Ю́ка (Yucca) — рід вічнозелених рослин підродини (аґавових) родини холодкових, що налічує близько 50 видів. Серед представників роду багато декоративних рослин, окремі види є технічними та харчовими.
Юка | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
Підродина: | Агавові (Agavoideae) |
Рід: | Юка (Yucca) L. 1753 |
![]() |
Опис
Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується стеблом, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних (листків). Листки розташовані спірально. (Суцвіття) дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті (волоті), що виходять з середини листової розетки. Квітки дзвоникуваті, до 7 см завдовжки, пониклі, білі. Плід — велика, до 10 см, суха або м'ясиста (коробочка) з округлим, чорним насінням до 1 см завширшки.
Запилення
У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного (запилення). Квітки відкриваються вночі і запилюються маленьким білим (метеликом) з роду (). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний (аромат), самка пронуба приступає до збору (пилку). Він клейкий і нагадує (мастику). Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у (приймочку), а потім відкладає в (зав'язь) квітки свої яйця. Зрештою зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінинами, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком.
Вперше про запилення юки стало відомо в 1872 році з короткого повідомлення відомого американського ботаніка (Джорджа Енгельманна). В 1878 році американський ентомолог докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — — запилює лише юку коротколисту. Єдиним самозапильних видом є (Yucca aloifolia).
Поширення
Ареал роду простягнувся від Атлантичного узбережжя Флориди і островів Карибського моря, через південні штати США і Мексику до Каліфорнії.
Юки ростуть у посушливих місцях, надаючи перевагу сухим відкритим просторам з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в (креозотових) пустелях з (креозотового куща) (Larrea tridentata) в асоціації з (Dasylirion) (), (опунцією) та іншими колючими рослинами. У сосново-(ялівцевих) лісах на висоті 2000 — 2450 м ростуть Yucca angustissima, (Yucca baccata), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, (Yucca standley) — одна з найменших рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — (Yucca treculeana) на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих чагарників ((чапараль)).
Багато видів юки є також неодмінним елементом (кактусово)-(акацієвих) саван. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих каньйонів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є (), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим стовбуром, як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколистої проходить через пустелю (Мохаве) в штатах Аризона і (Каліфорнія). У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях (Ріверсайда) (штат Каліфорнія) заповідник («Національний парк дерева Джошуа») (англ. Joshua Tree National Park).
Види
- Yucca aloifolia
- Yucca angustissima
- Yucca arkansana
- (Yucca baccata)
- Yucca baileyi
- Yucca brevifolia
- Yucca campestris
- Yucca capensis
- Yucca carnerosana
- Yucca cernua
- Yucca coahuilensis
- Yucca constricta
- Yucca desmetiana
- Yucca decipiens
- Yucca declinata
-
- Yucca endlichiana
- Yucca faxoniana
- Yucca filamentosa
- Yucca filifera
- Yucca flaccida
- Yucca gigantea
- (Yucca glauca)
- Yucca gloriosa
- Yucca grandiflora
- Yucca harrimaniae
- Yucca intermedia
- Yucca jaliscensis
- Yucca lacandonica
- Yucca linearifolia
- Yucca louisianensis
- Yucca madrensis
- Yucca mixtecana
- Yucca necopina
- Yucca neomexicana
- Yucca pallida
- Yucca periculosa
- Yucca potosina
- Yucca queretaroensis
- Yucca reverchonii
- Yucca rostrata
- Yucca rupicola
- Yucca schidigera
- Yucca schottii
- Yucca sterilis
- Yucca tenuistyla
- Yucca thompsoniana
- Yucca torreyi
- Yucca treculeana
- Yucca utahensis
- Yucca valida
Застосування
Юка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у садах, парках та оранжереях багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям ботанічних садів. Так, в 1859 р. російським ботаніком (Е. А. Регелем) була описана (), вирощена в оранжереях (Санкт-Петербурзького ботанічного саду).
Юку культивують на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Криму з 1816 року. Особливо відомі (юка нитчата), (), . Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 °C. У культурі юки, за винятком юки алоелистої, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне волокно, з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують салат. Багато видів юки використовують як (живі огорожі).
Цікаві факти
- Перші (джинси) були зроблені саме з юки, а не з (бавовни). Навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.
Примітки
- Юка сиза Yucca glauca [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
Джерела
- Біологічна енциклопедія [ 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Посилання
- Юка // (Універсальний словник-енциклопедія). — 4-те вид. — К. : (Тека), 2006.
- Юка // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 221. — 224 с.
- Юка [ 2 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Юка на сайті Флорист-Х [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Вирощування юк [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- Yucca на сайті Desert-tropicals.com [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Yucca на сайті PLANTS Database (USDA/NRCS) [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет