Югина рудочерева Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

?

Югина рудочерева

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Окулярникові (Zosteropidae)
Рід:	Югина (Yuhina)
Вид:	Югина рудочерева

Біноміальна назва

Yuhina occipitalis
Hodgson, 1836

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Yuhina occipitalis
Віківиди:	Yuhina occipitalis
ITIS:	563766
МСОП:	22716743
NCBI:	181640

Юги́на рудочерева (Yuhina occipitalis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.

Опис ред.

Рудочерева югина

Довжина птаха становить 12-14 см. Забарвлення переважно сіро-коричневе. Обличчя, шия, нижня частина живота і гузка рудуваті. На голові великий, помітний чуб, навколо очей білі кільця, під дзьобом чорні "вуса".

Підвиди ред.

Виділяють чотири підвиди:

Y. o. occipitalis Hodgson, 1836 — Східні Гімалаї (від Непалу до південно-східного Тибету і північного Ассаму);
Y. o. obscurior Rothschild, 1921 — від північно-східної М'янми (Качин) до північно-західного Юньнаню.

Поширення і екологія ред.

Рудосчереві югини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї і М'янмі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3700 м над рівнем моря. Живляться комахами, нектаром і ягодами. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, в кладці 2 яйця.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.