників: крім звичайно радянських Т. Шевченкові (1935, скульптор М. Манізер, архітектор Й. Лангбард), М. Коцюбинському (проєкт Н. Рябініна, 1957) — давніших: В. Каразіну (1906), М. Гоголеві (1909), є сучасні: пам'ятний знак воїнам УПА, пам'ятник репресованим кобзарям й інше.
Найвідомішим кладовищем Харкова є Івано-Усікновенське кладовище.
Харківський майдан Свободи — найбільший у Європі. Він посідає 11,6 га, його протяжність за найбільшою віссю становить 750 м. Міський майдан таких величезних розмірів було навмисно задумано для підкреслення столичного статусу Харкова, який був політичним центром УСРР з 1919 по 1934 роки. Також існує думка, що майдан проєктувався великим, щоби за потреби на нього міг приземлитися кур'єрський літак. Майдан Свободи оточують монументальні будівлі: Держпром, головний та північний корпуси Національного університету, готель Харків, Палац дитячої та юнацької творчості, Будинок Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради та Харківської міської ради.
Перший в СРСР будинок, зведений методом панельного будівництва (1931—1933 рр.) — житловий будинок на вул Пушкінській, 40.
Хмарочоси
За часів УРСР, коли Харків був столицею республіки, в місті почали будувати перші сучасні «хмарочоси». 1928 року звели 68-метровий Держпром, а 1932-го — Дім проєктів (зараз головний корпус Університету ім. Каразіна) висотою 68,5 м. Будинки простояли німецько-радянську війну й сьогодні є одними з візитівок міста.
- Майдан Свободи,1944
-
- Вид на Держпром у 2020 році
- Університет. Північний корпус.
Спорт
У Харкові працюють 17 стадіонів (серед них «Металіст» — третій найбільший стадіон України, розрахований на 40 003 глядачів, «Динамо», «Сонячний», «Нова Баварія», ХТЗ тощо), 4 легкоатлетичних манежі, понад 2 тис. площинних споруд, 387 спортивних залів, 23 плавальні басейни, 112 стрілецьких тирів, стрілецький стенд, стрільбища для стрільби з лука, велотреку; 3 споруди зі штучним льодом; 2 веслувально-спортивних бази, лижна база та інші спортивні споруди. У місті діють Палаци спорту «Ювілейний», «Локомотив», велосипедний трек «Динамо», Харківський палац спорту.
Харківський футбольний клуб «Металіст» був срібним призером чемпіонату України 2012/13, шестиразовим бронзовим призером чемпіонатів України, чвертьфіналістом Ліги Європи УЄФА 2011/12, володарем кубка СРСР 1987/88. Влітку 2016 року клуб розформовано. Водночас було засновано футбольний клуб «Металіст 1925», який більшість вболівальників вважають наступником попередньої команди. Новий клуб у сезоні 2021/22 виступав в українській прем'єр-лізі.
Один раз на рік у серпні, в місті організовується марафонський забіг «Марафон — визволення». Двічі на рік у Харкові відбуваються шосейні велосипедні перегони: у травні — багатоденні перегони на призи газети «Вечірній Харків», та на початку серпня — велогонка «Золоті колеса».
Харківський іподром — найдавніший в Україні — заснований у 1848 році. 1874 року на іподромі здійснював показові польоти на аеростаті власної конструкції Михайло Лаврентьєв. На іподромі можна брати уроки верхової їзди — при ньому працює кінний клуб. У його стайнях розміщено коней, які служать у харківському кавалерійському взводі поліції.
В історію світового спорту вписано імена багатьох харків'ян. Це чотирикратна олімпійська чемпіонка Яна Клочкова (плавання), дворазові олімпійські чемпіони Рустам Шаріпов (спортивна гімнастика), Людмила Джигалова (легка атлетика), Юрій Поярков (волейбол), олімпійські чемпіони Марія Гороховська (спортивна гімнастика), Ігор Рибак (важка атлетика), , Юрій Венгеровський (волейбол), Олексій Баркалов (водне поло), Ігор Целовальніков, (велоспорт).
У Харкові працюють 18 дитячо-юнацьких спортивних шкіл комунальної власності міста.
Міжнародна співпраця
Харків має 32 міст-побратимів:
- Болонья, Італія (з 5 серпня 1966)
- Цинциннаті, США (з 9 вересня 1989)
- Нюрнберг, Німеччина (з 29 квітня 1990)
- Тяньцзінь, КНР (з 14 червня 1993)
- Варна, Болгарія (з 25 серпня 1995)
- Лілль, Франція (з 6 червня 1998)
- Познань, Польща (з 24 вересня 1998)
- Каунас, Литва (з 23 квітня 2001)
- Цзінань, КНР (з 23 вересня 2004)
- Брно, Чехія (з 12 квітня 2005)
- Кутаїсі, Грузія (з 23 серпня 2005)
- Даугавпілс, Латвія (з 6 лютого 2006)
- Рішон-ле-Ціон, Ізраїль (з 13 березня 2008)
- Варшава, Польща (з 2 лютого 2011)
- Газіантеп, Туреччина (з 15 квітня 2011)
- Цетинє, Чорногорія (з 15 квітня 2011)
- Порту, Португалія (з 29 вересня 2011)
- Марибор, Словенія (з 17 квітня 2012)
- Тбілісі, Грузія (з 13 червня 2012)
- Генуя, Італія (з 13 грудня 2012)
- Трнава, Словаччина (з 19 квітня 2013)
- Теджон, Південна Корея (з 23 серпня 2013)
- Анкара, Туреччина (з 2 жовтня 2013)
- Ченстохова, Польща (з 23 серпня 2016)
- Дебрецен, Угорщина (з 25 листопада 2016)
- Тирана, Албанія (з 23 серпня 2017)
- , Кіпр (з 16 травня 2018)
- , Кіпр (з 16 травня 2018)
- Люблін, Польща (з 28 квітня 2022)
- Альбукерке, США (з 4 квітня 2023)
- Кошиці, Словаччина (з 20 вересня 2023)
- Лідс, Велика Британія
- Даллас, США (з 6 лютого 2024)
Станом на 2024 рік у Харкові працює Генеральне консульство Республіки Польща, 16 інститутів Почесних консулів (Австрії, Вірменії, Німеччини, Туреччини, Казахстану, Словенії та інших країн), представництва міжнародних організацій (Консультативна місія ЄС, Постійне представництво Асоціації міст-володарів Призу Європи, Ізраїльський Культурний Центр «НАТІВ», Представництво «Джойнт», Французький Альянс у місті Харкові, Центр сприяння торгівлі В'єтнаму, КПЦ «Будинок Нюрнберга», Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, Регіональне представництво ЄБРР у місті Харкові). Харкову, першому в Україні, присуджено Премію Європи 2010.
Панорама міста
Див. також
Примітки
- Чисельність населення в м. Харків. index.minfin.com.ua. Процитовано 23 серпня 2023.
- Харьків // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Багалій Дмитро Іванович «Історія Слобідської України» [ 1 березня 2012 у Wayback Machine.]
- За версією Г. С. Сковороди.
(Харьков. Сковорода — Эссе — Новости — афиша Харькова, новости Харькова, развлечения Харьков, кинотеатры, театры, события [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]) (рос.) - . Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 14 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 14 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
- Указ Президента України від 6 березня 2022 року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
- Зеленський присвоїв Харкову звання «Місто-герой України». 22.03.2023, 19:49
- Президент ПАРЄ вручив Харкову Приз Європи. www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- Знаменний день в історії вітчизняної фізики – 90 років штучного розщеплення ядра атома літію. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- Вузи Харкова. Процитовано 23.08.2023.
- Університет в міжнародних рейтингах. Karazin University. Процитовано 23 серпня 2023.
- Міністерство освіти і науки України - Рекордна кількість університетів України увійшла до рейтингу «Times Higher Education Impact Rankings 2023». mon.gov.ua (ua) . Процитовано 23 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Символіка. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- Символіка міста. Сайт міської ради Процитовано 23 серпня 2023
- Харьков: Книга для туристов. Харьков: Прапор. 1984. с. 41, 50.
- (PDF). assembly.coe.int (українською) . Архів оригіналу (PDF) за 15.04.2021. Процитовано 22.04.2021.
- LLC, Hulu. . https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- Указ Президента України від 6 березня 2022 року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
- Географічна довідка
- ВИКОРИСТАННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ЯРІВ В М. ХАРКОВІ. Шмуля І.В. Науковий керівник Лінник І.Е., д-р техн. наук, професор. Матеріали Х Всеукраїнської студентсько ї науково-технічної конференції «Сталий розвиток міст» (82-ї студентської науково-технічної конференції ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) : в 4-х ч. / Ч. 1.–Харків :ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017.– 298с, с 33-35. Процитовано 24 серпня 2023
- Мапа Харківської області Процитовано 24 серпень 2023
- Парки і сади Харків. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 24 серпня 2023.
- Эколог: В харьковском саду Шевченко растут дубы, которые старше города | Харьков Тудей. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 24 серпня 2023.
- Саратов І.Ю. Конспект лекцій з навчальної дисципліни “Метеорологія і кліматологія” (для студентів 2 курсу денної та 3 курсу заочної форм навчання напряму 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування») / Саратов І.Ю., Дядін Д.В.; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 59 с. Процитовано 24 серпня 2023
- ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Географічний атлас. Серія «Моя мала Батьківщина» – 2021, 20 стор. ISBN 978-617-7208-58-6. Процитовано 24 серпня 2023
- ДОПОВІДЬ ПPО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПPИPОДНОГО СЕPЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ у 2020 PОЦІ. Процитовано 24серпня 2023
- З'явився рейтинг міст з найбруднішим повітрям в Україні. ЕкоПолітика (укр.). 11 березня 2021. Процитовано 24 серпня 2023.
- Резолюція Харківської міської Думи про приєднання до УНР, 1917 р.
- . www.nrcu.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 2 травня 2019.
- . web.archive.org. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 24 жовтня 2021.
- Харьков: Книга для туристов. Харків: Прапор. 1984. с. 27—29.
- Харьков: Книга для туристов (рос.). Харьков: Прапор. 1984. с. с. 30.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Харьков. Справочная книга (рос.). Харьков: Харьковское областное издательство. 1957.
- Володимир Носков (23 серпня 2013). Коли насправді звільнили Харків від гітлерівців?. Радіо Свобода. Процитовано 20 лютого 2022.
- Історія КП «Харківський метрополітен». www.metro.kharkov.ua. Процитовано 23 серпня 2023.
- Андреева Г., Олейник. В.. Знакомтесь — Харьков. Путеводитель. Харьков: Прапор. - 1982 г., 95 с. твердый переплет
- Х-Хар. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 9. izbornyk.org.ua. Процитовано 23 серпня 2023.
- Харьков и Киев признаны лучшими городами в Украине. Харківська міська рада (рос.). Процитовано 18 серпня 2011.
- Графік Євро-2012: 15 матчів у Польщі, 16 - в Україні – DW – 05.10.2010. dw.com (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- На проспекті Гагаріна відкрили пішохідний міст. https://www.city.kharkiv.ua/ (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Як Революція Гідності змінила Харків. Kharkiv Today (ua) . Процитовано 18 серпня 2011.
- . Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
- Харків перейменує 173 вулиці в рамках декомунізації (оновлено). LB.ua. 20 листопада 2015. Процитовано 23 серпня 2023.
- Харків визнаний самим інноваційним містом в Україні | Новини | Департамент реєстрації Харківської міської ради. dr.city.kharkov.ua. Процитовано 23 серпня 2023.
- План роботи Департаменту освіти, Харків, 2021. Процитовано 23 серпня 2023
- Gazeta.ua (3 травня 2012). Звідки взялися слова "ровер" і "тремпель". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- Обстріл Харкова: зруйновано 87 будинків мирних жителів. ТСН. 28 лютого 2022. оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- Окупанти бомбили площу Свободи і центр Харкова, влучили в ОДА. Українська правда (укр.). Процитовано 1 березня 2022.
- Зеленський: Після удару в центр Харкова Росія – держава-терорист. Українська правда (укр.). Процитовано 1 березня 2022.
- Росіяни обстріляли Харків реактивною артилерією. У місті 9 вбитих та десятки поранених. BBC News Україна (укр.). Процитовано 1 березня 2022.
- Тетяна Федоркова (1 березня 2022). . Суспільне | Новини. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- З-під завалів Харківської ОДА дістали тіла вже 24 людей, розбір триває. Українська правда. 23 березня 2022.
- Арестович повідомляє про обстріл лікарні в Харкові. Радіо Свобода. Процитовано 1 березня 2022.
- Статут територіальної громади міста Харкова [ 13 вересня 2009 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
- . mediaport.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- . hromadske.radio. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- Населення міст і населених пунктів України (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkiv Ha rkiv MFA ˈxɑrkiu prosluhati zast ukr Harkiv lat Zacharpolis misto na pivnichnomu shodi Ukrayini na Slobozhanshini naukovij centr Ukrayini administrativnij centr Harkivskoyi oblasti Druge za kilkistyu meshkanciv misto Ukrayini z naselennyam 1 421 125 osib Plosha mista 350 km Razom iz prileglimi mistami j rajonami utvoryuye Harkivsku aglomeraciyu z lyudnistyu ponad 2 mln osib HarkivGerb Harkova Prapor HarkovaZverhu vniz Panorama Harkivska miska rada Uspenskij sobor Derzhprom Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Miskij vokzal Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N KarazinaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Harkivska oblastRajon Harkivskij rajonGromada Harkivska miska gromadaKod KATOTTG UA63120270010096107Zasnovane 1654Status mista vid 1654 rokuPodil mista 9 rajonivNaselennya 1 421 125 osib stanom na 01 01 2022 za ocinkoyu povne 1 421 125 osib stanom na 01 01 2022 za ocinkoyu Aglomeraciya Harkivska aglomeraciyaPlosha 350 km Gustota naselennya 4065 35 osib km Poshtovi indeksi 61000 499Telefonnij kod 380 57 2 Koordinati 50 00 21 pn sh 36 13 45 sh d 50 00583 pn sh 36 22917 sh d 50 00583 36 22917 Koordinati 50 00 21 pn sh 36 13 45 sh d 50 00583 pn sh 36 22917 sh d 50 00583 36 22917Visota nad rivnem morya 94 202 mVodojma Harkiv Lopan Udi Nemishlya kolis NetechaNazva meshkanciv harkiv ya nin harkiv ya nka harkiv ya ni ha rkivec ha rkivka ha rkivciMista pobratimi 31 misto div spisok Den mista 23 serpnyaNomeri avtomobiliv AH KHVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Harkiv Pasazhirskij Harkiv Levada Osnova Harkiv Slobidskij LosyeveDo Kiyeva fizichna 407 km zalizniceyu 486 km avtoshlyahami 449 kmMiska vladaAdresa 61200 m Harkiv pl Konstituciyi 7 731 54 37Vebstorinka city kharkiv ua Harkiv u Vikishovishi MapaHarkiv Misto geroj Ukrayini z 2022 roku Misto maye Priz Yevropi 2010 rik Velikij naukovij kulturnij promislovij i transportnij oseredok Ukrayini Buv tretim industrialnim centrom v SRSR Harkiv misto nauki de vpershe v SRSR bulo rozsheplene atomne yadro Maye 60 naukovo doslidnih institutiv 45 vishih navchalnih zakladiv sered yakih HNU imeni V N Karazina yakij vhodit do najkrashih 500 VNZ svitu ta NTU HPI yakij vhodit do najkrashih 1000 8 muzeyiv miska kartinna galereya 7 derzhavnih teatriv i kilka desyatkiv nederzhavnih 80 bibliotek SimvolikaGerb Harkova 1775 rokuGerb 1878 rokuGerb Harkova 1968 roku U starodavnyu dobu mista ne mali vlasnih gerbiv i praporiv Prote z 1651 r chi 1659 r po 1765 r Harkiv buv polkovim centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku yakij mav vlasne znameno Gerb Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi sho sluguvav takozh miskim gerbom Harkova rozrobiv 1775 roku geroldmejster knyaz Mihajlo Sherbatov Jogo zatverdila 21 veresnya 1781 r Katerina II yak gerb Harkivskogo namisnictva vid 1796 znovu Slobidsko Ukrayinska guberniya vid 1835 Harkivska guberniya Gerb Harkova radyanskogo periodu z yavivsya lishe 26 grudnya 1968 roku Jogo avtor hudozhnik Yevgen Yegorov Kolirna gama gerba chervonij golubij bilij kolori Bilij kolir na gerbi simvol miru poyednannya chervonogo j sinogo kolori prapora Ukrayinskoyi RSR Na verhnij chastini shita na chervonomu tli zobrazhena shesternya yak simvol mashinobudivnoyi promislovosti mista na bilomu tli zobrazhenij zolotij kolos iz zolotimi orbitami elektroniv yak simvol vnesku mista v rozvitok yadernoyi fiziki Ukrayini 14 veresnya 1995 roku sesiyeyu Harkivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ bulo zatverdzheno teperishnij gerb Ce chotirikutnij geraldichnij shit iz proporciyami visoti do shirini 8 7 zagostrenij znizu na zelenomu tli shita zobrazheno perehresheni na jogo seredini rig dostatku i zolotij kaducej zi sribnimi krilami simvol boga torgivli Merkuriya opovitij zmiyami sribnogo koloru Rig dostatku ta kaducej na gerbah Harkova zustrichayutsya z 1781 roku Prapor mista Harkiv Prapor mista ye pryamokutnim polotnishem vidnoshennya shirini do dovzhini 2 3 svitlo zelenogo koloru iz zobrazhennyam u jogo centralnij chastini gerba mista Visota gerbovogo shita dorivnyuye 1 2 shirini prapora Prapor mista dvostoronnij Etalonnij zrazok prapora Harkova zberigayetsya v kabineti mera sho mistitsya v budinku miskvikonkomu Eskiz praporu z opisom zberigayetsya v Harkivskomu miskomu arhivi Nagorodi mistaZa chasiv SRSR Harkiv otrimav orden Lenina ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 grudnya 1970 r ta orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 serpnya 1983 r Volodiye povnim komplektom nagorod Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi Yevropejskim Diplomom Pochesnim Praporom Pochesnoyu Vidznakoyu i Prizom Yevropi 6 bereznya 2022 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini z metoyu vidznachennya podvigu masovogo geroyizmu ta stijkosti gromadyan viyavlenih u zahisti svoyih mist pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini mistu prisvoyeno pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini GeografiyaKosmichnij znimok Harkova Landsat 5 18 chervnya 2011 Dovzhina teritoriyi Harkova po meridianu ta paraleli z pivnochi na pivden 24 3 km z zahodu na shid 25 2 km Harkiv roztashovanij na shilah Serednoruskoyi visochini v dolinah richok Udi basejn Siverskogo Dincya yiyi pritoki Lopan ta Harkiv pritoki Lopani Najvisha tochka nad rivnem morya stanovit 202 m P yatihatki najnizhcha 94 m Dolini richok stvoryuyut ponizhennya v relyefi a nadzaplavni terasi pagorbi Balki i yari v mezhah m Harkova zajmayut blizko 1390 ga blizko 3 zagalnoyi ploshi mista Veliki vodni ob yekti na teritoriyi mista zdebilshogo antropogennogo pohodzhennya na Lopani stvoreno Pavlovske vodoshovishe na r Harkiv Zhuravlivske na r Udi Novo Bavarske Vnaslidok kar yernih rozrobok z vidobutku pisku i budivelnih materialiv u minulomu stolitti utvorilosya ponad 10 kar yernih vodojm najbilshe z yakih Bezlyudivske U zaplavah richok mozhna natrapiti na ozera starici Strilka richok Lopan i Harkiv U misti 58 mostiv Relyef Harkova pokrito girskimi porodami paleogenu Kajnozojskoyi eri Dominuyut piski glini suglinki Na teritoriyi mista rozrobleno rodovisha piskiv budivelnih Osnov yanske glin Harkivske mineralnih vod Harkivska 1 Roslinnij svit zminivsya pid vplivom antropogennogo ta urbanistichnogo harakteru Chastkovo na teritoriyi mista mozhna zustriti tipovih dlya miscevosti predstavnikiv roslinnosti mishanih lisiv Ale Harkiv maye ponad 30 parkiv 150 skveriv i 5 sadiv Plosha zelenih nasadzhen zagalnogo koristuvannya parki liso lugo gidroparki sadi skveri bulvari stanovit 7 5 tis ga Na odnogo meshkancya mista pripadaye 51 1 m Bagato parkiv i skveriv istoriya zasnuvannya i rozvitku dekotrih z yakih nalichuye ponad 100 litnij period Tak u parku Shevchenko rostut dubi yakim ponad 300 rokiv Prirodno zapovidnij fond Harkova stanovlyat 15 teritorij ta ob yektiv sered yakih 2 zagalnoderzhavnih zoopark i botanichnij sad Klimat Dokladnishe Klimat Harkova Teritoriya Harkova roztashovana u pomirno kontinentalnomu klimati zima holodna i snizhna z vidligami lito spekotne ta doshove Po vesni mozhlivi zamorozki Serednya temperatura roku stanovit 8 7 C u sichni 4 5 u lipni 22 Serednya kilkist opadiv za rik 520 mm najbilsha v chervni j lipni Misto maye mikroklimat u porivnyanni z primiskimi okolicyami nazvanij fahivcyami miskim teplovim ostrovom Vzimku klimat m yakshij a vlitku spekotnishij nizh na prileglij pivnichnij teritoriyi Ce pov yazano z miskimi zabudovami kilkistyu asfaltovanih dilyanok ta shlyahiv bitumnimi dahami ta plosheyu parku Tak u Harkovi vologishij klimat sposterigayetsya na pivnochi mista a suhishij na pivdennih okolicyah Iz nespriyatlivih prirodnih yavish u misti do 25 dniv na rik traplyayutsya suhoviyi do 20 dniv na rik hurtovini do 3 dniv na rik grad do 5 dniv shkvalnij viter Klimat HarkovaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 11 1 14 6 21 8 30 5 34 5 39 8 38 4 39 8 34 7 29 3 20 3 13 4 39 8Serednij maksimum C 2 1 0 8 5 2 14 7 21 4 25 2 27 4 26 8 20 5 12 6 4 3 0 7 12 9Serednya temperatura C 4 5 3 8 1 4 9 7 16 1 20 22 21 1 15 1 8 2 1 6 2 9 8 7Serednij minimum C 6 8 6 6 1 9 4 8 10 7 14 7 16 6 15 4 10 2 4 4 0 8 5 1 4 6Absolyutnij minimum C 35 6 29 8 32 2 11 4 1 9 2 2 5 7 2 2 2 9 9 1 20 9 30 8 35 6Norma opadiv mm 36 6 33 36 3 32 54 2 58 2 63 3 39 1 44 2 44 4 39 39 6 519 9Dzherelo Pogoda i klimatEkologiya Dokladnishe Ekologichna situaciya v Harkovi Ekologichnij stan mista vidznachayetsya yak stabilno napruzhenij hocha spad virobnictva chastkovo strimuye narostannya negativnih procesiv degradaciyi navkolishnogo prirodnogo seredovisha Pokaznik ozelenennya mista stanovit 50 4 za normi 45 U 2020 roci v misti vikidi zabrudnyuvalnih rechovin v atmosferne povitrya vid stacionarnih dzherel zabrudnennya stanovili 3 691 tis tonn U 2020 roci v rejtingu kompleksnih indeksiv zabrudnennya atmosfernogo povitrya mist Ukrayini yakij skladayetsya za rezultatami sposterezhen gidrometeorologichnih organizacij u 39 mistah Ukrayini misto Harkiv posiv 36 misce Stanom na 01 01 2021 roku Harkiv oficijno maye dva smittyezvalisha poligoni TOV Pereroblyuyuchij zavod v s Dokuchayevske plosheyu 21 2 ga ta Dergachivskij poligon plosheyu 3 2 ga Istoriyakozak Harko legendarnij zasnovnik mista lubochne zobrazhennya na poshtivciDokladnishe Istoriya Harkova Istorichna prinalezhnist De yure MC abo RI 1654 1789 De fakto Harkivskij polk 1654 1789 Rosijska Imperiya 1789 1917 Pochatok Revolyuciyi 1917 1921 rokiv Timchasovij uryad Rosiyi 1917 mar lis UNR lis grud 1917 UNRR grud 1917 kvit 1918 Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Derzhava kvit 1918 sich 1919 TRSUU abo URSR 1919 sich cherv ZSPR 1919 cherv grud URSR grud 1919 grud 1922 Kinec Revolyuciyi 1917 1921 rokiv SRSR 1922 1941 Tretij Rejh 1941 1943 SRSR 1943 lyut ber Tretij Rejh 1943 ber serp SRSR 1943 1991 Ukrayina 1991 do nashih dniv Davni chasi Na misci Harkova she za chasiv Kiyivskoyi Rusi roztashovuvalosya starodavnye misto Donec Nazva mista pohodit jmovirno vid richki Harkiv Inshi versiyi vid zasnovnika poselennya hutora Harkova kozaka Haritona Harka Polovecka versiya vid poloveckogo mista Sharukan Harukan Z pochatku XVII stolittya zemli suchasnoyi Harkivshini nominalno nalezhali Moskovskij derzhavi ale do 1650 roku tut ne bulo osilogo naselennya Moskovski cari rozsilali storozhu j rozviduvalni grupi zi sluzhivih lyudej buduvali ukriplennya j oboronni liniyi bilgorodska izyumska ta ukrayinska dlya strimuvannya krimskih tatar i nogajciv Prote moskovitski sluzhivi lyudi ne buli postijnim naselennyam Odnochasno pochinayetsya ukrayinska kolonizaciya z susidnoyi Getmanshini Getmanshina Dokument 1654 roku na pidstavi yakogo vedetsya litochislennya mista Harkova Za kozackih chasiv Harkiv staye centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Misto malo fortecyu z vezhami ta pidzemnimi hodami Harkivskimi polkovnikami buli Donci Zaharzhevski U 1670 h fortecya zanepala ta pochala nazivatisya Starim mistom a ostrogom zvalosya nove ukriplennya pobudovane za voyevodi Suhotina Harkiv zbilshuvavsya navkolo forteci a jogo miska teritoriya na pochatku 18 stolittya poshiryuvalasya za richki Lopan i Harkiv U 1724 roci Harkiv narahovuvav 61 vulicyu i 1 300 dvoriv U 1726 roci bilgorodskij yepiskop Ye Tihorskij peretvoriv monastirsku shkolu v Harkovi na kolegiyu yaka do zasnuvannya Harkivskogo universitetu bula najvidomishim navchalnim zakladom Slobozhanshini odnochasno postavali pochatkovi j seredni shkoli Koshti na utrimannya Harkivskoyi kolegiyi vidilyalisya z dohodiv monastiriv ta cerkov veliki pozhertvi zrobili Ye Tihorskij ta knyaz Mihajlo Golicin U Harkivskij kolegiyi vchilisya diti yak duhivnictva tak i riznih verstv naselennya a takozh z inshih slov yanskih krayin Programa navchannya bula pobudovana za zrazkom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Piznishe v Harkivskomu kolegiumi zaprovadzheno vikladannya matematiki istoriyi francuzkoyi ta nimeckoyi mov Zgodom comu navchalnomu zakladovi pidporyadkovuvalisya vsi inshi duhovni shkoli Bilgorodsko Oboyanskoyi yeparhiyi sho peretvorilo Harkivskij kolegium na centralnij navchalnij zaklad Slobidskoyi Ukrayini U 1760 h u Harkivskomu kolegiumi vidkrivayutsya dodatkovi klasi ta zaprovadzhuyutsya novi navchalni kursi geometriyi geodeziyi malyuvannya muziki inzhenernoyi spravi j artileriyi italijskoyi movi U 1795 roci do programi doluchili fiziku i prirodnichu istoriyu Kilkist uchniv u drugij polovini XVIII stolittya syagala 600 osib Tut vikladali i navchalisya vidatni filosofi kulturni ta religijni diyachi togo chasu Grigorij Skovoroda P Malinovskij pershij rektor V Ticinskij M Slotvinskij M Skibinevskij G Kameneckij M Kachenovskij Ye Muhin G Bazilevich M Gnidich tosho U 1732 roci bula sproba zaminiti slobidski kozacki polki armijskimi Zasnovanij u 1659 1660 Harkivskij polk yak administrativno vijskova odinicya nalezhav do najbilshih u Slobidskij Ukrayini U 1732 vin narahovuvav 135 osel u yakih zhilo 75 000 meshkanciv zokrema 5 870 kozakiv U skladi polku bulo 18 soten Buvshi polkovim mistom Harkiv stav administrativnim oseredkom tut diyali polkova kancelyariya i sud Starshinu obirali na kozackih radah ale yiyi potim zatverdzhuvav carskij uryad Rosijska imperiya Vasil Karazin ukrayinskij vchenij ta vinahidnik zasnovnik Harkivskogo universitetu U 1780 1796 rokah Harkiv buv centrom Harkivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Pid naglyadom gubernatora i namisnika Harkiv postupovo rozbudovuvavsya Vazhlivoyu podiyeyu bulo zasnuvannya u 1805 roci Harkivskogo universitetu sho nadalo potuzhnij poshtovh dlya peretvorennya provincijnogo mista z naselennyam blizko 10 000 osib na vazhlivij osvitnij ta naukovij centr shodu Ukrayini Nevpinno zrostala chiselnist naselennya Harkova z 1800 po 1917 rik vono zbilshilosya v 30 raziv U 1817 roci cherez reformu duhovnoyi osviti v Rosijskij imperiyi Harkivskij kolegium peretvoreno na duhovnu seminariyu U 1820 h misto bulo povazhnim oseredkom ukrayinskoyi kulturi vidrodzhennya Harkivska shkola romantikiv tut z yavilisya pershi vidannya z movoznavstva etnografiyi istoriyi literaturni tvori narodnoyu movoyu U 1812 roci pochav vihoditi pershij presovij organ v Ukrayini Harkovskij Ezhenedѣlnik 17 kvitnya 1872 roku v pershij den Velikodnya na Mihajlivskij ploshi Harkova vidbulisya masovi zavorushennya viklikani nevdalimi rozporyadzhennyami pristava 2 yi dilyanki m Harkova Shmelova Vin shobi vtihomiriti natovp p yanih lyudej nakazav yizditi po ploshi pozhezhnomu obozu Vid otrimanih travm pomerlo kilka lyudej Zavorushennya vlyaglisya tilki cherez tri dni za aktivnoyi uchasti arhiyepiskopa i gubernatora Na zgadku pro cyu podiyu na Mihajlivskij ploshi v 1899 roci zakladeno budivlyu sudovih ustanovlen yaku vidkrili u veresni 1902 roku Misto u XIX stolitti Sobornij Kupeckij uzviz Sobornij uzviz Kupeckij uzvizRadyansko ukrayinska vijna Vlada v Harkovi do grudnya 1917 roku bula v rukah Timchasovogo uryadu ta demokratichnih ustanov gubernskogo komisara miskoyi dumi zemstv U dvoh pershih universalah Centralnoyi Radi ne bulo chitko skazano chi yiyi avtonomna vlada poshiryuyetsya j na Harkiv Tretij universal poshiriv yiyi formalno i na Harkivshinu bez viznachennya kordoniv 2 grudnya 1917 roku Harkivska miska duma perevazhnoyu bilshistyu progolosuvala za priyednannya do UNR i viznala vladu Centralnoyi Radi U Harkovi perebuvali j ukrayinizovani polki Ale blizkist Rosiyi u yakij vladu pislya Zhovtnevogo perevorotu perebrali bilshoviki i Donbasu de naspravdi voni zahopili vladu takozh ta slabkist pomirkovanih ukrayinskih sil virishili dolyu Harkova Uzhe z kincya listopada 1917 roku do Harkova pribuli chervonogvardijci z Rosiyi ta zbilshovizovani matrosi z Baltijskogo regionu 23 grudnya 1917 Harkiv zahopili bilshoviki Pislya Berestejskogo miru 1918 roku ukrayinski vijska zokrema Zaporizkij polk pid provodom Petra Bolbochana v soyuzi z nimeckoyu armiyeyu 8 kvitnya 1918 zvilnili Harkiv vid bilshovikiv U listopadi 1918 v Harkovi korotkochasno vidnovilas ukrayinska vlada koli v misto uvijshli vijska Direktoriyi UNR ale 3 sichnya 1919 roku misto znov okupuvali bilshoviki i tut diyav radyanskij uryad Ukrayini do 25 chervnya koli misto zajnyali rosijski bili vijska generala Antona Denikina yaki perebuvali tut do 11 grudnya 1919 roku Pislya peremogi chervonih nad Denikinim do Harkova povernuvsya tretij ukrayinskij radyanskij uryad i Harkiv stav pershoyu stoliceyu USRR Radyanska okupaciya Ukrayini 16 listopada 1924 roku o 19 00 v Harkovi vijshla v efir persha vitchiznyana radioperedacha Z guchnomovciv prolunalo Allo allo allo Govorit Harkiv govorit Harkiv govorit Harkiv 4 Na chest pochatku movlennya Ukrayinskogo radio 1994 roku 16 listopada v Ukrayini progolosheno Dnem pracivnikiv radio telebachennya ta zv yazku Plan Harkova 1930 r Fakt togo sho Harkiv buv stoliceyu Ukrayini pomitno poznachivsya na ukrayinizaciyi mista Shojno rozgrom ukrayinskoyi kulturi v 1930 h pp golod chistki i perenesennya stolici do Kiyeva 1934 zminili stanovishe Harkova i vin znachno vtrativ zi svogo ukrayinskogo harakteru kincya 1920 h pochatku 1930 h pp Zhertvi Golodomoru na vulicyah Harkova stolici URSR 1933 Avtor foto Aleksandr Vinerberger U Harkovi pracyuvali vidavnictva Derzhavne Vidavnictvo Ukrayini Proletarij Radyanskij selyanin kooperativni vidavnictva Knigospilka i Ruh zgodom likvidovani 1930 1934 zvedeno budinok proyektiv nini HNU ta budinok kooperaciyi Todi zh zbudovano novi ta rekonstrujovano nizku starih zavodiv zakladeno zhitlovi kompleksi Novij pobut Chervonij promin i studentske mistechko Todi zh taki prodovzheno tramvajni koliyi vprovadzheno avtobusi i trolejbusi Pislya vidbudovi zrujnovanoyi ne tak za vijni yak za revolyuciyi promislovosti pochalasya prishvidshena industrializaciya Harkova Priklad radyanskogo konstruktivizmu najbilsha budivlya svitu u svij chas Derzhprom 1931 dav pershu produkciyu Harkivskij traktornij zavod zgodom pusheni Turbogeneratornij zavod 1934 Verstatobudivnij zavod 1935 Elektrotehnichnij zavod HELZ tosho Zbilshili vipusk produkciyi dovoyenni elektromehanichnij parovozobudivnij Serp i molot Svitlo shahtarya ta inshi 1930 pochala diyati Harkivska rajonna elektrostanciya sho davala elektroenergiyu pidpriyemstvam Odnochasno z novimi zabudovami Harkova rujnuvalisya takozh istoriko kulturni sporudi U 1930 h pp zrujnovano Mikolayivskij sobor UAPC cerkvi Mironosicku Dmitriyivsku ta Rizdva Hristovogo cerkva fortecya z kozackih chasiv ta inshe Memorial tisyacham ukrayinskih inteligentiv vbitih NKVS u 1937 1938 rr U 1940 roci kilkist promislovih pidpriyemstv u misti dosyagla 1200 obsyag produkciyi zris u porivnyanni z 1913 rokom u 12 raziv U Harkovi pracyuvalo 46 naukovo doslidnih institutiv 36 vishih navchalnih zakladiv 41 tehnikum 138 shkil U misti pracyuvali 14 teatriv 60 klubiv 304 biblioteki 9 muzeyiv Zhitlovij fond Harkova stanoviv blizko 4 mln m Memorial tisyacham polskih oficeriv strachenih NKVS u Harkovi yak chastina Katinskogo rozstrilu ta tisyacham ukrayinskih inteligentiv P yatihatki U misti sporudzheno novi zhitlovi rajoni socmisto Novij pobut rajon HTZ Chervonij Zhovten Chervonij Promin ta inshi Druga Svitova vijna Nimecka armijska grupa generala K R Rundshtedta vstupila do Harkova 25 zhovtnya 1941 roku Uprodovzh 22 misyachnoyi okupaciyi Harkova nimcyami civilne zhittya ne vnormuvalosya naselennya poterpalo vid golodu i holodu kilkist meshkanciv Harkova zmenshilosya do 160 000 Na vidminu vid inshih zahoplenih ukrayinskih mist de vladu bulo peredano civilnim organam u prifrontovomu Harkovi dlya keruvannya zahoplenoyu teritoriyeyu stvoryuvalisya specialni organi vijskovogo upravlinnya U bojovih chastin buv povnij kontrol nad mistom Organizaciya vijskovogo upravlinnya zdijsnyuvalasya na osnovi zagalnih principiv i nabutogo pid chas vijni dosvidu She naperedodni zahoplennya mista bulo vidano nakaz pro stvorennya miskoyi komendaturi na choli z generalom Ervinom Firovim Veliku rol grala tak zvana feldkomendatura v obov yazki yakoyi vhodilo yaknajshvidshe zamirennya naselennya mista stvorennya ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi pidtrimannya poryadku v misti organizaciya rozselennya oficeriv i soldativ stvorennya i kontrol nad diyalnistyu koncentracijnih taboriv Vulicya Sverdlova zhovten 1941 roku pershi dni nacistskoyi okupaciyi U Harkovi yak i v inshih mistah buli sili yaki borolisya proti nacistiv Nasampered sered nih bula Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv U grudni 1941 r ukrayinska policiya spromoglas organizuvati dekilka marshiv po mistu z orkestrom i vikonannyam nacionalistichnih pisen U cih umovah centrami zhittya naselennya Harkova stali 14 rinkiv Blagovishenskij Kinnij Ribnij Holodnogirskij Sumskij Zhuravlivskij Pavlivskij ta inshi Torgivli za groshi tut spochatku vzagali ne bulo povsyudno panuvav barter minyali majzhe vse u najnespodivanishih poyednannyah Za danimi obov yazkovoyi reyestraciyi naselennya u specialni zhovti spiski bulo zaneseno 10 271 osobu yevrejskoyi nacionalnosti sered yakih ponad 75 stanovili zhinki stari j diti 14 grudnya 1941 roku bulo vidano nakaz zgidno z yakim use yevrejske naselennya mista v dvodennij strok malo pereselitisya na kraj mista v baraki verstatobudivnogo zavodu 26 grudnya nimci ogolosili zapis dlya ohochih poyihati do Poltavi Romen i Kremenchuka pri comu ne dozvolyalosya brati z soboyu osobisti rechi Protyagom kilkoh dniv chastinu yevreyiv na cih avtomashinah a chastinu yevreyiv pishki prignali do Drobickogo Yaru de vsih yih rozstrilyali Pershij radyanskij nastup na Harkiv vidbuvsya u lyutomu 1943 roku 16 lyutogo 1943 roku do Harkova vstupili radyanski vijska 15 bereznya 1943 roku misto bulo pokinuto Radyanskoyu Armiyeyu Pid chas novoyi nimeckoyi okupaciyi miskim golovoyu spochatku buv vidomij himik Pavlo Kozakevich ale vzhe za korotkij chas vlada perejshla do vijskovoyi administraciyi bagato zhiteliv bulo viseleno Ostatochno radyanski vijska Stepovogo frontu pid komanduvannyam generala Ivana Konyeva zvilnili Harkiv 23 serpnya 1943 roku Naprikinci 1943 r u Harkovi vidbuvsya proces nad vijskovimi zlochincyami yakij nabuv mizhnarodnoyi vidomosti jogo vidvidali korespondenti z bagatoh krayin Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni Memorial do 23 serpnya 1943 roku oficijnogo dnya kincya nimeckoyi okupaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vidbudova znishenogo Harkova pochalasya she za vijni i trivala vprodovzh nastupnih rokiv odnochasno z rekonstrukciyeyu j rozrostannyam mista Vidbudovano ryad zavodiv stali do ladu novi Vidnovleno i poshireno zhitlovij fond pobudovoyu novih kvartaliv Saltivka Pavlove Pole Novi Budinki Rogan Oleksiyivka Holodna Gora Za povoyennogo chasu pokrashav dobrobut mista rozpochato gazifikaciyu privatnih pomeshkan provedeno gaz iz Shebelinskogo gazokondensatnogo rodovisha prokladeno novij vodogin iz Krasnopavlivki zbilsheno tramvajni teper 33 marshruti trolejbusni 36 i avtobusni liniyi ponad 50 richki zmeliorovani U 1975 roci vidkrito metropoliten dovzhinoyu 18 km z 13 stanciyami u 1978 roci rozpochato drugu liniyu a u 1984 tretyu zaplanovano razom 43 stanciyi Poshireno torgovelnu merezhu osvitni zakladi ta ustanovi ohoroni zdorov ya vidkrito kilka sanatoriyiv budinkiv vidpochinku v okolicyah Harkova V 1976 roci u Harkovi diyalo 70 likaren iz blizko 60 000 lizhok likariv blizko 7000 U 1979 roci Harkiv mav 21 VISh iz ponad 130 000 studentiv Nezalezhna Ukrayina Kinec HH pochatok HHI stolittya U seredini 1990 h rokiv buli zatverdzheni prapor ta gerb Harkova perejmenovana nizka vulic ta inshih ob yektiv U 1995 roci bula vidkrita persha dilyanka Oleksiyivskoyi liniyi metro pochalosya budivnictvo novih hramiv z yavilisya novi pam yatki delfinarij ta buli rekonstrujovani chislenni ob yekti infrastrukturi Misto rozpochalo aktivnu mizhnarodnu spivpracyu otrimavshi veliku kilkist novih mist pobratimiv pershim z yakih za chasi nezalezhnosti 14 chervnya 1993 roku stav kitajskij Tyanczin U 2011 roci Harkiv razom z Kiyevom bulo viznano najkrashim mistom Ukrayini za rivnem zhittya U 2012 roci Harkiv buv odnim iz mist yaki prijmali Chempionat Yevropi z futbolu na stadioni Metalist vidbulosya 3 matchi Grupi V V 2010 roci bulo vidkrito novij terminal v aeroporti Harkiv V 2012 na prospekti Gagarina vidkrivsya pershij u misti nadzemnij mist z liftom U 2013 roci pid chas Revolyuciyi gidnosti protestuvalniki za yevrointegraciyu Ukrayini 19 listopada zibralisya na majdani Svobodi Nastupnogo dnya protest peremistivsya do pam yatnika Tarasu Shevchenku Pislya togo yak 22 lyutogo 2014 roku prezidenta Viktora Yanukovicha bulo usunuto z posadi vin mav namir priyihati do Harkova shob ocholiti z yizd deputativ oblasnih rad vid Partiyi regioniv ale vidmovivsya vid cogo zadumu 23 lyutogo u Harkovi pochinayutsya vistupi separatistiv ta yih sutichki z Yevromajdanom U kvitni prorosijski provokatori nezakonno namagayutsya progolositi tak zvanu Harkivsku narodnu respubliku U travni aktivnist prorosijskih sil spadaye 28 veresnya 2014 roku v Harkovi vidbuvayetsya povalennya pam yatnika Leninu A v 2015 perejmenuvannya 173 vulic chotiroh parkiv ta stanciyi metro Misto Harkiv viznano krashim innovacijnim mistom Ukrayini za versiyeyu ekspertiv Kyiv Smart City Forum 2018 U 2020 roci v misti Harkovi zdijsnyuvali diyalnist 19 7 tis velikih serednih ta malih pidpriyemstv U 2021 roci v misti funkcionuye 182 zagalnoosvitnih navchalnih zakladi 230 zakladiv doshkilnoyi osviti vsih tipiv i form vlasnosti Harkiv uvijshov do istoriyi ne tilki yak velike promislove ta kulturne misto ale j vidome kilkoma specifichnimi slovami zokrema slovami trempel ta raklo Za vikoristannyam cih sliv legko mozhna vpiznati lyudinu sho hocha b kilka rokiv prozhila v Harkovi Slovo trempel tobto vishalka dlya odyagu sho z yavilosya na pochatku XIX st narazi vikoristovuyut majzhe na vsij Slobozhanshini u Kiyevi ta navit u Byelgorodskij oblasti Rosiyi Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Harkiv 2022 U hodi shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya 2022 roku Harkiv zaznav masovih bombarduvan Popri zapevnennya rosijskoyi vladi ne obstrilyuvati nevijskovi ob yekti vorozhi vijska prodovzhuvali cilespryamovano znishuvati civilnu infrastrukturu Vzhe stanom na 28 lyutogo u Harkovi bulo zrujnovano 90 budinkiv mirnih meshkanciv 1 bereznya 2022 roku rosijski okupacijni vijska obstrilyali centr Harkova zokrema velikij vibuh stavsya na ploshi Svobodi bilya budivli ODA druga raketa vluchila v samu budivlyu Zaginulo ne menshe 24 osib Zgodom blizko 16 00 rosijski raketi vluchili u misku likarnyu Harkova 6 bereznya 2022 roku prezident Volodimir Zelenskij nadav Harkovu zvannya mista geroya Ukrayini za podvig masovij geroyizm ta stijkist gromadyan viyavleni u zahisti Harkova pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini Pislya deokupaciyi selisha Cirkuni u travni 2022 roku intensivnist obstriliv zmenshilas ale rashisti prodovzhuvali gatiti po mistu raketami zdebilshogo z kompleksu S 300 AdministraciyaHolodnogirskij rajon Shevchenkivskij rajon Kiyivskij rajon Saltivskij rajon Nemishlyanskij rajon Industrialnij rajon Slobidskij rajon Osnov yanskij rajon Novobavarskij rajonAdministrativnij podil Dokladnishe Rajoni Harkova Misto Harkiv ye Harkivskoyu miskoyu teritorialnoyu gromadoyu Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Gromadu utvoreno 12 chervnya 2020 roku shlyahom peretvorennya Harkivskoyi miskoyi radi Harkivskoyi oblasti na Harkivsku misku gromadu Pershi vibori Harkivskoyi miskoyi radi j miskogo golovi vidbulisya 25 zhovtnya 2020 roku Teritoriya Harkivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi podilyayetsya na dev yat administrativno teritorialnih odinic rajoniv Shevchenkivskij Novobavarskij Kiyivskij Slobidskij Holodnogirskij Saltivskij Industrialnij Nemishlyanskij i Osnov yanskij Rajoni Dokladnishe Rajoni Harkova ta Miscevosti Harkova Prote zbereglisya stari nazvi storin poselen i slobidok sho postupovo uvijshli do Harkova Podil Zalopan Zaharkiv Osnova Zayikivka Holodna gora Lisa gora Saltivka Oleksiyivka Pavlove Pole Shatilivka Tyurinka Zhuravlivka Vereshakivka Ivanivka Moskalivka Nova Bavariya Velika Danilivka P yatihatki tosho Ustrij Dokladnishe Harkivska miska rada ta Miski golovi Harkova Harkivska miska rada ye predstavnickim organom teritorialnoyi gromadi Harkova cherez yakij vona vid imeni gromadi ta v yiyi interesah zdijsnyuye funkciyi ta povnovazhennya miscevogo samovryaduvannya viznacheni Konstituciyeyu Ukrayini ta zakonami Ukrayini a takozh uhvalyuye vid yiyi imeni rishennya Miska rada skladayetsya zi 100 deputativ obirayetsya na p yat rokiv Miskij golova ye golovnoyu posadovoyu osoboyu teritorialnoyi gromadi sho predstavlyaye yiyi interesi obirayetsya na p yat rokiv ta zdijsnyuye svoyi povnovazhennya na postijnij osnovi Vin ocholyuye vikonavchij komitet miskoyi radi golovuye na zasidannyah miskoyi radi Vikonuvachem obov yazkiv mera mista z 17 grudnya 2020 roku ye Igor Terehov U Harkovi roztashovano p yat vipravnih kolonij ta odna ustanova vikonannya pokaran kolishnij Harkivskij SIZO Pivnichno Shidnogo mizhregionalnogo upravlinnya z pitan vikonannya kriminalnih pokaran ta probaciyi Ministerstva yusticiyi Dikanivska vipravna koloniya 12 Oleksiyivska vipravna koloniya 25 Holodnogirska vipravna koloniya 18 Harkivska vipravna koloniya 43 Kachanivska vipravna koloniya 54 ta Harkivska ustanova vikonannya pokaran 27 Gromadski organizaciyi Harkivska organizaciya Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini Ob yednannya tvorchoyi inteligenciyi Krug Shubertivske tovaristvo Harkivska oblasna gromadska organizaciya Zelenij Front Harkivska zhinocha organizaciya Krona Harkivska pravozahisna grupa Gromadskij informacijno analitichnij centr dlya molodi Harkivska oblasna organizaciya Liga dopomogi tvarinam Blagodijna organizaciya Blagodijnij fond Harkiv z toboyu NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1810 10 400 1840 23 600 126 9 1867 60 000 154 2 1897 173 989 190 0 1913 244 700 40 6 1926 409 505 67 3 1939 832 913 103 4 1959 934 136 12 2 1970 1 222 852 30 9 1979 1 443 754 18 1 1989 1 609 959 11 5 2001 1 470 902 8 6 2014 1 423 132 3 2 2022 1 421 125 0 1 Dokladnishe Naselennya Harkova Pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 chiselnist meshkanciv Harkova postijno zrostala Za perepisom 1926 roku v misti prozhivalo blizko 417 000 osib j vono posidalo tretye misce v USRR pislya Kiyeva j Odesi Tendenciya do zrostannya kilkosti meshkanciv virazno pomitna i v 1930 ti golovnim chinom cherez pripliv iz sil Stanom na 1939 v Harkovi meshkalo 833 000 osib Za nimeckoyi okupaciyi kilkist naselennya vpala cherez mobilizaciyu do armiyi masove vivezennya na roboti za kordon ta shukannya pritulku v selah i v 1942 1943 rokah jogo lishilosya 160 180 tis Pislya 1944 roku naselennya mista pochalo shvidko zrostati U 1950 roci nalichuvalosya 718 000 meshkanciv u 1959 mu 953 000 u 1962 mu naselennya perevishilo 1 mln Za perepisom 1970 roku v Harkovi meshkalo 1 223 000 osib u 1979 mu 1 444 000 u 1989 mu 1 610 000 Za danimi na 1 sichnya 2014 roku naselennya Harkova stanovilo 1 423 000 osib 2 ge misce pislya Kiyeva Na pochatku lita 2022 roku za danimi Harkivskoyi vijskovo civilnij administraciyi v misti zalishilosya bl 800 tisyach osib U travni 2023 roku v Harkovi vzhe meshkalo priblizno 1 1 miljona zhiteliv a majzhe 150 tis mistyan zalishilosya bez zhitla cherez obstrili mista rosijskimi okupantami Perepis naselennya v Ukrayini zdijsnyuvavsya tilki u 2001 roci tozh oficijna statistika navedena same za cej period Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 663 084 95 027 138 790 208 037 162 545 56 220 2465Zhinki 784 535 90 105 126 329 230 844 217 811 110 230 9216Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki2465 85 9216 3858 80 84 12 022 10 511 75 79 27 634 20 168 70 74 37 034 21 683 65 69 33 540 41 286 60 64 58 079 25 496 55 59 34 450 47 421 50 54 62 587 48 342 45 49 62 695 53 573 40 44 66 105 49 703 35 39 56 531 48 805 30 34 52 376 55 956 25 29 55 832 68 803 20 24 61 619 69 987 15 20 64 710 44 390 10 14 42 282 28 755 5 9 27 070 21 882 0 4 20 753 Nacionalnij sklad Zgidno z pidsumkami vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v Harkovi ukrayinci stanovili 62 8 naselennya rosiyani 33 2 zagalna chiselnist naselennya Harkova stanovila 1 470 900 osib Dinamika nacionalnogo skladu Harkova 1897 1926 1939 1959 1989 2001Ukrayinci 25 9 38 6 48 5 48 4 50 4 62 8 Rosiyani 63 2 37 2 29 7 36 1 42 0 33 2 Yevreyi 5 7 19 5 15 6 8 7 3 0 0 7 Sogodni v Harkovi prozhivayut predstavniki ponad 111 nacionalnostej zareyestrovani i diyut 65 nacionalno kulturnih ob yednan Movnij sklad Ridna mova za perepisom 2001 r u rajonah Harkova rajon ukrayinska rosijska virmenskaHarkiv 31 8 65 9 0 2Industrialnij 36 2 62 4 0 1Holodnogirskij 34 1 64 2 0 3Zhovtnevij 34 0 64 2 0 3Saltivskij 33 4 65 0 0 2Kiyivskij 32 6 64 2 0 2Chervonozavodskij 32 0 65 5 0 3Frunzenskij 29 2 69 2 0 2Kominternivskij 29 1 68 2 0 2Shevchenkivskij 26 8 68 9 0 2 Dinamika ridnoyi movi naselennya Harkova za perepisami mova 1897 1926 1939 1959 1989 2001rosijska 63 2 64 3 67 2 70 0 65 9ukrayinska 25 9 23 5 31 2 28 9 31 8yevrejska 5 7 8 0 1 0 0 0 0 0 Movnij sklad naselennya Harkova za perepisom 1989 roku rosijska mova 70 0 rosiyani 99 5 yevreyi 95 9 ukrayinci 43 1 ukrayinska mova 28 9 ukrayinci 56 9 rosiyani 0 5 yevreyi 0 5 yevrejska mova 0 03 yevreyi 3 6 Movnij sklad naselennya Harkova za perepisom 1926 roku rosijska mova 64 25 rosiyani 97 9 yevreyi 57 4 ukrayinci 38 5 ukrayinska mova 23 5 ukrayinci 60 2 rosiyani 1 1 yevreyi 0 5 yevrejska mova 7 95 yevreyi 40 7 rosijske vtorgnennya v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu Zgidno z opituvannyam zdijsnenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 go roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 16 naselennya mista rosijskoyu 78 EkonomikaHarkiv maye diversifikovanu ekonomiku sferi poslug iz shirokim spektrom profesijnih poslug vklyuchayuchi finansovi poslugi virobnictvo turizm i visoki tehnologiyi 2015 roku vidbuvsya mizhnarodnij ekonomichnij forum Innovaciyi investiciyi iniciativi Harkova U nomu vzyali uchast diplomatichni predstavniki 17 krayin yaki pracyuyut v Ukrayini razom z mizhnarodnimi kompaniyami j investicijnimi fondami Klyuchovi temi sesij rozrobka planiv reformuvannya miscevogo samovryaduvannya ta teritorialnoyi organizaciyi vladi v Ukrayini spriyannya eksportu j zaluchennya investicij v Ukrayinu novi mozhlivosti dlya publichno privatnogo sektoru praktichni zahodi shodo stvorennya elektronnogo uryadu pitannya energozberezhennya j rozvitku naftogazovoyi galuzi Harkivskoyi oblasti rozvitku mizhnarodnoyi integraciyi ta pidgotovki do privatizaciyi derzhavnih pidpriyemstv Harkiv odin iz najbilshih promislovih centriv Ukrayini Promislovij potencial mista skladayut pidpriyemstva mashinobudivnoyi galuzi Harkivskij traktornij zavod Zavod imeni Malisheva vipuskaye tanki ta bronetehniku a takozh dviguni dlya teplotyagiv Turboatom turbini dlya elektrostancij Elektrovazhmash generatori dlya parovih i gidravlichnih turbin Harkivske derzhavne aviacijne virobniche pidpriyemstvo Pivdenkabel tosho a takozh himichnoyi elektroenergetichnoyi palivnoyi harchovoyi galuzej konditerska fabrika Harkiv yanka Harkivska biskvitna fabrika tosho Promislovi pidpriyemstva mista vhodyat do skladu promislovih utvoren 5 promislovih vuzliv 9 promislovih rajoniv sho svoyeyu chergoyu sformuvali 5 promislovih zon a takozh 14 grup pidpriyemstv Tobto miska promislovist sformuvalasya za teritorialnoyu oznakoyu navkolo velikih promislovih pidpriyemstv u taki promislovi zoni Balashovska promzona 863 4 ga Ordzhonikidzevska promzona 1043 ga Dikanivska promzona 999 ga Ivanivska promzona 550 ga Bezlyudivska komunalno skladska promzona 576 ga Ci promislovi utvorennya ob yednuyut ponad 70 promislovih transportnih i skladskih pidpriyemstv mista Harkiv centr vijskovoyi promislovosti Ukrayini U 2019 roci v Harkovi pracyuvali 19 410 velikih malih i serednih pidpriyemstv sho stanovit 77 5 vid zagalnoyi kilkosti pidpriyemstv oblasti Iz nih 99 9 stanovili mali ta seredni pidpriyemstva z nih 844 seredni pidpriyemstva 4 3 vid zagalnoyi kilkosti pidpriyemstv 18 551 mali ta mikropidpriyemstva 95 6 Na pidpriyemstvah mista pracyuyut 285 6 tis osib Veduchi pidpriyemstva mashinobudivnogo promislovogo kompleksu Harkova PAT Harkivskij mashinobudivnij zavod SVITLO ShAHTARYa PAT TURBOATOM DP Zavod Elektrovazhmash DP Zavod imeni V O Malisheva AT HTZ Chilni pidpriyemstva himichnoyi naftohimichnoyi ta farmacevtichnoyi galuzi PAT Himfarmzavod Chervona Zirka TOV Farmacevtichna kompaniya Zdorov ya AT Lekhim Harkiv TOV HADO tehnologiya Chilni pidpriyemstva harchovoyi galuzi regionu PAT Harkivska biskvitna fabrika PAT Konditerska fabrika Harkiv yanka TOV Tehnokom TOV Harkivskij molochnij kombinat TOV Harkivskij m yasokombinat TOV Saltivskij m yasokombinat AT Hladoprom TDV Saltivskij hlibzavod TM Kulinichi TOV Harkivskij likero gorilchanij zavod Prajm Pidpriyemstvami mista u 2021 roci realizovano produkciyi tovariv poslug na 259 8 mlrd grn sho stanovit 68 7 vid zagalnogo obsyagu po Harkivskij oblasti Stanom na 1 lipnya 2020 r u Harkovi zareyestrovano 115 0 tis fizichnih osib pidpriyemciv Najbilsha kilkist pidpriyemstv pracyuye u sferah gurtovoyi ta rozdribnoyi torgivli poslug promislovosti U kvitni 2018 roku v IT industriyi nalichuvalosya 25 tis fahivciv 76 z nih pov yazani z programuvannyam Takim chinom u Harkovi pripadaye 14 vidsotkiv usih IT specialistiv v Ukrayini i vin ye drugim za velichinoyu miscem IT v krayini pislya stolici Kiyeva Serednya zarplata po Harkivskij oblasti na gruden 2020 roku stanovila 11 969 grn Miskij byudzhet Miskij byudzhet mlrd griven 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 20236 723 8 499 10 993 15 3616 15 9261 14 2102 17 3105 15 824 19 496InfrastrukturaOsnovna infrastruktura Zhitlo gospodarskij kompleks obslugovuyetsya komunalnim pidpriyemstvom Zhilkomservis 2014 roku posadovi osobi Zhilkomservisu stali figurantami kriminalnogo provadzhennya cherez rozkradannya koshtiv u velikih rozmirah uklavshi fiktivni ugodi z nizkoyu firm na sumu 23 mln grn Pidpriyemstvo nakopichilo takozh znachni borgi za poslugi vodozabezpechennya mista pribirannya pribudinkovih teritorij tosho Cherez ce bulo perevireno diyalnist pidpriyemstva vid chasu jogo zasnuvannya Sered firm cherez yaki groshi vivodilisya z pidpriyemstva mozhlivo buli pov yazani z kolishnim liderom prorosijskoyi organizaciyi Oplot Yevgenom Zhilinim Zabezpechennya mista vodoyu ta poslugami z vodovidvedennya vidbuvayetsya komunalnim pidpriyemstvom Harkivvodokanal a garyachoyu vodoyu ta teplom KP Harkivski teplovi merezhi U listopadi 2014 roku bulo vidkrito kriminalnu spravu proti kerivnikiv Harkivvodokanalu cherez zavdani zbitki na sotni tisyachi griven Vid bereznya 2012 roku v Harkovi pracyuye perinatalnij centr Zavdannya shvidkoyi medichnoyi dopomogi zdijsnyuye komunalne pidpriyemstvo Centr ekstrenoyi medichnoyi dopomogi ta medicini katastrof stvorene 20 veresnya 2012 roku U Harkovi planuyetsya vprovadzhennya sistemi Bezpechne misto z sistemoyu videosposterezhennya i buduvannya situacijnogo centru v rajoni aeroportu yakij maye ob yednati vsi ekstreni j komunalni sluzhbi dlya shvidkogo reaguvannya na nadzvichajni podiyi dlya chogo misto planuvalo vzyati kredit u Yevropejskomu investicijnomu banku na sumu 21 mln grn Dokladnishe Rinki Harkova 2020 roku v Harkovi pracyuyut majzhe 3 3 tis pidpriyemstv torgivli blizko 3 tis pidpriyemstv restorannogo gospodarstva na 129 1 tis posadkovih misc 2 tis pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya 53 rinki j torgovelni majdanchiki zokrema 45 zmishanih 1 prodovolchij 7 neprodovolchih Najbilshimi rinkami ye Torgovij centr Barabashovo Centralnij kolishnij Blagovishenskij bazar i rinki Stanom na 01 01 2023 naselennya mista obslugovuyut 2 9 tis pidpriyemstv torgivli na 01 01 2022 3 3 tis 1 4 tis pidpriyemstv restorannogo gospodarstva na 01 01 2022 2 9 tis 1 0 tis pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya na 01 01 2022 1 9 tis 44 rinki q torgovelni majdanchiki na 01 01 2022 53 zokrema 38 zmishanih prodovolchij 5 neprodovolchih U misti funkcionuyut 12 gipermarketiv 2021 roku 23 172 supermarketi 2021 roku 218 35 torgovih centriv 2021 roku 64 v yakih nayavnij shirokij asortiment tovariv pobutovoyi tehniki budmaterialiv riznomanitnij spektr poslug zastosovuyutsya komp yuterizovani sistemi rozrahunkiv z pokupcyami 2021 roku v misti pracyuvali supermarketi vid ukrayinskih i regionalnih merezh sered yakih ATB Silpo Fozzy Ashan Ukrayina Fora Billa METRO Karavan Tavriya V Velmart SPAR tosho a takozh budivelni supermarketi Epicentr Nova Liniya BudMen 2020 roku v Harkovi pracyuvalo priblizno 50 bankiv predstavnictva yakih znahodyatsya v usih rajonah mista ta 43 birzhi 40 strahovih kompanij 50 kreditnih spilok i 8 lizingovih kompanij Stanom na pochatok 2024 roku v Harkovi pracyuvalo blizko 3 3 tis zakladiv torgivli 16 gipermarketiv 215 supermarketiv 45 torgovih centriv majzhe 500 aptek i 146 avtozapravnih stancij Transport Dokladnishe Transport Harkova Harkiv ye odnim iz najbilshih transportnih vuzliv Ukrayini U suchasnomu Harkovi ye vsi osnovni vidi transportu avtomobilnij zaliznicya mizhnarodnij aeroport yaki zdijsnyuyut pasazhirski ta vantazhni perevezennya Harkivskij metropoliten Harkivskij zaliznichnij vokzal Aeroport u misti bulo vidkrito v 1954 roci Vin roztashovanij za 12 km na pivden vid centru Harkova odin iz najbilshih u Shidnij Ukrayini Z 2008 roku aeroport na 49 rokiv orenduvav pidrozdil DCH Holding kompaniyi New Systems AM U ramkah pidgotuvannya do Chempionatu Yevropi z futbolu 2012 roku vlitku 2009 roku rekonstruyuvali zlitno posadkovu smugu yaku podovzhili do 2 500 m zi zbilshennyam klasifikacijnogo chisla shtuchnogo pokrittya aerodromu do 50 sho nadalo aeroportu mozhlivist prijmati litaki klasu Aerobus A320 ta Boying 737 Bulo pobudovano novij mizhnarodnij terminal a starij osuchasneno i peretvoreno na terminal z obslugovuvannya VIP pasazhiriv Za chas organizaciyi harkivskih matchiv Yevro 2012 z 8 do 18 chervnya mizhnarodnij aeroport Harkiv obsluzhiv 750 zletiv posadok povitryanih suden iz 52 5 tis pasazhiriv na bortu U 2019 roci poslugami aeroportu skoristalosya 1 34 miljona osib sho na 40 bilshe nizh u 2018 roci Najposhirenishimi napryamkami z Harkova 2019 roku stali Kiyiv Stambul Sharm el Shejh Antaliya Varshava Viden Tel Aviv Gdansk Vroclav i Dortmund Harkiv Pasazhirskij golovna pasazhirska zaliznichna stanciya Harkivskogo zaliznichnogo vuzla Pivdennoyi zaliznici Na stanciyi zupinyayutsya vsi tranzitni poyizdi dlya bilshosti z yakih stanciya ye kincevoyu Osnovni napryamki vidpravlennya poyizdiv na stan 01 12 2021 kiyivskij sumskij pivdennij volinskij donbaskij U misti ranishe diyali dva punkti kontrolyu na zaliznici dlya peretinannya derzhavnogo kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu Harkiv Sortuvalnij ta Harkiv Pasazhirskij Byelgorod voni buli zachineni z pochatkom povnomasshtabnogo vtorgnennya RF do Ukrayini Do budivli vokzalu vede odin iz vihodiv stanciyi metro Pivdennij vokzal Vid vokzalu zdijsnyuyetsya spoluchennya primiskimi elektropotyagami v usih napryamkah oblasti U 2021 roci za danimi Investicijnogo atlasu Ukrayini vokzal obslugovuvav 5 7 mln pasazhiriv Cherez misto prohodit nizka avtoshlyahiv R46 R78 M18 E40 M03 E105 Mizhmiski ta vnutrishnooblasni pasazhirski perevezennya zdijsnyuyut Centralnij avtovokzal 1 Poltavskij Krasnogradskij Izyumskij napryamki avtostanciya 2 Sumskij napryamok avtostanciya 3 na Vovchansk avtostanciya 4 na Kozachu Lopan U 2020 roci poslugami avtostancij skoristuvalosya 8 4 mln pasazhiriv Miskij transport Primiskij avtobusHarkivska kanatna doroga Miski perevezennya zdijsnyuyutsya za dopomogoyu trolejbusiv tramvayiv metropolitenu ta marshrutnogo avtotransportu U 2020 roci usima vidami miskogo transportu perevezeno 310 4 mln pasazhiriv zokrema metropolitenom 128 1 mln nazemnim elektrotransportom 153 9 mln avtobusnim transportom 28 4 mln Harkivskij tramvaj vidkritij yak elektrichnij 3 lipnya 1906 roku Pershu liniyu harkivskogo trolejbusa bulo vidkrito v 1939 roci U sichni 2022 roku v misti isnuvalo 27 marshrutiv trolejbusiv ta 11 tramvayiv vartist proyizdu stanovila 6 griven Nini najdovshij tramvajnij marshrut 26 zagalna dovzhina marshrutu stanovit 47 56 km U Harkovi stanom na 2020 rik isnuvalo 153 avtobusnih marshruti na yakih pracyuvalo 754 odinici ruhomogo skladu Marshruti obslugovuyut privatni pidpriyemstva perevizniki U 2020 roci avtobusnim transportom bulo perevezeno 28 4 mln pasazhiriv zokrema platnih 18 3 mln Harkivskij metropoliten pislya vidkrittya 23 serpnya 1975 roku stav shostim metropolitenom u kolishnomu SRSR ta drugim v Ukrayini Vin maye tri liniyi z ekspluatacijnoyu dovzhinoyu blizko 38 1 km Do poslug pasazhiriv 30 stancij iz troma pidzemnimi vuzlami peresadki Usi stanciyi Harkivskogo metropolitenu ye pidzemnimi U 2020 roci Harkivskim metropolitenom perevezeno 128 1 mln pasazhiriv sho na 39 8 menshe nizh u 2019 roci zokrema 101 8 mln platnih pasazhiriv Oplata proyizdu zdijsnyuyetsya razovim kvitkom abo bezkontaktnoyu elektronnoyu kartkoyu U 2020 roci realizovano mozhlivist oplati za dopomogoyu tehnologij PayPass ta PayWave Ranishe isnuvali plastikovi zhetoni Vartist proyizdu v Harkivskomu metropoliteni u sichni 2022 roku stanovila 8 griven Z grudnya 2017 roku v Harkovi pochavsya perehid na vikoristannya v miskomu gromadskomu transporti yedinogo elektronnogo kvitka E ticket dlya oplati proyizdu v metro tramvayi avtobusi ta trolejbusi Povnistyu perejshov na sistemu E ticket metropoliten z 1 bereznya 2020 roku Vuzkokolijna dityacha zaliznicya Mala pivdenna roztashovana u lisoparkovij chastini mista mizh Centralnim parkom i Lisoparkom Meta yiyi stvorennya proforiyentacijna robota z perevezennya pasazhiriv Ruh zdijsnyuyetsya peregonom Centralnij park Sokolniki Lisopark na yakomu roztashovano promizhnij zupinnij punkt Memorial Trivalist proyizdu v obidva kinci 30 hvilin Harkivska kanatna doroga pov yazuye vulicyu Sumsku j zavod FED iz mikrorajonom Pavlove Pole cherez Centralnij park ta Sarzhin Yar U travni 2022 roku bulo demontovano tramvajni koliyi na vulici Vesnina U vidpovid na ce nebajduzhi mistyani podali do sudu Stanom na lyutij 2024 roku sud chastkovo zadovolniv yihni vimogi ta viznav nezakonnimi diyi miskradi shodo cih robit Zasobi masovoyi informaciyiDrukovani vidannya U 1921 roci do Harkova bulo pereneseno vidavnictvo Ruh yake vidavalo zdebilshogo tvori ukrayinskih dorevolyucijnih pismennikiv u seriyah priznachenih dlya masovogo poshirennya U 1920 1930 h rokah u Harkovi z yavilasya nizka respublikanskih gazet i zhurnaliv Vihodili oblasni ta miski gazeti Socialistichna Harkivshina z 1934 Leninska zmina 1938 Krasnoe znamya 1958 Vechirnij Harkiv 1969 Nini u Harkovi drukuyetsya ponad 65 riznih gazet i zhurnaliv Sered suspilno politichnih vidan vidoma gazeta Vechirnij Harkiv najpopulyarnishe informacijno rozvazhalne vidannya ce tizhnevik Teleskop vidomi reklamno informacijni vidannya Prem yer Dajdzhest Harkov na Ladonyah Avizo Biznes Tajm Prem yer Ekspres Chas Pik ta StrojPrajs Harkivskij kur yer Golovni gazeti Vechernij Harkov Vremya Slobidskij kraj Telenedelya harkivskij vipusk Izvestiya literaturnij misyachnik Berezil Uprodovzh 2007 2012 rokiv vihodila gazeta Glavnoe Vidavnictva U Harkovi pracyuyut chislenni vidavnictva sered golovnih Faktor Prapor Folio Torsing Vivat Tut pracyuvala Knizhkova Palata URSR narazi z vidavnichih i knigovirobnichih pidpriyemstv diyut knizhkova fabrika Globus knizhkova fabrika imeni Frunze ta privatni drukarni Radio ta telebachennya U Harkovi v mezhah radiochastot UKH ta FM diapazonu pracyuyut 24 zagalnoukrayinski ta regionalni radiostanciyi Krim togo movlennya zdijsnyuye Harkivska oblasna derzhavna teleradiokompaniya 06 45 06 55 08 10 08 30 15 40 16 00 18 10 19 00 20 00 20 30 ta radio Slobozhanshina na hvili Pershogo kanalu Ukrayinskogo radio 06 30 06 45 10 30 11 00 shonedili 23 00 23 30 FM radiostanciyi Z seredini 1990 2010 h rokiv yih kilkist syagala desyatka na bud yakij smak ta format Radio 50 Master Oniks Simon Fora Favorit Nova hvilya Vyena L fm Zrobleno v SRSR dzherelo Golden radio Ostannya radiostanciya Nova hvilya ostatochno pripinila movlennya vlitku 2014 roku Stanom na 1 lipnya 2017 roku v Harkovi ne isnuye zhodnoyi suto miscevoyi radiostanciyi Z travnya 2019 roku na chastoti 106 1 FM rozpochav moviti Pershij kanal Ukrayinskogo radio ta oblasne Ukrayinske radio Harkiv U Harkovi FM radiostanciyi ye rozpovsyudzhuvachami signalu z inshih mist z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 88 0 Radio Bajraktar 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 2 89 3 Radio ROKS 0 5 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 3 90 0 Radio Relax 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 4 90 4 Avtoradio 0 2 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 5 91 2 M FM 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 6 91 6 Radio Kultura 0 25 vul Balkanska 13 HFKRRT7 92 2 Radio Nakipilo 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 8 93 1 Slobozhanske FM 0 5 vul Balkanska 13 HFKRRT9 97 1 Novaline Radio 1 vul Balkanska 13 HFKRRT10 100 5 Radio Promin 2 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 11 101 1 Armiya FM 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 12 101 5 Perec FM 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 13 102 0 Hit FM 0 5 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 14 102 4 Kiss FM 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 15 103 0 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 16 103 5 Shlyager FM 0 1 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 17 104 0 Radio Maksimum 2 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 18 104 5 Nashe radio 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 19 105 2 Lyuks FM 1 vul Balkanska 13 HFKRRT20 105 7 Power FM 1 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 21 106 1 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Harkiv 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 22 106 6 DJFM 0 5 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 23 107 0 Radio NV 1 vul Balkanska 13 HFKRRT24 107 4 Krayina FM 1 vul Balkanska 13 HFKRRT25 107 9 Melodiya FM 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton UKH radiostanciyi z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist Adresa vezhi Peredavach1 69 2 Radio Emmanuyil 1 vul Balkanska 13 HFKRRT2 69 83 Radio Mariya 0 5 vul Balkanska 13 HFKRRTTelebachennya Za radyanskih chasiv u Harkovi translyuvalisya lishe dvi programi telebachennya vsesoyuzna i respublikanska ta na oblast U 1979 roci sporudzheno novu televizijnu stanciyu U pershi roki Nezalezhnosti Ukrayini v Harkovi narahovuvalosya bilshe desyati harkivskih privatnih telekanaliv ta televizijnih prodakshn studij Stanom na 1 lipnya 2022 roku v misti diye 5 miscevih telekanaliv sho vigotovlyayut vlasnij informacijnij produkt z p Nazva1 Suspilne Harkiv2 7 kanal3 A TVK4 Simon5 ru Internet portali Z rozvitkom internetu vidbulosya poshirennya novinnih internet portaliv Nini bilshist gazet ta telekanaliv maye svoyi sajti v interneti Internet ZMI Harkova 057 ua ATN Glavnoe in ua Gorodskoj dozor Spravzhnya varta MediaPort Misto H NewsRoom Harkiv Times Kharkiv Today Status Quo Osvita i naukaDokladnishe Vishi navchalni zakladi Harkova Lev LandauIllya Mechnikov Golovnij auditornij korpus HPI Za rivnem osviti i nauki Harkivski vishi j naukovi ustanovi ye odnimi z najkrashih u krayini a podekudi i Shidnoyi Yevropi chasto konkuruyut zi stolichnimi Nizka harkivskih osvitnih i naukovih ustanov bere svij pochatok iz dorevolyucijnih chasiv inshi z chasu koli Harkiv buv stoliceyu URSR a deyaki zasnovani reorganizovani chi vidnovleni pislya Drugoyi Svitovoyi vijni Vnaslidok riznih reform Harkiv mav stanom na 1979 rik 21 vishij navchalnij zaklad iz ponad 130 000 studentiv Harkivskij nacionalnij universitet Najvidomishij zaklad mista Harkivskij nacionalnij universitet imeni V Karazina Pislya Lvivskogo najstarishij universitet Ukrayini Zgidno z rejtingom chilnih universitetiv svitu Webometrics 2019 roku Harkivskij universitet posidav tretyu poziciyu sered universitetiv Ukrayini ta 2245 te misce u sviti Z universitetom pov yazani navchannya ta diyalnist shonajmenshe dvoh nobelivskih laureativ fizika Leva Landau ta biologa Illi Mechnikova Sered vidomih naukovciv ta osvityan sho narodilisya vchilisya abo pracyuvali v misti bagato vidatnih postatej Grigorij Skovoroda Vasil Danilevskij Sajmon Kuznec Viktor Kirpichov Yurij Knorozov Ivan Obreyimov Leonard Girshman Oleksandr Potebnya Lev Sinickij Dmitro Bagalij Grigorij Ganzburg Yurij Shevelov Marin Drinov Mikola Kostomarov Hristina Alchevska Oleksij Beketov tosho Sered vishih shkil Harkova najvazhlivishi Derzhavnij biotehnologichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Harkivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Nacionalna yuridichna akademiya im Ya Mudrogo Harkivska derzhavna akademiya kulturi Nacionalnij farmacevtichnij universitet Nacionalnij aerokosmichnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet mistectv im I P Kotlyarevskogo tosho U misti diye takozh nizka inzhenerno ekonomichnih VNZ Ukrayinska derzhavna akademiya zaliznichnogo transportu Harkivskij nacionalnij avtomobilno dorozhnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet radioelektroniki Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova Stanom na pochatok 2020 roku u Harkovi pracyuyut 59 vishiv ta odin vidokremlenij pidrozdil 19 vishiv mayut status nacionalnih U vishah mista navchayetsya 154 8 tis studentiv Za vidatkami na vishu osvitu z derzhbyudzhetu Harkivska oblast posidaye druge misce sered regioniv krayini pislya Kiyeva voni stanovlyat 2 1 mlrd griven Kiyiv 4 8 mlrd griven Z 1930 h a osoblivo pislya vijni bulo posileno zrosijshennya usih shabliv osviti u Harkovi yak takozh inshih kulturno osvitnih ustanov U 1918 1963 pracyuvala derzhavna konservatoriya Zaraz u misti ye astronomichna observatoriya matematichne tovaristvo ta oblasnij derzhavnij arhiv U suchasnomu Harkovi diyut 38 serednih specializovanih osvitnih zakladiv i 40 profesijno tehnichnih shkil ponad 50 naukovo doslidnih institutiv pri vishih navchalnih zakladah abo ministerstvah zokrema she 1920 roku buv zasnovanij Harkivskij naukovo doslidnij institut medichnoyi radiologiyi sho perejmavsya rozv yazannyam pitan radiologiyi ta onkologiyi U Harkovi diye Pivnichno Shidnij naukovij centr Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini i Ministerstva osviti i nauki Ukrayini pracyuyut naukovo doslidni instituti NAN Ukrayini Nacionalnij naukovij centr Harkivskij fiziko tehnichnij institut Fiziko tehnichnij institut nizkih temperatur im B I Vyerkina Institut radiofiziki ta elektroniki im O Ya Usikova Radioastronomichnij institut Institut ionosferi NAN Ukrayini ta MON Ukrayini Naukovo tehnologichnij kompleks Institut monokristaliv Institut scintilyacijnih materialiv Institut problem kriobiologiyi i kriomedicini Stanom na kinec 2018 roku u Harkivskij oblasti vikonannyam naukovih doslidzhen ta rozrobok zajmalasya 141 naukova organizaciya U 2020 2021 navchalnomu roci u misti pracyuyut 425 komunalnih navchalnih zakladiv Sered nih 181 zagalnoosvitnij navchalnij zaklad u nih navchayetsya 126 1 tis uchniv 4 vechirni shkoli zagalnoosvitnya shkola internat I II stupeniv 14 mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat dityachij budinok Rodina 209 zakladiv doshkilnoyi osviti ta 28 zakladiv pozashkilnoyi osviti Okrim togo diyut 42 zakladi osviti inshih form vlasnosti 26 privatnih zagalnoosvitnih shkil 15 privatnih dityachih sadkiv ta dityachij sadok vidomchogo pidporyadkuvannya U doshkilnih zakladah usih form vlasnosti navchayetsya i vihovuyetsya 43 5 tis ditej vid roku do shesti U misti takozh funkcionuyut 14 profesijno tehnichnih zakladiv u yakih navchayetsya 6 6 tis uchniv KulturaLiteratura Radyanska Ukrayina dlya inturistiv Harkiv reklamnij plakat pochatku 1930 h rr U Harkovi narodilisya abo zhili trivalij chas poeti Pavlo Tichina Volodimir Sosyura Majk Jogansen Semen Klimovskij Petro Gulak Artemovskij Amvrosij Metlinskij Vasil Ellan Blakitnij Levko Borovikovskij Ostap Vishnya Gnat Hotkevich Mihajl Semenko Mihajlo Kulchickij Boris Chichibabin Oleksandr Vvedenskij Vasil Misik Vadim Levin Igor Muratov Kost Gordiyenko prozayiki Grigorij Kvitka Osnov yanenko Mikola Hvilovij Antin Dikij Petro Panch Ivan Bagryanij Grigorij Danilevskij Gnat Mihajlichenko Arkadij Averchenko Marko Vovchok Mikola Kulish Volodimir Dobrovolskij Valer yan Pidmogilnij Mihajlo Yalovij Andrij Zalivchij Mikola Skazbush Vadim Sobko Oleksandr Milshtejn ta inshi vidomi pismenniki Z Harkova rodom tam navchavsya ta yakijs chas pracyuvav vsesvitnovidomij ukrayinskij movoznavec ta vidatnij literaturoznavec Yurij Shevelov U Harkovi pracyuyut literatori Sergij Zhadan Genri Lajon Oldi kolektivnij psevdonim Dmitra Gromova ta Olega Ladizhenskogo Andrij Valentinov Irina Yevsa ta inshi Podiyi dekilkoh romaniv rozvivayutsya v Harkovi Dokladnishe Biblioteki Harkova Do najbilshih harkivskih bibliotek nalezhat Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka Institutu radiofiziki ta elektroniki imeni O Ya Usikova NAN Ukrayini Naukova biblioteka Harkivskogo Universitetu Harkivska derzhavna naukova medichna biblioteka tosho Shorichno organizovuyetsya knizhkovij festival z 1999 po 2011 roki organizovuvavsya festival pismennikiv fantastiv Zoryanij mist Harkivskij pravopis ukrayinskoyi movi uhvalenij 1927 roku na Vseukrayinskij pravopisnij konferenciyi Uzhe 31 bereznya 1929 roku jogo uhvalila Ukrayinska akademiya nauk a 29 travnya Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi Na sogodni pravopisom poslugovuyetsya ukrayinska diaspora v znachnij chastini svoyih vidan najvidomishe z nih najstarishij ukrayinomovnij chasopis Svoboda sho vihodit i dosi Jogo vikoristovuyut deyaki suchasni ukrayinski avtori literaturni redaktori a takozh ukrayinski movoznavci Muzika teatr i kino Harkivskij derzhavnij akademichnij teatr lyalok U misti diyut Filarmoniya Harkivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni M V Lisenka Harkivskij akademichnij dramatichnij teatr im Shevchenka Harkivskij akademichnij dramatichnij teatr Harkivskij akademichnij teatr lyalok im V A Afanasyeva Harkivskij teatr dlya ditej ta yunactva Harkivskij akademichnij teatr muzichnoyi komediyi chimalo teatralnih studij i kolektiviv Z mista pohodyat kompozitori Oleksandr Shetinskij Vitalij Gubarenko Valentin Bibik Irina Gubarenko Yakiv Stepovij Fedir Yakimenko muzikoznavci Grigorij Ganzburg Yurij Sherbinin Marina Cherkashina Gubarenko dirigenti Valerij Matyuhin Oleksij Ryabov tosho Gnat Hotkevich rozrobiv miscevij sposib gri na banduri Z Harkovom pov yazane zhittya muzikantiv kompozitoriv i spivakiv Lyudmili Gurchenko Sergiya Babkina 5 nizza Andriya Zaporozhcya 5 nizza SunSay TNMK Orkestr Che Lyuk TonkayaKrasnayaNit Spiritual Seasons Drudkh Zhadan i Sobaki Nokturnal Mortum Dub Buk We Are Pur Pur Vidomi muzichni festivali Harkivski asambleyi Pechenizke pole Ganesha u Harkivskomu zooparku Harkiv spravedlivo pishayetsya najpershim u Shidnij Yevropi kinoteatrom Brati Bommer Stanom na 2021 rik u misti diyali ponad 10 kinoteatriv U 1963 roku v misti vidkrito veliku kinokoncertnu zalu Ukrayina a 1974 go novij cirk U misti pracyuye 25 shkil estetichnogo vihovannya u yakih navchayetsya majzhe 9 2 tis uchniv Muzeyi U Harkovi pracyuyut chislenni muzeyi Najcinnishi eksponati Istorichnogo muzeyu nalezhali ranishe Grigoriyu Skovorodi Tarasu Shevchenku harkivskim teatram ta ceham Hudozhnij muzej z viznachnimi tvorami Mikoli Samokisha Sergiya Vasilkivskogo Volodimira Borovikovskogo versiyeyu Zaporozhciv sho pishut lista tureckomu sultanu ta inshimi Literaturnij muzej znajomit iz hudozhnoyu literaturoyu z istoriyeyu literaturi na Slobozhanshini ta suchasnoyu literaturnoyu teoriyeyu Muzej arheologiyi ta etnografiyi Slobidskoyi Ukrayini bere svij pochatok z 1807 roku Za cej chas kolekciya zrosla majzhe do 200 000 eksponativ U 23 zalah Harkivskogo muzeyu prirodi rozgornuto ekspoziciyi chotiroh viddiliv geologichnogo bezhrebetnih i hrebetnih tvarin evolyuciyi organichnogo svitu ta ohoroni prirodi Diyut takozh memorialnij budinok muzej Gnata Hotkevicha morskij muzej muzej vidatnih harkiv yan ta muzej istoriyi ta zaliznichnoyi tehniki Pivdennoyi zaliznici muzej zhinochoyi ta gendernoyi istoriyi Z 1957 roku v misti pracyuye planetarij kosmichnij ta osvitnij centr Harkova Okrim lekcij u planetariyi pracyuye muzej ta zdijsnyuyutsya demonstracijni sposterezhennya v teleskop Harkivskij delfinarij bulo vidkrito u 2009 roci Vin maye ploshu poverhni vodi 480 m glibinu 6 m Osnovnimi zavdannyami jogo ye populyarizaciya znan pro morskij svit i jogo meshkanciv poshirennya prirodoohoronnih idej Organizovuye zanyattya z netradicijnoyi medicini delfinoterapiyu Kinematograf Pochinayuchi z 1896 roku v Harkovi bulo znyato ponad 1000 kinostrichok Deyaki z nih Nebuvalij pohid 1930 Vesillya v Malinivci Samotnya zhinka bazhaye poznajomitisya Do Chornogo morya Ad yutant jogo visokopovazhnosti 1969 Match 2012 Povodir 2013 Protistoyannya 2014 Tango smerti film 1991 Sad Getsimanskij miniserial 1993 Pro Harkiv abo podiyi v nomu znyato taki filmi dokumentalnij film Budinok Slovo 2017 povnometrazhnij hudozhnij film Budinok Slovo Neskinchenij roman 2021 DepeshMod 2013 Lyubovi stane na vsih 2016 Religiya Dokladnishe Hrami Harkova Stanom na 1 sichnya 2021 r na teritoriyi Harkova zareyestrovano i diye 251 religijna gromada 54 konfesij riznih napryamkiv Svyato Blagovishenskij kafedralnij sobor UPC MP Svyato Dmitrivskij hram UGKC Rimo katolickij Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi na vul Gogolya pol Katedra Wniebowziecia Najswietszej Maryi Panny katedralnij sobor diyeceziyi Harkova Zaporizhzhya Svyato Uspenskij sobor odna z najvishih pravoslavnih cerkov u sviti Harkivska soborna mechet bula zbudovana u 1906 roci zrujnovana u 1936 radyanskoyu vladoyu i vidnovlena u 2006 roci na tomu zh misci Harkivska horalna sinagoga yevrejska nazva Bejt Menahem ArhitekturaHarkiv ye kulturnim ta istorichnim centrom Livoberezhnoyi Ukrayini u yakomu kozhna epoha predstavlena svoyeyu arhitekturoyu Davni budivli ta vidomi ob yekti Dzerkalnij strumin odin iz suchasnih simvoliv mista Z davnih budivelnih pam yatok zbereglisya Pokrovskij 1689 ta Uspenskij poshkodzhenij u seredini 1930 h pp sobori ta deyaki inshi budivli XIX st U Harkovi ye nizka pam yatnikiv krim zvichajno radyanskih T Shevchenkovi 1935 skulptor M Manizer arhitektor J Langbard M Kocyubinskomu proyekt N Ryabinina 1957 davnishih V Karazinu 1906 M Gogolevi 1909 ye suchasni pam yatnij znak voyinam UPA pam yatnik represovanim kobzaryam j inshe Najvidomishim kladovishem Harkova ye Ivano Usiknovenske kladovishe Dokladnishe Pam yatniki Harkova Memorialni ta anotacijni doshki Harkova ta Pam yatki istoriyi Harkova Harkivskij majdan Svobodi najbilshij u Yevropi Vin posidaye 11 6 ga jogo protyazhnist za najbilshoyu vissyu stanovit 750 m Miskij majdan takih velicheznih rozmiriv bulo navmisno zadumano dlya pidkreslennya stolichnogo statusu Harkova yakij buv politichnim centrom USRR z 1919 po 1934 roki Takozh isnuye dumka sho majdan proyektuvavsya velikim shobi za potrebi na nogo mig prizemlitisya kur yerskij litak Majdan Svobodi otochuyut monumentalni budivli Derzhprom golovnij ta pivnichnij korpusi Nacionalnogo universitetu gotel Harkiv Palac dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Budinok Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasnoyi radi ta Harkivskoyi miskoyi radi Pershij v SRSR budinok zvedenij metodom panelnogo budivnictva 1931 1933 rr zhitlovij budinok na vul Pushkinskij 40 Hmarochosi Dokladnishe Harkivski visotki Za chasiv URSR koli Harkiv buv stoliceyu respubliki v misti pochali buduvati pershi suchasni hmarochosi 1928 roku zveli 68 metrovij Derzhprom a 1932 go Dim proyektiv zaraz golovnij korpus Universitetu im Karazina visotoyu 68 5 m Budinki prostoyali nimecko radyansku vijnu j sogodni ye odnimi z vizitivok mista Majdan Svobodi 1944 Universitet Golovnij korpus Vid na Derzhprom u 2020 roci Universitet Pivnichnij korpus SportFK Metalist Harkiv U Harkovi pracyuyut 17 stadioniv sered nih Metalist tretij najbilshij stadion Ukrayini rozrahovanij na 40 003 glyadachiv Dinamo Sonyachnij Nova Bavariya HTZ tosho 4 legkoatletichnih manezhi ponad 2 tis ploshinnih sporud 387 sportivnih zaliv 23 plavalni basejni 112 strileckih tiriv strileckij stend strilbisha dlya strilbi z luka velotreku 3 sporudi zi shtuchnim lodom 2 vesluvalno sportivnih bazi lizhna baza ta inshi sportivni sporudi U misti diyut Palaci sportu Yuvilejnij Lokomotiv velosipednij trek Dinamo Harkivskij palac sportu Harkivskij futbolnij klub Metalist buv sribnim prizerom chempionatu Ukrayini 2012 13 shestirazovim bronzovim prizerom chempionativ Ukrayini chvertfinalistom Ligi Yevropi UYeFA 2011 12 volodarem kubka SRSR 1987 88 Vlitku 2016 roku klub rozformovano Vodnochas bulo zasnovano futbolnij klub Metalist 1925 yakij bilshist vbolivalnikiv vvazhayut nastupnikom poperednoyi komandi Novij klub u sezoni 2021 22 vistupav v ukrayinskij prem yer lizi Odin raz na rik u serpni v misti organizovuyetsya marafonskij zabig Marafon vizvolennya Dvichi na rik u Harkovi vidbuvayutsya shosejni velosipedni peregoni u travni bagatodenni peregoni na prizi gazeti Vechirnij Harkiv ta na pochatku serpnya velogonka Zoloti kolesa Harkivskij ipodrom najdavnishij v Ukrayini zasnovanij u 1848 roci 1874 roku na ipodromi zdijsnyuvav pokazovi poloti na aerostati vlasnoyi konstrukciyi Mihajlo Lavrentyev Na ipodromi mozhna brati uroki verhovoyi yizdi pri nomu pracyuye kinnij klub U jogo stajnyah rozmisheno konej yaki sluzhat u harkivskomu kavalerijskomu vzvodi policiyi V istoriyu svitovogo sportu vpisano imena bagatoh harkiv yan Ce chotirikratna olimpijska chempionka Yana Klochkova plavannya dvorazovi olimpijski chempioni Rustam Sharipov sportivna gimnastika Lyudmila Dzhigalova legka atletika Yurij Poyarkov volejbol olimpijski chempioni Mariya Gorohovska sportivna gimnastika Igor Ribak vazhka atletika Yurij Vengerovskij volejbol Oleksij Barkalov vodne polo Igor Celovalnikov velosport U Harkovi pracyuyut 18 dityacho yunackih sportivnih shkil komunalnoyi vlasnosti mista Stadion Metalist Harkivskij ipodromMizhnarodna spivpracyaHarkiv maye 32 mist pobratimiv Bolonya Italiya z 5 serpnya 1966 Cincinnati SShA z 9 veresnya 1989 Nyurnberg Nimechchina z 29 kvitnya 1990 Tyanczin KNR z 14 chervnya 1993 Varna Bolgariya z 25 serpnya 1995 Lill Franciya z 6 chervnya 1998 Poznan Polsha z 24 veresnya 1998 Kaunas Litva z 23 kvitnya 2001 Czinan KNR z 23 veresnya 2004 Brno Chehiya z 12 kvitnya 2005 Kutayisi Gruziya z 23 serpnya 2005 Daugavpils Latviya z 6 lyutogo 2006 Rishon le Cion Izrayil z 13 bereznya 2008 Varshava Polsha z 2 lyutogo 2011 Gaziantep Turechchina z 15 kvitnya 2011 Cetinye Chornogoriya z 15 kvitnya 2011 Portu Portugaliya z 29 veresnya 2011 Maribor Sloveniya z 17 kvitnya 2012 Tbilisi Gruziya z 13 chervnya 2012 Genuya Italiya z 13 grudnya 2012 Trnava Slovachchina z 19 kvitnya 2013 Tedzhon Pivdenna Koreya z 23 serpnya 2013 Ankara Turechchina z 2 zhovtnya 2013 Chenstohova Polsha z 23 serpnya 2016 Debrecen Ugorshina z 25 listopada 2016 Tirana Albaniya z 23 serpnya 2017 Kipr z 16 travnya 2018 Kipr z 16 travnya 2018 Lyublin Polsha z 28 kvitnya 2022 Albukerke SShA z 4 kvitnya 2023 Koshici Slovachchina z 20 veresnya 2023 Lids Velika Britaniya Dallas SShA z 6 lyutogo 2024 Stanom na 2024 rik u Harkovi pracyuye Generalne konsulstvo Respubliki Polsha 16 institutiv Pochesnih konsuliv Avstriyi Virmeniyi Nimechchini Turechchini Kazahstanu Sloveniyi ta inshih krayin predstavnictva mizhnarodnih organizacij Konsultativna misiya YeS Postijne predstavnictvo Asociaciyi mist volodariv Prizu Yevropi Izrayilskij Kulturnij Centr NATIV Predstavnictvo Dzhojnt Francuzkij Alyans u misti Harkovi Centr spriyannya torgivli V yetnamu KPC Budinok Nyurnberga Specialna monitoringova misiya OBSYe v Ukrayini Regionalne predstavnictvo YeBRR u misti Harkovi Harkovu pershomu v Ukrayini prisudzheno Premiyu Yevropi 2010 Panorama mistaPanorama znamenitih primishen DerzhpromuDiv takozh9167 Harkiv Lyudi pov yazani z Harkovom Mista miljonniki svituPrimitkiChiselnist naselennya v m Harkiv index minfin com ua Procitovano 23 serpnya 2023 Harkiv Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bagalij Dmitro Ivanovich Istoriya Slobidskoyi Ukrayini 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Za versiyeyu G S Skovorodi Harkov Skovoroda Esse Novosti afisha Harkova novosti Harkova razvlecheniya Harkov kinoteatry teatry sobytiya 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 14 bereznya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 14 bereznya 2012 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 bereznya 2022 roku 111 2022 Pro vstanovlennya pochesnoyi vidznaki Misto geroj Ukrayini Zelenskij prisvoyiv Harkovu zvannya Misto geroj Ukrayini 22 03 2023 19 49 Prezident PARYe vruchiv Harkovu Priz Yevropi www unian ua ukr Procitovano 23 serpnya 2023 Znamennij den v istoriyi vitchiznyanoyi fiziki 90 rokiv shtuchnogo rozsheplennya yadra atoma litiyu www nas gov ua ukr Procitovano 23 serpnya 2023 Vuzi Harkova Procitovano 23 08 2023 Universitet v mizhnarodnih rejtingah Karazin University Procitovano 23 serpnya 2023 Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Rekordna kilkist universitetiv Ukrayini uvijshla do rejtingu Times Higher Education Impact Rankings 2023 mon gov ua ua Procitovano 23 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Simvolika Harkivska oblasna vijskova administraciya ukr Procitovano 23 serpnya 2023 Simvolika mista Sajt miskoyi radi Procitovano 23 serpnya 2023 Harkov Kniga dlya turistov Harkov Prapor 1984 s 41 50 PDF assembly coe int ukrayinskoyu Arhiv originalu PDF za 15 04 2021 Procitovano 22 04 2021 LLC Hulu https www city kharkov ua ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 bereznya 2022 roku 111 2022 Pro vstanovlennya pochesnoyi vidznaki Misto geroj Ukrayini Geografichna dovidka VIKORISTANNYa TA BLAGOUSTRIJ YaRIV V M HARKOVI Shmulya I V Naukovij kerivnik Linnik I E d r tehn nauk profesor Materiali H Vseukrayinskoyi studentsko yi naukovo tehnichnoyi konferenciyi Stalij rozvitok mist 82 yi studentskoyi naukovo tehnichnoyi konferenciyi HNUMG im O M Beketova v 4 h ch Ch 1 Harkiv HNUMG im O M Beketova 2017 298s s 33 35 Procitovano 24 serpnya 2023 Mapa Harkivskoyi oblasti Procitovano 24 serpen 2023 Parki i sadi Harkiv UA IGotoWorld com Procitovano 24 serpnya 2023 Ekolog V harkovskom sadu Shevchenko rastut duby kotorye starshe goroda Harkov Tudej 2day kh ua ros Procitovano 24 serpnya 2023 Saratov I Yu Konspekt lekcij z navchalnoyi disciplini Meteorologiya i klimatologiya dlya studentiv 2 kursu dennoyi ta 3 kursu zaochnoyi form navchannya napryamu 6 040106 Ekologiya ohorona navkolishnogo seredovisha ta zbalansovane prirodokoristuvannya Saratov I Yu Dyadin D V Hark nac akad misk gosp va H HNAMG 2009 59 s Procitovano 24 serpnya 2023 HARKIVSKA OBLAST Geografichnij atlas Seriya Moya mala Batkivshina 2021 20 stor ISBN 978 617 7208 58 6 Procitovano 24 serpnya 2023 DOPOVID PPO STAN NAVKOLIShNOGO PPIPODNOGO SEPEDOVIShA V HAPKIVSKIJ OBLASTI u 2020 POCI Procitovano 24serpnya 2023 Z yavivsya rejting mist z najbrudnishim povitryam v Ukrayini EkoPolitika ukr 11 bereznya 2021 Procitovano 24 serpnya 2023 Rezolyuciya Harkivskoyi miskoyi Dumi pro priyednannya do UNR 1917 r www nrcu gov ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 2 travnya 2019 web archive org 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Harkov Kniga dlya turistov Harkiv Prapor 1984 s 27 29 Harkov Kniga dlya turistov ros Harkov Prapor 1984 s s 30 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Harkov Spravochnaya kniga ros Harkov Harkovskoe oblastnoe izdatelstvo 1957 Volodimir Noskov 23 serpnya 2013 Koli naspravdi zvilnili Harkiv vid gitlerivciv Radio Svoboda Procitovano 20 lyutogo 2022 Istoriya KP Harkivskij metropoliten www metro kharkov ua Procitovano 23 serpnya 2023 Andreeva G Olejnik V Znakomtes Harkov Putevoditel Harkov Prapor 1982 g 95 s tverdyj pereplet H Har Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Tom 9 izbornyk org ua Procitovano 23 serpnya 2023 Harkov i Kiev priznany luchshimi gorodami v Ukraine Harkivska miska rada ros Procitovano 18 serpnya 2011 Grafik Yevro 2012 15 matchiv u Polshi 16 v Ukrayini DW 05 10 2010 dw com ukr Procitovano 23 serpnya 2023 Na prospekti Gagarina vidkrili pishohidnij mist https www city kharkiv ua ukr Procitovano 23 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Yak Revolyuciya Gidnosti zminila Harkiv Kharkiv Today ua Procitovano 18 serpnya 2011 Gazeta ua 7 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2014 Harkiv perejmenuye 173 vulici v ramkah dekomunizaciyi onovleno LB ua 20 listopada 2015 Procitovano 23 serpnya 2023 Harkiv viznanij samim innovacijnim mistom v Ukrayini Novini Departament reyestraciyi Harkivskoyi miskoyi radi dr city kharkov ua Procitovano 23 serpnya 2023 Plan roboti Departamentu osviti Harkiv 2021 Procitovano 23 serpnya 2023 Gazeta ua 3 travnya 2012 Zvidki vzyalisya slova rover i trempel Gazeta ua ukr Procitovano 23 serpnya 2023 Obstril Harkova zrujnovano 87 budinkiv mirnih zhiteliv TSN 28 lyutogo 2022 originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 9 bereznya 2022 Okupanti bombili ploshu Svobodi i centr Harkova vluchili v ODA Ukrayinska pravda ukr Procitovano 1 bereznya 2022 Zelenskij Pislya udaru v centr Harkova Rosiya derzhava terorist Ukrayinska pravda ukr Procitovano 1 bereznya 2022 Rosiyani obstrilyali Harkiv reaktivnoyu artileriyeyu U misti 9 vbitih ta desyatki poranenih BBC News Ukrayina ukr Procitovano 1 bereznya 2022 Tetyana Fedorkova 1 bereznya 2022 Suspilne Novini Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Z pid zavaliv Harkivskoyi ODA distali tila vzhe 24 lyudej rozbir trivaye Ukrayinska pravda 23 bereznya 2022 Arestovich povidomlyaye pro obstril likarni v Harkovi Radio Svoboda Procitovano 1 bereznya 2022 Statut teritorialnoyi gromadi mista Harkova 13 veresnya 2009 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Harkivskoyi miskoyi radi miskogo golovi vikonavchogo komitetu mediaport ua Arhiv originalu za 18 grudnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2020 hromadske radio Arhiv originalu za 17 grudnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2020 Naselennya mist i naselenih punktiv Ukrayini angl